Миротворці ООН на Донбасі: краще без НАТО?

Миротворець Копирайт изображения Reuters

Якою може бути миротворча місія ООН на Донбасі - одне з головних питань, що обговорюватимуть учасники міжнародної конференції з безпеки у Мюнхені, яка починається 16 лютого.

Там же має бути представлено доповідь, підготовлену на замовлення Rasmussen Global Foundation, очолювану Андерсом Фог Расмуссеном - колишнім очільником НАТО, і радником президента Порошенка.

Автором доповіді є експерт ООН Річард Говен.

Серед головних пропозицій доповіді - миротворчий контингент на Донбасі кількості до 20 тисяч військових і 4 тисяч поліцейських. Вони "не повинні представляти країни НАТО" і мають бути прийнятними як для України, так і для Росії, яка послідовно відкидає свою участь у конфлікті на Донбасі.

"Контингент може включати Білорусь, Казахстан, Монголію, але також і Австрію, Фінляндію чи Швецію, так само, як і низку країн Південної Америки. На додачу, може йтися і про деяких членів НАТО, які сприймаються Росією як дружні, наприклад, Грецію".

Експерти і політики, яких ВВС Україна запитала про слушність таких порад, звертали увагу, що миротворців ООН на Донбасі у найкращому разі можна очікувати не раніше, ніж через два роки.

Цьому може завадити і складний процес переговорів з усіма зацікавленими сторонами, і те, що остаточне рішення ухвалюватиме Рада безпеки ООН, одним із постійних членів якої є Росія.

Проте оцінки щодо кількості миротворчого контингенту і його учасників є дуже різними.

Генерал-майор Яакко Оксанен, брав участь у трьох миротворчих місіях ООН, експерт з питань миротворчих місій ООН

Щодо участі вояків з країн НАТО і загалом того, хто має увійти до цієї місії, як військовий я відповів би коротко: не знаю. Але якщо подумати над цим з точки зору того, що рішення ухвалює Рада безпеки ООН, то ви самі можете дати відповідь на це.

Копирайт изображения AFP
Image caption "Блакитні берети" ООН перебувають у Лівані від 1978 року. Нині там підтримують мир представники 41 країни

Щодо кількості миротворців. Наприклад, у Південному Лівані довжина кордону (між сторонами конфлікту. - Ред.) становила 70 км. І вся територія була покрита за допомогою 10 тисяч військових.

Якщо хтось просить понад 20 тисяч вояків, це виглядає неможливим. Цікаво подивитися, як ООН збере таку кількість.

До того ж, це не дешева справа. У тому ж таки Лівані вартість миротворчої місії ООН - 500 млн євро на рік. Половину витрат оплачують США, решту - інші країни.

Проте надзвичайно важливою є не кількість контингенту - 20, 30 чи 40 тисяч миротворців, - а те, що, вони там робитимуть. Тільки після цього можна вирішити, скільки людей потрібно.

Крім того, дуже важливою є підготовча робота серед місцевого населення.

Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України

Ставлення місцевого населення насправді є найважливішим питанням. Не є таємницею, що впродовж останніх 3-4 місяців у російських ЗМІ лунає теза про те, що введення миротворчої місії на тимчасово окуповані території подається як "окупація Донбасу".

Можемо лише уявити, який настрій буде на Донбасі (коли там з'являться миротворці).

Копирайт изображения AFP
Image caption Порозуміння з місцевим населенням - один із ключів до успіху миротворчої місії

Подобається це чи ні, нам треба шукати шляхи до компромісу. Справа лише у межі цього компромісу.

Якщо не будуть присутні країни НАТО, - не бачу у цьому жодної трагедії. Щодо присутності білорусів, то скажіть, якщо із 20 тисяч миротворців буде 10 білорусів, це на щось вплине?

Андрій Тетерук, депутат від "Народного фронту", член комітету з питань національної безпеки і оборони

Місія має розташовуватися від лінії зіткнення до державного кордону з Росією.

Розуміючи величезну площу, яка є тимчасово окупованою, - 17,5 тисяч квадратних кілометрів Донецької і Луганської областей і 409 км неконтрольованого кордону з Росією, - однозначно, що контингент у 20 тисяч не зможе у визначені терміни на цій територій виконати мандат миротворчої місії. Тому варто вимагати посилення цього контингенту підрозділами ЗСУ і Національної гвардії.

Щодо дозволу різним країнам брати участь у миротворчому контингенті, які мають спільну з Росією систему управління збройними силами та державними ресурсами, то український парламент не дозволить таким країнам брати участь.

Ганна Гопко, обрана до Верховної Ради за списком "Самопомочі", голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах

Якщо ми подивимося на 17 тисяч квадратних кілометрів (окупованої) території в Україні, і порівняємо з тим таки Ліваном (на 4 тисячі кілометрів 10 тисяч миротворців), то очевидно, що для посилення мандату треба думати про якесь поєднання зі спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Чи сприймуть на Донбасі миротворців не з "дружніх" до Росії країн?

Щодо країн, то в ООН є достатньо перекладачів (аби миротворці могли вільно спілкуватися з місцевим населенням. - Ред.), щоб тих держав, які нам нав'язує Росія, і які мають не нейтральну позицію щодо України, зокрема, і Білорусь, у складі контингенту не було.

Григорій Немиря, депутат від "Батьківщини", голова комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, колишній віце-прем'єр з питань європейської інтеграції.

20 тисяч - це замало. 30-40 тисяч може бути достатньо стосовно миротворчого контингенту.

Щодо складу. З точки зору механізму прийняття рішень, ООН має підписувати меморандум з усіма відповідними сторонами, зафіксувавши їх згоду на розміщення миротворчих сил та їхній мандат. Тобто, ООН говоритиме з усіма сторонами, а не Україна чи Росія.

Копирайт изображения AFP
Image caption Чи потрібна "близькість" миротворця ООН до культури і розуміння бекграунду конфлікту - відкрите питання

Один із принципів, який ми вважаємо бажаним, має бути менша кількість країн, але більша кількість контингенту, який представить кожна країна, щоб уникнути строкатості.

Ми вважаємо, що провідною нацією може бути Фінляндія або Швеція. Є також принцип, за яким як правило, країни-сусіди не повинні бути представлені у миротворчому контингенті. Але з кожного правила є винятки.

Якщо під час переговорів буде домовлено, що у місії будуть представлені і країни НАТО, і ОДКБ, то, наприклад, з боку НАТО це можуть бути Норвегія і Іспанія, а з боку ОДКБ - Білорусь і Казахстан.

Але, безумовно, є і список країн, які не можуть бути учасниками цієї миротворчої місії. Це Росія, США. Для Росії, очевидно, неприйнятною буде участь Польщі чи Балтійських держав.

Олена Снігир, Національний інститут стратегічних досліджень

Із самого змісту доповіді випливає потреба України представити свій варіант. Як на мене, ця доповідь є представленням більше російської адженди, починаючи з того, що сторони, що повинні домовлятися, це Україна і керівники сепаратистських регіонів.

Там також йдеться, що мета місії - не мир як такий, а створення умов для проведення виборів, оминаючи такі пункти, як встановлення безпеки, правосуддя та амністія, відновлення економіки, зруйнованої не Україною.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Чи зможуть миротворці ООН просунутися далі нинішньої лінії розмежування на Донбасі?

Щодо складу. Червоними лініями України мають бути військові союзники Росії. У доповіді фігурують два - Білорусь і Казахстан. Ми повинні розуміти, що під шевронами білоруських і казахських вояків будуть стояти росіяни або лояльний до росіян персонал.

Однозначно неприпустимо виносити на порядок денний обговорення складу місії із зон відповідальності ОДКБ і НАТО. Це призведе до реалізації давнішньої "хотєлки" Росії урівняти їх у геополітичному визнанні.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему