Чи можливі в Україні масові теракти?

Копирайт изображения УНІАН

Нещодавній вибух у Києві, внаслідок якого загинуло двоє людей і було поранено кілька осіб, серед яких народний депутат і відомий політолог, вкотре за цей рік актуалізував питання про екстремізм в Україні.

СБУ кваліфікувала вибух як теракт.

ВВС Україна поспілкувалися з експертами щодо того, наскільки реальною є загроза подальших терактів з масовими жертвами.

Статистика

За даними Українського інституту дослідження екстремізму, наданими ВВС Україна, у минулому році Генпрокуратура зареєструвала понад 1800 злочинів, кваліфікованих як теракти.

Також у 2016 році ГПУ зафіксувала 391 випадок "створення терористичної групи чи терористичної організації", 84 злочини за статтею про "фінансування тероризму" і 5 - за статтею про "втягнення, публічні заклики та сприяння терористичним актам".

Засуджено за цими статтями було щонайменше 35 осіб (дані за перше півріччя 2016 року). Свіжі дані ще не оприлюднили.

Але тенденції цілком очевидні - у 2013 році злочинів за статтею про тероризм Генпрокуратура зафіксувала лише чотири.

"Ми всі живемо фактично у такому середовищі, де теракти увійшли у порядок денний", - констатує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Тенденції

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Гранати і вибухівка, вилучена СБУ внаслідок однієї зі спецоперацій на Чернігівщині

Після останнього київського вибуху екс-керівник СБУ Валентин Наливайченко заявив, що цей випадок свідчить "про величезну діру в усій системі національної безпеки України". І реагувати на це, на його думку, має президент і Служба безпеки України.

Богдан Петренко частково погоджується з цим, однак відзначає: "Реально убезпечити від терористичної атаки, якщо вона запланована і здійснюється на професійному рівні, досить складно і практично неможливо".

"Але правоохоронці більше орієнтовані на те, щоб зловити виконавців - не запобігти теракту, а діяти вже за його наслідками, переслідувати виконавців", - додає експерт із екстремізму.

На його думку, існує кілька тенденцій щодо вибухів та атак, які розглядаються як можливі теракти.

Перше - їх ужорсточення та "аморальність".

"У зоні ураження можуть бути пересічні люди, які не мають жодного стосунку до сторони, проти якої скоєно напад…", - каже Богдан Петренко й нагадує, що під час підриву машини чеченця Тімура Махаурі в центрі Києва разом з ним у машині були жінка і дитина, однак нападників це не спинило.

Інша тенденція, яку відзначають в Українському інституті дослідження екстремізму - персоналізація нападів. Тут мова йде про напади на конкретних людей: екс-депутата з Росії Дениса Вороненкова, підрив машин працівників українських спецслужб Максима Шаповала, Юрія Возного, Олександра Хараберюша.

Прогнози

Копирайт изображения Getty Images
Image caption За останній рік у Києві сталося одразу кілька вибухів і резонансних убивств

На думку Богдана Петренка, такі персональні атаки можуть продовжитися в майбутньому.

У зоні ризику: згадані спецслужбовці, помірковані прихильники Москви, та, меншою мірою, ті, хто виступає за мирний шлях вирішення конфлікту на Донбасі - щоб дестабілізувати ситуацію та показати "радикальність" українського суспільства.

"Це якщо вважати, що основний замовник терактів - це Кремль. Тому що є багато неадекватних людей і в Україні", - пояснює Богдан Петренко.

Українські високопосадовці та силовики неодноразово звинувачували саме російські спецслужби у підготовці вибухів та вбивств в Україні.

У Кремлі такі звинувачення відкидають і пояснюють їх або "внутрішнім громадянським конфліктом", або кримінальними "розбірками".

Ще один прогноз заступника директора Українського інституту дослідження екстремізму - можливе збільшення інтенсивності терактів.

"Ми живемо в інформаційному суспільстві, де події швидко змінюють одна одну і забуваються", - каже він. - А тому відповідальні за атаки можуть вирішити діяти частіше".

Зрештою, самий факт подібних атак може викликати "ефект наслідування".

"Якщо внаслідок теракту було ухвалене якесь рішення, то така модель вкладається населенню у голови й формується розуміння, ніби так можна заявити про себе", - пояснює Богдан Петренко.

Тому таку практику можуть перебрати дрібні політичні групи для просування своїх ідей.

На питання ВВС Україна, про які саме групи йде мова, експерт відповів: "Видно, що радикальним правим властиве насильство. Окрім цього формуються - чи то через російський вплив, чи то через несприйняття національного руху, - радикальні ліві. Застосувати насильство може будь-хто".

Image caption Екстерміз може призвести до розширення повноважень поліції та інших силовиків, відзначає експерт

Богдан Петренко додає, що так само наслідувати можуть окремі громадяни, щоб вимагати від уряду чи місцевої влади тих чи інших рішень.

"Коли модель ненасильницього спротиву буде неефективна, то людина думатиме: а може варто застосувати насильницьку модель?" - пояснює аналітик.

Зрештою, все це може призвести до розширення повноважень поліцейських структур.

"Тут є і психологічні чинники, які тиснуть на поліцейських. Якщо вони постійно очікують нападу, то діятимуть радикальніше. А це призводитиме до неадекватного насильства щодо населення", - попереджає Богдан Петренко.

Водночас, у встановлення жорсткого режиму в Києві не вірить політичний експерт Олександр Палій: "Перетворення України на поліцейську державу у класичному сенсі, думаю, неможливе, адже українське суспільство все одно не відмовиться від демократичних свобод".

"Але посилення антитерористичного режиму зовсім не означає перетворення України на поліцейську державу", - додає політолог.

Масові жертви?

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Богдан Петренко вважає, що до масових жертв від вибухів все ж не дійде

Олександр Палій вважає, що не можна не враховувати і ризик терактів з масовими жертвами.

"Загроза масових терактів існувала й існує. Вони можуть статися, коли це буде вигідно Росії - для дестабілізації чи демонстрації вразливості українських правоохоронних органів", - попереджає політолог.

Він нагадує, що подібні спроби вже були. На початку жовтня у СБУ повідомили про те, що їм вдалося запобігти вибуху на залізничному вокзалі при відправленні потягу "Маріуполь-Київ".

Копирайт изображения СБУ
Image caption У затриманих в Маріуполі вилучили дві протипіхотні міни "МОН-50" з дистанційним приводом

Керівник СБУ Василь Грицак вкотре пов'язав затриманих у Маріуполі, які виявилися громадянами України, з російськими спецслужбами та самопроголошеною "ДНР".

"За задумом російських спецслужб, теракти мали провести для дестабілізації ситуації у Маріуполі, в зоні АТО і по всій території України, щоб показати неспроможність українських правоохоронців забезпечити безпеку громадян", - наголосив тоді Василь Грицак.

У Росії на ці звинувачення не відреагували.

У той же час, на думку Богдана Петренка, ризик терактів з масовими жертвами зараз все ж не такий суттєвий.

"Хотілося б заспокоїти громадян, які живуть у постійному очікуванні терактів. Основний замовник терактів - агресор, який воює проти України - наразі не зацікавлений у масових терористичних атаках на Україну", - зауважує експерт.

"Як показує світовий досвід, такі атаки призводять до того, що суспільство єднається, вимагає від влади посилення поліцейських і безпековий функцій. А це не в інтересах агресора", - додає він.

"Ймовірність стати жертвою тероризму в Україні досить мізерна, напевно, соті відсотка. Більше шансів стати жертвою ДТП", - констатує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму.

Новини на цю ж тему