"Російські школи, ви йдете в минуле": якою мовою навчатимуться діти в Україні?

Школа Копирайт изображения UNIAN
Image caption З 2020 року української мови в українських школах побільшає

У 2020 році в Україні перестануть існувати школи, в яких викладання ведеться не державною мовою. Це передбачає ухвалений Верховною Радою закон про освіту.

Новий закон різко розкритикували одразу кілька країн-сусідів України, зокрема Угорщина, Молдова і Росія.

Офіційний Київ стверджує, що критика закону викликана "поверхневим і неглибоким прочитанням" документа, і що насправді він не звужує, а розширює права представників нацменшин.

Формально суперечливий закон ще не підписаний президентом, проте Україна вже погодилася передати статтю, яка викликала різночитання, на експертизу до Ради Європи.

Лише державна

Новий закон про освіту Верховна рада України ухвалила 5 вересня. Він замінив старий документ, який діяв ще з 1992 року, і, за словами його авторів, заклав фундамент реформи освіти в Україні.

Ще в процесі підготовки законопроекту і пізніше, під час його обговорення у сесійній залі парламенту, одним з найбільш дискусійних положень документа стала стаття про мову у сфері освіти.

У підсумку, після декількох годин засідання спеціально скликаної робочої групи, українські парламентарії проголосували за те, що:

  • мовою освітнього процесу в Україні є державна (українська) мова;
  • представники національних меншин мають право на освіту мовою цієї меншини тільки на дошкільному рівні та у 1-4 класах школи;
  • починаючи з 5 класу, мови нацменшин можуть вивчатися у школах як окремі предмети, а якщо йдеться про мову країни-члена ЄС, то нею можуть викладатися деякі дисципліни;
  • корінні народи (це поняття в законодавстві не виписано, однак, вочевидь, мова йде про кримських татар) зможуть здобувати середню освіту своєю мовою в рамках окремих класів;
  • підготовка до реалізації цього закону почнеться з наступного навчального року, а повністю закон запрацює 1 вересня 2020 року.

"Угорські школи, після яких діти не знають ані слова українською. Румунські школи, де вчителі нехтують українською. Російські, гагаузькі, болгарські, інші школи, які не давали достатньо знань українською. Ви йдете в минуле ... Вата програла", - написав після прийняття закону в Раді один з його авторів, депутат від провладного "Блоку Петра Порошенко" Костянтин Усов.

Але насправді тільки тут для Києва і почалися проблеми.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Новий закон про освіту містить безліч новацій, зокрема перехід на 12-річну школу, однак найбільш резонансною стала стаття про мову в сфері освіти

"Ніж у спину"

Сьогодні, за даними міністерства освіти України, на території країни діє 734 школи з викладанням мовами нацменшин.

Найбільше таких шкіл - 581 - з російською мовою викладання. У понад 70 школах діти вчаться румунською та угорською.

І саме в Будапешті відреагували на ухвалення Україною нового закону про освіту гостріше всіх.

Голова угорського МЗС Петер Сіярто назвав голосування Ради за новий закон "ударом ножем у спину" Угорщини та угорського народу, додавши, що це рішення "повністю суперечить європейським цінностям" і що Будапешт буде активно вимагати на міжнародній арені, щоб нові правила не набули чинності.

Минулого тижня Сіярто і троє його колег - міністри закордонних справ Болгарії, Румунії і Греції - закликали Київ не вводити "обмеження на освіту рідною мовою", відправивши відповідне звернення не тільки до українського МЗС, а й генсеку Ради Європи і верховному комісару ОБСЄ.

Стурбованість з приводу нового закону також висловили в Кишиневі, про намір "уважно спостерігати" за його реалізацією заявили у Варшаві.

Згодом послідувала і реакція Москви.

"Хоча в законі російська мова не згадується, очевидно, що головною метою нинішніх українських законотворців є максимальне обмеження інтересів мільйонів російськомовних жителів України", - заявили у департаменті інформації і друку російського МЗС.

А у вівторок стало відомо, що спеціальну заяву з приводу закону про освіту підготували у Держдумі РФ.

"Так звана реформа освіти ... має на меті повну асиміляцію російського населення України. Продовжуючи колишню лінію в мовному питанні, влада України знову провокує ситуацію і відтворює причини, що стали відправною точкою для розвитку конфлікту, а потім і громадянської війни на Сході України", - йдеться у тексті заяви Держдуми.

Підтримка освітньої реформи у Twitter посольства США в Києві у цій ситуації виглядала для української влади слабкою втіхою.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль, критикуючи новий закон, заявив, що більшість депутатів, які його ухвалювали, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів

Не знають української

Напруга навколо скандальної статті закону про освіту дійшла до того, що прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив МЗС і міністерству освіти зустрітися з послами зацікавлених держав і роз'яснити їм неоднозначні положення.

Після зустрічі, на якій були присутні представники 11 держав, - але не російські дипломати, - посли ділитися враженнями з пресою не побажали.

Проте на коментарі не скупилися представники України на цьому заході.

За словами міністра освіти Лілії Гриневич, більше третини випускників цього року із Закарпаття - регіону, де компактно проживає угорська меншина, - отримали в ході зовнішнього незалежного оцінювання з української мови незадовільні оцінки - від 1 до 3 балів за дванадцятибальною шкалою.

А в Берегівському районі, де, за результатами останнього перепису населення, угорці складають 76% населення - "незадовільно" з української отримали три чверті випускників.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У Береговому, де етнічні угорці складають три чверті населення, більшість випускників отримують низькі оцінки з української мови, стверджує міністр освіти

Іншими словами, кажуть представники офіційного Києва, чинна політика у сфері освіти призводить до того, що в місці компактного проживання угорської меншини випускники державних шкіл взагалі не володіють державною мовою.

"Діти в школах меншин - це українські громадяни. І ми не можемо допустити, щоб на цих територіях була ситуація, коли діти мають дві дороги - або обмежитися отриманням середньої освіти і не виїжджати нікуди за межі свого району, або відразу їхати у сусідню країну і продовжувати навчання там", - говорить міністр Гриневич.

"Це не обов'язок українського уряду - готувати студентів для угорських вузів", - ще жорсткіше висловився перший заступник міністра закордонних справ України Вадим Пристайко, який також був на зустрічі.

Тому - кажуть в українському уряді - насправді новим законом Київ не звужує права представників меншин, а розширює їх: після отримання освіти українською юні угорці, румуни, молдавани або словаки зможуть вступати до українських вишів і, наприклад, претендувати на посади в тутешніх органах влади.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Міністр освіти України Лілія Гриневич переконана, що новий закон лише розширює права представників національних меншин

Нарешті, ще один рівень проблеми, кажуть в Києві, - це те, що країни-сусіди вимагають від України виконання таких стандартів, реалізовувати які самі не поспішають.

"Ми виявили, що у жодній країні немає школи з викладанням усіх предметів українською мовою. Тому практика, яку ми хочемо ввести новим законом про освіту, цілком відповідає сучасним європейським стандартам", - заявила міністр освіти Лілія Гриневич, додавши, що в бюджеті на наступний рік будуть передбачені окремі кошти на розвиток освіти українською за кордоном.

За та проти

Тим часом закон про освіту викликав неоднозначну реакцію серед українських політиків.

Спікер парламенту Андрій Парубій, який напередодні назвав критику закону "спекуляцією", у вівторок підписав цей документ і передав його на підпис президенту. Автограф Петра Порошенко стане останнім кроком на шляху закону до публікації, а, отже, і до набуття чинності.

Копирайт изображения President of Ukraine
Image caption Петро Порошенко поки що не підписав суперечливий закон, однак протягом останніх днів кілька разів висловлювався про нього схвально

Глава держави протягом останніх днів неодноразово давав схвальні оцінки щойно ухваленого документу.

"Ми повертаємо в Україну українську школу - це дуже просто. Причому ми нікому не забороняємо вивчати мови національних меншин, але кожна дитина, яка закінчила українську школу, повинна вільно володіти державною мовою", - заявив Порошенко в понеділок, перебуваючи з візитом у США.

Втім, вистачає і критичних голосів на адресу цього закону. Причому критикують його не лише, скажімо, в "Опозиційному блоці", де документ називають "печерним націоналізмом", а й у владних коридорах.

"Захищати українську мову треба, але не обмежуючи при цьому мови національних меншин. Абсолютна більшість депутатів, які голосували за новий закон, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їхньої специфіки", - заявив губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль, який закликав Порошенко ветувати документ.

Що далі?

А тим часом представники українського уряду погодилися передати суперечливу статтю для оцінки експертам Ради Європи. У разі, якщо вони вкажуть на порушення Києвом своїх міжнародних зобов'язань, - обіцяють оперативно внести до закону необхідні зміни.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У повному обсязі новий закон про освіту почне діяти в 2020 році

А поки що - послів іноземних держав обнадіюють: нові правила в освіті будуть набувати чинності плавно і з одночасними консультаціями з зацікавленими сторонами.

"Ми згодні обговорювати організацію безкоштовних індивідуальних консультацій дітей, щоб підтягувати їх з української мови. Ми передбачили в бюджеті кошти на підвищення кваліфікації вчителів зі шкіл для меншин, які зараз побоюються, що втратять роботу. Ми готові до дискусії щодо кількості предметів, які будуть викладатися на двох мовах - щоб не звужувати можливості вступу випускників в іноземні вузи", - говорить міністр освіти Лілія Гриневич.

Однак чи задовольнять обіцянки офіційного Києва його партнерів, і якою буде реакція всіх сторін нинішньої дискусії на будь-який вердикт експертів Ради Європи, - ці питання досі залишаються відкритими.

Новини на цю ж тему