Чотири роки від розгону Євромайдану: що відомо про розслідування

Щороку молодь приходить на майдан Незалежності увечері 29 листопада, де чотири роки тому міліція жорстоко розігнала активістів Євромайдану Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Щороку молодь приходить на майдан Незалежності увечері 29 листопада, де чотири роки тому міліція жорстоко розігнала активістів Євромайдану

Розгін протестувальників на Майдані Незалежності в ніч на 30 листопада 2013 року поклав початок подіям, які врешті-решт призвели до масових розстрілів у центрі Києва та зміщення тодішнього президента Віктора Януковича.

Одні спостерігачі ще тоді були впевнені: це показова акція упокорення опонентів влади, спланована на найвищому рівні. Інші стверджували: тодішніх керівників України просто "підставили".

Для одних слово "Беркут" досі лишається синонімом мало не каральних загонів. Інші вважають, що його співробітників просто зробили крайніми в політичній грі.

Через чотири роки після розгону Євромайдану BBC розбирається, на якому етапі перебуває розслідування подій, що відбулися в ту ніч у центрі Києва.

На 100 відсотків не знаємо, що, як і чому

"Я і сьогодні не можу сказати, що ми на 100 відсотків знаємо, що, як і чому сталося в ту ніч на Майдані", - каже керівник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк.

"На сьогодні ми зібрали докази, які дозволяють підозрювати окремих осіб в організації цього побиття і безпосередньо в його виконанні. Та деякі питання виникають прямо під час розслідування. Тому ми продовжуємо роботу", - додає він.

Копирайт изображения UNIAN

Хто замовив розгін?

Увечері 29 листопада на майдані Незалежності залишилися ночувати кількасот активістів - учасників акції проти непідписання угоди про асоціацію України та ЄС. Вже о четвертій ранку їх жорстко розігнали.

"У нас є дані, які дозволяють нам підозрювати, що це сталося за вказівкою Януковича", - каже Сергій Горбатюк.

За версією слідства, до організації розгону Євромайдану тією чи іншою мірі причетні: тодішні секретар Радбезу Андрій Клюєв, його заступник Володимир Сівкович, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, його заступник Сергій Ратушняк, начальник київської міліції Валерій Коряк. Усі п'ятеро досі в розшуку.

"Щодо деталей, мотивації їхніх дій, передачі наказу на застосування насильства остаточних відповідей у ​​нас немає", - визнає Горбатюк.

Самі колишні керівники держави свою провину заперечують.

Віктор Янукович в кінці 2014 року говорив, що має "досить вагомі підстави" підозрювати в причетності до розгону протестуючих тодішнього главу його власної адміністрації Сергія Льовочкіна.

Це ж прізвище як організатора розгону називали колишній міністр внутрішніх справ Захарченко та екс-начальник київського главку міліції Коряк.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Віктор Янукович та колишній глава його адміністрації Сергій Льовочкін звинувачують один одного в причетності до розгону акції протесту

"Якщо колишній президент упевнений у своїй невинуватості, нехай приїде до Києва і розповість суспільству і слідству свою версію про те, за чиєю вказівкою діяло керівництво Радбезу і МВС, коли розігнало студентський майдан", - відреагував на ці звинувачення сам Льовочкін, який нині є депутатом парламенту та одним із лідерів партії "Опозиційний блок".

Пособником у розгоні акції протесту слідство називає тодішнього главу Київської міськадміністрації Олександра Попова.

Формально саме за його вказівкою вночі - нібито для встановлення новорічної ялинки - на Майдан увійшли комунальники. Силовики ж, за версією, озвученою 30 листопада спікером київської міліції, "забезпечували громадський порядок і безперешкодне перевезення техніки".

Попов справно відвідує судові засідання і не заперечує, що давав вказівку комунальникам. Водночас він стверджує, що не знав про підготовку зачистки Майдану і засуджує її.

20-30 "провокаторів"

Ще одна "біла пляма" в реконструкції подій тієї ночі, каже Сергій Горбатюк, - це ситуація з 20-30 молодими людьми, які незадовго до розгону протесту гуртувалися неподалік від основної групи активістів, біля пам'ятника засновникам Києва.

"Вони провокували міліціонерів за кілька годин до розгону. Вони створювали картинку і мотивацію для подальшого застосування насильства: міліціонери, входячи на площу, формально припиняли хуліганські дії. Провокатори свою місію виконали і пішли, їх у кінцевому результаті не побили", - каже Горбатюк.

За його словами, слідчі не встановили жодного з учасників цієї групи, але робота в цьому напрямку триває.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Керівник департаменту спецрозслідування генпрокуратури України Сергій Горбатюк каже, що повної картини події в ніч на 30 листопада 2013 року у слідства досі немає

Так чи інакше, серед ночі в центр Києва прибули близько 290 співробітників "Беркута", після чого площа була очищена від активістів.

"Що стосується повідомлень окремих осіб про те, що під час цього конфлікту їм були заподіяні тілесні ушкодження від співробітників міліції, за всіма цими фактами будуть проведені службові перевірки", - флегматично повідомила вранці 30 листопада 2013 року спікер київської міліції Ольга Білик.

Хто бив?

"Нами встановлені всі ("беркутівці"), які перебували (в ту ніч на площі). Там було 280 або 290 осіб - двісті бійців київського "Беркута" і співробітники з іще трьох областей. Але ці три підрозділи були в задніх рядах, вони підійшли, коли (площа) вже була розчищена. За матеріалами слідства, всі насильницькі дії здійснював київський "Беркут", - стверджує Горбатюк.

Жорстоким побиттям протестувальників біля стели Незалежності, веде далі він, судячи з відеозаписів, займалися 30-40 спецпризначенців.

При тому, що всі присутні на площі силовики встановлені за прізвищами, визначити, хто саме бив активістів, поки неможливо, констатує Горбатюк: "беркутівці" зачищали площу в шоломах і масках.

"Спершу ми закінчили розслідування щодо командирів: заступника начальника київської міліції Петра Федчука, командира київського "Беркута" Сергія Кусюка (обидва перебувають у розшуку, за повідомленнями ЗМІ, нині працюють в російській поліції), двох його заступників і чотирьох командирів рот, які провели нараду на місці подій безпосередньо перед розгоном", - каже Горбатюк.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Після зміни влади в Києві, в лютому 2014 року, новий міністр внутрішніх справ Арсен Аваков ліквідував спецпідрозділ "Беркут"

За його словами, будь-який із цих "беркутівців" під час наради мав можливість уточнити, чи є санкція суду на розгін акції і чи законними будуть дії силовиків. А почувши відповідь, що санкції суду на зачистку площі не було, - відмовитися від виконання цього наказу.

На відміну від керівництва, рядові спецпризначенці, за словами Горбатюка, мали право розраховувати на те, що наказ командирів був законним.

"Тому ми пішли тим шляхом, що просто виконання наказу про витіснення (активістів) рядовими міліціонерами не є злочином. Ми повинні встановити (конкретно) тих, хто застосовував насильство", - каже Горбатюк.

"Не бачив, не чув"

І тут, продовжує він, починаються проблеми, тому що жоден з більш ніж 200 "беркутівців", які були присутні на площі, не дає свідчень, які могли б прояснити, що відбувалося в ту ніч.

"Кожен з них міг би розповісти багато деталей щодо того, як (і ким) конкретно застосовувалося насильство і, що важливо, чи був наказ на надмірне насильство: не просто розігнати, а розігнати так, щоб вже не поверталися", - пояснює Горбатюк.

Покази опитаних "беркутівців" він називає однотипними: "Наказів застосовувати насильство не було, ми просто здійснювали витіснення, хто кого і чому бив, не бачив, не чув і не знаю".

Водночас слідчі встановили особи трьох "беркутівців", які нібито застосовували насильство вже після зачистки Майдану, переслідуючи активістів, що порозбігалися з площі.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Колишній "беркутівець", а нині співробітник Національної поліції України Руслан Марчук (на фото зліва) визнає, що був на Майдані в ніч розгону, однак каже, що ніяких протиправних дій не вчиняв

У Шевченківському суді Києва розглядається справа одного з них - Руслана Марчука: його звинувачують у застосуванні сили проти журналістки Марії Лебедєвої та перешкоджання журналістській діяльності.

За словами потерпілої, у момент, коли "беркутівець" намагався вдарити її та вибити з рук мобільний телефон, він був без маски - і пізніше вона змогла впізнати його на фотоекспертизі.

Сам Марчук у розмові з BBC заперечив висунуті звинувачення. Він заявив, що прибув на Майдан після того, як зачистка площі вже закінчилася, і не бачив жодних ознак застосування насильства будь-ким.

Кругова порука?

Сергій Горбатюк, як і захисники більш ніж 80 осіб, офіційно визнаних потерпілими у справі про розгін Майдану, кажуть, що кругова порука колишніх "беркутівців", велика частина яких продовжують служити в оновленій поліції, є головною перешкодою на шляху до повноцінного розслідування.

Адвокат Євгенія Закревська засуджує тих "беркутівців", які, можливо, особисто і не застосовували насильство щодо активістів, але відмовляються співпрацювати зі слідством зараз.

"Вони не втрутилися в ці події вночі 30 листопада і не запобігли злочину своїх колег, хоч це було їх прямим обов'язком. І тепер, коли ці злочини вийшли назовні, вони не допомагають залучити винних до відповідальності", - каже вона BBC.

"Такі справи було би легше розслідувати, якби у ("беркутівців") було відчуття невідворотності покарання - відчуття, що якщо ти не будеш допомагати слідству, то не зможеш далі працювати в поліції, а то й будеш притягнутий у цій справі до відповідальності", - згоден із нею Сергій Горбатюк.

Водночас велика частина присутніх на Майдані в ту ніч "беркутівців" успішно пройшли ініційовану новою владою переатестацію і продовжують служити в "оновленій поліції".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Деякі українські політики кажуть, що причетні до злочинів на Майдані "беркутівці" "змили свою вину кров'ю", взявши участь у бойових діях на сході України, проте з такою позицією в Києві згодні не всі

А колишні командири рот київського "Беркута" були змушені написати заяви про звільнення з поліції лише після хвилі громадського обурення: виявилося, що вони продовжують служити і через рік після розгону їхніми підрозділами активістів Євромайдану.

Сергій Горбатюк нарікає: у вищого керівництва держави немає політичної волі довести справу про побиття на Майдані до логічного завершення.

МВС, каже він, не підтримує клопотання прокуратури про відсторонення підозрюваних "беркутівців" із посад хоча б на час судових процесів.

Та й заяви вищих українських чиновників, зокрема президента Порошенка, що, мовляв, причетні до злочинів на Майдані правоохоронці "змили вину кров'ю", беручи участь у боях на сході, Горбатюк називає маніпулятивними.

"Ніхто не каже, що участь в АТО не може бути пом'якшувальною обставиною. Але скажіть суспільству конкретно: такий-то причетний до вбивства (або побиття) на Майдані, але він зробив такі-то дії в АТО, тому ми клопочемося про звільнення його від покарання. Але такого немає, ми чуємо тільки загальні фрази", - каже він.

Втім, за словами Горбатюка, сподіватися на краще йому дозволяє досвід Литви.

У розслідуванні бійні біля Вільнюського телецентру в січні 1991 року, пояснює Горбатюк, в якийсь момент виникла тривала пауза.

"Все змінилося після зміни президента, коли нова глава держави поставила за мету завершити ці розслідування. За наявності політичної волі на це працював весь державний апарат, і в 2014 році слідство таки було закінчене", - розповідає начальник департаменту спецрозслідування.

А поки, спокійно каже він, робота українських слідчих триває.

Новини на цю ж тему