Від ненависті до підтримки: чому змінилося ставлення до УПА?

ветерани УПА Копирайт изображения UNIAN
Image caption У 2015 році Україна визнала вояків УПА борцями за незалежність України

Нові соціологічні опитування свідчать, що українці різко змінили свою оцінку діяльності УПА й тепер називають "бандерівців" борцями за незалежність України.

Напередодні 75-ї річниці створення Української повстанської армії 14 жовтня дві соціологічні компанії презентували опитування, дані яких щодо позитивної оцінки УПА майже збігаються.

Ще на початку 2010-х років більшість опитаних висловлювались різко проти, схожа ситуація була навіть за президентства Віктора Ющенка, не кажучи про перші роки незалежності в 90-х.

Після Євромайдану українська влада та медіа висвітлюють діяльність УПА в переважно позитивному ключі, а на честь її бійців та керівників почали називати вулиці по всій країні.

Це викликало критику не тільки з боку Росії, а й Польщі, яка вважає УПА винною у "Волинській трагедії" під час Другої світової війни.

Борці за незалежну Україну

У 2014 році Петро Порошенко визначив нове державне свято - День захисника України. Він припадає саме на день створення УПА - 14 жовтня, а також святкування Покрови - свята українського козацтва.

Напередодні 75-річчя створення УПА група "Рейтинг" оприлюднила масштабне дослідження, у тому числі щодо ставлення до "бандерівців".

Соціологи запитали українців, чи вважають вони вояків ОУН-УПА борцями за незалежність України.

49% респондентів відповіли ствердно, а 29% - негативно. Ще 23% не визначились з відповіддю.

Подібне опитування соціологи "Рейтингу" проводять з 2010 року. Тоді противників визнання УПА було 61%, а прихильників - 20%.

Перелом у настроях соціологи зафіксували в 2015 році.

Зараз позитивне ставлення до УПА повністю переважає на заході України - 80% проти 6%. У центрі теж велика перевага прихильників - 51% на 23%.

А от на півдні прибічників менше противників - 30% на 46%. На сході ж противників суттєво більше - 19% проти 53%.

Схожі цифри 13 жовтня оприлюднила компанія КМІС. Там респондентам поставили таке ж запитання про визнання вояків ОУН-УПА борцями за незалежність.

В опитуванні КМІС загалом по Україні 43% опитаних відповіли ствердно, а 29,2% - негативно.

Ці дані - без врахування тих, хто відмовився відповідати.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У Криму були негативні настрої щодо УПА в усі роки незалежності України

Дані у регіонах також майже збігаються з цифрами "Рейтингу". Захід - 71,4% на 8,2%, центр - 41,1% на 23,9%, південь - 30,7% на 46,1%, а схід - 14,2% на 53,7%.

Систематичний моніторинг ставлення до УПА у 2000-х роках проводив державний Інститут соціальної й політичної психології.

Тоді в українців питали, чи підтримують вони визнання УПА воюючою стороною та їхнє прирівнювання до ветеранів Другої світової.

За даними ІСПП, у 2000 році позитивно до такого кроку ставились 20,5%, а негативно - 43,4%.

У 2002 році прихильників було 28,4%, а противників - 40,4%.

Після приходу до влади у 2005 році Віктора Ющенка, який чітко підтримував УПА, прихильників стало 33,5%, а противників - 43,7%.

А вже 2006 року цифри майже зрівнялись - 35,9% проти 41,1%. Але кількість прихильників так і не переважила.

Офіційне визнання ОУН-УПА відбулось у квітні 2015 року, коли парламент визнав Організацію українських націоналістів та Українську повстанську армію борцями за незалежність.

Освіта та війна

Опитані ВВС Україна експерти назвали кілька ключових причин, чому українці так різко змінили негативне ставлення до УПА на позитивне.

На перше місце вони ставлять конфлікт на сході України, який більшість українців вважають агресією Росії.

Частина українців просто проводить аналогію між бійцями УПА та добровольцями в АТО, які пішли воювати на Донбас у 2014 році.

"Звичайно, радикальну зміну ставлення спричинила війна. Інакше процес йшов би довго і поступово", - заявила ВВС Україна соціолог Ірина Бекешкіна.

Проте одною з важливих стратегічних причин зміни ставлення вона назвала викладання історії в школах незалежної України.

"Молодші покоління у школах незалежної України вивчають інший погляд на історію, ніж їхні батьки, не кажучи вже про дідів", - вказує пані Бекешкіна.

Якщо у часи СРСР була однозначна та різко негативна оцінка УПА, то з 90-х у підручниках вже були більш нейтральний та позитивний погляд, вказує вона.

Схоже пояснення має і доктор історичних наук, професор "Києво-Могилянської академії" Олексій Гарань.

"Один з важливих чинників - люди стали більше знати про УПА. Я вчився в радянській школі та радянському інституті, мені розповідали, що УПА - це буржуазні націоналісти та посібники фашистів", - згадує пан Гарань.

Але з 90-х років люди почали дізнаватись більше і розуміти, що явище повстанської армії досить складне і неоднозначне, вказує історик.

"Ми почали дізнаватись, що люди боролись зі зброєю за незалежність України, у тому числі й проти нацистів", - додав пан Гарань.

Дослідження "Рейтингу" свідчить, що чим молодші люди, тим вони прихильніше ставляться до УПА.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption "Марш нації" у Києві 14 жовтня 2016 року за участі ветеранів АТО

У віковій групі 18-35 років УПА підтримують 52%, а противників - 25%. А от у віковій групі "старші 51 року" прихильників УПА 42%, а противників - 32%.

Олексій Гарань вказує, що конфлікт з Росією став вагомим психологічним чинником для українців.

"На противагу агресії Росії на перше місце у багатьох людей в позитивному ключі висуваються люди, які боролись проти сталінського режиму за незалежність України", - вважає пан Гарань.

Професор не виключає, що на фоні російської пропаганди про "злих бандерівців" українці почали усвідомлювати, що радянська пропаганда проти УПА теж могла бути вигадкою.

Хоча історик застерігає, що в Україні починають ідеалізувати історію УПА, яка насправді є дуже складною. І сам Бандера, який перетворився на символ, також є постаттю дуже неоднозначною.

Системна пропаганда?

Досить критичний до нинішньої української влади політолог Михайло Погребинський вказує, що в Україні радянська пропаганда "проти" УПА змінилась на пропаганду "за".

"Сам факт, що УПА боролись за незалежність України - це правда. Те, що вони співпрацювали з Гітлером - це теж правда. Але в УПА розглядали його як шанс отримати незалежність", - вважає пан Погребинський.

За його словами, коли переважала негативна пропаганда проти УПА, то на перший план виставляли теми співпраці з Гітлером на початку війни, а також участь в антипольських акціях.

"Тепер негатив про УПА посунули на задній план, а на передній - те, що вони боролись за незалежність від Росії. І це теж правда", - додав Михайло Погребинський.

Різку зміну ставлення за останні три роки він пояснює просто - працює факт протистояння з Росією, яке супроводжується антиросійською пропагандою на центральних телеканалах.

Михайло Погребинський називає показовим, що навіть серед виборців досить проросійського "Опозиційного блоку" 18% теж підтримують визнання УПА борцями за незалежність України.

Керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович вважає, що на суттєву зміну ставлення українців до теми УПА вплинув телевізор.

"Українець живе телевізором. Що скаже українцю телебачення, те осяде в українські мізки. Мова йде про те, що інформаційно ми перейшли на проукраїнські настрої в інформаційному просторі", - зазначив соціолог в інтерв'ю "Громадському радіо".

Експерт вважає, що за останні роки в свідомості українців відбулись дійсно суттєві зміни.

І вони, як додала пані Бекешкіна, триватимуть. Вона спрогнозувала, що зі зміною поколінь ставлення до УПА ставатиме позитивним навіть на сході країни.

Новини на цю ж тему