Як хочуть змінити вибори до Ради

Копирайт изображения УНІАН

У вівторок парламент ухвалив у першому читанні проект виборчого кодексу, який регулюватиме різні види виборів в Україні: парламентські, президентськіта місцеві.

ВВС Україна розібралася, як саме депутати планують змінити систему виборів до Верховної Ради.

Партійні списки

Замість нинішньої змішаної системи, коли голосують і за загальні виборчі списки від партій, і за депутатів-мажоритарників від округів, автори ініціативи пропонують ввести чисту пропорційну систему - вже без "мажоритарки".

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Парламентські вибори за "відкритими" списками - одна з вимог протестувальників під Радою

Зокрема, партії так само представлятимуть свої загальнодержавні списки і водночас матимуть "відкриті" регіональні.

Пропонують створити 27 "виборчих регіонів".

Межі цих регіонів збігатимуться з межами областей, окрім трьох випадків:

  • Місто Київ хочуть поділити на два "виборчих регіони": "Київ лівобережний" і "Київ правобережний".
  • Дніпропетровську область також можуть розділить - на Дніпропетровський і Криворізький регіони.
  • Регіон, який назвали "Південним", включатиме Херсонщину та Крим із Севастополем.

Кожен з кандидатів у загальнодержавному списку партії зобов'язаний буде увійти до одного з її регіональних списків.

Партії можуть висувати як своїх членів, так і людей, що не входять до цієї політсили.

А от балотуватися самостійно, тобто взагалі поза якимись партійними списками, буде неможливо - самовисування на парламентських виборах не передбачене.

Кандидатами можуть бути люди віком від 21 року, які проживають в Україні останніх п'ять років.

Всі виборчі списки (загальні й регіональні) і номер кожного кандидата в цих списках партії затверджують на своїх з'їздах.

Тут автори законопроекту передбачили і дотримання гендерного балансу - у кожній п'ятірці кожного виборчого списку має бути мінімум по два кандидати кожної статі.

Як голосувати і хто ставатиме депутатом

Кожен бюлетень міститиме дві графи: "Підтримую виборчий список політичної партії за порядковим №" і "Підтримую кандидата у народні депутати України від цієї політичної партії за порядковим №".

Перша графа обов'язкова для заповнення - туди треба буде вписати номер політсили, під яким вона значиться у переліку партій.

Ці номери визначатимуться жеребкуванням.

Другу графу - про конкретного депутата, якого підтримує виборець - заповнювати не обов'язково. Якщо цього не зробити, то бюлетень все одно буде дійсним і вважатиметься, що виборець підтримує саме таку градацію кандидатів у регіональних списках, яку визначила партія.

Система ж визначення переможців досить складна.

По-перше, партія має отримати понад 4% від усіх дійсних голосів на виборах.

А далі на розподіл мандатів між її кандидатами у національному та регіональних списках впливатиме "виборча квота".

Копирайт изображения Denys Kovryzhenko
Image caption Експерт з виборчого законодавства Денис Ковриженко прогнозує, що до проекту Виборчого кодексу ще вноситимуть серйозні правки

Як її визначатимуть, ВВС Україна пояснив старший юридичний радник "Міжнародної фундації виборчих систем" (IFES) Денис Ковриженко: "Загальну кількість голосів за всі партії ділимо на 450 (Кількість всіх депутатів у парламенті. - Ред.) і визначаємо "ціну мандату". Потім ділимо голоси партії у кожному регіоні на цю цифру і отримуємо кількість мандатів, які отримає кожна партія у відповідному регіоні".

Враховуються лише цілі цифри - дробові залишки переходять на загальнонаціональний рівень, і вже з їхнім врахуванням отримають мандати депутати по національному списку партій.

Наприклад, якщо в обох округах Києва партія за "виборчою квотою" отримає умовно 4,3 і 5,7 мандата, то від Києва вона матиме дев'ять депутатів (4 плюс 5 мандатів), а по загальнонаціональному округу - ще один мандат (0,3 плюс 0,7 мандата).

А на розподіл мандатів у регіональних списках впливатиме те, скільки отримав кожен кандидат персонально за себе.

"У регіонах партія, наприклад, отримала три мандати - їх заберуть ті кандидати, які отримали більше голосів у порівнянні зі своїми колегами по списку", - відзначає Денис Ковриженко.

Таким чином, можна казати, що проект виборчого кодексу передбачає одночасно і "закриті" загальнонаціональні виборчі списки партій, на які виборці вплинути не можуть, і "відкриті" регіональні, що вже залежать від голосів виборців.

Нарешті, автори передбачили і грошову заставу, яку мають вносити партії, щоб їх допустили до парламентських виборів - 2 млн грн.

І якщо політсила набере менше як 2% голосів по країні, то ці гроші їй не повертатимуть, а перераховуватимуть до державного бюджету.

Денис Ковриженко прогнозує, що проект у його нинішньому вигляді зазнає багато змін, адже, по суті, писався він, ще дев'ять років тому.

Водночас, за словами експерта, він має кілька принципових позитивних моментів, як наприклад, обов'язкові тренінги для членів виборчих комісій.

Новини на цю ж тему