Хизування успіхом: корисно чи шкідливо для бізнесу?

Хизування успіхом Копирайт изображения Kats Weil / Unsplash

Швеція — одна з найбільш інноваційних країн світу. Проте в її бізнес-колах не прийнято хвалитися успіхом.

Та чи не перешкоджає така скромність справі, коли йдеться про стартапи?

Spotify і Skype (музика та комунікація); King та Mojang (лідери в ігровій сфері); iZettle та Klarna (мобільні додатки для безготівкових розрахунків). Ці назви відомі в усьому світі. Швеція — країна, де постійно народжуються нові технології, що змінюють обличчя галузі.

У цій країні всього 10 мільйонів населення, а значну частину території вкривають ліси. Втім, це не завадило скандинавам за останні роки створити більше мільярдних компаній на душу населення, ніж будь-де в світі за межами Кремнієвої долини.

Копирайт изображения MADDY SAVAGE
Image caption Містечко Оре, в якому живе всього 5 000 людей, — осередок стартапів у Швеції

Минулого місяця Швеція посіла перше місце в глобальному рейтингу найбільш інноваційних економік за версією Bloomberg серед європейських країн.

У типовому наративі успіху шведських стартапів наявні декілька факторів. Країна має міцну цифрову інфраструктуру, висококваліфіковану, обізнану з технологіями робочу силу та ідеальну кількість населення для тестування різних інновацій.

А якщо ваші ідеї не прижилися, вам допоможе стати на ноги надійна система соціального забезпечення.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Мільярдер Інгвар Кампрад, засновник Ikea, жив дуже скромно й помірковано

Але відтоді, як помер засновник Ikea Інгвар Кампрад — і автори некрологів наголосили на його скромності та ощадливості, — ці характерні риси національної культури привернули до себе значну увагу.

Місцевих та міжнародних оглядачів зацікавило, яку роль ці якості відіграють у розвитку успішної шведської економіки — зокрема й у сфері технологій.

"Намагатися звести хизування до мінімуму та шукати консенсус, щоб усі були командою однодумців" — ось два наріжні принципи роботи в шведських компаніях, які називає Лола Акінмаде Екерстрьом, колишня програмістка, а тепер — коментатор у сфері культури. Про ці принципи вона пише в своїй книжці "Лагом: шведські секрети щасливого життя".

В інших осередках інновацій підкреслюють важливість окремих гендиректорів — рок-зірок, які "всіх порвали". Але в Швеції інший підхід — "важливо, щоб усі могли висловитися, всі голоси було почуто, і всі разом дійшли до якогось оптимального варіанту", — розповідає авторка.

Принаймні частково ця культура консенсусу бере початок з принципу, який шведи називають "янтелаген" (закон Янте). Сучасна назва походить від містечка Янте, яке змалював у своєму романі 1933 року дансько-норвезький письменник Аксель Сандемусе.

Цим словом описують традицію, якої шведи дотримуються вже багато століть. Вона робить небажаною демонстрацію багатства та руйнує ієрархію. Простіше кажучи, ніхто не повинен вважати себе кращим за інших.

"На роботі янтелаген створює кращі умови для співпраці, аніж для конкуренції, бо він згладжує стресові моменти конкурування чи впевненості в тому, що ти кращий за інших", — пояснює пані Екерстрьом.

Копирайт изображения MADDY SAVAGE
Image caption Ульрика Віклюнд і Андреас Еріксон заснували спільноту для підприємців у гірському містечку Оре

Приблизно за 400 миль від столиці Швеції цю концепцію обговорюють за чашкою міцної кави на мінімалістичних лавках і кріслах-мішках у " House Be". Це коворкінг і клуб для технарів-шанувальників відпочинку на природі, організований у гірському містечку Оре.

Оре — маленьке містечко з населенням 5 000 людей. Однак у ньому найвищий у країні відсоток молодих підприємців. Такі дані наводить Конфедерація підприємців Швеції (Svenskt Naringsliv). Багатьох людей приваблюють можливості ходити на лижах та в походи — і паралельно розвивати бізнес.

Цей осередок заснувала Ульрика Віклюнд, колишня директорка Spotify з питань міжнародного розвитку. Вона стверджує, що найпозитивніший аспект янтелагену в сфері стартапів — це те, що він надихає людей "більше допомагати одне одному".

"Зазвичай у нас немає крутого боса, який сидить в кутовому офісі й ухвалює всі рішення", — пояснює вона.

"У Spotify не було б шансів на успіх без цих робочих принципів, які допомагають використовувати всі навички, що є в компанії. Бо всім її працівникам дозволено пропонувати інновації й розповідати, що саме вони вважають потрібним і дієвим".

Копирайт изображения MADDY SAVAGE
Image caption Підприємець Йохан Формгрен працює над своїм п'ятим бізнесом

Власник технологічного бізнесу Йохан Формгрен раніше жив у Берліні. Він додає, що шведська прихильність до лінійних організаційних структур та скромності також допомагає в створенні надійних коворкінгів.

"У Стокгольмі я був учасником мережі SUP46, яка забезпечувала нам доступ до найбільших технологічних компаній Швеції. Раз на місяць у коворкінг навідувався засновник Skype. І всі ми, айтішна молодь зі своїми стартапами, могли з ним поспілкуватися".

Нині пан Формгрен працює в засніжених горах Оре. Він розвиває свій п'ятий бізнес — цифровий інструмент для керування персоналом. Для цього підприємства йому вже вдалося зібрати "приблизно півмільйона доларів" інвестицій.

Втім, варто зауважити, що всі ці деталі він розкрив лише через півгодини розмови. Це якраз той аспект янтелагену (не хизуватися), який, на думку багатьох людей, завдає збитків шведській технологічній галузі.

"Він ускладнює створення рольових моделей", — стверджує Ульрика Віклюнд.

"Люди, які досягли успіху, не наважуються водити машини класу "люкс", не наважуються показати, що вони здійснили щось направду чудове. Можливо, через це так важко стало заохочувати підприємців до нових досягнень".

Копирайт изображения HYPER ISLAND
Image caption Керівниця стокгольмської бізнес-школи Софія Вінгрен заохочує підприємців розповідати більше про свої здобутки

У 2017 році шведські стартапи залучили 1,3 млрд євро (1,6 млрд доларів, 1,1 млрд фунтів). Такі дані містить європейська інвестиційна база даних Dealroom.co. Для порівняння — в Німеччині ця сума становить 2,9 млрд євро, а в Британії —7,1 млрд.

Враховуючи площу Швеції, ця статистика справляє велике враження. Та чи не стримує принцип "янтелаген" розвиток компаній, адже з ним важко прагнути до більшого?

"Як свідчать результати досліджень, фінансування ви отримуєте залежно від того, наскільки впевнено хвалитеся своїми ідеями", — каже Софія Вінгрен, керівниця бізнес-школи Hyper Island у Стокгольмі, де студентів навчають розвивати кар'єру в цифровому секторі.

Директорка стверджує, що шведи надто схильні "мовчки працювати", доводячи продукти "до ідеалу", перш ніж шукати фінансування чи випускати їх на ринок.

Нинішні студенти-міленіали в бізнес-школі Hyper Island не такі сором'язливі — вони мислять масштабніше, ніж попередні покоління. Однак більшість навчальних курсів спрямовані на роботу з цією проблемою.

"Ми часто влаштовуємо студентам публічні виступи та презентації на сцені, щоб навчити їх впевнено заявляти про себе", — розповіла пані Вінгрен.

Чи збереже Швеція репутацію провідного осередку інновацій? Очевидно, що роль у цьому відіграватимуть і зовнішні фактори.

Копирайт изображения MADDY SAVAGE
Image caption Студентки бізнес-школи Hyper Island

Гостра житлова криза, оподаткування опціонів на купівлю акцій та суворі правила щодо міграції — усе це підливає масла у вогонь дебатів. Адже на національному рівні триває обговорення здатності країни залучати необхідний персонал з усього світу, щоб компанії в маленькій скандинавській країні могли реалізувати свої ідеї.

Тимчасом оглядачі вказують на проблему: як підтримувати атмосферу довіри й консенсусу, властиву шведським компаніям, в умовах зростання глобальної конкуренції з боку інших осередків інновацій та стрімкої цифровізації?

"Світ рухається дуже швидко. Може забракнути часу на те, щоб дослухатись до кожної думки", — вважає Лола Екерстрьом.

"Швеції потрібно знайти золоту середину. Найкращі традиції консенсусного способу мислення й організаційної культури важливо поєднати з відкритістю, гнучкістю, розмаїттям поглядів та методів роботи".

Новини на цю ж тему