Історія "фейкових новин"

Брітні Копирайт изображения Getty Images
Image caption Фейкова новина про смерть Брітні Спірс на фейковому сайті BBC NEWS

Спочатку цією фразою описували певне явище в соцмережах. Але за рекордно короткий час вона перетворилася на журналістське кліше й лютий політичний штамп. Як еволюціонував термін "фейкові новини" і що нас чекає далі у світі дезінформації?

У середині 2016 року редактор веб-ресурсу Buzzfeed Крейг Сілверман помітив дивний потік вигаданих історій, що надходив з маленького східноєвропейського містечка.

"З часом ми виявили групку новинних веб-сайтів, зареєстрованих в одному й тому самому містечку Македонії - у Велесі", - згадує Сілверман.

Вони з колегою почали журналістське розслідування. І незадовго до виборів у США ідентифікували щонайменше 140 новинних сайтів, що генерували брехливі новини й були надзвичайно популярні в користувачів Facebook.

Невідомо, чи цікавила молодих людей у Велесі американська політика. Але за рекламу в Facebook вони отримували гроші, тому хотіли, щоб їхня вигадка розійшлася якомога ширше.

А президентські вибори у США загалом і Дональд Трамп зокрема були (і авжеж, досі залишаються) топ-темою в соцмережах.

Тому македонці та інші поширювачі фейків натхненно клепали статті під заголовками "Папа Франциск шокував світ, благословивши Дональда Трампа на президентство" та "Вбивство агента ФБР, підозрюваного у "зливі" імейлів Гілларі Клінтон, невдало замаскували під самогубство".

Усі ці статті були фальшивками, фейками (від англ. fake - підробка - Ред.). І саме з них почалося сучасне (та переважно онлайнове) життя фрази "фейкові новини".

Нічого нового

Дезінформація, висвітлювання у вигідному ракурсі, брехня й обман - усі ці явища, безперечно, старі, як світ.

Але Сілверману та його колегам вдалося виявити унікальний зв'язок між алгоритмами соцмереж, рекламними системами, людьми, готовими заради легкої наживи плести вигадки, та виборами, до яких була прикута увага США та більшої частини світу.

Після перемоги Дональда Трампа журналісти BBC Trending вирішили зануритись у світ протрампівських фейсбучних груп. І виявилося, що на цих обширах гіпервідданості циркулюють відверті фальшивки.

Втім, основна маса цих груп містила більш-менш традиційні для політики матеріали: вихваляння, кричущу рекламу й цькування опонентів.

На деяких мемах Трампа зображали безстрашним лідером, барвисто змальовували його обіцянки депортувати нелегалів і стисло викладали біографію, в якій кандидат поставав у образі "взірця американської історії успіху".

Цю інформацію аж ніяк не назвеш виваженою - але й у категорію "фейкових новин" вона теж не вписується.

Проте експерти, яким терміново необхідно було пояснити шокові результати виборів (а в багатьох випадках - і власну недалекоглядність), вдалися до терміну "фейкові новини" як єдино можливого пояснення.

Входить політика

Сьогодні словосполучення "фейкові новини" породжує значно більше асоціацій, ніж діяльність македонських підлітків-скоробагатьків.

Для репортерів, які припускалися помилок чи робили неправильні прогнози, президент Трамп навіть вигадав "Нагороду за фейки" - з промовистим натяком на всі репортажі про цілком реальні розслідування таємних зв'язків між виборчою кампанією Трампа та Росією.

Але стверджувати, що президент Трамп був першим політиком, який ввів у обіг цей термін, буде… як би це точніше висловитися… "фейком".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Гілларі Клінтон вважає, що фейкові історії зашкодили її президентській кампанії

8 грудня 2016 року Гілларі Клінтон виступила з промовою, в якій згадала про "епідемію шкідливих фейкових новин і фальшивої пропаганди, яка за останній рік охопила соціальні мережі".

"Сьогодні вже очевидно, що наслідки новинних вигадок можуть бути цілком реальними, - сказала вона. - І йдеться тут не про політику чи симпатії до кандидатів. Під загрозою опинилося життя… життя звичайних людей, які прагнуть спокійного повсякдення, щоб виконувати свою роботу і брати участь у громадському житті".

На той час деякі журналісти витлумачили її ремарки як натяк на "Піццаґейт", божевільну теорію змови, яка пустила коріння і розрослася до гігантських масштабів саме в інтернеті.

Усе почалося з чуток про те, що у підвалі однієї вашингтонської піцерії утримують секс-рабів. І закінчилося за кілька днів до виступу Клінтон, коли до цього сімейного закладу, де саме перебувало багато відвідувачів, увійшов чоловік з рушницею. Ніхто не постраждав, чоловіка заарештували й засудили до чотирирічного ув'язнення.

Однак у своїй промові Клінтон також закликала слухачів "допомогти захистити нашу демократію". Інші репортери трактували ці слова в більш широкому сенсі - як натяк на вибори.

Обраний президент Трамп взяв фразу пані Клінтон про "фейкові новини" на озброєння наступного місяця, в січні 2017-го, менш ніж за тиждень до офіційного вступу на посаду.

У відповідь на запитання кореспондента CNN Джима Акости він сказав: "Ваші новини - фейкові". Приблизно в той самий час він почав повторювати це словосполучення у Twitter.

Зокрема пан Трамп написав: "Фейкові новини - тотальне політичне полювання на відьом".

"Для багатьох людей, які підтримували Трампа і відповідали за наповнення протрампівських сайтів, це стало сигналом. Неначе президент сказав: "Гаразд, ми запозичимо це слівце, зробимо його нашим", - пояснює Сілверман.

Коник фейкових новин не просто вирвався зі стайні - він уже нісся полем.

Слова без змісту?

Відтоді цим словосполученням більш-менш постійно користуються як Трамп, так і решта світових лідерів, а також численні політтехнологи, журналісти й пересічні громадяни.

Для приблизної орієнтації - пошук слів "фейкові новини" у Google News показує до 5 мільйонів результатів.

А вже 2018 року цією фразою в Twitter скористалися приблизно два мільйони разів.

І всупереч поширеним уявленням, це вже не потік фальшивок, які легко проковтують лише прихильники Трампа та/або не надто освічені люди. На початку квітня 2017 року Trending повідомляла про явище ліберальних антитрампівських фальшивок.

За словами експертів, освічені люди так само ведуться на брехню. До того ж, вони можуть виявляти більшу впертість, якщо подати їм інформацію, яка суперечить їхнім поглядам.

Але за лічені місяці через величезну популярність фрази "фейкові новини" цей термін втратив властиве значення.

Фейками стали називати все підряд: дезінформацію, висвітлення у вигідному ракурсі, теорії змови, помилки та репортажі, які просто не подобаються читачам/глядачам.

"Ми самі в цьому винні. Кажучи "ми", я маю на увазі ЗМІ, - розповідає Алексіос Манцарліс, директор Міжнародної мережі перевірки фактів, Інститут Пойнтера. - Одразу ж після виборів, у редакційних і новинних статтях, ми стали називати "фейковими новинами" практично все на світі.

"Ми маємо усвідомлювати, що частково провина в плутанині, яка утворилася, лежить на нашій галузі".

А деякі експерти з величезним досвідом у цій сфері вже почали критикувати концепт фейкових новин.

"Ця фраза мені не подобається тому, що нею сьогодні називають геть усе, - каже Клер Вордл з некомерційної організації First Draft News при Гарвардському центрі Шоренстайн, яка займається встановленням істини. Байдуже, про що йдеться: проплачений матеріал, рекламу, візуальний мем, бота у Twitter, чутки, - люди називають цими словами будь-яку інформацію, яка їм не подобається".

"Проблема дуже складна, - додає вона. - І якщо ми хочемо якось на це вплинути, то потрібно насамперед чітко сформулювати визначення".

Пані Вордл вважає, що нездорове захоплення цією фразою (так, слід визнати, що ця стаття теж підливає масла у вогонь) насправді підриває довіру до цілком достойних інформагенцій.

"Мене турбує, що репортажі нині пишуть за тими ж принципами, що й дезінформацію, - пояснює Клер Вордл. - Люди кажуть: "Я не знаю, кому зараз можна довіряти. Усе спотворюють". Мене дуже непокоїть, що наш спосіб говорити про деякі з цих проблем насправді шкодить більше, ніж сама початкова дезінформація".

Пана Манцарліса турбує цей мовний покруч, але відмовитися від нього повністю він ще не готовий. Хоча йому б хотілося, щоб вживання терміну "фейкові новини" обмежили до опису спамоподібних вигадок, якими засмічують стрічки новин у Facebook.

"Тільки тому, що хтось вживає термін не за призначенням, він не повинен втрачати свою цінність, - переконаний експерт. - Якщо людина взяла величезний мегафон і оголосила, що відтепер телефон треба називати бананом, це не означає, що ми всі перестанемо називати телефон телефоном".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Очільники інших держав, зокрема й президент Філіппін Родріго Дутерте, також скаржилися на так звані фейкові новини

Вірусна природа

Очевидно, що сприятливим фактором поширення "фейкових новин" (чи дезінформації, якщо вам так більше подобається) у їхній сучасній формі стало вибухове розростання соціальних мереж.

"Ще на самому початку існування Twitter люди називали його "самоочисною піччю". Бо фальшивки, звичайно, проскакували, але спільнота швидко їх викривала, - каже пані Вордл. - Але соцмережа розрослася до таких масштабів, що піч уже не справляється з очищенням, особливо після впровадження автоматизиції та ботів.

"Перевірку достовірності фактів тепер виконує значно більше людей, вони намагаються очистити всі печі. Але обсяги інформації стали такими великими, що ми просто не встигаємо".

То що ж робити? Перевірка фактів - дієвий метод, запевняє Алексіос Манцарліс. Але автоматизовані рішення для неї, мабуть, не годяться.

Копирайт изображения Getty Images

"Ми вже 20 років урочисто обіцяємо зробити так, щоб перевірку фактів здійснювали роботи, але навіть не наблизились до цього, - каже він. - Все, що ми можемо, - допомагати журналістам швидше виловлювати підозрілі матеріали й отримувати доступ до статистики, яка їм потрібна, щоб перевіряти такі матеріали швидше".

"Я бачу величезний потенціал технологій, які можна використовувати як допоміжний засіб і турбоприскорювач перевірки фактів, - пояснює пан Манцарліс. - Але навряд чи вдасться застосовувати технології як універсальний інструмент для вирішення цієї проблеми".

Хоч би як ретельно всі установи світу перевіряли факти, їм нізащо не побороти всіх чуток і фальшивих "фактів". Втім, хоч журналісти деяких медіа і ставлять під сумнів ефективність перевірки фактів, пан Манцарліс упевнений, що його робота приносить свої плоди.

"За останні два роки ми переконалися: якщо викривати фальшивки й розказувати правду, то люди, незважаючи на заангажованість, потроху перестають беззастережно вірити всьому, що їм кажуть", - розповідає він.

За словами аналітика, люди можуть мати "імунітет до фактів", але він є далеко не у всіх.

Майбутнє фейків

У майбутньому (якщо пощастить) термін "фейкові новини" може стати пережитком лихоманки 2017 року. Але боротьба з дезінформацією на цьому не припиниться.

Компанії та уряди країн вже вдаються до конкретних дій, наслідки яких невдовзі стануть відчутними.

"Google і Facebook заявили, що збираються найняти велику кількість людей, які перевірятимуть контент, стежитимуть за дотриманням умов надання послуг і усуватимуть фальшиву та протизаконну інформацію зі своїх платформ. Хотілося б подивитись, як вони це робитимуть", - каже Крейґ Сілверман з видання Buzzfeed.

"Закритий характер цих платформ і розподілу влади в них, а також те, що свобода слова тепер багато в чому залежить і від них - ось на що ми повинні звернути увагу. Треба обов'язково подбати про те, щоб з ресурсів, на яких буйно квітне дезінформація, вони не перетворилися на ресурси, міцно стиснуті в лабетах контролю, що обмежує свободу висловлювань", - переконаний він.

Копирайт изображения Getty Images

Та крім занепокоєння владою, зосередженою в руках компаній-власників соцмереж, експертів також турбує влада урядів.

"Часом законодавчі ініціативи, що ґрунтуються на добрих намірах, але поганій поінформованості, можуть наробити більше шкоди, ніж сама проблема, яку намагаються залагодити за допомогою законів про фальшиві новини", - відзначає Алексіос Манцарліс.

Він зауважує, що вже в кількох країнах Європи парламентарі пропонують ухвалити такі закони.

Найбільше вражає закон, що діє з 1 січня в Німеччині. Він вимагає від сайтів соціальних мереж швидко видалити агресивно-ненависницькі висловлювання, фейкові новини та всі матеріали, що суперечать законодавству. Інакше на них чекає штраф у розмірі до 50 мільйонів євро (44,3 мільйона фунтів, 61,1 мільйона доларів).

Але перевірка вірусних текстів політичних новин - не єдине завдання для людей, що перевіряють достовірність фактів.

"Я вважаю, що нам потрібно більше уваги звертати на візуальні матеріали. Картинки - це потужне джерело дезінформації", - пояснює Клер Вордл.

Іноді фотографії дуже швидко поширюються в закритих мобільних додатках, таких як WhatsApp і Viber. І в той час, як у центрі дискусії про "фейкові новини" опинився Захід, багато подібної дезінформації про здоров'я, релігію та суспільство циркулює за межами Сполучених Штатів, у країнах, що розвиваються.

"Сила таких додатків, як WhatsApp, у тому, що інформація поширюється в тісно пов'язаних мережах однолітків, які більше схильні довіряти одне одному", - каже пані Вордл.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Президент Трамп роздав свої нагороди "За фейкові новини"

Який вплив?

Є одне вагоме запитання - як хибна формація насправді впливає на свідомість виборців? Обговорення цієї проблеми почалося трохи більше ніж рік тому, але й дотепер його учасники не узгодили між собою питання: чи дійсно фальшиві новини в інтернеті спонукають людей віддати голос за певного кандидата на виборах і загалом впливають на політичні уподобання?

Одними з перших академічне дослідження засвоєння фальшивих новин провели вчені з Принстонського, Дармутського та Ексетерського університетів. Вони визначили, що за ті півтора місяця, які більш-менш відповідають періоду виборів президента США 2016 року, приблизно 25% американців відвідали веб-сайт з фейковими новинами.

Однак дослідники також з'ясували, що ці заходи були концентрованими - 60% потраплянь на сайт здійснили 10% читачів. А найголовніший висновок, якого дійшли вчені: "Засвоєння фальшивих новин не відтісняє на задній план об'єктивну інформацію і важливі актуальні новини".

"Вони (фейки. - Ред.) широко розходяться, але глибоко не сягають, - запевняє пан Манцарліс. - Сьогодні навряд чи можна стверджувати, що на підставі хибної інформації люди голосують, ухвалюють якісь рішення".

"Щоб зробити заяву про те, що фальшиві новини підривають демократію зсередини чи допомагають комусь виграти вибори, нам потрібно провести значно більше досліджень", - підсумовує він.

Новини на цю ж тему