Dakar Challenge: як українці підкорили Сахару на старому "Москвичі"

Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption "Москвич" у пустелі Сахара

Для трьох мандрівників з Миколаєва - Андрія Ликсова, Ігора Попова та Сергія Зайцева - минулі новорічні свята запам'ятаються неймовірною подорожжю до Африки.

На "Москвичі" вони здійснили подорож через всю Європу, щоб згодом взяти участь в Dakar Challenge - автопробігу на старих автомобілях по країнах Західної Африки.

Dakar Challenge має давню історію. Натхненником цього автопробігу був британець Джуліан Новілл. Мета полягає в тому, щоб на стареньких автомобілях подолати сотні кілометрів через Сахару та фінішувати у Дакарі або столиці сусідньої з Сенегалом Гамбії - Банжулі.

Тому іноді ралі ще називають Banjoul Challenge, але в Африці більш прижилася назва Dakar Challenge.

Ті автомобілі, які доїжджають до кінця дистанції, учасники автопробігу як правило продають та віддають гроші на благодійність. Наприклад, допомагають грошима місцевим школам.

У грудні 2002 році 52 автомобілі вперше вирушили в тритижневу подорож до Західної Африки, і 48 з них доїхали до Банжула.

Dakar Challenge швидко завоював популярність в автолюбителів і мандрівників, які жадали пригод в екзотичних країнах.

Деякі учасники автопробігів долали дистанцію на автомобілях Trabant, Citroen CX, Rover 800, які вже давно зняті з виробництва. З часом автолюбителі з Західної Європи освоїли новий маршрут - до Малі, більш небезпечний.

Українські мандрівники в Гамбії Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption Українські мандрівники Ігор Попов, Андрій Ликсов та Сергій Зайцев на завершальному етапі подорожі в Гамбії

Ідея взяти участь в Dakar Challenge з'явилася у Андрія Ликсова, який прочитав про цей автопробіг в соцмережах. "Хотілося чогось цікавого, відвідати нові країни, і зробити фільм про цю подорож", - розповідає він.

Андрій зв'язався з автолюбителями, які вже брали участь в подібних автопробігах, а потім із британськими учасниками, які повідомили дату відправлення порому з автомобілями з Іспанії до Африки.

Взяти участь у подорожі вирішили друзі Андрія, які разом з ним знімають відео про тестування автомобілів для Youtube-каналу. Ігор Попов виконував під час подорожі функції автомеханіка, а Сергій Зайцев знімав фільм про пригоди трьох друзів.

"Для подорожі вирішили використати мій автомобіль "ИЖ Комби", він же "Москвич", 1989 року випуску. Серйозно ми авто не перебудовували, просто всі прокладки змінили та залили необхідні речовини. Британці не на таких машинах беруть участь в автопробігу, їдуть іноді на старих Mitsubishi Pajero. В нас євробляхери на таких катаються", - розповідає Андрій.

Українські мандрівники кілька місяців шукали спонсорів для поїздки. "Вони встановили нам газову установку, забезпечили мастилами і придбали авіабілети з Африки, інші друзі допомогли з багажником та їжею", - говорить Андрій.

18 грудня друзі розпочали свою подорож з Миколаєва до сонячного узбережжя Африки. І саме в Україні почалися перші випробування. Через снігопади та негоду дорога до Києва зайняла 17 годин. Через проблеми з карбюратором довелося звертатися за допомогою до таксиста, який тягнув "Москвич" до міста на мотузці. Не менш складний шлях був до Львова.

На шляху до Львова Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption На шляху до Львова

"Складалося враження, що Україна не хотіла нас відпускати. На шляху до Львова машина перевернулася набік на ожеледиці. Небайдужі люди допомогли поставити автомобіль на колеса. Довелося робити ремонт", - розповідає Андрій.

Подорож по країнах ЄС пройшла майже без проблем. Українські мандрівники проїхали територією Польщі, Чехії, Австрії, Італії, Франції та Іспанії.

Польські прикордонники кілька разів з посмішкою повторювали слово "курва", коли дізналися, що троє друзів мають намір на "Москвичі" подорожувати африканською пустелею.

"Люди нас всюди зустрічали дуже позитивно, особливо емоційно в Італії. Привітно махали руками, знімали автомобіль на телефон. Далекобійники, мабуть, з пострадянських країн, сигналили нам", - розповідає Андрій.

По дорозі друзі зупинялися в хостелах, а в Генуї провели час в квартирі знайомого по каучсерфінгу з чудовим видом на Середземне море.

В італійській Генуї Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption В італійській Генуї

30 грудня з іспанського порту Таріфа мандрівники відправилася на поромі в марокканський порт Танжер разом з 30 іншими екіпажами, що брали участь в автопробігу.

У Марокко українських мандрівників вразили не тільки чудові пейзажі гір Атласу, але й надзвичайно високий рівень розвитку туристичної інфраструктури.

Танжер під час вечірньої молитви Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption Танжер під час вечірньої молитви

"Там дуже класно, особливо в Танжері, Агадірі, Касабланці. У Марракеші ми зустріли чудовий Новий рік. Деякі місцеві традиції можуть видатися незвичайними. Наприклад, правила дорожнього руху не діють, є хаос, люди перебігають дорогу. Але там чудові умови для туристів, чудові дороги, всюди є 4G інтернет, приблизно вартістю один євро за гігабайт. Місто Дахла в Західній Сахарі, яку теж контролює Марокко - рай для віндсерферів. В цьому ж місті ми зняли в готелі чотирикімнатний "королівський" номер за 35 євро!", - розповідає Андрій.

Рибальське селище в Марокко Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption Рибальське селище в Марокко
Новий рік у Марракеш Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption Новий рік у Марракеш
Пляж в Агадірі Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption Пляж в Агадірі

У Дахлі українські мандрівники зустріли екіпажі учасників Africa Eco Race - так з 2009 року називається всесвітньо відоме раллі Париж-Дакар.

Щоб щось купити, іноді доводилося пояснювати жестами. "Скромні знання англійської тут рідко допомагали. У Марокко, Мавританії та Сенегалі люди знають французьку, арабську, іспанську, англійську - не дуже. Лише в Гамбії говорять англійською, бо це колишня британська колонія. Іноді важко було пояснити, що хочеш, але коли є бажання - все можливо", - зазначає Андрій.

Після Марокко та Західної Сахари, почалася найбільш непередбачувана частина подорожі через пустелю у Мавританії.

"Закінчилася територія Західної Сахари під контролем Марокко, перед нами відкрили шлагбаум і ми опинилися на пустельній дорозі, яку і дорогою назвати важко. Вже потім ми дізналися, що з часів конфлікту за Західну Сахару тут знаходиться найбільше мінне поле у світі. Звичайно, на цій ділянці мін вже давно немає, але різні хелпери з місцевих жителів стверджували протилежне і пропонували послуги, щоб безпечно провести автомобіль. Ми просто поїхали за іншими автомобілями", - говорить Андрій.

Шлях до Мавританії Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption Шлях до Мавританії

Мавританську візу за 55 євро українським мандрівникам оформили прямо в бараці посеред пустелі.

Мавританія виявилася надзвичайно бідною країною. Місцеві жителі користуються старими "мерседесами", які, здається, от-от розпадуться на частини. Але часто їздять і на звичайних ослах.

На вулиці мавританьского міста Нуадібу Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption На вулиці мавританського міста Нуадібу
На шляху до Нуакшоту у Мавританії Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption На шляху до Нуакшоту у Мавританії

"Місцева бідність надзвичайно контрастує з тим, які привітні і гостинні люди живуть в Африці. Вони можуть тебе не розуміти, але готові прийти на допомогу. В Мавританії ми не мали інтернету, тому що їхні сім-карти не підходять до наших телефонів. Ми зайшли в якесь кафе, розповіли господарю, що не можемо забронювати готель. Він не знав англійської, але зрозумів, посадив у машину, привіз до готелю, домовився нас поселити. Потім сказав, що радий був з нами познайомитися, попрощався та поїхав", - розповідає Андрій.

Шлях до столиці Мавританії - Нуакшоту через пустелю запам'ятався українським мандрівникам через проблеми з двигуном і пейзажі із залишками десятків покинутих на узбіччі автомобілів.

"Їдемо по пустелі, починає стукати двигун. Розуміємо, що рівень масла на нулі. Ми розуміли всю неоднозначність ситуації: машини зустрічаються раз на півгодини, на узбіччі десятки покинутих машин і ще сонце заходить. Але автомобіль витримав до Нуакшоту", - згадує Андрій.

"Москвич" та залишки покинутого авто у мавританській пустелі Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption "Москвич" та залишки покинутого авто у мавританській пустелі
Господарі пустелі Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption Господарі пустелі

Перетнути кордон Сенегалу "Москвичу" не судилося. Виявилося, що за сенегальським законодавством, іноземцям в країну не можна ввозити автомобілі, старіші за 8 років.

Звісно, знайшлися люди, які пропонували вирішити цю проблему за 300 євро, але українські мандрівники вирішили, що не будуть давати хабаря і продали Москвич за 200 євро місцевому жителю.

Доля "Москвича" вирішена Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption Доля "Москвича" вирішена

"Звичайно автомобіль коштує дорожче, але в нас було замало часу до літака, і вже зроблені візи до Сенегалу. Повертатися до Мавританії не могли. Ми попрощалися з нашим вірним конем", - говорить Андрій.

Узбережжя Атлантичного океану в Сенегалі Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption Узбережжя Атлантичного океану в Сенегалі

Українські мандрівники провели ще кілька днів в столиці Сенегалу Дакарі, де гостювали у бізнесмена, з яким познайомилися дорогою, а потім жили по каучсерфінгу у бідної, але привітної родини у передмісті Банжулу - столиці Гамбії.

З місцевого аеропорту і вирушили літаком додому 15 січня - із пересадками в Кабо-Верде, Брюселі і Варшаві. Через негоду літак з Польщі так і не долетів до Одеси, приземлився у Кишиневі, звідки друзі добралися блаблакаром до рідного міста.

Монумент Африканського Відродження у Дакарі - найвища в Африці бронзова статуя висотою у 49 метрів Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption Монумент Африканського Відродження у Дакарі - найвища в Африці бронзова статуя висотою у 49 метрів
Діти Гамбії Копирайт изображения CAR4MAN
Image caption Діти Гамбії

"Подорож нам обійшлася у понад шість тисяч доларів. Ми перевищили бюджет, але все одно задоволені. На жаль ми не встигли роздивитися все у Сенегалі - це гарна країна з чудовими дорогами. Чітких планів на наступну подорож ще немає, але є велике бажання повернутися і поїхати вглиб Африки. Адже в Сенегалі Африка фактично тільки починається", - говорить Андрій.

Він сподівається, що ця подорож вмотивує інших українців відвідувати далекі країни Африканського континенту. "Потрібні лише мрія та витривалість", - зазначає Андрій.

Зараз українські мандрівники готують документальний фільм про свої пригоди, який планують викласти у лютому на Youtube.

Новини на цю ж тему