Баклажани з часником, або Чому ціни зросли більше, ніж очікували

баклажани Копирайт изображения UNIAN
Image caption Баклажани, які за 2017 подорожчали на понад 200%, - серед головних винуватців того, чому показник інфляції не влучив у ціль

За підсумками 2017 року споживча інфляція не просто не вклалася в однозначну цифру, але й перевищила прогноз майже на 6%. Експерти кажуть, що офіційні пояснення причин мають сенс, але не дають повної картини.

За даними Державної служби статистики, за минулий рік інфляція становила 13,7%, тоді як у розрахунках уряду, НБУ та в бюджеті фігурував показник 8%.

У Нацбанку, одним із завдань якого є підтримка стабільності національної валюти і цін, заявили, що "відхилення від цілі" сталося переважно через фактори, що не залежали від НБУ.

Серед цих причин у НБУ назвали такі:

  • суттєве подорожчання овочів і фруктів через погані погодні умови у першій половині року;
  • нестача молока, м'яса та яєць через нестабільну ситуацію у тваринництві, а також через зростання експорту;
  • зростання виробничих витрат, зокрема, і на оплату праці через подвоєння "мінімалки" до 3200 грн;
  • пожвавлення споживчого попиту через зростання зарплат та пенсій;
  • подорожчання палива на тлі зростання світових цін на нафту;
  • зростання цін на алкоголь і тютюн через підвищення акцизів.

У поясненнях НБУ щодо значно вищої, ніж очікувалося, інфляції, містяться і графічні матеріали:

Копирайт изображения NBU.GOV.UA

У першій трійці товарів, ціни на які найбільше зросли впродовж 2017 року, - баклажани, кавуни і кабачки. Натомість часник, гречка і салат стали лідерами падіння цін.

У коментарях до повідомлення НБУ про інфляцію деякі дописувачі цікавилися: а що, як поєднати баклажани з часником, і чому відчуття пересічних українців від зростання цін дещо відрізняються від офіційної версії?

"Мінімалка" зросла, доходи - не дуже?

У січні 2017 року, коли мінімальна зарплатня зросла удвічі, багато оглядачів попереджали: це пришвидшить інфляцію, адже підвищення "мінімалки" закладатиметься у ціни всіх товарів та послуг.

Уряд ці припущення відкидав, твердячи, що такий крок дозволить "детінізувати" зарплати. До того ж, відрахування з більших зарплат стали джерелом підвищення пенсій восени минулого року.

Тож хто правіший?

Копирайт изображения UNIAN

Підвищення мінімальної заробітної плати в січні 2017 року з 1600 грн до 3200 грн "вплинуло на інфляційні процеси через непоступовість динаміки підвищення", вважає експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян.

Директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Дмитро Боярчук також вважає, що подвоєння "мінімалки" і підвищення пенсій "не стоять осторонь інфляційних процесів 2017 року".

Проте він не вважає це ключовим фактором.

"Ріст реальної зарплати був близько 20%, але це не відбилося на споживанні: роздрібна торгівля зросла на 7-8%", - зауважує експерт, і пояснює, чому стався такий розрив у показниках:

"Подвоєння мінімалки показало частину тіньових доходів для офіційної статистики і бюджету. Але фактично доходи людей не подвоювалися".

Ключовим інфляційним фактором, на думку Дмитра Боярчука, стало зростання цін на харчі. Він нагадує, що після весняних заморозків спочатку суттєво здорожчали ягоди, фрукти та овочі, зросли ціни на м'ясні і молочні продукти, потім "кавуни, які спочатку коштували 3, стали продаватися по 7 гривень", а врожай зернових виявився меншим за торішній.

Все це накладалося одне на інше, і "з 13,7% інфляції 7,4% взяли на себе підвищення цін на харчі".

"Навіть якби не піднімали мінімалку і не індексували пенсії, ця інфляція все одно була б", - каже директор CASE Україна.

Він також нагадує, що паралельно дорожчав транспорт, бензин, і, через зростання акцизів, алкоголь і тютюн.

Інфляція через девальвацію, або зв'язок між цінами і курсом

Разом із тим, вважає Дмитро Боярчук, були і чинники, на які НБУ все ж міг вплинути. Насамперед, це стосується "девальвації, яка тягне за собою подорожчання імпортних товарів".

На базарі зазвичай цей фактор озвучують так: "Чому картопля подорожчала? - Так і долар же ж зріс".

Цю ж причину, разом із затримкою траншів від МВФ, називає і Єгор Киян.

Він погоджується, що НБУ назвав цілком слушні причини інфляції. Проте були і сфери, де можна було б спрацювати краще. Серед проблемних місць він називає такі:

  • нескоординованість дій уряду, НБУ та Мінфіну щодо стримування інфляції;
  • повільні темпи економічного зростання разом з випуском великої кількісті гривні на ринок;
  • проблеми банківського сектору і необхідність рефінансування, що стало поштовхом до додаткової емісії;
  • скасування державного регулювання цін на продукти.

Єгор Киян вказує й ще один чинник - опосередковану зацікавленість уряду:

"Інфляція дозволяє збільшувати надходження до бюджетів через податки і збори для виконання плану доходів". Саме завдяки цьому, на думку експерта, у 2017 році плани з доходів перевиконувалися.

Що з баклажанами?

Копирайт изображения AFP

Чому ж подорожчання баклажанів на понад 200% не сприймають як адекватне пояснення того, що відбувається у гаманцях пересічних українців, навіть якщо і зарплати теж стали більшими?

Треба дивитися у офіційний "споживчий кошик", який впливає на те, як розраховується інфляція в Україні, каже Єгор Киян.

Він пояснює, що наприкінці 2016 року до споживчого кошика були внесені зміни. Зокрема, до нього увійшли непродовольчі товари, що не так відчутно зростають у ціні. Натомість кількість позицій по продовольчих позиціях зменшилася.

При цьому, зазначає експерт, інтернет чи мобільний зв'язок і надалі залишаються поза споживчим кошиком.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У кожного - свій споживчий кошик

Крім того, від січня 2017 змінилися і підходи до розрахунку інфляції. Наприклад, попри суттєве подорожчання комунальних послуг, їх вага у цьому показнику зменшилась.

Дмитро Боярчук пояснює відмінність між офіційною цифрою інфляції і особистими "відчуттями" у гаманці тим, що офіційні показники, врешті, є "середньою температурою по палаті":

"У кожної людини - свій споживчий кошик. Хтось витрачає значну частину свого доходу на тютюн і алкоголь, а хтось - на банани і каші. Індекс споживчих цін - це усереднений показник для середнього українця".

Новини на цю ж тему