Новий обмін полоненими: як, коли і скільки?

обмін Копирайт изображения УНІАН
Image caption Перший етап обміну відбувся 27 грудня минулого року, тоді обміняли кілька сотень людей

У січні в Мінську починаються нові переговори про обмін полоненими між українською владою та самопроголошеними "ДНР" і "ЛНР".

Скільки людей можуть обміняти та чи означають такі переговори суттєвий прогрес у Мінському процесі - в огляді ВВС Україна.

"80 на 20" чи "10 на 10"?

"Працюємо, щоб на хвилі першого звільнення ми не забарилися з другою. Для нас справа честі їх витягнути", - заявив президент Петро Порошенко невдовзі після першого за довгий час великого обміну полоненими.

27 грудня з полону сепаратистів звільнили 74 особи, 73 з яких прибули на підконтрольну Києву територію (ще одна жінка вирішила зостатися з сім'єю в Донецьку).

В інший бік - до Луганська та Донецька - відправилися 233 людини.

За домовленостями їх мало бути 306, однак 73 фігуранти списків на обмін з різних причин відмовилися їхати у "ДНР" та "ЛНР" - хтось вже відбув свій строк покарання у в'язниці, хтось же просто не захотів їхати у невизнані республіки.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Попередній обмін проходив біля Горлівки та у самому місті, яке контролюють сепаратисти

Одразу ж заговорили і про другий етап обміну.

Про його можливі деталі ще наприкінці листопада 2017 року писали російські медіа з посиланням на учасника переговорів та лідера руху "Український вибір" Віктора Медведчука.

За його словами, під час другого етапу Київ має передати 80 затриманих в обмін на 20 ув'язнених "ДНР" та "ЛНР".

Однак пізніше ця кількість суттєво скоротилася.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Обмін полоненими наприкінці 2017 року був одним з найбільших за всю історію конфлікту

Голова Української православної церкви (Московського патріархату), яка разом Російською православною церквою залучена до переговорного процесу, 4 січня розповів: "Ми подали нові списки зі своїми пропозиціями, на тій стороні (У "ДНР" та "ЛНР". - Ред.) вони будуть розглядатися й будуть переговори... Списки невеликі, людей десять на десять приблизно ми подали".

Водночас, представник українського омбудсмана Михайло Чаплига відзначив, що про обидві формули - і "80 на 20", і "10 на 10" - до початку конкретних переговорів говорити можна лише умовно.

Він також уточнив, що 10 січня очікується засідання Тристоронньої контактної групи, а гуманітарна підгрупа, на якій предметно домовляються про обмін, має зібратися у Мінську 18 січня.

"Всіх на всіх"

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Про обмін "всіх на всіх" домовилися ще у лютому 2015 року, коли йшли бої за Дебальцеве

Всі згадані формули є частиною "обміну всіх на всіх", як це прописано в других Мінських угодах.

Утім, навіть якщо під час другого етапу обміняють сто людей, це все одно не дотягуватиме до "всіх на всіх" - як це бачать по обидві лінії фронту.

Ірина Геращенко, учасник переговорів від України, раніше говорила про те, що за даними СБУ, до першого обміну сепаратисти утримували щонайменше 170 людей.

Причому в "ДНР" й "ЛНР" підтверджували лише 97 осіб з цього числа. 74 з них звільнили 27 грудня.

Таким чином, за підрахунками української сторони, у полоні "ДНР" та "ЛНР" наразі залишається близько ста українських громадян. Й лише щодо 23 з них є підтвердження зі сторони сепаратистів, що ці люди дійсно ними утримуються.

Представники "ДНР" та "ЛНР" також говорять про ув'язнених української владою своїх прихильників, щодо яких ще не проходили предметні переговори.

Наприклад, "лідер ДНР" Олександр Захарченко перед грудневим обміном заявляв: "Підтверджено, що ще залишаються там (На підконтрольній Україні території. - Ред.) люди, яких немає у списках. Медведчук підтвердив, що це перший етап, робота в цьому напрямку буде продовжена. Вважаю, що в Мінську ми будемо піднімати цю тему".

Проблеми

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Другий етап обміну буде, скоріше за все, меншим від першого

Політолог Вадим Карасьов наголошує, що можливі формули обміну - лише "стартова арифметика": "А фінальна залежатиме від того, як будуть розв'язані питання верифікації (Звірення списків між сторонами. - Ред.) тих, хто буде претендувати на участь у другому етапі обміну".

Ситуацію ускладнює й те, що домовлятимуться як про обмін умовно "військових" (бійців АТО та членів збройних формувань "ДНР"-"ЛНР"), так і умовно "цивільних" (про людей, яких сторони називають ворожими "агентами" або ж, наприклад, про учасників заворушень 2 травня 2014 року в Одесі).

"До кінця незрозуміло, про кого йде мова: полонених, заручників, політичних бранців чи політично засуджених", - відзначає Вадим Карасьов.

А блогер Енріке Менендес, який змушений був виїхати з Донецька у 2016 році, припускає, що переговори про другий етап обміну все ж можуть бути достатньо простими.

"Якщо перший, непростий, етап змогли успішно виконати, то, напевно, другий етап має пройти легше, адже між сторонами є певна довіра та налагоджена комунікація", - каже він.

Водночас інший політичний експерт з Донбасу Валентин Краснопьоров, навпаки, вважає, що переговорний процес буде складнішим: "Є багато прізвищ, які Україна хоче обміняти, але на це не йде інша сторона. Думаю, тут буде важче, адже мова йде про прізвища, які не хотіли обмінювати у першому етапі".

Валентин Краснопьоров також каже, що ускладненням для верифікації списків, зокрема заручників невизнаних "республік", є й проблема зниклих безвісти: "На жаль, є підозри у тому, що деяких цих людей вже немає серед живих".

Росіяни

Копирайт изображения Служба безпеки України
Image caption Серед затриманих в Україні росіян - Віктор Агєєв, який заявив про те, що є кадровим військовим армії РФ. Міноборони Росії кілька разів це заперечувало

Ще одне проблемне питання - обмін громадян Росії.

Перед 27 грудня адвокат фігуранта справи "2 травня" росіянина Євгена Мефьодова заявив, що його підзахисний був у списках на перший обмін, однак пізніше його звідти викреслили.

Згодом стало відомо, що серед людей, яких Київ передав "ДНР" та "ЛНР", були лише громадяни України.

Вже після завершення того обміну Петро Порошенко пояснив: "Будемо докладати більше зусиль, щоб витягнути наших громадян з російських в'язниць, з Криму окупованого - і заради цього ми сьогодні не віддали жодного росіянина".

"Понад 15 громадян Росії, які перебувають в наших тюрмах, повинні допомогти в поверненні додому Сущенка, Сенцова, Кольченка, Клиха, Карпюка та багатьох інших", - додав він.

У "ДНР" та "ЛНР" такі дії назвали порушенням попередніх домовленостей, однак від першого етапу обміну та подальших переговорів не відмовилися.

У Кремлі, який наполягає на тому, що на Донбасі йде "внутрішньоукраїнський громадянський конфлікт", цю ситуацію також прокоментували.

"Звичайно, готові будемо вжити всіх заходів, які необхідні для звільнення російських громадян", - заявив речник російського президента Дмитро Пєсков.

А щодо українців, які є фігурантами судових справ у РФ, він додав, що вони не вважаються полоненими, адже "засуджені у Росії за російським законодавством".

Прогрес "Мінська"?

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Десятки родин в Україні та Росії очікують на повернення своїх рідних, які тим чи іншим чином виявилися заручниками ситуації на Донбасі

Оглядачі відзначають, що хоча розблокування процесу обміну полонених й можна вважати певним прогресом у Мінському процесі, однак це далеко не прорив.

"Обмін - це позитивний крок. І те, що сторони продовжують переговори - так само. Але, на жаль, до загального прогресу це жодного стосунку не має", - вважає Енріке Менендес.

"Це скоріше спроба отримати політичні бали, оскільки це безпрограшна ситуація для всіх причетних. Адже всі, хто брав участь у цьому обміні з будь-якої сторони, можуть власній аудиторії сказати: я зробив добру справу. І ніхто від цього не відчуває себе у програші", - пояснює блогер.

Він додає, що політичні пункти Мінських угод від обміну полоненими ніяк не просуваються: "Політична частина вимагає компромісу, щоб хтось пішов на якісь поступки. З врахуванням того, що 2018 рік - рік виборів у Путіна (Президентські вибори у РФ пройдуть у березні. - Ред.) та у "ДНР"-"ЛНР" (Вибори "лідерів" та "парламентів" "ДНР" й "ЛНР" очікуються восени 2018 року, попередні міжнародна спільнота й Київ не визнали. - Ред.), а також передвиборчий - в Україні, то тут політики будуть діяти по-іншому".

Всі залучені до переговорів утримуються від прогнозів, коли саме може відбутися другий етап обміну, як і від детальних коментарів про ситуацію взагалі.

"Будь-яке неправильно сказане слово, будь-яка неправильно подана чи витлумачена інформація може призвести до зриву обміну", - роз'яснює військовий експерт Юрій Карін.

"Загалом - це питання переговорів на всіх рівнях: від мінської гуманітарної контактної підгрупи до "нормандського" формату (Лідерів та міністрів закордонних справ України, Росії, Німеччини та Франції. - Ред.) та формату "Волкер-Сурков" ("Куратори" переговорів по Донбасу від США та Росії. - Ред.), - додає політолог Вадим Карасьов.

Він припускає, що обмін може відбутися ближче до весни: "Думаю, що тут можна орієнтуватися на президентські вибори у Росії як очевидне зрушення Мінського процесу".

Новини на цю ж тему