Зради та маніпуляція: зізнання газлайтера

Illustration of a woman seeing her boyfriend on a date with another woman

Ґреґу, адвокату з Канади, 28 років, але серйозні стосунки в нього були вже 11 разів. І щоразу, за його словами, все закінчувалося зрадою (з його боку) і невпевненістю в собі (з боку жінок). Ґреґ відверто зізнається - він "газлайтер".

"Озираючись назад, я чітко бачу, що займався газлайтингом: повільно спотворював жінкам картину реальності й змушував їх сумніватися у собі", - визнає він.

Він вирішив поговорити про це, щоб показати, як функціонує розум газлайтера, і розповісти жінкам про тривожні дзвіночки, які вони мають помічати.

Газлайтингом називають таку форму психологічного насильства, коли жертві морочать голову хибною інформацією. Мета такого поводження - змусити жертву сумніватись у власній пам'яті та оцінці подій.

Про те, що він газлайтер, Ґреґ дізнався нещодавно - від свого психотерапевта.

Практикувати таке він почав у 21 рік, ще студентом юрфаку, із дівчиною, з якою тоді зустрічався.

Пола була на чотири роки старшою. Того року мала отримати диплом магістра. Їхні стосунки Ґреґ описує як "романтичні, проте нестабільні". Скоро він почав зустрічатися за її спиною з іншими жінками, займатися з ними сексом.

Однак Пола, як розумна жінка, швидко збагнула, що Ґреґ її зраджує. За словами Ґреґа, щоб мати можливість і далі бігати наліво, не розстаючись із нею, він мав "спотворити їй реальність".

Він почав добирати "техніки й методи" для маніпуляцій, готуючи основи для брехні, яка з часом почала виходити в нього вірогіднішою.

"Пола була розумною, але я усвідомлював, що залишаю сліди зради в цифровому світі, в соціальних мережах", - пояснює Ґреґ.

Упродовж певного часу він кепкував з її "одержимості" соцмережами, навіюючи їй думку про те, що така підозріливість - нездорова, навіть "божевільна".

"Я навмисне обзивав її принизливими словами, щоб вона втратила впевненість у своєму трактуванні ситуації, в моїй невірності. Казав, що вона "параноїчка", "ненормальна", "скандалістка".

"Усе це я промовляв ніби жартома. Але з часом жартики накопичилися, і вона повірила".

Illustration of social media on a mobile phone

Бажаного ефекту було досягнуто. Пола, яка підозрювала Ґреґа в невірності, почала вголос розмірковувати над тим, чи це, бува, не її власні вигадки, даремні підозри. Вагання її не полишили, але вона почала сумніватися в собі - й попросила у Ґреґа вибачення за те, що підозрювала його. А також дала обіцянку менше сидіти в соцмережах.

"Газлайтингом як терміном сьогодні зловживають", - розповідає доктор Джордж Саймон, психолог і автор світового бестселера "В овечій шкурі: як зрозуміти маніпуляторів і взаємодіяти з ними" (In Sheep's Clothing: Understanding and Dealing with Manipulative People).

"Газлайтинг - це ситуація, коли інтуїтивно ти відчуваєш, що сприймаєш усе правильно, але інша людина переконує тебе, що ти все тлумачиш хибно. Якщо це відбувається впродовж тривалого часу, твоє сприйняття реальності потроху викривлюється. Існує шкала газлайтингу: від брехні й пересмикування фактів до контролю та домінування. За цією шкалою, Ґреґові дії були не найгіршим варіантом, але, безумовно, він діяв у її межах".

Ще однією Ґреґовою тактикою була дискредитація інших жінок. З деякими Пола не була знайома - з цими жінками він Полу зраджував. Інші були Полиними подругами.

"Я вигадував історії, і з них випливало, що жінкам, які могли мене викрити, не можна довіряти, бо вони брехухи".

"Пола була розважливою, називала себе феміністкою, але повірила мені й прониклась антипатією до тих жінок, бо їхнім розповідям більше не могла вірити. Навіть якщо була знайома з ними особисто й розуміла, що не такі вже вони й монстри в людській подобі, якими я їх змальовував".

"Я поступово ізолював її від людей, які могли розповісти їй правду".

Після роману з Полою Ґреґ мав ще багато зв'язків. За його словами, жінки мали різне походження і, як особистості, були дуже різними. Незмінною залишалася тільки його схема поведінки.

"У людей, що з великою імовірністю можуть стати жертвами газлайтингу (до слова, це не тільки жінки - чоловіки теж вразливі), є дві спільні риси", - пояснює Джордж Саймон.

"По-перше, порядність. Люди, що мають совість, зазвичай чинять справедливо й довіряють іншим тому, що їм самим можна довіряти".

"По-друге, доброзичливість. Вам подобається ладнати з людьми. Немає бажання без потреби розхитувати човен стосунків".

presentational grey line
Gas lamp

Ніколь багато років прожила з чарівним чоловіком. Але їй постійно здавалося, що вона робить щось не так. Втім, зрештою вона зрозуміла - проблема не в ній, а в ньому. А коли познайомилася з однією з його "колишніх" - Елізабет, - усе стало на свої місця.

presentational grey line

У жінках, яких Ґреґ "газлайтив", він бачив ще одну, третю спільну рису. Усі вони були розумними й успішними. Цікаво, що це і був ключовий фактор їхньої вразливості до газлайтингу.

"Я зустрічався з лікаркою, інженером, відомою у соцмережах блогеркою.

"Мій досвід свідчить: те, що газлайтинг діє насамперед на вразливих і невпевнених у собі жінок - неправда. Ці жінки були успішними. Але разом з тим, вони чітко уявляли, якими повинні бути "зразкові" стосунки. І це теж їх об'єднувало. Вони дали мені план-схему того, що очікують від чоловіка".

Ці жінки, каже Ґреґ, до стосунків підходили так само, як і до своєї кар'єри - з переліком рис, які обов'язково мають бути в людини (хоча насправді вони часто запозичені з кінострічок). І з великими очікуваннями.

Вони хотіли, щоб з чоловіком було цікаво спілкуватися, щоб він обов'язково був галантний, мав почуття гумору й шарм. А ще - щоб був їм до пари за успішністю: зробив солідну кар'єру, володів нерухомістю і був фінансово забезпечений.

Illustration of a blue print showing an ideal man
Image caption План-схема успішних стосунків: почуття гумору; ідеальний чоловік; галантний; шарм; фінансово забезпечений; солідна кар'єра.

Цей список вимог суттєво звужує коло кандидатів, зазначає Ґреґ. А тому стає значно легше гратися з жінками, маніпулюючи їхніми бажаннями.

"Газлайтер добре бачить, що уявляє собі людина, як мають розвиватися її ідеальні стосунки. І вже на цьому вибудовує свою стратегію, з якої матиме зиск. В результаті він потроху, дрібними, непомітними кроками просувається до мети, і в такий спосіб зростає імовірність того, що партнер втратить незалежне сприйняття реальності і прийме те, що йому нав'язали.

"Я ніколи не був агресивним, не погрожував, не застосовував насильство й не шантажував. Усі мої партнерки могли послати мене під три чорти. Але жодна цього не зробила".

"Тож я тривалий час не почувався негідником".

Але, за його словами, тепер він усвідомлює наслідки своїх дій.

"Ці жінки були розумницями. Якщо хотіли, могли засумніватися у тих побрехеньках, які я їм нав'язував. Тепер я розумію: коли йдеться про кохання, це непереконливий аргумент,.

"Відчуття, що я зустрічаюся з багатьма партнерками, підвищувало мені самооцінку. Тому я роками виправдовував свої вчинки перед самим собою.

"Як юрист, я добре вмів пояснити дівчатам усі нестикування в своїх оповідках і переконати самого себе, що я порядний хлопчина".

Деякі тактики газлайтингу, зокрема ізолювання жертви від джерел підтримки й позбавляння засобів, необхідних для незалежного життя, можуть підпадати під дію Закону про тяжкі злочини, що діє в Англії та Уельсі з 2015 року (розділ "Контроль чи примушування в інтимних та сімейних стосунках").

Але в Канаді контроль і примушування - не злочин. Те саме стосується багатьох інших країн світу.

Нещодавно Ґреґ розповів про свою поведінку другові, а той зізнався, що він теж газлайтер.

"Мій друг - письменник, тому теж добре вміє розказувати історії".

І ось що радить Ґреґ жінкам, які потрапили в таку ситуацію. Поговоріть про це з другом-чоловіком.

"Подруги часто кажуть одна одній тільки те, що їм приємно чути. Та навіть якщо в жінки є чесні подруги, ця дружба може опинитися під загрозою, коли жінка почне зустрічатися з тим, хто буде застосовувати до неї насильство, фізичне чи психологічне.

"З незрозумілих причин жінки краще сприймають чесні відповіді, якщо чують їх від друзів-чоловіків, а не жінок.

"Я з підозрою ставився до чоловіків, з якими дружили мої "колишні". Ті добре розуміли, що я роблю. Та й справжній друг-чоловік не допустить, щоб дружба легко розпалася".

Як каже Ґреґ, до психотерапевта його змусив звернутись не якийсь конкретний випадок. Йому просто набридла власна поведінка.

Стверджувати, що він остаточно вилікувався, Ґреґ поки що не може. Але сподівається, що він на правильному шляху.

За словами Джорджа Саймона, одужання Ґреґа залежить від того, який саме він газлайтер. Психолог виділяє два типи.

"Деякі індивіди засвоюють таку поведінку ще з раннього дитинства. Маніпулятивність у них виникає як наслідок душевного болю. Так вони дають собі раду зі світом. Вони розробляють життєву стратегію, спосіб упоратися з якоюсь психологічною травмою. Для таких людей надія є.

"А ще є нарциси. Вони вважають, що в світі немає нікого й нічого кращого за них самих. Надії на те, що такі особи зміняться, мало. І для змін зазвичай потрібен величезний, катастрофічний струс підвалин життя, внаслідок якого все постає в іншому світлі.

"А цей переломний момент може ніколи не настати".

Імена Ґреґа й Поли змінили.

Ілюстрації Тома Гамберстоуна.

Новини на цю ж тему