Навіщо Путін розмовляв із лідерами "ДНР" і "ЛНР"?

Володимир Путін і Віктор Медведчук у Новоєрусалимському монастирі Копирайт изображения kremlin.ru
Image caption Володимир Путін і Віктор Медведчук у Новоєрусалимському монастирі

Російський президент Володимир Путін уперше провів перемовини із лідерами самопроголошених Донецької і Луганської "республік" і обговорив із ними обмін полоненими із українською владою. Таким чином Путін хоче підвищити статус лідерів сепаратистів і зіграти роль миротворця напередодні президентських виборів, вважають експерти.

Переговори із лідерами самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" Олександром Захарченком й Ігорем Плотницьким Путіну запропонував Віктор Медведчук, лідер руху "Український вибір - право народу", під час відвідин російським президентом Новоєрусалимського монастиря у Московській області 15 листопада.

Український політик - кум Володимира Путіна і один із представників Києва у мінській контактній групі - разом із патріархом РПЦ Кирилом звернувся до президента Росії із проханням підтримати ідею обміну військовополоненими.

"Україна готова звільнити 306 людей, розраховує на звільнення Донецьком і Луганськом 74 людей, і це можна було б зробити до новорічних і різдвяних свят", - заявив тоді Віктор Медведчук. "Я зроблю все, що від мене залежить", - відповів йому Путін.

Того ж вечора прес-служба Кремля повідомила, що Путін поговорив по телефону із Захарченком і Плотницьким і обговорив питання військовополонених. "Керівники ДНР і ЛНР ініціативу підтримали, зазначивши, що ще належить додатково опрацювати це питання із представниками української сторони", - йшлося у повідомленні Кремля.

ВВС розпитала українських і російських експертів про те, що означають перші публічні переговори Путіна і лідерів самопроголошених республік, і навіщо російський президент втрутився у питання обміну полоненими.

Чому затягується обмін

Переговорний процес щодо обміну військовополоненими між Києвом і самопроголошеними республіками зайшов у глухий кут близько півроку тому через розбіжності щодо персоналій.

У Києві неодноразово зазначали, що готові передати самопроголошеним республікам сепаратистів, затриманих у зоні АТО під час бойових дій, за умови їхнього бажання повернутися у Донецьк і Луганськ. Проте, за словами української влади, у списках на обмін, які Україні передають із "ДНР" і "ЛНР", є люди, що не мають жодного стосунку до конфлікту на сході країни і затримані за зовсім іншими справами. Наприклад, "ДНР" і "ЛНР" вимагають передати їм працівників спецпідрозділу "Беркут", яких звинувачують в убивствах протестувальників на Майдані взимку 2014 року.

Представники "ДНР" і "ЛНР" на це відповідають, що під час попередніх обмінів українська сторона неодноразово передавала їм людей, про існування яких у республіках не підозрювали і в поверненні яких зацікавлені не були.

Після розмови Путіна із Захарченком і Плотницьким прес-секретар Служби безпеки України Олена Гітлянська заявила ВВС: "Ми ознайомилися із заявами тієї сторони. Україна налаштована на проведення обміну за формулою "всіх на всіх". Ми увесь час говоримо про це і для нас важливо, щоб наші українські громадяни повернулися додому". "Ми сподіваємося, що такі заяви свідчать про готовність розблокувати процес обміну і ми, нарешті, зможемо повернути наших людей додому, - заявила пані Гітлянська. - Мені особисто невідомі деталі переговорів (Путіна із лідерами "ДНР" і "ЛНР". - Ред.), але СБУ стежить за цим процесом".


З божою допомогою

У розмові із російським президентом Медведчук зазначив, що "сьогодні рівно 14 місяців, як не відбуваються обміни".

"Я знаю, що ви близько до серця сприймаєте долю людей. Блаженніший митрополит Онуфрій (предстоятель УПЦ МП. - Ред.) неодноразово до мене звертався також з проханнями, і, як відомо, якісь прохання були задоволені, якісь не були", - сказав Путіну патріарх Московський Кирил.

Церква не вперше виступає посередником при звільненні полонених на сході України, і умисне чи неумисне патріарх Кирило вказав своїми словами на неточність у словах Медведчука. Востаннє відомий обмін між самопроголошеними республіками і Києвом відбувся не 14 місяців тому, а в грудні 2016 року. Тоді із таємної тюрми СБУ у Маріуполі були звільнені і вивезені на суміжну із самопроголошеною ДНР територію два громадянина Росії - Володимир Безобразов і Владислав Кондалов, затримані в Україні за звинуваченнями у пособництві сепаратистам.

Наступного дня в Донецьку за посередництва УПЦ МП і патріарха Кирила звільнили українського військовослужбовця Тараса Колодія - останнього із захисників Донецького аеропорту, що перебував у полоні майже два роки. "Можу підтвердити, що Колодій був звільнений не завдяки роботі мінської групи чи добрій волі чинної донецької влади, а завдяки зусиллям церкви, - заявив тоді радник голови СБУ Юрій Тандіт "Коммерсанту". - СБУ зі свого боку зробила все, щоб ця операція пройшла успішно".


Підвищити статус "республік"

Харківський політолог Костянтин Долгов, що підтримує самопроголошені республіки і останні роки мешкає в Росії, вважає, що телефонна розмова Володимира Путіна із Захарченком і Плотницьким "це беззаперечний плюс" для "ДНР" і "ЛНР".

"Республіки вводяться у порядок денний, - каже Долгов. - Чи не вперше фіксується прямий діалог вищого керівництва Росії з вищим керівництвом республік".

Своїм дзвінком Володимир Путін підвищує статус Захарченка і Плотницького, намагаючись показати, що вони не маріонетки, а самостійні гравці, згоден голова українського Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Він хоче показати: я з ними переговори веду, хай і Київ теж веде", - каже пан Карасьов.

Копирайт изображения EPA
Image caption Російські офіційні особи часто спілкуються із лідерами "республік", але на рівні президента таке спілкування відбувається уперше

Окрім того, що це був перший такий діалог Путіна із лідерами "ДНР" і "ЛНР", у повідомленні про ці переговори на офіційному сайті Кремля ніде не згадується, що ці республіки "самопроголошені" чи "ніким не визнані", звертає увагу близький до адміністрації президента Росії політолог, директор Фонду прогресивної політики Олег Бондаренко.

Проте не варто переоцінювати перспективи самих Захарченка і Плотницького, наголошує Долгов, нагадуючи, що восени 2018 року у "республіках" мають пройти нові вибори керівників. "Упевнений, що Володимир Путін спілкувався з ними не тому, що вони Захарченко і Плотницький, а тому, що вони - лідери ДНР і ЛНР", - резюмує Долгов.

Вибити козир із рук Києва

Бондаренко вважає, що телефонна розмова Володимира Путіна із лідерами "ДНР" і "ЛНР" - це "спроба вибити козир із рук противника". У розмові з ВВС він нагадав, що тема обміну полоненими піднімалася 13 листопада у Белграді на зустрічі спецпредставника США із питань України Курта Волкера із помічником президента Росії Владиславом Сурковим.

За кілька годин до зустрічі перша заступниця голови Верховної Ради України і представниця Києва у гуманітарній підгрупі з Донбасу Ірина Геращенко повідомила: "Волкер на прохання української сторони говоритиме про заручників, передасть РФ листи від родин заручників і вимогу негайного звільнення".

"Київ намагався таким чином давити на жалість, і цілком логічно, що у Москві вирішили самі технічно відпрацювати цю історію", - каже Бондаренко.

"Київ неодноразово попереджали про те, що якщо не буде позитивного руху з їхнього боку, то з російської сторони рівень спілкування буде зростати", - каже близький до Суркова політолог Олексій Чеснаков.

"Обмін "усіх на усіх" входить у Мінські домовленості і посил Кремля: дивіться, ми виконуємо свою частину, а Україна не виконує ані політичну частину, ані гуманітарну", - каже Карасьов. На думку експерта, російська влада заганяє Київ у глухий кут, створюючи для нього пастки, на які Україна вимушена реагувати: "Вони випередили нас. Тепер нам треба або іти на обмін, або не йти, але тоді ми потрапляємо під звинувачення у тому, що ми відмовляємося від обміну полоненими", - сказав Карасьов ВВС.

Київський експерт Костянтин Батозський зазначає, що переговорами із лідерами "ДНР" і "ЛНР" Кремль розкачує ситуацію і всередині України: "До Петра Порошенка виникають запитання у суспільстві: чому не можна було звільнити наших заручників раніше, якщо це, виявляється, так просто".

"До того ж, Курт Волкер почав переговори із Росією дуже жорстко, - сказав політолог ВВС. - Ініціатива була на його боці, а після їхньої останньої зустрічі із Сурковим, коли помічник Путіна заявив, що із 29 пунктів американських пропозицій Росію влаштовують тільки три, Москві треба було чимось відповісти і проявити свою ініціативу".

Запустити миротворчий процес перед виборами

"Справа іде до запуску процесу із миротворцями, а для цього необхідно закрити базові "хвости", які цьому заважають. Питання полонених - це саме така тема, - вважає керівник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко. - Немає жодного сенсу тримати полонених, якщо ти не збираєшся запускати миротворчий процес".

"Щойно туди введуть миротворців, ситуація на Донбасі стане для України повністю внутрішньополітичним фактором. Це не буде повноцінна розв'язка конфлікту, скоріше, це буде як із Кіпром, - вважає український політолог Романенко. - В принципі для нас цей кіпрський варіант - непоганий. Найкатастрофічнішим для України - окрім широкомасштабної ескалації конфлікту - був би вихід росіян із Донбасу без будь-яких умов. Україна по факту опинилася б у ситуації, коли Донбас треба забрати, а жодних гарантій його фінансування немає. У такому випадку ми отримуємо діру приблизно у 20% ВВП, яка додатково до вже наявних дірок створила б таку пробоїну, що ми усі б потонули".

"Я далекий від того, щоб прогнозувати визнання цих двох республік, - прогнозує Чеснаков. - Але очевидно, що час для врегулювання упустили, і Київ не зможе безболісно інкорпорувати ці території без наслідків для політичної системи. Якщо вчора погода надворі була -2, сьогодні -4, то логічно припустити, що завтра буде -5, а не +36".

Ближче до кінця року слід демонструвати якусь позитивну динаміку, каже Чеснаков. "Якщо у політичній і військовій сферах змін на краще із вини Києва так і не сталося, то їх можна добитися хоча б в гуманітарній сфері", - резюмує він. "Під новий рік гуманітарні ініціативи отримують додатковий резонанс", - згоден Карасьов.

На думку Романенка, сторони "постараються закрити цю тему до президентських виборів в Росії". "Путіну було б важливо записати Донбас собі в актив, тому він зацікавлений у цьому, - заявив Романенко ВВС. - Якщо до президентських виборів у Росії будуть досягнені якісь домовленості щодо Донбасу, росіянам взагалі немає сенсу смикатися аж до президентських виборів в Україні, на яких вони будуть розігравати уже внутрішньополітичну карту".

Джерело "Інтерфаксу" у тристоронній контактній групі, що регулярно зустрічається у Мінську, повідомило 16 листопада, що вже наприкінці місяця під час чергового раунду переговорів із врегулювання української кризи сторони погодять умови обміну.

Новини на цю ж тему