Що з НАБУ: штурм, облога чи боротьба з політизацією?

Копирайт изображения Укріфнорм
Image caption Ситуація навколо керівництва НАБУ нагадує штурм середньовічної фортеці, каже експерт Вадим Карасьов

Боротьба щодо формального контролю за керівництвом НАБУ вкотре загострилася, коли у Раді зареєстрували законопроект про спрощену процедуру звільнення голови бюро.

Пропозиція, яка надійшла від керівників двох провладних фракцій, сколихнула інформаційне поле й навіть змусила директора НАБУ Артема Ситника заявити під час візиту до США, що він, можливо, перебуває на своїй посаді останні дні.

Все це не залишилося непоміченим на Заході, де одразу ж стали на захист антикорупційного бюро, а у МВФ і Світовому банку натякнули на можливі проблеми з фінансовою підтримкою для Києва.

Така реакція змусила ініціаторів законопроекту виправдовуватися. Вони пояснили: не мали на меті одразу ж когось звільняти, а лише розпочати дискусію щодо контролю за роботою всіх антикорупційних органів.

Утім, паралельно з цим Рада вирішила звільнити голову парламентського комітету з протидії корупції Єгора Соболєва, що теоретично дає владі можливість все одно замінити керівника НАБУ, але через більш складну і довгу процедуру.

Ініціатива

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Ірина Луценко та Артур Герасимов пояснюють ініціативи БПП бажанням хоч якость контролювати роботу НАБУ у випадках, коли його дії викликають сумніви щодо законності

Законопроект, під яким стоять підписи голів фракцій БПП та "Народний фронт" Артура Герасимова та Максима Бурбака, пропонує звільняти директора НАБУ простою більшістю Ради у 226 голосів.

Зараз це можливо лише за результатами перевірки трьох незалежних аудиторів. Їх призначають по одному парламент, уряд та президент.

У НАБУ та на Заході таке спрощення сприйняли як бажання влади обмежити незалежність бюро.

Провладні ж фракції відповіли, що зараз дії НАБУ взагалі не можна контролювати, навіть якщо вони незаконні. Адже з трьох аудиторів, які мають це робити, призначено лише одного - від уряду.

"Не існує ані критеріїв, ані процедури аудиту. Це значить, що навіть якщо він коли-небудь відбудеться, ніхто не буде гарантувати, що результати такого аудиту будуть визнані як юридично належні для керівництва антикорупційних органів", - заявив журналістам представник БПП Іван Вінник.

Тим не менше, голова фракції БПП пояснив: поспішати й одразу ухвалювати закон коаліція не планує, а хоче лише започаткувати дискусію щодо проблеми керівників всіх антикорупційних органів.

"Надважливі законопроекти не будуть прийматися Верховною Радою без широкого обговорення з громадськістю, експертами і народними депутатами", - зауважив Артур Герасимов.

"Не йдеться про жодні прізвища чи назви, але верховенство права має бути збережене", - додав він.

"Атака" на НАБУ

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Директор НАБУ Артем Ситник вважає, що влада наступає на незалежність його бюро

Політолог Вадим Карасьов вважає, що такі ініціативи провладних фракцій були "розвідкою боєм".

"Це спроба зробити НАБУ підконтрольним й покінчити з самостійністю антикорупційних органів на користь Генпрокуратури і традиційних правоохоронних органів", - вважає експерт.

"По-друге - це тестування на те, наскільки можна дистанціюватися від наших західних партнерів, у яких є багато вимог до української влади, зокрема щодо боротьби з корупцією", - додає Вадим Карасьов.

На його думку, особливо важливо це для влади з наближенням президентських виборів.

"З точки зору Заходу нинішня українська влада є перехідною, і її завдання - виростити нові еліти та зробити незворотною інтеграцію України у західний спосіб життя, де боротьба з корупцією займає одне з чільних місць", - пояснює політолог.

За його словами, чинна влада з таким перебігом подій не погоджується й намагається протидіяти.

"Завдяки західним партнерам вдалося відбити цю атаку, битва закінчилася на користь НАБУ. Але гра не скінчилася", - вважає Вадим Карасьов.

"Політизація" бюро

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Парламентська більшість прагне нарешті вирішити питання з аудитором для НАБУ

Водночас інший політичний експерт Олександр Палій вважає, що ініціатива БПП та "Народного фронту" є відповіддю на надмірну заполітизованість бюро.

"Це реакція на політизацію НАБУ, адже воно почало відігравати політичну роль: одні справи розслідує, інші не розслідує", - зауважує політолог.

На його думку, держава все ж повинна мати якісь механізми впливу на керівництво антикорупційних органів і зокрема НАБУ, "інакше вони стають контрольовані деякими депутатами, наприклад, так званими єврооптимістами".

Експерт також вважає, що Захід поки що не до кінця розуміє всю ситуацію навколо НАБУ, але згодом все ж з'ясує всі обставини.

"Думаю, західні партнери, які впливали на формування НАБУ, сприятимуть усуненню його зайвої політизації - щоб буро було незалежним і могло ефективно діяти по всіх справах", - сподівається Олександр Палій.

Зняти Соболєва

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Єгор Соболєв більше не очолює парламентський комітет з протидії корупції

Водночас Верховна Рада вирішили замінити голову парламентського комітету з протидії корупції Єгора Соболєва. Його звинувачують у тому, що він заблокував призначення аудитора від парламенту.

"Створення системи аудиторів дасть можливість контролювати законність ведення діяльності НАБУ, оскільки у прокуратури та інших органів можливості немає. Єгор Соболєв протягом року блокував це питання", - заявила заступник голови фракції БПП Ірина Луценко.

У березні парламент дійсно не зміг призначити свого аудитора для НАБУ. Спікер Андрій Парубій тоді звинуватив Єгора Соболєва у маніпуляціях.

Зрештою у четвер парламент таки проголосував за відкликання Єгора Соболєва з керівництва комітету.

Більшість з 256 голосів за таке рішення дали фракції БПП, "Народного фронту", "Опозиційного блоку", "Радикальної партії" та груп "Відродження" і "Воля народу".

Сам Єгор Соболєв пояснив таке рішення влади власною ефективною роботою та принциповою позицією: "Важливо зняти мене, щоб поставити у стійло антикорупційне бюро і антикорупційну прокуратуру".

Олександр Палій вважає, що таким рішенням щодо керівника антикорупційного комітету парламент реально уможливив проведення аудиту роботи НАБУ.

"Це законний інструмент. Без аудиторів НАБУ є неповноцінним органом. Без цього він безконтрольний - перекупить якийсь олігарх чи невідомо хто голову і що тоді?" - запитує експерт.

А Вадим Карасьов каже, що таким чином влада продовжує "атаку на НАБУ іншими методами - не штурмом, а довготривалою облогою".

Новини на цю ж тему