Влада Азербайджану мала "таємний 3-мільярдний фонд"

президент Алієв Копирайт изображения Reuters
Image caption Існують дані, що схема роботи фонду була повязана із президентом Алієвим, йдеться у звіті

Правляча еліта Азербайджану працювала із таємним фондом, бюджет якого становив 2,8 млрд доларів. Впродовж двох років ці кошти використовували для підкупу європейських політиків і придбання предметів розкоші, йдеться у новому розслідуванні журналістів.

Розслідування роботи тіньового фонду, який ще називають "азербайджанська пральня", провів консорціум європейських видань і опублікував проект Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP).

Припускають, що гроші проходили через чотири "сірі" компанії, базовані у Британії.

Адресатами платежів були і деякі європейські політики, які демонстрували приязне ставлення до влади Азербайджану.

Проте автори розслідування зауважують: свідчень того, що усі ці люди були свідомі того, звідки походять гроші, немає.

Наразі реакції з боку президента Азербайджану Ільхама Алієва або азербайджанського уряду не було.

Що таке "азербайджанська пральня"?

Згідно із звітом OCCRP, правляча еліта Азербайджану відмивала кошти через низку фіктивних компаній, аби приховати походження грошей.

Схема діяла впродовж двох років - від 2012 до 2014 - йдеться у доповіді.

Підозрюють, що ці гроші проходили через чотири підставні компанії у Британії. Дві з них були в Англії, і дві - у Шотландії. Згідно із звітом, ці компанії вже ліквідовані.

Кошти із фондів, якими керували британські компанії, надходили до Німеччини, Франції, Туреччини, Ірану і Казахстану.

Звідки надходили кошти?

Джерело надходження коштів залишається неясним. Проте у звіті йдеться про "достатні свідчення зв'язків із родиною президента Ільхама Алієва".

У звіті OCCRP також припускається, що кошти походили із урядових кіл Азербайджану і Росії.

Деякі кошти надходили напряму від азербайджанського уряду, твердять автори розслідування.

Зокрема, від міністерства з надзвичайних ситуацій, міністерства оборони, служби безпеки до фондів надійшло 9 млн доларів.

Ще 29 млн доларів надійшло від Рособоронекспорту, йдеться у звіті OCCRP.

Проте левова частка коштів - 1,4 млрд доларів - надійшла від Baktelekom MMC, приватної компанії, яка не має жодного стосунку до телекомунікаційного велетня Baktelecom.

Гроші надходили і від офшорних компаній "із підставними директорами і акціонерами", що зазвичай були зареєстровані у Британії.

Куди йшли кошти?

Більша частина грошей, згідно із звітом, була виплачена європейським політикам, лоббістам, журналістам і бізнесменам.

У часи, коли діяла схема, Азербайджан, багату на нафту пострадянську країну, звинувачували у системній корупції, спотворенні результатів виборів, ув'язненні опозиційних політиків, правозахисників і журналістів.

Але, як ідеться у звіті OCCRP, за гроші було "придбано мовчання".

Крім того, кошти з фондів, згідно із висновками розслідування, використовувалися для придбання предметів розкоші і приватної освіти для членів кількох азербайджанських родин, які живуть за кордоном.

"ЗМІ отримали доступ до понад 13 тисяч банківських транзакцій", - йдеться у звіті.

Вони показують, як мільйони доларів із рахунків компаній та приватних осіб по всьому світу витрачалися на розкішні авто, футбольні клуби, туристичні агенції і лікарні.

Хто брав у цьому участь?

Один із провідних європейських банків, Danske Bank, здійснював операції через свою філію в Естонії.

У данському банку визнали, що робили недостатньо, аби виокремити підозрілі операції.

Щонайменше три європейських політики, журналіст і кілька бізнесменів, які схвалювали діяльність азербайджанської влади, були серед отримувачів коштів із "азербайджанської пральні".

Чотири базовані у Британії компанії, через які, згідно із розслідуванням, проходили кошти, були пов'язані із анонімними офшорними компаніями на Британських Віргінських островах, Сейшелах і Белізі.

Чи була ця схема успішною?

Згідно із звітом OCCRP, діяльність фонду принесла результат, щоб переконати Парламентської Асамблеї Ради Європи голосувати проти критичного для Азербайджану звіту у 2013 році.

Рада Європи, що складається із 47 членів, спостерігає за дотриманням Європейської конвенції з прав людини, а також за рішеннями суду у Стразбурзі.

Те голосування нині стало предметом іншого розслідування, результати якого мають стати відомі наприкінці цього року.

Новини на цю ж тему