Донбас: що відбувається зі "шкільним перемир'ям"?

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption У штабі АТО кажуть, що кількість залпів артилерії на фронті за час перемир'я суттєво скоротилася

За останні дні ситуація навколо лінії розмежування на Донбасі, за даними штабу АТО, кілька разів відчутно загострювалася. Повідомляли про поступове збільшення кількості обстрілів позицій української армії з 6 вересня, яке з перервами продовжилося і цього тижня.

У соцмережах від користувачів, які перебувають неподалік лінії розмежування, навіть надходили повідомлення про нібито застосування сепаратистами "Градів", чого не було вже тривалий час.

У невизнаних "ДНР" і "ЛНР" також заявляють про численні порушення режиму припинення вогню, однак звинувачують у них українську армію.

Чи означає це кінець "шкільного перемир'я" на Донбасі? Про це ВВС Україна поспілкувалася з представниками прес-центру АТО і військовими експертами.

Перемир'я ніхто не скасовував

"Перемир'я як розпочалося 25 серпня, так воно досі і триває. Фіксуємо окремі порушення, але в цілому перемир'я є і його ніхто не відміняв", - розповів ВВС Україна речник штабу АТО Анатолій Стельмах.

"Попри обстріли фіксуємо позитивну динаміку, адже ворог дуже рідко застосовує важке озброєння і міномети. Якщо порівнювати кількість обстрілів до початку перемир'я, то вона суттєво відрізнається", - додав він.

Анатолій Стельмах також заперечив використання незаконними збройними формуваннями "Градів". При чому, за його словами, під час перемир'я не використовувалися навіть так звані "переносні "Гради" - реактивні пускові установки "Партизан".

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption "Град-Партизан" стріляє одиночними ракетами і може використовуватися піхотою (фото - серпень 2016 року).

А військовий експерт Михайло Жирохов твердження про реактивні залпи прокоментував так: "Повідомлення про "Град" теж читав, але там збіг - у той день в Донецьку був дощ з грозою і розкати сприйняли за "Град".

Зрив перемир'я заперечує і військовий оглядач та волонтер Серж Марко, який підтримує контакти з морпіхами на Приморському напрямку.

"Ситуація не стала гіршою, бувало за цей час і жорсткіше. Просто зараз з якихось причин почала включатися артилерія", - розповів він ВВС Україна.

Утім, навіть в умовах перемир'я не обходиться без втрат.

За офіційними даними, з 25 серпня до 15 вересня бойові втрати сил АТО склали троє загиблих бійців і 20 поранених.

Ще один військовий помер через поранення, які отримав до початку перемир'я.

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption Обстрілів хоч і стало менше, але повністю вони не припинилися.

У штабі АТО кажуть, що обстріли ведуться, в основному, зі стрілецької зброї та гранатометів, а також 82-мм мінометів.

Утім, трапляються випадки, коли супротивник використовує важкі 120-мм міномети, а також танки і БМП.

Основні бойові дії велися на Донецькому і Приморському напрямках. На Луганщині майже тиждень було тихо, однак у п'ятницю обстріли там відновилися.

"Обстріли у рамках 25-30 в день на 400 кілометрах фронту - це мало. До перемир'я бувало до 100", - відзначає Михайло Жирохов.

За його інформацією, основні втрати сили АТО несуть внаслідок обстрілів снайперів і підривів на розтяжках у прифронтовій зоні.

А остання безповоротна втрата у п'ятницю, як розповів Анатолій Стельмах, сталася внаслідок гранатометного обстрілу у районі шахти Бутівка.

Серж Марко відзначає - поки говорити про суттєве загострення восени причин немає.

"Фіктивне зобов'язання"

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У "ДНР" і "ЛНР" заявили, що це сили АТО не дотримуються перемир'я.

У самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" традиційно у порушеннях перемир'я звинувачують сили АТО.

Там, зокрема, стверджують, що за останні дні кількість обстрілів зі сторони ЗСУ варіювалася від 30 до понад 50.

Зокрема, у прес-службі "Збройних сил ДНР" звинувачують сили АТО у обстрілах зі 122-мм артилерії, важких мінометів, гранатометів і стрілецької зброї.

Там також повідомляють про застосування танків, БМП і БТР.

Основні райони обстрілів, додають у "Збройних силах ДНР", також традиційні: західні околиці Донецька та Ясинуватої.

А під Широкиним, Пісками і Мар'їнкою, відзначають у "ДНР", працюють кілька снайперських груп ЗСУ, внаслідок чого незаконні збройні формування понесли там втрати.

У штабі АТО такі дані заперечують і наполягають, що сили АТО відкривають вогонь лише у відповідь.

Кінець гумконвоїв?

Копирайт изображения Getty Images
Image caption З серпня 2014 року на Донбас заїхало майже 70 російських "гуманітарних конвоїв".

Тим часом у російських медіа з'явилася інформація про те, що Росія вирішила у майбутньому відмовитися від "гуманітарної підтримки" самопроголошених республік.

Так видання "РБК" стверджує, що на урядовій нараді Міністерству фінансів РФ доручили "виключити з проекту федерального бюджету на 2018 рік і на плановий період 2019 і 2020 років у повному обсязі витрати на надання в 2019-2020 роках гуманітарної підтримки окремим територіям".

Під окремими територіями, стверджують російські журналісти, маються на увазі "ДНР" і "ЛНР", а кошти, які вдасться таким чином заощадити, нібито пустять на розвиток Криму і Калінінградської області.

Офіційного підтвердження цих даних немає.

Востаннє російський "гумконвой" заїжджав на Донбас 24 серпня. Це була 68-а колона з 2014 року і, як стверджують у МНС Росії, перевозила вона 750 тонн вантажів: "дитячих продуктових наборів, медикаментів, медичного майна, навчальної літератури для підготовки до нового навчального року".

Раніше офіційний Київ неодноразово звинувачував російські "гумконвої", які заїжджали через непідконтрольні Україні ділянки кордону, у перевезенні зброї та боєприпасів для сепаратистів.

"Іноді ми фіксували факти, коли приходили гуманітарні конвої і частішали обстріли наших позицій. Але це було досить давно", - розповів ВВС Україна речник штабу АТО Анатолій Стельмах.

У Кремлі такі звинувачення відкидають.

Суттєвого загострення після заїзду останнього гуманітарного конвою цього разу не трапилося - навпаки, 25 серпня почалося те саме "шкільне перемир'я".

Новини на цю ж тему