Як малювали "першу незалежну "Енеїду"

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Художник Едуард Кірич розповідає про "Енеїду"

"Енеїда" 1991 року вважається першим повнометражним мультфільмом незалежної України. Над історією про Енея працювали режисер Володимир Дахно і художник Едуард Кірич, які до цього разом створили серію мультфільмів про козаків.

Для них це була вже друга "Енеїда", оскільки вони разом працювали ще над короткометражним фільмом “Пригоди козака Енея” 1969 року.

Зараз обидва мультфільми та ілюстрації до них можна побачити серед 200 експонатів у межах виставки “Проект Енеїда”, що присвячена візуальним образам поеми Івана Котляревського.

Як малювали “Енеїду" і яким би зараз був Еней - про це ВВС Україна розповів художник Едуард Кірич.

Image caption Фрагмент портрета Енея з мультфільму "Енеїда", що вийшов 1991 року. Робота над фільмом тривала три роки. Його замовили студії "Укранімафільм" у 1988 році.

ВВС Україна: Як ви малювали героїв анімаційного фільму "Енеїда", що вийшов 1991 року?

Едуард Кірич: Моє кредо було таке, що кращого сценарію, ніж самий твір "Енеїда" немає. Я погодився тоді, коли сказав, що я буду робити розкадровку, свої малюнки, буквально з "Енеїди".

Мені ці слова змалечку були знайомі: "Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак". І кожне це слово я хотів проілюструвати. Зібрав троянців, "осмалених, як гиря, ланців… і куди очі почухрав" - воно само неначе захоплювало і вело.

Персонажі не дуже оригінальні, але мені хотілось, щоб вони були кумедні і трошечки такі гротескові. Щоб були українці і щоб українці відчули, що можна розслабитись.

"Енеїда" побудована взагалі як ресторан - там весь час п'ють. Якщо почитати: потовкли посуд, потім знову їсти, знову пити, знову битись.

Вона жива й конфліктна, містична і міфічна.

Image caption У розкадровці "Енеїди" приблизно 600 малюнків. Вона також представлена на виставці.

На велике щастя, ми спілкувалися з композитором Ігорем Покладом. Він робив дуже багато музики нам до того. І ми всі колегіально думали, яку ж музику (взяти в "Енеїду" -Ред.).

Звичайно, елементи народної музики, не лише України, всілякі танцювальні мелодії, співочі. І ексцентрична музика на ексцентричних інструментах - щось пищить, бухкає…

"Енеїда" - дуже цікава сама по собі історія, а ще з такою мовою як у Котляревського. Іде текст якийсь, а потім - перл. Так по Енеїді я вишукував значущі вислови, які би я проілюстрував.

ВВС Україна: Наприклад?

Е.К.: Коли Зевс відповідав Венері, що нічого поганого з її сином Енеєм не станеться. Він каже: Не журись. "Еней збудує сильне царство" - оптимізм, "і заведе своє там панство; Не малий буде він панок. На панщину ввесь світ погонить, багацько хлопців там наплодить і всім їм буде ватажок". Така сила в цьому реченні і надія Україні на те, що ми збудуємо щось.

Image caption Едуард Кірич працював над двома мультфільмами про "Енеїду"

Я був заряджений "Енеїдою" ще з 1969 року - я зробив маленьку "Енеїду". Я енеїденець - солдат, я "Енеїду" можу ще робити.

BBC Україна: Як ви Енея собі уявили от таким?

Е.К: Як писав Коляревський: Еней такий-сякий і "гострий як на бритві сталь"... Тому я хотів його розтягнути. Зробити його гротесковим: ручки маленькі, носик здоровенький, підборіддя. Розвалить його якось, потім зібрати. Щоб не була така ікона, мумія - нерухома.

Все повинно було хитатись, мотатись, щоб він підскакував, летів, щоб дими з нього йшли, вогонь, іскри. Це ж Венерин син, а Зевс - це йог дід. І всі боги йому родичі.

Image caption Зевс у розкадровці "Енеїди" - перші сцени фільму

BBC Україна: Як би зараз виглядав Еней, якби ви робили свою третю "Енеїду"?

Е.К: Може, по своїх роках, я би його зробив більш мудрим, таким державним діячем. Це був вояка - такий-сякий, а тепер він був би такий, теж іронічний, але це був би муж державний. Я би так зробив. Може псевдо - з гумором, підтекстом.

BBC Україна: Тобто третій Еней був би старшим?

Е.К: Ні, він був би неначе ближче до Зевса, мав би інший ранг. Був може полковник, а може гетьман. Цього вимагає вже наш час. Фільм цей взагалі державницький.

BBC Україна: Як Енеїда сподобалась глядачам?

Е.К: Я про глядачів нічого не знаю. Коли вона вийшла - вона десь була прихована. Десь вона стороною пішла, як у пісні "Стороною дощик іде".

Про "Енеїду" декотрі мої товариші-кінематографісти сказали, що взагалі вона не дуже красива, хороша - з точки зору кіномистецтва.

Але я вкладав в це душу, сміх.

Image caption Портрета Енея з мультфільму "Енеїда". Робота Едуарда Кірича.

Я взагалі вважаю, що "Енеїда" - це не поема, це музична річ. Вона так побудована літературно, що під неї можна не те, щоб оперу, а мюзикл робити і співати. І театр може бути, і балет. В "Енеїді" закладено стільки всього - різні жанри…

Взагалі "Енеїда" вишліфувала мою українську мову і любов до України. І студія стала українською. Це такий момент - хочеться будувати і співати, зростати і діяти; вона спонукає до цього.

BBC Україна: Який гонорар Ви отримали за цей мультфільм?

Е.К: Я заробив непогані гроші… сорок сім тисяч. Губа аж почала закручуватися. І коли ці гроші видали - я пішов в магазин і міг на них купити чотири пляшки горілки. Все. Стався обвал...

Я не дуже жалкую - тому що я зробив "Енеїду". Добре, що так сталось не посередині - тоді би вона не вийшла.

Виставка "Проект Енеїда" відбувається у Національному художньому музеї в Києві і організована спільно з арт-центром Я Галерея.