Синдром бджоли-матки: чому начальниці заважають жінкам у кар'єрі

Кадр із серіалу Копирайт изображения Alamy
Image caption Синдромом бджолиної матки називають поведінку жінок-керівників, які заважають кар'єрному зростанню інших співробітниць, побоюючись конкуренції

"Жінки-лідерки стають рольовими моделями для інших жінок і дівчат" - ідеться у нещодавньому дослідженні консалтингової компанії Deloitte про те, скільки жінок обіймають керівні посади по всьому світу.

А якщо все навпаки? І замість того щоб бути наставницями, начальниці діють лише у власних інтересах, сприймаючи інших жінок як загрозу? Ця теорія має назву: синдром бджолиної матки або бджолиної королеви.

Це явище вперше описали психологи з університету Мічигану 1973 року. Жінки-керівники перебувають у суворому чоловічому середовищі та ставляться жорсткіше до підлеглих жіночої статі.

Професор Селлі Девіс - перша жінка, яка стала головним лікарем країни у Британії. 2014 року вона розповіла про власний досвід роботи у сфері охорони здоров'я.

"В медицині це особливо помітно: "бджолині королеви" пишалися й насолоджувалися тим, що вони - єдині жінки в команді", - пояснювала вона.

Поведінку Маргарет Тетчер, першої жінки на посаді прем'єр-міністра Британії, часто пов'язували з цим синдромом. Вона не давала просуватися по службі жінкам у своєму кабінеті міністрів.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Синдром бджоломатки приписують навіть Маргарет Тетчер

За останні десятиліття кількість жінок, що працюють, значно зросла. Але якщо говорити про топові позиції, то там жінок досі не так багато.

Дослідження Deloitte охоплює сім тисяч компаній у 44 країнах. Воно показало, що по всьому світу тільки 15% керівних посад належить жінкам.

У Британії тенденція змінюється, хоч і повільно. За минулий рік кількість компаній, що входять в індекс FTSE 100, де жінки складають не менше третини рад директорів, зросла з 19% до 28%.

Чи заважають "бджолині матки" іншим жінкам розвивати кар'єру? Існують різні точки зору.

Версія 1: в усьому винна еволюція

У США нещодавно були опубліковані результати дослідження, присвяченого тому, що може стати причиною виникнення такого синдрому.

Джойс Бененсон, професор психології з Еммануель-коледжу, провела експеримент, під час якого добровольцям пропонували розділити гроші з уявним партнером такої ж статі. Собі можна було залишити стільки грошей, скільки хочеться.

Бененсон з'ясувала, що чоловіки-керівники набагато охочіше діляться зі своїми підлеглими, ніж жінки-керівники.

Професорка підкреслила, що ці результати демонструють поведінку, властиву "бджолі-матці".

"Жінкам дуже важко змагатися з іншими жінками", - пояснила вона.

Чому ж жінки не такі щедрі відносно одна одної?

На думку пані Бененсон, вся справа в еволюції: жінки просто не звикли формувати згуртовані колективи, як це відбувається у чоловіків.

Все це бере початок у ті часи, коли жінки мали боротися за своїх чоловіків і за ресурси для виховання потомства.

При цьому пані Бененсон визнає суперечливість свого дослідження. Академічна спільнота, за її словами, реагує вкрай негативно на отримані результати.

"Це складно, але я все-таки намагаюся бути об'єктивною. І мені б хотілося, щоб жінки поводилися краще", - додала вона.

Версія 2: відповідь на сексизм

Якщо професор Бененсон впевнена, що поведінка жінок обумовлена еволюцією, то інші науковці наполягають на зворотньому. Вони стверджують, що прояв синдрому бджоломатки пов'язаний насамперед із дискримінацією з боку чоловіків.

Наомі Еллемерс, професорка університету Утрехта в Нідерландах, займається питанням гендерної нерівності на роботі вже 20 років.

За її словами, сидром бджолиної королеви - невдале позначення, оскільки сам термін вказує на те, що проблема в жінках.

"Справа не в тому, що жінки заважають іншим жінкам, а чоловіки нічого не можуть з цим вдіяти", - каже вона.

Пані Еллемерс стверджує, що поведінка корпоративних "бджоломаток" викликана сексизмом, і жінки просто намагаються дистанціюватися від інших жінок.

У 2011 році разом з колегами вона провела дослідження. А саме - попросила співробітниць голландської поліції згадати конкретні випадки дискримінації.

Виявилося, що коли учасницям нагадали про гендерну дискримінацію, вони почали применшувати ті випадки сексистської поведінки, яку відчули на собі.

Це також спровокувало прояв синдрому бджоломатки серед тих жінок-поліцейських, які мало ідентифікували себе з іншими жінками на роботі.

"Їх привчають до того, що для успіху в таких організаціях треба мати деякі чоловічі риси, - каже Еллемерс. - Вони протистоять сексизму, демонструючи, що відрізняються від інших жінок".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Дослідження показують, що в деяких компаніях виникає неписана квота на жінок-керівників

За словами науковців, ці жінки використовують, наприклад, такі фрази: "Я не така, як інші жінки. Я значно амбітніша".

Еллемерс називає це "відмовою від собі подібних" - реакцією, яка часто зустрічається серед інших дискримінованих на роботі груп. Професорка також вважає, що синдром бджоломатки - не більш ніж новий гендерний стереотип.

Бренда Треноуден, керівник європейського напрямку в банку ANZ, очолює кампанію "30% Club", яка спрямована на те, щоб збільшити кількість жінок в радах директорів по всьому світу.

Пані Треноуден заперечує існування синдрому бджолиної матки. "Все це - велика хитрість", - каже вона.

Жінки в чоловічих костюмах

За словами пані Треноуден, компаніям, де переважають чоловіки, слід звернути увагу на лідерські риси, властиві жінкам. Наприклад, готовність співпрацювати і емпатію.

Корпоративна культура все ж повільно перебудовується, вважає Треноуден.

"15 або 20 років тому жінки навіть одягалися, як чоловіки. Я носила жіночий темно-синій діловий костюм, білу блузку і червоний шарф, бо треба було відповідати оточенню, - каже вона. - Зараз жінки носять сукні та яскраві кольори. Вони зрозуміли, що більше не обов'язково бути схожими на чоловіків".

У 2015 році бізнес-школи Колумбійського університету та університету Меріленду провели спільне дослідження за участю 1,5 тисячі найбільших американських компаній.

Дослідників цікавило те, чому у верхівці керівництва жінок, як і раніше, менше, ніж чоловіків.

Вони з'ясували, що якщо на місце керівника приходить жінка, інші співробітниці компанії швидше отримують підвищення.

Однак якщо на чолі компанії стоїть чоловік, то істотно просунутися по службі, швидше за все, вдасться лише одній співробітниці.

Дослідження показало, що ймовірність того, що друга жінка обійме керівну посаду, знижується до 51%, якщо голова компанії - чоловік.

Вчені вважають, що справа у "прихованій квоті".

Іншими словами, науковці вважають, що колективи, які складаються переважно з чоловіків, відчувають тиск і намагаються збільшити кількість жінок серед топ-менеджерів, але допустити до керівництва лише невелику кількість жінок.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Шеріл Сендберг - операційний директор Facebook і перша жінка, яка увійшла до ради директорів компанії

Синдром бджолиної матки має два боки.

Теоретики намагаються з'ясувати його причину і знайти зв'язок між специфічною поведінкою жінок на службі й браком жінок-керівників високого рівня.

У процесі вони роблять досить грубі узагальнення, з яких випливає, що всі жінки поводяться однаково.

Довести це, однак, досить складно. До того ж, вони не враховують роль чоловіків у цих процесах.

З іншого боку, саме існування такого терміну може бути прикладом сексизму на робочому місці.

Шеріл Сендберг, операційний директор і член ради директорів Facebook, торік зауважила: "Жінки поводяться одна з одною не більш жорстко, ніж чоловіки. Просто від жінок чекають, що вони будуть милішими".

Новини на цю ж тему