Мориквас: це - книга про дівчинку, яка не може ходити, але може мріяти

мориквас, магда Копирайт изображения ВВС

"Книга про дівчинку, яка не може ходити, але це не заважає їй мріяти про високе, про якісь недосяжні речі іздійснювати ці мрії" - так сама Ірина Мориквас описує свою книгу "Магда і вітер", яка увійшла до Довгого списку премії Дитяча Книга року ВВС-2017.

Ірина Мориквас - авторка не лише тексту, але й ілюстрацій. Сама вона - художниця, малює листівки та картини, живе і працює у Винниках на Львівщині. "Магда і вітер" - це перша її книга і перша книга, яку вона ілюструвала.

Ірина Мориквас: Я львів'янка і дуже сильно надихаюся Львовом. Мені дуже подобається його малювати. Малюю я вже десь 10 років, але все ж таки я бачу і згадую, що писання було для мене першим.

Я завжди щось писала: поезію чи короткі тексти, носилася з тим писанням, клала у шухляду, знову витягала. А потім, десь 10 років тому, коли мені було 20, до мене в життя прийшло малювання. Я не маю художньої освіти, але воно до мене прийшло раптово і захопило, і 10 останніх років я малюю.

ВВС Україна: А що в книжці "Магда і вітер" було першим - ілюстрації чи текст?

І.М.: Першим з'явився текст. Він такий медитативно-поетичний. Ми з сином два роки тому, коли йому було 4, йшли з садочку, а назустріч нам у містечку везли дівчинку у візку. І він дуже зацікавився, чому дівчинку везуть на інвалідному візку, хоча вона вже школяркою виглядала. Ми дуже багато з ним на цю тему розмовляли, я дуже перейнялася цим. І написався мені текст, а вже потім я подумала, чому би не зробити книжку. Тому що я шукала книжки на таку тему, і, власне, книжок-картинок, де є багато малюнків, а тексту, який спонукає до роздумів, небагато, я не знайшла.

І я подумала: чому би не спробувати, тим більше, що вже є текст.

Копирайт изображения Yurko Morykvas

ВВС Україна: А на яку вікову аудиторію розрахована Ваша книга?

І.М.: Перш за все мені написався текст для сина, тому це для дітей, але я не думала про вік. Мені хотілося, щоб було якнайширше коло.

Найперше це для дітей, які можуть ходити, мають цей дар, і для тих, які не мають цього дару. Мені би дуже хотілося, щоби книжка потрапила до дітей, які не можуть ходити, щоб вона їх сколихнула до якихось дій, здійснення мрій, до того, що вони можуть більше, ніж уявляють.

І так само мені би дуже хотілося, щоб книгу читали вдома батьки з дітьми. Я часто зараз ходжу на презентації у школи: дуже гарно сприймають книжку в школах, коли вчитель зачитує.

Я впевнена, що з дітьми потрібно і можна багато говорити на різні теми. Діти сприймають цей текст, а дорослі переосмислюють його. Я, наприклад, зі своїм сином дуже багато всього переосмислила в цьому житті.

Копирайт изображения Yurko Morykvas

ВВС Україна: Чи не занадто складним вийшов текст для зовсім маленьких діток?

І.М.: Кожен раз, коли я його перечитую сама, в мене з'являються нові думки, нові образи. Я не знаю, чи він складний, але тема складна. І я сама трохи переживала, як вона буде сприйнята, але зрештою треба говорити про це. Можливо, з'являться і інші книжки, легші, але навіщо її примітивізувати?

Коли я читаю своєму синові, йому вже 6 років, його друзям, вони, навпаки, такі питання задають глибокі, що я навіть не можу на них одразу відповісти. Наприклад, їх дуже цікавить космічний розворот, те, що Магда жила у великому світі, скільки таких дітей є на нашій планеті. Їх такі цифри цікавлять, що я лізу у комп'ютер, шукаю якусь статистику. У розмові я зачіпаю те, що є діти, які не чують і не бачать, то їх ще і ці діти цікавлять. Діти насправді глибші, аніж ми собі думаємо.

Я не впевнена, чи це для дітей 2-3 років, можливо, їм цікавіші будуть малюнки, розглядання, але починаючи десь зі шкільного віку, я бачу їхнє зацікавлення.

ВВС Україна: А фінал книги у Вас відкритий, щоб кожен домислював свій варіант подій?

І.М.: Так, і коли я ходжу по презентаціях, майстер-класах з дітьми, наприкінці я кажу: а як видумаєте, куди Магда полетіла? І вони мені розказують свої ідеї, і їхні ідеї такі класні. Одні кажуть, що Магда стане плавчинею і отримає золоту медаль на Паралімпійських іграх. Чи - Магда полетить в Японію.

Дуже гарно, що вони мислять позитивно і не бачать обмеження в тому, що Магда не може ходити. Зрештою, ми самі собі рамки встановлюємо.

Копирайт изображения Yurko Morykvas
Image caption Пані Мориквас - художниця та письменниця

ВВС Україна: Ви не вживаєте в тексті жодної специфічної лексики для опису Магди (людина з інвалідністю, з обмеженими можливостями тощо), чому так?

І.М.: Я пишу тільки, що вона сиділа у візку. Мені просто не хотілося її якось обмежувати в цьому. Мені не хотілося когось образити.

Коли я сприймаю людину, мені особисто неважливо, може вона пересуватися чи ні. Мені важлива її сила духу, і ця сила ніколи нічим не може бути скована. Бо в історії є чимало таких людей, які не бачать чи не чують, чи не ходять, але вони досягають вершин, своїх мрій.

Тому мені не хотілося на цьому акцентувати, мені більше хотілося показати її силу духу.

Є один розворот, де вона сидить у візку, це - кульмінація. Спершу вона собі уявляє, гуляє, а потім - кульмінація книги.

ВВС Україна: Магда живе в Україні?

І.М.: Магда живе у цьому світі, на великій планеті. Я думаю, що таких Магд багато у цілому світі, але моя Магда живе в Україні.

Про ім'я я не думала взагалі: одразу з'явилася Магда, і все. Можливо, через те, що я дуже люблю ім'я Магдалина.

Коли я говорю з сином, я завжди кажу, що таких людей багато по всьому світі. Коли ти поїдеш до іншої країни, ти там теж можеш таких людей зустріти.

З Іриною Мориквас розмовляла Дар'я Тарадай.

Новини на цю ж тему