Ярослав Яріш: діти мають знати про богатирів

Ярослав Яріш

Книга "Самійло" Ярослава Яріша - претендент на премію Дитяча книга року ВВС 2017. Як каже сам автор, на її написання надихнули козацькі думи і пісні ХVI століття.

Ярослав Яріш живе на Львівщині, заробляє на життя бухгалтерською справою, але це не заважає йому писати книги, сценарії і грати в аматорському театрі "РАДО".

Я.Я.: Причина, через яку я вирішив написати книгу "Самійло" - це мої діти. Я маю двох, і хотілося б, щоб вони розуміли українську історію, щоби мали широкий кругозір, і щоб у ньому знайшлося місце для національних героїв. Книга - для таких, як мій старший син, йому 12 років.

Головний герой - Самійло - ровесник мого сина, і я прагнув показати події через думки, світосприйняття хлопчика, який жив в інший історичний період. І це книга, що завершується перемогою добра над злом.

У дитинстві я дуже любив історичні книжки, тому мені хотілося продовжити писати саме у такому ж напрямку. З одного боку, я хотів традиційного, класичного зображення історії. Але також прагнув докласти сучасні тенденції, притаманні зараз дитячій літературі, зокрема, елементи фентезі.

ВВС Україна: Чи можна з допомогою вашої книги вивчати історію України, чи може вона бути допомоговою до підручників історії? Адже у книзі йдеться про конкретний період української історії - козацтво, Запорізьку Січ.

Я.Я.: Так, я б хотів, аби ця книга спонукала дитину взятися за підручник історії чи шукати інформацію про козаків в інтернеті.

Події розгортаються у XVI столітті, коли зароджувався козацький рух, коли козаки стояли на захисті південних кордонів України. І це той період, що мав важливе значення для збереження України як держави, для самоідентифікації українців.

Щодо персонажів, то я не прив'язувався до конкретних історичних постатей.

Я спробував відтворити образи національних героїв, декотрих з яких, до речі, вже привласнила Росія - Олексу Поповича, Іллю Муромця.

Ми маємо легендарних героїв із автентичних пісень і дум. Це козак Іван Голота, який вже з'явився у книзі "Самійло", і Андибер Фесько Ганжа, і Хведір Безрідний, і той таки Олекса Попович. Це богатирі, про яких треба знати як дітям, так і дорослим. Бо ж історія - це не лише події і дати, це і постаті.

Я сподіваюся написати продовження цієї книги, про долю головного героя, Самійла, а також інших легендарних персонажів із козацьких дум і пісень.

ВВС Україна: У книзі є образ людоловів. Чи не виникнуть у читачів аналогії із конкретними народами, країнами, які захоплюють чужі землі?

Я.Я.: Я не мав на увазі якийсь конкретний народ. Людолови у книзі - це не нація, а прошарок людей, це професія. У давні часи завжди були землероби і були кочівники, котрі грабували і жили за рахунок загарбань земель.

Османська імперія у XVI-XVII століттях вела загарбницьку політику, захоплювала землі, невольників тощо. Такими були історичні реалії.

ВВС Україна: 12-річного хлопця Самійла ви змальовуєте аж надто кмітливим, сильним, якому усе вдається, а отже не зовсім реалістичним.

Я.Я.: Ну він все ж таки казковий герой. Тому його риси гіперболізовані.

Але для мене було важливо показати, що цей хлопчик перемагає не силою, як Спайдермен, а кмітливістю, винахідливістю. Хотілося показати дітям, що не завжди сила доречна, можна перемагати і розумом.

ВВС Україна: Інший персонаж у книзі - молода дівчина Марія, яка потім, одружившись із турецьким пашею, стає Міріам, дуже схожа на славнозвісну Роксолану: потрапляє у полон до турків, одружується із одним із них, рятує із полону українських козаків.

Я.Я: Я вже казав, що, пишучи книгу, опирався на козацькі думи, невільницькі пісні. У них є образ дівчини - Марусі Богуславки, яка мала схожу долю, також рятувала українських бранців. Саме вона стала прообразом Марії у "Самійлі".

ВВС Україна: Ви вважаєте, що діти зрозуміють цей образ? Адже інші головні герої - козак Іван Голота, хлопчик Самійло - віддані Україні, а вона не лишається на батьківщині, обирає іншу державу?

Я.Я.: Я прагнув показати юним читачам, що завжди є вибір, і дуже часто він непростий.

Перед героїнею теж був вибір: вийти заміж за турка і звільнити усіх полонених, або ж до кінця боротися і у неволі загинути разом з іншими невільниками. Насправді Марія беззахисна, тому її вибір був не таким, як у чоловіків-козаків, які покладаються на силу. Її вибір - це самопожертва. І у козацьких піснях і думах є такі персонажі.

ВВС Україна: На початку інтерв'ю ви сказали, що для вас важливо, аби у дитячій книжці фінал був щасливий. Але у "Самійлові" він не надто щасливий для головного героя - Івана Голоти, козака, який назавжди втратив свою кохану.

Я.Я.: Іван так само мав вибір: або він своє життя присвячує козацькому ремеслу, захистові рідної землі, стає козаком-характерником, або живе щасливим життям із дружиною. Хоча наприкінці книги вибору у нього вже й не було, оскільки увесь роман - це його шлях до самозречення заради України.

Запорізька Січ - це був свого роду орден: козаки жили без жінок, без дітей, а усе своє життя віддавали боротьбі за Україну. Хоча, звісно, були й такі, що одружувалися, як отаман війська Запорізького Іван Сірко, але це було дуже рідко. Назагал козаки відмовлялися від земних благ.

Тобто, шлях козаків - це шлях геройства. Але важливо, щоб діти розуміли, що ніхто не народжується героєм, кожна людина завжди має вибір.

Новини на цю ж тему