"Пальчики знімати будемо": посилений контроль на кордоні діє

КПП на кордоні із Росією у Харківській області Копирайт изображения UNIAN

"Росіяни є? - Є. - Пальчики знімати будемо!" - діалог, почутий на контрольно-пропускному пункті на кордоні між Україною і Білоруссю на Чернігівщині.

Біометричний контроль на кордоні з Україною для громадян Росії запрацював з 1 січня. Це сталося на виконання указу президента про посилення контролю за в'їздом в Україну, виїздом з України іноземців і осіб без громадянства.

Як повідомив ВВС Україна керівник відділу з питань взаємодії зі ЗМІ Державної прикордонної служби Андрій Демченко, від початку запровадження біометричного контролю український кордон перетнуло 7 375 іноземців, з них 5 580 - громадяни Росії.

Прикордонники кажуть, що система перевірки працює без збоїв.

За даними Держприкордонслужби, у 2017 році було зафіксовано понад 1,4 млн випадків перетину кордону росіянами, у 2016-му - 1,5 млн.

В основному це люди, які їздили до родичів, наголошував голова Держприкордонслужби Петро Цигикал.

Минулого року до України не пустили 1,4 тисячі громадян Росії.

Як це відбувається?

Говорити про те, що запровадження біометричного контролю створить значні труднощі для росіян, навряд чи можна. І до такого контролю вони перетинали кордон за закордонними паспортами, у тому числі біометричними.

Такі паспорти у Росії почали видавати ще у 2009 році. Щоправда, вони не мають зображення відбитків пальців власника. Лише із 2015 року цю інформацію почали вносити у звичайні біометричні паспорти, а з 2016-го - видавати пластикові ID-картки.

Громадяни Росії на контрольно-пропускних пунктах мають, як і раніше, пред'явити закордонний паспорт (у більшості випадків він буде біометричним, із оцифрованими фото та інформацією про особу) і пройти процедуру зняття відбитків пальців.

Для представників інших країн, якщо їхні паспорти містять дані про відбитки пальців, перевірка буде простішою - на кордоні встановлені спеціальні термінали, які зчитують інформацію із біометричних паспортів в автоматичному режимі.

Рішення РНБО про біометричний контроль передбачало, що громадяни Росії мають також, плануючи поїздку в Україну, заздалегідь ставити до відома про це компетентні органи України. Але поки що цю вимогу відклали, оскільки система електронного сповіщення досі не запроваджена.

У той же час, посадові особи в Росії реагували на запровадження біометричного контролю для росіян вкрай негативно.

"Демонстративним хамством" назвала встановлення контролю віце-спікер російської Думи Ірина Ярова. За її словами, українська влада "дуже хоче розірвати людські контакти і сімейні зв'язки наших народів".

Представники Кремля також не виключали дзеркальних кроків, які у першу чергу зачеплять українців-заробітчан. Проте досі ніяких обмежень Росія не запроваджувала.

Громадяни України їздили до Росії значно частіше, ніж росіяни до України. За даними Держприкордонслужби, у 2016 році - зафіксовано 4,1 млн перетинів кордону у бік РФ, у 2017-му - понад 5,7 млн.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption 400 кілометрів кордону Україна не контролює

"Країни міграційного ризику"

Нові правила посилення контролю за в'їздом в Україну і виїздом стосуються усіх іноземців. Проте високопосадові особи України не приховували, що відповідне рішення РНБО, затверджене указом президента, стосувалося передусім Російської Федерації.

РНБО також внесла Росію до списку країн міграційного ризику, який існує ще із 1995 року. До нього включено близько 70 країн, переважно африканських та арабських. Із колишніх республік СРСР у переліку - Киргизстан та Таджикистан. Своїм рішенням уряд, додавши Росію, виключив Бутан, Індонезію, Таїланд, Філіппіни та Ямайку.

Зміцнення безпеки і кордон

Українська сторона наполягає на тому, що біометричний контроль - це кроки у напрямку зміцнення національної безпеки України і посилення боротьби з тероризмом.

"Я переконаний, що запровадження біометричних паспортів для перетину кордону з Російською Федерацією сприятиме зміцненню національної безпеки України. Він значно ускладнить роботу, насамперед, російських спецслужб", - заявляв голова СБУ Василь Грицак.

Як інформували у Державній прикордонній службі, отриману біометричну інформацію передаватимуть СБУ, Міграційній службі, поліції та Інтерполу.

Але 400 км кордону Україна не контролює через бойові дії на Донбасі.

Однак, як наголошує політолог Михайло Басараб, запровадження біометричного контролю - правильне рішення і з безпекових, і з політичних міркувань.

"Політично - це фіксування стану відносин між Україною і Росією як держав, котрі зараз ворогують. І це рішення мало б бути впроваджене значно раніше, ще на початку збройної агресії проти України", - вважає експерт.

"Проконтролювати свої кордони на 100% зараз не може, мабуть, жодна країна світу. В Україні додаткові проблеми створює зона конфлікту на кордоні із Росією. Тому, звісно, сподіватися, що це рішення - гарантія убезпечити країну від проникнення диверсантів, агентури, ввезення зброї ми не можемо. Проте навіть таке рішення створює додаткові серйозні бар'єри", - сказав Михайло Басараб у коментарі ВВС Україна.

Україна має 157 міжнародних та міждержавних пунктів пропуску. Між Україною та Росією діє 31 такий пункт. Ще три КПП встановлені на адміністративній межі з Кримом. Решта пунктів - на кордоні із Білоруссю, Молдовою, Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією.

Новини на цю ж тему