Саакашвілі, корупція та інші топ-скандали 2017 року

саакашвілі Копирайт изображения Getty Images
Image caption Міхеїл Саакашвілі був головним ньюзмейкером другої половини 2017 року

Головним джерелом політичних скандалів 2017 року стало протистояння влади з Міхеїлом Саакашвілі, а також спроби НАБУ звинуватити у корупції впливових чиновників та політиків.

Українська правоохоронна система намагалась протистояти колишньому президентові Грузії. Це навіть призводило до похолодання у стосунках президента та голови МВС Арсена Авакова.

Активна робота Національного антикорупційного під кінець 2017 року призвела не тільки до внутрішньополітичних українських скандалів, а й серйозного загострення у перемовинах України та західних партнерів.

Проблема Саакашвілі

У першій половині 2017 року звільнений губернатор Одещини Міхеїл Саакашвілі не надто впливав на українську політику.

Він створював партію "Рух нових сил", проте особливої уваги на себе не звертав, хіба що дошкульно критикував президента Петра Порошенка на телеканалі ZIK.

Проте наприкінці липня 2017 Петро Порошенко видав указ про позбавлення пана Саакашвілі українського громадянства. Це рішення запустило низку політичних скандалів.

Світові ЗМІ знову звернули увагу на пана Саакашвілі, який саме перебував у США.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Як Саакашвілі перетнув кордон

Українська влада обіцяла не пустити його до України, проте зробити їй це не вдалось. Міхеїл Саакашвілі зібрав кілька тисяч прихильників і 10 вересня 2017 року силою зумів прорватись через український кордон з Польщі.

А вже 17 жовтня пан Саакашвілі зібрав у Києві опозиційний мітинг, після якого його прихильники розклали наметове містечко біля Верховної Ради, що стоїть там і досі.

З кінця листопада Міхеїл Саакашвілі щонеділі організовував марші за імпічмент президенту Петру Порошенку, останній з яких закінчився спробою штурму Жовтневого палацу.

5 грудня бійці СБУ спробували вперше затримати пана Саакашвілі. Його звинуватили у нібито підтримці підготовки державного перевороту за гроші олігарха Сергія Курченка, який втік до Москви.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Під час прориву кордону пана Саакашвілі супроводжувала Юлія Тимошенко, згодом вона дистанціювалась від скандального політика

Але протестувальники зуміли відбити пана Саакашвілі у спецназу СБУ. Хоча поліція знову затримала його 8 грудня, згодом суд відпустив Міхеїла Саакашвілі на поруки депутатів.

Провали спроб силових органів протидіяти планам Міхеїла Саакашвілі спричинили певне похолодання у стосунках президента та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Як розповідали у кулуарах парламенту, президент дорікав Авакову, що його підлеглі не змогли зупинити прорив кордону Саакашвілі, а потім і завадити встановити намети біля парламенту.

Близький соратник пана Авакова Антон Геращенко підтверджував певну напругу у стосунках президента та голови МВС, проте згодом посадовці нібито порозумілись.

"Жертви НАБУ"

Практично весь 2017 рік пройшов під знаком гучних антикорупційних справ НАБУ проти далеко не останніх людей в українській владі.

Першим гучним затриманням року стала справа тоді ще голови Державної фіскальної служби Романа Насірова.

Чиновник представляв президентську партію і його затримання стало топ-темою на кілька тижнів.

Його звинувачували у наданні податкових відстрочок компаніям депутата Олександра Онищенка, який втік з України після порушення проти нього низки справ.

Пана Насірова з проблемами доставляли до суду, ще більше скандалів було під час обрання йому запобіжного заходу. Врешті, його відпустили під заставу у 100 мільйонів гривень, а розгляд справи по суті почали наприкінці 2017 року.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Під час суду над Романом Насіровим легендарними стали ковдри, якими той вкривався, вказуючи, що дуже погано почувається

Навесні 2017 року під удар НАБУ потрапив і один з найвпливовіших представників команди "Народного фронту" - Микола Мартиненко.

Захищати політика у суд під час обрання запобіжного заходу прийшли ледь не всі представники партії в уряді, на поруки яким його і відпустили.

Влітку 2017 року Україну струсив ще один скандал, пов'язаний з розслідуванням НАБУ.

Агенти бюро під прикриттям зуміли задокументувати нібито організовану депутатами від БПП та "Народного фронту" Бориславом Розенблатом та Максимом Поляковим корупційну схему у сфері видобутку бурштину.

Верховна Рада навіть дала дозвіл проводити щодо них слідчі, проте справа до суду ще не дійшла.

Копирайт изображения ALEX AVAKOV
Image caption НАБУ звинувачує у причетності до розкрадання державних грошей сина Арсена Авакова Олександра (праворуч)

Вже восени детективи НАБУ затримали заступника міністра оборони Ігоря Павловського за підозрою у розтраті мільйонів бюджетних коштів.

А найгучнішим затриманням осені стала справа сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра.

Його звинуватили в участі у схемі розкрадання грошей, які витратили на закупівлю рюкзаків для Нацгвардії. Розслідування у цих справах тривають.

Конфлікт НАБУ і ГПУ

Наприкінці листопада розгорілась справжня "гаряча війна" між Національним антикорупційним бюро та Генеральною прокуратурою.

Детективи бюро під прикриттям розслідували справу про можливе хабарництво у державній міграційній службі й незаконний продаж українських паспортів.

Агенти нібито зафіксували низку корупційних дій, проте 29 листопада працівники ГПУ та СБУ затримали їх під час провокації на хабар першої заступниці голови ДМС Діни Пімахової.

Копирайт изображения NABU
Image caption НАБУ звинуватило ГПУ у зриві масштабних антикорупційних розслідувань

Тоді НАБУ заявило про затримання низки своїх детективів і зрив антикорупційної операції.

Генпрокурор Юрій Луценко звинуватив НАБУ у незаконних діях, адже провокація хабара в Україні законом заборонена.

При цьому прокуратура оприлюднила персональні дані низки агентів НАБУ під прикриттям.

У скандал фактично втрутились представники посольств низки західних країн та США, які відверто підтримали НАБУ.

Політичне протистояння набирало обертів - за пропозиції провладних фракцій 7 грудня Верховна Рада планувала змінити законодавство щодо роботи НАБУ. Зокрема, дозволити парламенту простим голосуванням звільняти директора НАБУ.

Проте після нічного прямого втручання західних партнерів України та навіть МВФ від цієї ідеї відмовились.

Довгоочікуваний безвіз

Проте непоміченими спроби послабити незалежність НАБУ не пройшли.

В опублікованому наприкінці року звіті ЄС щодо виконання Україною умов надання безвізового режиму чітко вказали на небезпечні спроби згорнути боротьбу з корупцією в Україні.

Image caption З 11 червня українцям для подорожі до більшості країн ЄС потрібні тільки біометричні паспорти

А це потенційно може призвести до запуску механізму призупинення безвізового режиму з ЄС, який Україна нарешті отримала влітку 2017 року.

В інтерв'ю виданню "Європейська правда" посол Франції в Україні Ізабель Дюмон розповіла, що спроба зменшити незалежність НАБУ від влади піднімала у ЄС питання про скасування безвізу.

Запровадження безвізового режиму з ЄС українська влада обіцяла з 2015 року, проте через повільне виконання вимог союзу цей процес суттєво затягнувся.

У ЄС визнали виконання Україною усіх вимог у грудні 2015 року. Проте через міграційну кризу сам ЄС тоді призупинив імплементацію безвізу до запровадження механізму його призупинення.

Під час саміту Україна-ЄС у листопаді 2016 року Україні дали чітко зрозуміти, що запровадження безвізу відкладається на час після президентських виборів у Франції у травні 2017 року. Так і сталось - безвізовий режим запрацював 11 червня 2017 року.

Проте механізм призупинення, який запровадив ЄС, дозволяє їм призупиняти безвізові поїздки, якщо Україна порушуватиме вимоги його надання, зокрема і щодо боротьби з корупцією.

Освітнє протистояння з Угорщиною

Восени 2017 року розгорівся один з найгарячіших скандалів у стосунках України зі своїми західними сусідами.

5 вересня Верховна Рада ухвалила освітню реформу та змінила модель навчання дітей мовами національних меншин.

Найрізкіше відреагувала Угорщина, багатотисячна громада якої компактно живе у кількох районах Закарпатської області.

У багатьох школах регіону основна мова навчання - угорська, а українську там вчать тільки як окремий предмет. Багато етнічних угорців закінчують школу й зовсім не розуміють української мови.

Ухвалені у законі зміни передбачають, що мовами меншин діти зможуть навчатись до 5 класу, а далі - тільки державною. Національною мовою можна буде викладати тільки кілька предметів.

Перехідний період для цього визначили до 2020 року.

Копирайт изображения UKRINFORM
Image caption Угорщина та Україна посварились через навчання угорців на Закарпатті

Офіційний Будапешт виступив різко проти таких змін, назвавши це "ножем у спину".

Угорські очільники пообіцяли блокувати всі інтеграційні прагнення та співпрацю України з ЄС та НАТО, поставивши чіткий ультиматум змінити виборчий закон.

Україна відмовилась змінювати закон і направила мовну статтю закону про освіту на експертизу Венеціанської комісії, яка все ж таки порадила дещо поправити формулювання та продовжити перехідний період.

Україна вже готує проект рішень, щоб врахувати висновок комісії та налагодити діалог з Угорщиною, яка поки не змінила своєї ультимативної позиції.

"Війна пам'ятників"

Паралельно з мовними суперечками з Угорщиною, 2017 року розгорівся політичний скандал і з Польщею. Його спричинила так звана "війна пам'ятників".

В останні кілька років на території обох держав почастішали напади на "місця пам'яті" українців та поляків.

Переважно ці місця пов'язані з борцями за незалежність Польщі та України у прикордонних районах обох країн.

Це було продовження історичних суперечок між країнами щодо діяльності УПА та "Волинської трагедії".

І якщо з українського боку влада засуджує та розслідує напади, то з польського деякі пам'ятні знаки бійцям УПА зносили за рішенням чиновників.

Через це навесні 2017 року ситуація вкотре загострилась: український Інститут національної пам'яті та їхні польські колеги не змогли домовитись, як правильно узаконювати польські та українські "місця пам'яті".

Польська сторона відмовлялась робити це щодо поховань вояків УПА.

Процес заблокували, що викликало нову хвилю звинувачень на адресу України.

У листопаді міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський в інтерв'ю ЗМІ заявив, що польська влада "не дозволить людям із вкрай антипольськими позиціями відвідувати Польщу".

Копирайт изображения President.gov.ua
Image caption Петро Порошенко та Анджей Дуда спробували залагодити історичні суперечки між країнами

Тоді ж він натякнув, що Польща може перестати бути "адвокатом" України в ЄС. Згодом у Польщі заявили про перелік українських істориків, яким заборонили в'їзд до Польщі.

Шквал різких заяви керівництва Польщі загрожував зірвати запланований на кінець року візит польського президента до України, а експерти заговорили про можливу втрату Києвом одного із найнадійніших союзників у ЄС.

Проте наприкінці року градус напруги вдалось знизити. Спочатку у Кракові зустрілись представники президентів обох країн, а у грудні президент Анджей Дуда таки приїхав до Харкова і зустрівся з Петром Порошенком.

Сторони домовились розблокувати процес узаконення місць пам'яті та знайти компроміс, проте величезні розбіжності у поглядах української та польської сторони на УПА та "Волинську трагедію залишились".

Новини на цю ж тему