Гриневич: у новій школі дітей не можна буде загнати в ярмо

Гриневич Копирайт изображения unian

Доплати батькам і вчителям, безкоштовні новенькі підручники, подарунки на свята - все це на українській території для угорськомовних шкіл забезпечує не держава Україна, а Угорщина. Про цю ситуацію заговорили голосно у зв'язку з новим законом "Про освіту".

Він вимагає від шкіл, де навчання ведеться мовами національних меншин, перевести його на українську, починаючи з п'ятого класу. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що закон порушує права угорської меншини і його країна у відповідь "блокуватиме та бойкотуватиме" всі ініціативи України щодо зближення з ЄС.

Окрім мовного питання, існує ще спектр проблем, пов'язаних із виконанням нового закону. Так, зарплати українських вчителів залишаються вкрай низькими, а саме від мотивації звичайних педагогів залежатиме успіх шкільної реформи.

Про це все - в розмові з міністром освіти України Лілією Гриневич.

ВВС: Закон "Про освіту" отримав багато міжнародної критики, зокрема Угорщина відреагувала дуже негативно на вимогу до угорськомовних шкіл перейти на українську. Ви розраховували, що буде така відповідь? Чи можна було цьому запобігти?

Лілія Гриневич: Навколо мовної статті закону багато політики. Ця реакція була агресивною. І це не випадково з точки зору інтересів Угорщини, де нині вибори. Мова під час передвиборчої кампанії стає темою, на якій зручно спекулювати.

Нам доводиться багато працювати з європейськими партнерами, аби роз'яснити цю статтю. Зустрічалися з більшістю міністрів країн ЄС, чиї національні меншини проживають в Україні.

Угорщина заявляла, що школи національних меншин закриються, вчителів звільнятимуть, дітям заборонять навчатися рідною мовою. Все це неправда.

Я мала конструктивну розмову з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогою. Ми говорили про освіту дітей - не про політику.

Ці діти є українськими громадянами. Для нас важливо, щоб доступ до освіти, до професійної самореалізації в цій країні був в усіх дітей.

55% випускників шкіл з румунською мовою навчання не можуть скласти іспит з української мови. Понад 60% дітей, що закінчили угорськомовні школи, так само не в змозі впоратися з цим екзаменом.

За результатами ЗНО 2016 року, в Берегівському районі на Закарпатті 75% випускників не склали тестування з української. Це перекриває їм доступ до навчання в університеті та професійної самореалізації в Україні.

BBC: Угорщина фінансує чимало проектів для дітей і молоді з угорських родин в Україні. В тамтешніх школах наголошують, що саме Угорщина забезпечує їх підручникам. Угорщина виплачує щорічну соціальну допомогу тим батькам, які відправляють дітей навчатися в угорськомовні школи. Складається враження, що Україна як держава там не присутня. Що ви на це скажете?

Л. Г.: Угорщина здійснює багато заходів, зокрема робить доплати і родинам, і вчителям, щоб стимулювати такий стан справ.

Але я не погоджуюся з тим, що українська держава не забезпечила підручниками. Можливо, двомовними підручниками - ні. Передбачалося, що угорські діти мають вивчати всі предмети тільки рідною мовою. Ми друкуємо ці підручники за державні гроші. Вони дорогі, тому що мають менші наклади. Мовна стаття нового закону й передбачає запровадження двомовних підручників на певних етапах, щоб дитина вивчала термінологію і рідною мовою, і державною.

Image caption Український уряд запроваджує викладання більшості предметів у старшій школі українською

Ми цілком свідомі труднощів у навчанні українською, з якими стикаються представники й угорської, і румунської громади. Їхні рідні мови належать до іншої мовної групи. Я незадоволена методиками вивчення української, розробленими для цих дітей. Нині ми маємо переглянути наші підходи. Ми будемо це робити, вже заклали кошти на це.

BBC: Чи правильно стверджувати, що Україна де-факто пропонує нині запровадити двомовну модель навчання в школах національних меншин?

Можна сказати, що так. Діти вчитимуть частину предметів рідною мовою, а частину - українською. Двомовне навчання також може полягати в тому, що той самий предмет вивчається і рідною, і державною мовою.

Ми знаємо приклади успішних шкіл, які вже здійснюють таке двомовне навчання. Вони мають значно кращі результати ЗНО.

Image caption Стенд в ужгородській школі № 10 з угорською мовою навчання

BBC: Тобто йдеться про те, що діти вивчатимуть державною мовою природничі дисципліни, математику. Директор угорської школи висловила таку думку BBC: " Якщо ми зведемо урок математики до уроку мови, тому що вчитель перекладає терміни, не зможемо виховати глибокомислячу людину". Що ви з цього приводу думаєте?

Л. Г.: Це дуже дискусійне твердження. Ми знаємо приклади, коли родина виїжджає за кордон, і там діти, чуючи мову зовсім іншого походження, опановують точні предмети англійською, французькою, тощо. Це не стає перешкодою. Багатомовний підхід є дуже перспективним, бо розвиває мислення дитини.

Я погоджуюся, що не можна запроваджувати таке навчання надто рано, коли дитина ще не готова. Вона взагалі не знає мови, а ви починаєте навчати її українською математики, створюючи подвійні труднощі.

Image caption Урок у російськомовній гімназії № 43 Харкова

BBC: Якою буде доля російськомовних шкіл? Для угорсько- чи румунськомовних шкіл передбачаються квоти: певна кількість предметів вивчатиметься рідною мовою, решта - державною. Але це все стосується навчання мовами країн ЄС. Російська такого статусу немає.

Закон передбачає, що діти в російськомовних школах зможуть здобувати повністю рідною мовою початкову освіту й під час цього вивчати державну.

На відміну від інших національних меншин, російськомовні діти дуже успішно опановують українську. Більш того, ці діти не мають проблеми ізоляції від свого мовного середовища.

На сході України, там, де сконцентровані школи з російською мовою навчання, школярі можуть вільно й багато спілкуватися рідною мовою. Натомість у них виникає проблема з тим, де використовувати державну. Якщо ми не створюємо цих можливостей в їхній школі, ці діти фактично штучно обмежені в розвитку своїх вмінь уживати українську.

Для цих шкіл ми пропонуємо модель, яка дуже часто використовується в країнах ЄС: поки дитина маленька, вона має оволодіти державною мовою і почати нею спілкуватися, після цього в базовій школі ми вводимо предмети українською мовою. Школярі далі вивчають російську як рідну до самого закінчення школи.

Image caption Російськомовна гімназія № 43 у Харкові готується переходити на українську мову навчання

BBC: Що чекатиме приватні школи? Точаться дискусії, чи мовні вимоги закону "Про освіту" їх справді стосуються.

Л. Г.: Закон не розділяє форми власності. Він стосується всіх навчальних закладів. Якщо освітні програми приватних закладів акредитовані, й вони видають атестат про загальну середню освіту, то змушені дотримуватися правил, які визначає закон.

Малі школи і зарплати

BBC: Шкільна реформа також передбачає створення опорних шкіл, що може призвести до закриття деяких сільських шкіл. Скільки таких шкіл плануєте закрити?

Л. Г.: Опорні школи у нас існують давно. Закон лише фіксує цей термін. Це школи, де навчаються діти, які доїжджають з інших навчальних закладів. Пропонується наступна модель: початкова школа має бути якнайближче до місця проживання дитини, але старша профільна повинна розвиватися таким чином, щоб надати дитині профільні знання, тобто щоб вона могла знайти в межах свого доїзду той профіль, який її цікавить, - комусь потрібен математичний, комусь - гуманітарний.

Сьогодні понад 33% школярів у старшій школі у селах навчаються у класах, де менше 10 учнів. У такій маленькій школі один викладає їм кілька предметів: і англійську, і фізику, і математику. Чи можуть бути рівні шанси на якісну освіту в цієї дитини й в тієї, яка вчиться в опорній школі, де є кваліфіковані вчителі?

Ми вкладаємо кошти саме в опорні школи й стимулюємо це робити місцеву владу. Відтепер формування опорної школи передбачає, що там будуть обладнані природничі кабінети, до цього навчального закладу має бути підведена дорога.

Ми переживаємо сильний демографічний спад. Кількість учнів у системі освіти суттєво зменшилася. У сільській місцевості існує проблема міграції.

Пониження рівня школи, приміром, з I-III до I-II рівнів, означатиме, що вчителям доведеться їздити до місця роботи кудись далі. Зрозуміло, що цим не дуже задоволений директор, бо він хотів би, щоб школа мала більше рівнів.

BBC: Як вирішуватиметься проблема оплати праці вчителів? У нас є такі цифри, отримані в малій сільській школі:вчитель-початківець має там зарплату в 3140 грн, а прибиральниця зі стажем - 3200 грн. Реформа передбачає поступове зростання зарплат педагогів, проте етапніть цього процесу не визначена. Як ви вирішуватимете цю проблему?

Л. Г.: Зарплата вчителя складається не тільки з мінімального посадового окладу. Саме його назвав вам директор сільської школи. Є ще ціла низка доплат. З цього конструюється зарплата вчителя. Ми цього року підняли зарплати вчителям на 50 %. Це все ще мало, цього не достатньо, але це як для одного року є реальним прогресом. Ми просунули професію вчителя в рамках єдиної тарифної сітки на два розряди.

Середня заробітна плата молодих вчителів без стажу роботи у загальноосвітній школі, як правило, нижча, ніж у гімназіях, ліцеях чи спеціальних загальноосвітніх закладах (за даними, наданими міністром, фактична зарплата молодого вчителя без стажу у звичайній школі в лютому 2017-го варіювалася від 3562 грн до 5358 грн. - Ред.).

Середня зарплата вчителя залежить від навантаження. Як правило, вчителі беруть його більше. Середня заробітна плата для молодих вчителів по Україні - це 4345 грн.

BBC: Але ці зарплати з усіма доплатами все одно не забезпечують гідного рівня життя вчителя.

Л. Г.: Звичайно, ні. Це дуже мало. Але мені зараз ідеться про правду. Вона полягає в тому, що коли молодий учитель працює у закладі, де отримує доплати й має більше навантаження, тоді його середня зарплата - 5323 грн. Я рада, що сьогодні вчитель вищої категорії може отримати зарплату 7500 грн. У спеціальних навчальних закладах він має зарплату в 8500 грн.

Я не задоволена рівнем оплати вчителів. Немає більш зацікавленої людини в цій країні, ніж я, щоб він виріс. Ми поставили це питання руба перед Кабміном. Я рада, що прем'єр-міністр підтримав скачок у тарифній сітці на два розряди. У наступному році плануємо піднятися ще на один розряд і також дати доплату вчителям. Закон теж визначає умови праці й передбачає перехідний період. Наразі там передбачено п'ять років у перехідних положеннях. Загалом це буде залежати від економічної ситуації в країні.

BBC: Реформа передбачає, що вчителі віднині допомагатимуть дітям отримувати певні компетенції, а не знання як такі. Ідеться, приміром, про підприємливість. Чи можуть дітей навчити цього ті, хто часом сам не дуже на цьому розуміється?

Л. Г.: Треба тренувати вчителів, підвищувати їхню кваліфікацію. Комусь до снаги перелаштуватися, а комусь - ні. Компетентності від простої передачі знань відрізняються тим, що вони включають вміння шукати знання й застосовувати їх для вирішення життєвих та професійних проблем.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Реформа школи вимагає від учителів відмовитися від дзвінків, червоної ручки та навчання виключно за партами

Для того щоб такому навчити, треба використовувати інші методи, ніж класична, авторитарна педагогіка, яка присутня в нашій школі з давніх-давен. Вона полягала в тому, що педагог давав певну порцію знань, яку дитина мала засвоїти. Для радянського суспільства це було добре, тому що всі мали бути однаковими. Тоді також панувала певна статика: вважалося, що той самий обсяг знань міг допомогти впродовж життя. Нині ми не можемо спрогнозувати, що дітям буде потрібне через 20 років у їхньому професійному житті.

Треба переключатися на іншу методику: вчитель стимулює дітей самостійно шукати інформацію, ставити питання собі, для чого вона їм потрібна, як поетапно вирішувати проблему й контролювати свій емоційний стан. Приміром, у математиці вчитель має застосовувати не схоластичні приклади, а брати їх із життя, як-от під час вивчення відсотків запропонувати розрахувати їх із депозиту.

Image caption "Ми виходимо з традиційної пострадянської рамки освіти", - Гриневич

BBC: Як ви оцінюєте опір таким змінам?

Л. Г.: Думаю, що опір буде великим: як усередині країни, так і ззовні. Ми завдяки цим підходам виходимо з традиційної пострадянської рамки освіти, яка залишилася тільки в Україні, Росії та Білорусі. Коли ми вириваємо нашу систему освіти з цього прокрустового ложа й переходимо до іншого способу навчання - це означає, що діти будуть іншими. Їх не можна буде загнати в ярмо. Вони матимуть інші підходи до вирішення своїх проблем.

BBC: Скільки реально знадобиться часу для того, щоб перейти до цієї нової моделі школи?

Л. Г.: Це реформа на десятиліття. Ми заклали в законі дуже поступовий перехід, розуміючи, що доведеться перевчати вчителів, розробляти нові матеріали, тощо. Діти йдуть у 2018-2019 роках у перший клас, там вони вже навчатимуться за новим стандартом. За ними йтимуть наступні набори. Першачки 2018 року потраплять у 12-й клас нової української школи в 2029-2030 роках.

BBC: Тобто перехід на нову модель не означатиме, що вже з наступного року директори шкіл мають домогтися втілення змін у життя? Складно уявити, як можна почати впроваджувати такі перетворення вже з 1 вересня 2018-го. А в школах орієнтуються на цю дату.

Л. Г.: Наступного року це стосуватиметься першого класу в усіх школах України. Водночас, ми оновили програми 1-4 класів та 5-9 класів. Дуже заохочуємо вчителів реагувати на ці оновлення. Це є вже початки компетентнісного підходу для дітей, які вчаться в наших школах. Вони теж мають відчути зміни.

Новини на цю ж тему