Київ повернувся до перемовин з МВФ: що буде з ціною на газ?

газ і долари Копирайт изображения UNIAN
Image caption Питання газу і тарифів певний час вже не входило у порядок денний переговорів Києва з МВФ

У понеділок міністр фінансів Олександр Данилюк вирушає до Вашингтона на переговори із МВФ. Однією з головних тем може стати підвищення ціни на газ для українців, а з нею - й тарифів на гарячу воду і тепло.

Саме у собівартості цих послуг ціна на газ становить значну частку.

Впродовж усього вересня урядовці на чолі із прем'єром неодноразово заявляли, що підстав для зростання ціни на газ і комунальних тарифів у цьому опалювальному сезоні немає.

Проте експерти зауважували, якщо уряд дотримуватиметься власної постанови, ухваленої наприкінці березня цього року, то підвищення має відбутися.

Постанова №187, ухвалена урядом 22 березня, передбачала, що з 1 квітня 2017 ціна на газ, що постачається населенню і виробникам тепла, має становити 4942 гривні за тисячу кубів (без ПДВ).

Постанова також передбачала, що до 1 липня обчислять, а з 1 жовтня застосують нову ціну. З урахуванням "імпортного паритету".

Проте влітку уряд заявив, що підстав для підвищення ціни на газ немає, а відтак, ціна не зросте.

Така позиція уряду наразилася на критику з боку головного міжнародного кредитора України - МВФ.

У вересні заступник голови МВФ Девід Ліптон під час візиту до Києва заявив, що ціни на газ для населення України навіть після підвищення тарифів є нижчими, ніж у сусідів.

Він наголосив, що одним із досягнень реформ в енергетиці стали ринкові механізми визначення тарифів для усіх категорій споживачів. Девід Ліптон також висловив сподівання, що "рішення деполітизувати цей процес шляхом застосування автоматичної формули має вирішальне значення".

У МВФ очікують, що уряд буде дотримуватися цього зобов'язання.

Після цього в Кабміні заявили, що переглянуть формулу, за якою формується ціна газу для населення. Цей перегляд доручили міністерству енергетики.

Копирайт изображения www.facebook.com/minenergoua
Image caption У Міненерго також замислилися над тим, чому населення отримує газ, видобутий в Україні, а платить за нього за "імпортним паритетом"

У перших числах жовтня стало відомо про протокольне рішення уряду "затримати" оприлюднення нової ціни до проведення консультацій із МВФ та Європейським енергетичним співтовариством. Хоча на публіку урядовці й надалі казали, що підстави для зростання тарифів відсутні.

На опалювальний сезон ціну "заморозили"?

Про відтермінування підвищення і переговори із МВФ повідомив заступник міністра енергетики Ігор Прокопів.

"Поки що ми заморозили ціну", - заявив він на конференції "Ринок газу для побутових споживачів - європейський досвід в українських реаліях".

На тій же конференції оприлюднили презентацію міністерства енергетики, яка пояснює логіку дій уряду, який, попри власні рішення і зобов'язання перед міжнародними партнерами, вирішив "заморозити" ціну на газ для населення.

Якщо спрощено, то підвищення комунальних тарифів виливається у зростання потреби в комунальних субсидіях. Цього року уряд хотів обмежитися 47 млрд гривень, проте довелося виділяти додаткові ресурси. Наступного року, за словами міністра фінансів, уряд сподівається "вкластися" у 55 млдр грн.

У 2016, коли уряд запровадив єдину ціну на газ в Україні, зокрема й для населення, на субсидії витратили 40 млрд грн. У 2015 році, на який припав перший стрибок підвищення тарифів і запровадження субсидій, на них пішло 18 млрд грн.

В уряді також звертають увагу, що прив'язка до імпортного паритету цін на газ існує при тому, що спільна потреба населення і ТКЕ у паливі становить 17,6 млрд кубів, і більша його частина (13,9 млрд кубів) надходить від "дочки" "Нафтогазу" - "УкрГазВидобування". Значно менша частка покривається за рахунок імпортного газу (3,7 млрд кубів).

Потреба у газі для населення і джерела його постачання

5,7

млрд кубів газу для населення

11,9

млрд кубів газу для ТКЕ

  • 13,9 млрд кубів дає "Укргазвидобування"

  • 3,7 млрд кубів додається з імпорту

Там також звертають увагу на суттєве зростання боргів за газ - до майже 26 млрд грн.

"Високий рівень субсидіантів - 60%, а також наявний рівень заборгованості підтверджує низьку платоспроможність населення, - йдеться в урядовій презентації. - Зростання ціни газу автоматично призведе не тільки до відповідного пропорційного збільшення видатків з державного бюджету по існуючих отримувачах субсидій, але й до суттєвого збільшення кількості громадян, які будуть отримувати субсидію".

Відтак, в уряді пропонують відтермінувати підвищення ціни на газ до кінця цього опалювального сезону, а за цей час відкрити доступ різним компаніям до газу, який надходить від "УкрГазВидобування".

При цьому "Нафтогаз" втратить монопольне право на отримання цього палива.

"Нафтогаз" готовий поділитися?

Згідно із тією ж постановою №187, на "Нафтогаз" були покладені спеціальні зобов'язання: формувати ресурс для постачання газу приватним регіональним компаніям, які потім доправляють його населенню, а також постачати газ підприємствам, що виробляють тепло.

Раніше "Нафтогаз" вже заявляв, що готовий поступитися своєю монополією у цих спеціальних обов'язках і цілком згоден із позицією Європейського енергетичного співтовариства (ЄЕС), яке критикує нинішній порядок розрахунків.

"Нафтогаз" звертав увагу на недосконалість чинного механізму ПСО (покладання спеціальних обов'язків - Ред.), який змушує компанію передавати газ за пільговими цінами збутовим посередникам ("газзбутам"), більшість з яких контролюється Group DF Дмитра Фірташа", - повідомили у компанії.

Тому "Нафтогаз" підтримує пропозиції і ЄЕС, і Світового банку, "згідно яких видобувні компанії групи "Нафтогаз" будуть продавати газ усім бажаючим постачальникам на оптовому ринку".

Поки що ж, на другому році після початку реформи газового ринку, як заявив комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко, "постачання газу для населення - це "чорний ящик".

Очікувалося, що закон "Про ринок газу", ухвалений два з половиною роки тому, започаткує одну із найважливіших структурних реформ в українській економіці. Він неодноразово діставав схвалення міжнародних партнерів України як приклад успішних реформ. З того часу тема газу зникла із порядку денного переговорів Києва із міжнародними партнерами.

Проте за останні півроку дедалі більше його положень мають проблеми із реальним втіленням.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему