Календар Pirelli: від пінапу до політики

У календарі 2017 року знялися Ніколь Кідман і Гелен Міррен, майже без косметики Копирайт изображения PETER LINDBERGH / PIRELLI
Image caption У календарі 2017 року знялися Ніколь Кідман і Гелен Міррен, майже без косметики

Торік у Британії на різдвяні свята найкраще продавалися календарі на 2017 рік з дівчачим гуртом "Little Mix", Джастіном Бібером, Келлі Брук і, ммм… Кліффом Річардом.

Але заради справедливості слід зазначити, що більшість календарів із селебріті, які щороку потрапляють на полиці британських супермаркетів, за статусом та історичністю не дотягують до календаря Pirelli.

Це престижне видання італійська автомобільна компанія розсилає на Різдво клієнтам і зіркам шоу-бізнесу. Його випускають щороку з 1963-го (єдина перерва тривала з 1975-го і затяглася на вісім років).

І це доволі крута річ.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Цього року моделей фотографував Тім Вокер; серед них — Джаха Дукуре, Дакі Тот і Тандо Хопа

"Календар Pirelli — проект мрії для будь-якого фотографа", — каже Керін Франклін, викладачка курсу "Різноманітність" в Кінгстонській школі мистецтв і колишній фешн-редактор журналу i-D.

"Це статусна платформа для відомих фотографів, простір для пропагування власної естетики. У проекту великий бюджет, до нього залучають топ-моделей".

Однак десятиліттями в рамках цієї естетики найчастіше (хай навіть і майстерно) знімали зіркових жінок — голими чи в звабливих позах. Втім, останніми роками стало очевидним, що компанія Pirelli потроху відмовляється від цього ставлення.

"У мене календар Pirelli завжди викликав суперечливі почуття", — зізнається Лія Сінклер, редактор сайту газети The Voice, яку переважно читає аудиторія BAME (темношкірі, вихідці з Азії та представники етнічних меншин).

"Незмінну цікавість викликало те, хто знімався для цьогорічного календаря, хто фотографував, якою була концепція. Тобто це те, що привертає до себе неабияку увагу, але чи погоджуєшся ти з цим — питання спірне".

Вона додає: "Перші десять років жінки на сторінках календаря були повністю вдягнені. Творці календаря не робили великого акценту на їхніх голих тілах, він з'явився тільки у 80-ті.

"Саме тоді цей календар і почав набирати популярності, щороку стаючи важливою подією в житті багатьох людей".

За ці десятиліття зйомками для календаря Pirelli керували різні фотографи, зокрема Карл Лаґерфельд, Петер Ліндберґ та Роберт Фрімен, а моделями були Софі Лорен, Кейт Мосс, Джіджі Хадід і Карлі Клосс.

Темою 2015-го був латекс (ми б додали посилання, якби там не було сцен, які дозволено показувати лише після дев'ятої вечора). До того року в календарі здебільшого друкували фотографії еротичного характеру.

Проте, як вказує пані Сінклер: "За останні кілька років відбулися помітні зміни у підході до календаря. Я б сказала, сам тон став більш позитивним — тепер творці календаря торкаються різних проблемних питань."

Копирайт изображения TIM WALKER / PIRELLI
Image caption Зліва направо: Дідді, Наомі Кемпбелл, Тандо Хопа і Вупі Ґолдберґ

Для торішнього випуску знялися кілька найкращих актрис світу: дама Гелен Міррен, Ніколь Кідман і Джессіка Честейн. На чорно-білих знімках вони постали з мінімальним макіяжем, завдяки чому календар дарував відчуття благородної вишуканості, чистоти й природності.

Цього тижня світ побачив календар 2018 року. За стиль відповідав новий редактор Vogue Едвард Еннінфул, а темою стала "Аліса в Країні Чудес".

Фотографував Тім Вокер, моделей добирали за принципом "BAME" — різна расова й етнічна приналежність. Серед них Наомі Кемпбелл, Вупі Ґолдберґ і Люпіта Ніонґо.

За словами пані Франклін: "Це календар Pirelli, в якому є велике розмаїття персонажів, і всі вони темношкірі. Чи часто таке можна побачити? Як на мене, дуже цікаво.

"Це демонструє, що ми починаємо викорінювати застарілі погляди: перевагу білошкірих чи жінок, які позують для втіхи чоловіків. Це вже старомодно".

"Ми постійно просуваємося вперед, і бізнес починає усвідомлювати, що різноплановість поглядів є цінною, цікавою, та ще й добре продається. Останні три проекти Pirelli продемонстрували, що компанія це розуміє", — продовжує Франклін

Копирайт изображения TIM WALKER / PIRELLI

А пані Сінклер підкреслює: "Попри те, що всіх моделей об'єднує темний колір шкіри, ми бачимо колосальне розмаїття персонажів.

"Є такі особистості, як РуПол і Дідді, а ще — молодше покоління талантів, наприклад, фотомодель Дакі Тот, нова темношкіра зірка першої величини".

На початку цього місяця Дідді сказав: "Я думаю, компанія Pirelli досить кмітлива, щоб побачити майбутнє. Бо це і є майбутнє. Темна досконалість.

"Я хочу, щоб мої донечки побачили, як ми всі стоїмо разом, гордо тримаючи голови, вбрані як королі й королеви, що правлять імперією".

Однак такий акцент на різноманітності дехто може назвати цинічним ходом, розрахованим на розкрутку і здобуття максимальної публічності.

"У певному розумінні це тренд — є модні хештеґи #BlackGirlMagic (Магія чорних дівчат) і #BlackExcellence (Чорна досконалість). Культура темношкірих сьогодні у великій пошані", — каже пані Сінклер.

"Тож у цьому є певна спроба виїхати на популярності теми. Але також і освоєння нових територій", — визнає вона.


Аналіз Вілла Ґомпетца, редактора рубрики мистецтв BBC

Дві речі завжди були в календарі Pirelli на першому плані - гламур і фотографія.

Останніми роками відбувся певний поступ і відхід від ню заради ню. Тематичне наповнення календаря стало більш зваженим, а його представлення — розважливим. Він апелює до візуально грамотного споживача, обізнаного з естетикою Instagram, селфі та фотографування як мови, якою користується у повсякденні.

Крім того, вибір фотографів для створення календаря та їхня робота свідчать про значний зсув — від "масного" вульгарного методу 70-х років до візуальної чуттєвості та менш відвертої сексуальності.


Та попри те, що це насправді: політична заява чи спроба привернути більше уваги мас-медіа — пані Франклін схвально висловлюється про такий хід.

"Світ розвивається. До гри долучилися голоси жінок і людей з іншим кольором шкіри, і тепер вони змінюють її правила. Ми більше не сприймаємо втілення минулого — який вигляд повинна мати жінка чи людина з іншої етнічної групи, якій у такому календарі, як цей, дозволялося з'являтися хіба що на маргінесі".

"І в зв'язку з цим виникає інше запитання. Чи зникла упередженість поглядів у контролерів, тобто людей, які ухвалюють рішення про те, чи брати на роботу наступну Енні Лейбовіц або наступного Едварда Еннінфула?

"Бо для того, щоб ці люди могли пробитися, вони спочатку мають отримати роботу. А такий підхід до формування календаря може натякати на те, що більше немає столу, за яким засідає колегія білих чоловіків середнього віку, що мають власне авторитетне бачення".

З цим згодна пані Сінклер: "Тепер творці календаря торкаються проблемних питань. Наприклад, над фотозйомкою 2015 року працювала Енні Лейбовіц. І на одному з портретів її авторства зображено Емі Шумер, яка навряд чи вписується в стереотипні ідеали краси. Її показали оголеною — і сутність календаря Pirelli одразу ж піднялася на порядок вище".

Пані Сінклер додає, що зміщення акцентів календаря в останні роки — це дуже розумний хід з боку компанії Pirelli.

"Те, яким був календар Pirelli з 80-х і донедавна, уся ця об'єктивація жінок… люди, що прагнуть розвитку, більше не сприйматимуть такого. Тож я гадаю, що вони добре придумали, еволюціонувати — це надзвичайно розумно з їхнього боку", — пояснює вона.

"Я думаю, вони хочуть привабити молоду аудиторію, а в сучасної молоді значно свідоміше ставлення до такого. Неймовірно, але цьому поколінню Z не байдуже до всього, що відбувається. Тож на мою думку, це мудрий крок — розглянути такі проблеми, як образ тіла, раса і розширення прав та можливостей жінок", — підсумовує вона.

Новини на цю ж тему