"Війна" винних корків та кришечок - хто перемагає?

Diam corks Копирайт изображения Diam
Image caption Діамові корки виготовляють з оброблених коркових гранул, які потім пресують для надання форми

Якщо ви регулярно п'єте вино, то майже напевно вам доводилося власноруч відкорковувати пляшку чи дві.

Вино з пляшки під зіпсутим корком відгонить мускусом і цвіллю.

Отямившись від розчарування, ви будете змушені вимагати, щоб винарня чи супермаркет повернули вам гроші.

Або ж доведеться розмовляти зі зверхнім сомельє, чий бос, можливо, не схоче піти вам назустріч і повернути гроші - особливо, якщо пляшка дорога і смак вина не надто зіпсований.

Копирайт изображения Jorge Sarmento
Image caption Корок добувають з коркового дуба; найбільшим виробником у світі є Португалія

Достеменно невідомо, у скількох закоркованих пляшках вино стає непридатним до вживання через дефект корка; це й досі предмет палких суперечок. Але дослідження, яке провели у 2007 році, вказує на те, що ця цифра досить значна - одна з десятьох пляшок.

Коли на кону репутація, а витрачені на вино гроші стікають у злив кухонних мийок, не дивно, що виробники вина в усьому світі дедалі більше відмовляються від корків на користь гвинтових кришечок.

Для порівняння: якщо в 1990-ті корком було закупорено 95% винних пляшок у світі, то в 2009-му цей показник зменшився до 62%.

Це невтішна новина для португальських виробників корків, які забезпечують більше половини світового ринку, добуваючи матеріал з коркових дубів у лісах на півдні країни. Однак галузь не здається і завдає удару у відповідь.

Копирайт изображения APcor
Image caption Натуральні корки "вирізають" з пресованої кори дуба

Але спершу з'ясуймо, що таке "дефект" корка. Його спричиняє хімічна сполука під назвою трихлоранізол (ТХА).

Якщо простіше, то ТХА створює крихітний грибок, який переноситься повітряним шляхом і потрапляє на корок. Він не шкідливий, але смак вина псує — чи навпаки, позбавляє його смаку.

Карло де Хесус, директор з маркетингу в компанії Amorim, яка є найбільшим виробником корків у Португалії, визнає, що приблизно 13 років тому перспективи натуральних корків у деяких країнах здавалися безрадісними.

"Звісно, в усьому можна знайти плюси й мінуси. Але десь у 2003-2004 роках був період, коли на деяких ринках, здебільшого в Австралії та Новій Зеландії, ширилися чутки про те, що у корків немає майбутнього", - розповів директор.

Копирайт изображения Philipe Laurent
Image caption Дерево знову обростає корою за дев'ять років

Повертаючись у сьогодення, пан де Хесус вказує на те, що компанія Amorim робить усе можливе, щоб запобігти потраплянню на ринок корків, інфiкованих ТХА.

Для цього існує спеціальна процедура під назвою "NDTech", під час якої високотехнологічні сенсори відбраковують зіпсовані корки.

Пан де Хесус додає: "Таку перевірку можна здійснити не за хвилини... а за лічені секунди. Тепер ми можемо дати гарантію на кожен свій корок."

Всупереч масовому переходу виноробів на гвинтові кришки (особливо в Австралії та Новій Зеландії), станом на сьогодні компанія Amorim виготовляє 4,4 мільярда корків на рік, тоді як увесь обсяг продукції в галузі становить 12 мільярдів.

Для порівняння: гвинтових кришечок для пляшок виготовляють 4,7 мільярда, а пластмасових пробок - 1,8 мільярда.

Та попри всі зусилля Amorim та інших учасників португальської коркової галузі, скеровані на боротьбу з трихлоранізолом, керівник австралійської виноробної компанії Мітчел Тейлор запевняє, що більше нізащо не повернеться до корків.

Копирайт изображения APcor
Image caption Щороку виробляють 12 мільярдів натуральних корків

Пан Тейлор - генеральний директор компанії Taylors Wines (її британська філія має назву Wakefield Wines), що розташована в австралійському регіоні виноробства, Долині Клер. 2004 року ця виноробна компанія першою в Австралії ухвалила рішення закупорювати всі свої пляшки гвинтовими кришками.

"З'ясувалося, що в 10-15% пляшок є ТХА і йде процес безконтрольного окислення. І ми змогли подолати це за один день", - хвалиться керівник.

"Світ постійно розвивається. Я порівнюю корки з екіпажами, запряженими кіньми. Це чудовий вид транспорту, але ж є прогрес, сучасні технології".

Пан Тейлор категорично проти натуральних корків. Однак ними ще й досі закупорюють більшість найкращих європейських і американських вин.

І річ не просто в традиції та поширеній думці про те, що в пляшці з натуральним корком вино буде кращим. Натуральні корки добре зарекомендували себе протягом багатьох століть - вони допомагають вину дозрівати, пропускаючи крізь себе крихітні порції кисню. А в пляшках із гвинтовими кришками цього досягти неможливо.

Компанія Grgich Hills Estate у каліфорнійській долині Напа - один з виноробів, що користується переважно натуральними корками, якими закупорює 70% своїх вин.

Один високоякісний португальський корок коштує компанії близько 70-93 центів.

Копирайт изображения Taylors
Image caption Австралійська виноробня Taylors першою в країні повністю перейшла на гвинтові кришки

Іво Джеремас, віце-президент Grgich із вирощування винограду і виробництва вина, пояснює це так: "За результатами наших досліджень, трихлоранізол пошкоджує три-п'ять корків на кожну тисячу, а не три-п'ять на сто. А це набагато менше, ніж раніше".

Пан Джеремас додає, що "дорогим винам екстра-класу" потрібні натуральні корки, "адже ви не питимете їх із паперового стаканчика".



Компанія Grgich гвинтовими кришечками не користується взагалі. Решту 30% своїх пляшок винороби закупорюють новими експериментальними корками під назвою "діам".

Корки "Diam" - розробка однойменної французької компанії. Їх виготовляють шляхом подрібнення коркового матеріалу на гранули, які надалі обробляють діоксидом вуглецю, щоб усунути ТХА, а потім пресують і склеюють у формі корка.

Нині популярність діамових корків стрімко зростає, особливо серед французьких виноробів, що націлені на ринок середньої категорії.

Марк Пардо, магістр виноробства, який працює у британській винарні Berry Bros & Rudd, розповідає, що "вина, які потрібно зберігати в погребі, краще закупорювати" натуральним корком.

І додає: "Завдяки своїй гнучкості та здатності обережно пропускати кисень, за умови правильного зберігання вина, корок і досі є засобом номер один для закупорювання пляшки на тривалий період.

"Прогрес у методах обробки корків дає тепер деяким виробникам можливість гарантувати якість своїх корків і відстежувати їх, щоб убезпечити поціновувачів вина від "зіпсованих" пляшок. Хоч цих випадків з часом і меншає.

"І як такий, корок і досі залишається найякіснішим засобом закупорювання винних пляшок. Хоча всі найкращі винороби й експериментують з іншими засобами".

Португальська коркова галузь також активно наголошує на екологічності методів своєї роботи. Зокрема, на тому, що корок добувають, не зрізаючи дерев. А знята кора наростає протягом дев'яти років.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption З гвинтовими кришками загрози ТХА немає, зате є сумніви щодо того, чи придатні вони для закупорювання пляшок, які зберігаються багато років

Майкл Коланджело, віце-президент нью-йоркської PR-агенції Colangelo & Partners, яка просуває португальську коркову продукцію в США, каже: "Багато хто й досі не розуміє, що добування корків не шкодить природі. Фактично це те саме, що стрижка овець - щоб отримати вовну, не потрібно вбивати вівцю".

А Раміро Баптиста, менеджер компанії-виробника корків Portugalia додає: глобальна виноробна галузь така широка, що в усіх засобів закупорювання пляшок може бути прекрасне майбутнє.

Новини на цю ж тему