Як нагороджували переможців Книги року ВВС-2017 - фото

ВВС Україна провела церемонію нагородження переможців щорічної премії Книга року ВВС.

Книгою року ВВС -2017 стала ""Земля загублених, або маленькі страшні казки" Катерини Калитко", а Дитячою Книгою року ВВС - "Комп і Компанія" Анни Коршунової.

Image caption Цьогорічна церемонія нагородження переможців Книги року ВВС стала вже тринадцятою
Image caption Пані посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф: "Коли в мене є вільний час - а фактично ніколи - я гортаю українські твори, зокрема авторів, представлених у короткому списку Книги року ВВС. Розвиток літератури - це дуже важлива складова не тільки культури, а й м'якої сили, завдяки якій формується ставлення до країни за кордном".
Image caption Член журі, радниця з питань культури ЄБРР Світлана Пиркало представила книгу Анни Коршунової "Комп і компанія" через відеозв'язок. "Книжка гостросюжетна, дуже цікава. Вона нагадала мені "Тореадорів з Васюківки" Всеволода Нестайка. Вона має і детективний сюжет, розповідає про дружбу, про те, як хлопці і дівчата з села знаходять можливість допомогти своєму другу тренуватися за допомогою коня і так лікуватися від дитячого церебрального паралічу. Але це не сльозлива історія, а історія про те, як долати перешкоди завдяки дружбі", - відзначила вона.
Image caption Анна Коршунова відреагувала на коментар журі щодо того, що у її книзі мало дівчаток: "Продовження "Компа і компанії" вже пишеться. Там є дівчатка, чесно!"
Image caption Член журі, професор, Національного університету "Києво-Могилянська академія" Віра Агеєва представила книгу Соні Атлантової. "Миші", що також увійшла до короткиого списку Дитячої книги року ВВС: "Ця книжка для тих, хто боїться мишей. Миші тут такі гарні, симпатичні і приємні, з ними трапляються такі чудові пригоди, що після цього тікати від них неможливо".
Image caption Соня Атлантова про свою книгу "Миші": "У моєї книжки є продовження, але вже не літературне, а художнє. Один з героїв розвіртуалізувався, вирішив, що він став художником і зробив художню виставку".
Image caption Член журі, філософ і письменник Тарас Лютий представив книгу Анастасії Левкової "Старшокласниця. Першокурсниця", що увійшла до фіналістів Дитячої книги року ВВС: "Коли я перебував у тому віці, у якому перебуває наратор, на жаль не мав такої книжки. І тепер страшенно втішений, що тепер юнки і юнаки мають можливість зануритися у такі потаємні питання. Це не просто потаємний щоденник..., це своєрідна енциклопедія повсякденності".
Image caption Авторка "Старшокласниці. Першокурсниці" Анастаія Левкова: "Дуже втішена, що моя книжка - для родинного читання. Я писала книгу для підлітків. Потім, судячи з відгуків, зрозуміла, що читають її дорослі. Ще потім раптом відкрила, що все-таки читають її і власне підлітки. І це були люди з однієї родини".
Image caption Марта Шокало, член журі, випусковий редактор ВВС Україна розповіла присутнім про книгу Олега Чаклуна "Піраміда Синтії": "Герої цієї книжки дуже схожі на героїв з мультика. І можливо, за якийсь час такий мультик вийде, адже видавництво повідомляє, що це лише перша книжка із серії про Синтію, про неї писатимуть ще".
Image caption Олег Чаклун так прокоментував свою книжку: "Коли пишу, весь час згадую про тих дітей, які зараз з'являються на світ - які зараз маленькі, але будуть створювати наше майбутнє. Вони відрізняються від нас - дуже активні і дуже розумні, це помітно вже зараз".
Image caption Член журі Ольга Герасим'юк, що не змогла відвідати церемонію, розповіла присутнім про книгу Йвана Козленка "Танжер" у відеозверненні: "Книга написана мовою, якою зараз не говорять... Вона змушує подумати про те, якою була б Україна, якби вона сталася сто років тому. Адже люди тоді придумали її зовсім іншою".
Image caption Йван Козленко так прокоментував свою роботу: "Я не вважаю себе письменником, тому мені важко приймати таку оцінку… Вдячний за цей, як на мене, трішки переоцінений текст".
Image caption Книгу Сергія Жадана "Інтернат" представив член журі, письменник та журналіст Віталій Жежера: "Представляти "Інтернат" Жадана - це нелегка честь. Про нашу нинішню війну вже написано чимало, і серед усього того є справді достойні книжки. Але "Інтернат" - особлива книжка. Вона мені здається не книжкою про війну, а чимось таким, що має безпосередній стосунок до війни, належить війні... Вона освітлює душу і водночас обтяжує її. Тут стикаються дві емоції: захоплення тим, як Жадан зумів побачити те, про що написав, і сумне усвідомлення того, що ми мусимо жити з цим".
Image caption Сам Сергій Жадан не зміг бути присутнім на церемонії, тому замість нього відзнаку прийняла представниця видавництва.
Image caption "Спасибі Ірванцеві за те, що він написав нам альтернативну історію… За всіма героями тут є прототипи. Я своїм студентам пообіцяла: хто мені розкаже, хто з кого списаний - чесне слово, одразу поставлю гарну оцінку", - відзначила Віра Агеєва, представляючи книгу Олександра Ірванця "Харків. 1938".
Image caption "Насправді дуже вдячній шановному журі і Вірі за такі гарні слова про мій роман. Я написав його таким, яким написав. Для мене честь бути у такій п'ятірці", - відповів пані Агеєвій автор роману "Харків. 1938".
Image caption Тарас Лютий про книгу "Земля загублених, або маленькі страшні казки" Катерини Калитко: "Ця книга не стільки про страх, скільки про феномен іншого, феномен чужості. Цей чужинець може бути як "чужий серед своїх" - його можуть закинути у глибокий тил ворога, або ж він може бути серед тих, з ким він поділяє якусь частину своєї ідентичності… Читаючи перші новели, здається, що ми читаємо якусь середньовічну повість, аж раптом у третій частині потрапляємо у нашу реальність. І відгомін війни, яка, здається, гуде десь там на марґінесах, промовляє до нас через цю літературу".
Image caption "Цією книжкою я намагалася повернути голоси тим, у кого їх було забрано. Якщо це хоч трохи вийшло, то я щаслива. І на обкладинці книги - фотографія з Бахчисарая, з анексованого Криму", - прокоментувала ""Землю загублених, або маленькі страшні казки" авторка.
Image caption Марта Шокало розповіла про книгу Андрія Куркова "Шенгенська історія": "Прочитала книгу за один день… Вона про дім, про тих людей, які цей дім втрачають і про тих, хто домом дорожить і його не покидає".
Image caption Андрій Курков прокоментував зміни у правилах конкурсу, завдяки яким у ньому тепер можуть брати участь і книги українських письменників, перекладені з інших мов: "Ми багато говоримо про інклюзивну освіту. Я мрію про той час, коли у нас буде й інклюзивна література, де будуть вважатися українськими книжки, написані не лише на головній українській мові, а й на інших українських мовах України: українській російській, українській угорській, гагаузькій та кримськотатарській".
Image caption Цьогоріч у конкурсі читацьких рецензій Дитячої книги року ВВС перемогла Леся Космовська з рецензією на "Піраміду Синтії" Олега Чаклуна.
Image caption Переможницею конкурсу читацьких рецензій Книги року ВВС стала Яна Грицай, яка написала рецензію на книгу Володимара Рафєєнка "Довгі часи".
Image caption Переможця Дитячої Книги року ВВС оголосив Шевкі Аджунер, голова представництва ЄБРР в Україні, партнера конкурсу Книга року ВВС: "Особливо пишаюся своєю організацією за те, що вона вже шість років співпрацює з ВВС у цьому книжковому конкурсі".
Image caption Переможницею Дитячої книги року ВВС 2017 стала Анна Коршунова з книгою "Комп і компанія". Ось як вона відреагувала на свою перемогу: "Я це сприймаю більше як аванс і натхнення, щоб писати далі".
Image caption Переможця Книги року ВВС 2017 назвав керівник Європейського департаменту Всесвітньої служби ВВС Артем Лісс: "Не мені, гостю з Лондона, розповідати вам, як змінилася Україна і світ за ті 13 років, протягом яких ми вручаємо цю нагороду. Просто пригадаймо 2004 рік - ще не існує ні iPad, ні Facebook, ні Kindle. Світом править інша генерація політиків... І було б дивно, якби наші лауреати якимось чином не відображали цей плин часу. Ми не хотіли, щоб Книга року ставала заполітизованою премією, адже ВВС ні за правих, ні за лівих, ні за "зраду", ні за "перемогу". Але є якісь загальнолюдські цінності, без яких неможливо вижити. І одна з головних - вміння слухати й чути інших, досягати порозуміння з людьми, які мають різний життєвий досвід, несхожу історію та цінності. За великим рахунком, якраз про це і є Книга року 2017 року".
Image caption Книгою року ВВС 2017 стала ""Земля загублених, або маленькі страшні казки" Катерини Калитко. Ось що сказала авторка про свою перемогу: "Вдячна за те, що той голос інших, голос відкинутих людей, який я хотіла відтворити своїм голосом, був почутий".
Image caption Ось вона - Книга року ВВС 2017

Новини на цю ж тему