Чому США хочуть "грати більшу роль" у припиненні війни в Україні - інтерв'ю Курта Волкера ВВС

Ставлення США до Мінських угод, санкції проти Росії і можливість постачати оборонне озброєння Україні - про це новий спеціальний представник Держдепартаменту США з вирішення конфлікту в Україні Курт Волкер розповів в інтерв'ю кореспонденту ВВС Полу Вуду.

ВВС: Ви були на лінії фронту. Розкажіть, що ви там побачили, і що ви сказали українським посадовцям про те, як США допомагатимуть покласти край цьому конфлікту.

Курт Волкер: Я й справді вчора був на лінії розмежування на Сході України. Ми відвідували місто Авдіївка, де раніше жило 35 тисяч, а зараз близько 23-х тисяч мешканців. Люди були змушені втікати. Місто піддавалося обстрілам з артилерії, мінометів, танків, особливо у лютому і пізніше.

Це - велика трагедія. З цього зрозуміло, що це гаряча війна, а не заморожений конфлікт. Щодня відбувається більше тисячі, а то й півтори тисячі порушень перемир'я. Кількість жертв у 2017 році зросла приблизно на 65% порівняно із 2016-м. Цього року загинуло більше людей, ніж за попередні два роки. Тобто, це - дуже активний конфлікт, це по-перше.

Другий момент, - величезна кількість жертв. Ми бачимо людей, яким відірвало кінцівки, коли вони просто йшли вулицею. Бачимо будинки, що перетворилися на руїни через обстріли ззовні. Бачимо школярів, котрих вчать пригинатися та ховатися, коли йде обстріл. Бачимо неймовірну стійкість суспільства, коли керівні органи та військові, громада, вчителі - усі працюють злагоджено, щоб захистити людей, відновити руйнування якомога швидше і повернутися до нормального життя.

ВВС: Отже, це - гаряча війна. Яка ймовірність того, що вона стане ще гарячішою, що, можливо, Росія втягнеться у справжній військовий конфлікт з Україною, а Захід стане на захист українців?

К. В.: По-перше, Росія вже присутня на сході України. У цьому немає сумнівів, а, отже, це конфлікт, у якому Росія бере безпосередню участь. Ми хочемо покласти край цьому конфлікту. Ми не прагнемо вступати у війну, ніхто не хоче вступати у війну з Росією.

Думаю, тут Росія прорахувалася, адже її спроби захопити цю територію не дуже-то й вдалі. Це дедалі більше повертає Україну до Заходу, а це, мабуть, зовсім не те, чого прагне Росія.

Безперечно, ніхто не хоче конфлікту, тож якщо нам не байдужа безпека російськомовного населення України, найкращій спосіб це продемонструвати - покласти край цьому конфлікту.

ВВС: Адміністрації президента Обами важко далося це питання. Що ви збираєтеся зробити, аби досягти того, що їм не вдалося?

К. В.: Гадаю, адміністрація Обами не брала активної участі у просуванні рішення цієї проблеми. Ця ситуація вважалася суто проблемою Європи. Для Європи це надзвичайно важливо, тож вона має ґрунтовно цим займатися. Але у цьому задіяна і Росія, і усі сторони - Росія, Україна, Німеччина, Франція - закликають до більшої участі США у цьому питанні, і саме це ми і збираємося робити - відігравати більшу роль.

ВВС: Існує певний формат домовленостей - так звані "Мінські угоди". Але багато українців, з якими я спілкуюся, кажуть, що ці домовленостібули приречені від початку. Ви збираєтеся працювати в рамках цих угод, чи вийти за їхні межі?

К. В.: У Мінському процесі важливі кілька моментів. По-перше, ці угоди є чинним механізмом переговорів, тож ми не хочемо його ламати. По-друге, це - механізм, згідно з яким Росія вкотре підтвердила свій намір відновити територіальну цілісність України. Це надзвичайно важливо.

І, по-третє, ці угоди - є основою для санкцій. Тож, якщо ми хочемо зберегти санкції проти Росії через її участь у конфлікті в Україні (а ми цього хочемо) аж до його розв'язання, нам також потрібний Мінський процес.

І, останнє, якщо ми зможемо вплинути на бажання Росії владнати цей конфлікт, нам знадобиться механізм для цього, а він вже є у вигляді "Мінських угод".

ВВС: Коли ви говорити про те, щоби змінити плани Росії, як далеко ви готові піти? Наприклад, анексія Криму відбулася всупереч міжнародним законам, що робитиме адміністрація Трампа, аби це виправити?

К. В.: Не думаю, що хтось розглядає питання Донбасу і Криму окремо. В обох випадках - це незаконне вторгнення, окупація, а у випадку з Кримом Росія стверджує, що анексувала цю територію. Із цим ніхто не погодиться.

Водночас, в нас є Мінський процес, що фокусується виключно на Донбасі, і ми не хочемо загальмувати можливість прогресу у цьому регіоні, якщо ми можемо цього досягти.

Тож, ми хочемо бачити прогрес на Донбасі, і ми й далі будемо фокусувати увагу на всіх захоплених територіях.

ВВС: Чи збирається США озброювати Україну? На це натякали військові, військовокомандувач у Європі, президент Петро Порошенко.То чи ви постачатимете зброю Україні?

К. В.: Наскільки вам відомо, Конгрес схвалив це рішення давно, ще за часів адміністрації Обами, але його адміністрація не виконала цього рішення. Зараз це питання переглядається новою адміністрацією США, не можу зробити ніяких заяв з цього приводу. Але знаю, що зараз питання активно переглядають, і звичайно ж ми будемо радитися з цього приводу з нашими європейськими партнерами.

ВВС: Отже, оскільки питання переглядається, чи немає тут ризику, що якщо США ухвалять таке рішення, це сприятиме ескалації конфлікту? Ми говорили про те, що найбільша концентрація танків в Європі зараз - біля кордону поруч із Харковом. Якщо ви озброїте Україну, чи не буде так, що ви розпочнете щось, що Росія закінчить?

К.В.: Я б сказав, що може статися якраз навпаки. Якщо Україна стратегічно слабка, а Росія - сильна, це дає Росії можливість вести мляві бойові дії уздовж лінії конфлікту, і відтак становити постійну загрозу для України.

Оборонне озброєння, які дозволять Україні захистити себе і, наприклад, знищувати танки, насправді допоможуть змінити задуми Росії. Знову ж таки, я не роблю прогнозів щодо наших намірів. Це - питання для подальшого обговорення і узгодження. Але на мою думку, твердження, що це спровокує Росію, або ж додасть сміливості Україні, відкидає дискусію назад.

ВВС: Росія - одразу за кордоном, а доля російськомовного населення є важливим національним інтересом для Москви, - саме так вона це пояснює. США ж дуже далеко. Чи не вийде Росія переможцем у цьому протиставленні амбіцій?

К. В.: Я б сказав, що ні, адже саме у цьому питанні ми з Росією насправді маємо спільну мету. Якщо ми зацікавлені у безпеці населення України, зокрема російськомовного населення східної України, то у цьому наші прагнення збігаються. Ми хочемо, щоб ці люди були у безпеці, їхні права дотримувалися, щоб про них дбали. Якщо це - спільна мета, то ми можемо разом працювати над її досягненням.

ВВС: Ви говорили з українцями, а чи спілкувалися б Ви з бойовиками на сході?

К. В.: Я маю поспілкуватися з представниками Росії у наступні кілька тижнів. Ми ще не узгодили день та місце, але ми це зробимо, і, на мою думку, це стратегічно важлива розмова.

ВВС: Тобто на схід ви б не поїхали?

К. В.: Не думаю, що це безпечно. Адже навіть спостерігачів ОБСЄ обстрілюють, коли вони намагаються проїхати на ту територію. Тож, думаю, важливіше обговорювати це питання з Москвою.

ВВС: А представники Росії, як виглядає, і досі роблять вигляд, що вони тут ні до чого…

К. В.: Що ж, вони й справді так роблять. Але, зрештою, якщо це допоможе їм залишити схід України і піти на довгострокову угоду, це гарна позиція.

ВВС: Хочу зацитувати вам дещо зі слів командувача армії США у Європі: "Росія прагне підірвати міжнародну систему та дискредитувати тих, хто її створив на Заході". Чи відчуває Захід загрозу для своїх цінностей з боку Росії?

К. В.: Що варто запам'ятати - і я раджу подивитися на документи, підписані у 1989-му, 1990-му, 1991-му роках - так це те, що в них неодноразово наголошувалося на кількох аспектах: що ми поважаємо територіальну цілісність та суверенітет усіх держав Європи, що ми утримуємося від створення загроз та використання військової сили. Про це йшлося і у Паризькій хартії для нової Європи, і у Договорі про звичайні збройні сили у Європі, і у Основоположному акті між НАТО і Росією, і у Будапештському меморандумі, яким гарантувалася безпека України. Є ціла низка міжнародних нормативних баз, що наголошують на цих пунктах.

Те, що ми вже вдруге бачимо зараз, спочатку у Грузії, тепер в Україні, це те, що Росія використала військову силу, і вдалася до цієї сили, щоб змінити кордони, а у випадку Криму - оголосити про анексію. Це абсолютно не узгоджується з усіма домовленостями, досягнутими з Росією у минулому, і нам необхідно відновити міжнародний правовий порядок, щоб ми всі могли жити у безпеці та будувати більш процвітаючі суспільства.

ВВС: Якщо американські служби розвідки праві, Росія таки доклала руку до подій у США та на Сході України, то чи порадили б ви українській владі співпрацювати з розслідуванням [Роберта] Мюллера та передати усю наявну інформацію щодо екс-керівника передвиборчої кампанії Трампа Пола Манафорта?

К. В.: Думаю, що розслідування Мюллера мають обговорювати між собою правоохоронні структури США та України, я й справді не знаю подробиць справи. Але у ширшому контексті, вважаю, що найкращий спосіб протистояти розвідувальній діяльності Росії - викривати її. Думаю, що до таких дій немає толерантності у жодному суспільстві. Але інколи важко зрозуміти, що відбувається, тож прозорість - найважливіша складова у цій ситуації.

ВВС: Ви кажете, що це питання стосується правоохоронних структур, але Українські політики бояться образити адміністрацію Трампа, особливо, коли на кону рішення про надання озброєнь.

К. В.: Думаю, не варто змішувати ці питання. В Україні йде війна, це треба вирішувати, і, думаю, адміністрація США дуже серйозно до цього ставиться, і ми сподіваємося, що Росія та наші європейські партнери, які вже тривалий час мають із цим справу, так само серйозно налаштовані. Ця ж справа [розслідування щодо Пола Манафорта] є внутрішнім питанням США. Це розслідування, яке стосується того, що сталося там, тож ця справа має розглядатися окремо.

ВВС: У відповіді на перше запитання ви говорили про те, як все погано на лінії фронту, що йде ескалація… Які шанси, що ваші зусилля матимуть успіх?

К. В.: Усе залежатиме від того, чи зможемо ми вибудувати правильний стратегічний діалог і знайти рішення. Думаю, що статус-кво неприйнятний, але існує вірогідність того, що ситуація поглиблюватиметься, доки ми не почнемо робити щось інакше. Саме тому ми зараз докладаємо зусиль щоб розв'язати конфлікт, зберегти більше життів та спробувати відновити територіальну цілісність України.