Про що не сказав Порошенко?

Копирайт изображения УНІАН

Від цьогорічного послання президента Петра Порошенка до Верховної Ради експерти очікували одразу кількох резонансних заяв. Але не почули.

Це могло стосуватися, наприклад, оголошення про підготовку заявки на вступ до ЄС чи НАТО, конституційних змін балансу повноважень між главою держави і парламентом і навіть завершення АТО.

І хоча Петро Порошенко у своїй більш ніж півторагодинній промові торкнувся кожної з цих тем, жодних сенсацій не прозвучало.

ВВС Україна опитала експертів, чому президент вирішив обійтися без гучних заяв.

Володимир Фесенко, політолог: Без кавалеристських атак

Копирайт изображения УНІАН

Якихось сенсацій не було. Я б назвав це "робочим посланням президента".

Те, що не було сенсацій, свідчить, що всі пріоритети зберігаються. Якби вони (сенсації. - Ред.) були, то це означало б певні зміни політичного курсу.

Президент навіть спростував деякі чутки, наприклад щодо конституційних змін форми правління чи передчасних виборів. І це обумовлено не лише інтересами президента, а й розумінням, що в парламенті буде дуже важко провести якісь кардинальні зміни і знайти 300 голосів.

Хоча локальні зміни можливі й потрібні. Ідея щодо скасування депутатської недоторканності тактично правильна - щоб ця норма запрацювала з наступного скликання. Вона обговорювалася серед депутатів, президент про це знає і пропонує те, що вони можуть зробити.

Головні пріоритети - ті ж самі, що і раніше, лише по деяких напрямках видозмінюється тактика.

Наприклад, показовою є ситуація з євроінтеграцією. Президент відзначив досягнення - так треба по жанру послання - і говорив про поступову, покрокову інтеграцію до ЄС. Це - прагматичний підхід.

Були чутки, що, мовляв, "під вибори" він скаже: вже завтра треба подавати заявку на вступ до ЄС. Цього не сталося.

Думаю, що це правильно - потрібно послідовно рухатися, щоб не гарячкувати і не зробити фальстарт. Секторальна інтеграція відповідає і готовності Євросоюзу, і інтересам України.

Якщо зараз сказати "Уперед, кавалеристська атака, завтра ми маємо бути у Європейському Союзі!" - це буде PR-сенсація.

Але з точки зору раціональної зовнішньої політики це була б величезна помилка. З дуже високою часткою імовірності вона означала б відмову для України. А відмова посилила б євроскептичні настрої у суспільстві.

Сергій Таран, політолог: Заявка буде пізніше

Копирайт изображения УНІАН

Порошенко озвучив стратегічні теми і найболючіші питання: війни і миру, а також яким чином будуть здійснюватися реформи.

Він коротко визначив, яким чином Україна буде розвиватися аж до 2020 року, що має включати інтеграцію до Європейського Союзу та до НАТО…

Що ж до вступу до ЄС - щоб про це говорити, треба мати запевнення, що Євросоюз нас туди візьме, чи принаймні будуть якісь чіткі сигнали, які посилюють нашу присутність там.

Лише тиждень тому запрацювала Угода про асоціацію, адже було багато складних процесів у ЄС: і референдум у Нідерландах, і особлива позиція окремих країни щодо майбутнього України.

Якби ми одразу зараз подали заявку на вступ до Євросоюзу - а Нідерланди, навпаки, вимагали, щоб ЄС чітко сказав, що Україна не буде мати шансів вступити до Європейського Союзу - то це була б сенсація.

Але це була б непродумана сенсація. У результаті ми отримали б негативне сприйняття західних партнерів.

Тому заявка на членство у ЄС буде, але вона буде трохи більш скоординованою і трохи пізніше.

Те саме стосується і питання НАТО.

Багатьом хотілося б, щоб президент більше говорив про економіку. Але не треба забувати, що економіка - це сфера прем'єр-міністра.

Віктор Небоженко, політолог: Гострі питання залишив опозиції

Копирайт изображения УНІАН

Промова була яскравою, що звично для Порошенка...

Загалом він торкнувся усіх тем, але так і не стало зрозумілим, яким буде політичний курс щодо реформ.

Єдине, що він чітко сказав - не буде реформи політичного устрою. Тобто, людина остаточно вирішила, що вона залишається президентом і буде боротися за другий строк. Жодної передачі повноважень від президента до парламенту не буде.

Президенту потрібно було більше торкнутися ідеї миротворчості (на Донбасі. - Ред.). Виходить, що росіяни перехопили її і наповнили своїм змістом, який різко контрастує з національними інтересами України.

І погано, що не було озвучено ніяких результатів щодо боротьби з корупцією, інфляцією, бідністю.

Більше уваги президент міг би приділити проблемі деокупації Донбасу і Криму. Нам не потрібен закон про реінтеграцію - це загравання з Кремлем. Нам потрібен закон про окуповані території Криму і Донбасу. Інше питання, що чисто політично ми почнемо з Донбасу.

Порошенко намагався гострі питання залишити опозиції, а озвучив лише те, що вважав за потрібне.

Новини на цю ж тему