Хто командуватиме українськими військами?

порошенко і забродський Копирайт изображения УНІАН
Image caption Президент Петро Порошенко та нинішній командувач АТО генерал Михайло Забродський

Поданий президентом законопроект про національну безпеку пропонує призначати міністром оборони цивільних і розділити посаду головнокомандувача Збройних сил з керівником Генштабу.

Що ще пропонує цей проект - в огляді ВВС News Україна.

Цивільний на чолі військових

Копирайт изображения Міноборони України

На прес-конференції Петро Порошенко наголосив, що запропоновані зміни - стратегічні й розроблялися у координації з партнерами по НАТО.

Про Альянс згадується на самому початку документа. Серед фундаментальних інтересів України там вказуються вступ до НАТО і ЄС.

"Це лише декларації мети, що треба робити. Цілі України не мають змінюватися, а всі майбутні програми будуть орієнтоватись на їхнє досягнення", - пояснює ВВС News Україна військовий експерт Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Консультації щодо законопроекту проводилися з експертами НАТО, кажуть його автори

Закопроект пропонує запровадити певні стандарти НАТО, зокрема:

  • ліквідувати вичерпний перелік загроз безпеці (як у старому законі), який уповільнює реакцію на нові загрози;
  • запровадити краще планування на різних рівнях, розробити стратегію кібербезпеки;
  • створити "демократичний цивільний контроль" за сектором безпеки і оборони;
  • призначити цивільного міністра оборони.

Петро Порошенко заявив, що "коливався, але ухвалив рішення, що навіть під час війни ми маємо піти на призначення цивільного міністра".

Цивільним має бути не лише міністр оборони, а і його заступники.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Нинішній міністр оборони Степан Полторак до призначення в міністерство очолював Нацгварідю

Якщо закон ухвалять, то новий керівник у Міноборони може з'явитися вже з наступного року.

Експерт Микола Сунгуровський відзначає, що "невійськовий" міністр на чолі оборонного відомства - справді практика НАТО, але це є лише одним з елементів цивільного контролю сектору безпеки і оборони.

Водночас пан Сунгуровський нарікає, що контроль в законопроекті виписаний досить умовно і йому бракує незалежності від посадовців.

Наприклад, основні функції цивільного контролю покладені на президента, парламент, уряд, місцеві органи влади та суди. Громадські організації у документі також згадуються, однак принципово нових важелів впливу для них не передбачено.

За словами Олега Жданова, військового експерта та екс-офіцера Генштабу, прогресом є те, що розділ про цивільний контроль вперше з'явився у стратегічних документів про оборону. На його домку, на цьому наполягли західні партнери Києва.

Вертикаль командирів

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Посаду головнокомандувача ЗСУ - начальника Генштабу, яку зараз займає Віктор Муженко, планують розділити

Чи не головною новизною проекту має стати розділення посади головнокомандувача ЗСУ та керівника Генштабу.

У статті британського військового аналітика Глена Гранта саме надмірність повноважень (а відповідно - і навантаження) у цього військового посадовця називалася одним з головних організаційних недоліків української армії.

Автор попереджав, що зараз Головнокомандувач ЗСУ має одночасно і керувати військовою операцією на Донбасі, і вирішувати організаційні питання в Генштабі.

"Якнайшвидше розділіть посаду начальника Генштабу на три окремі посади: начальника сил оборони, начальника Генерального штабу та начальника операцій (в Об'єднаному штабі)", - радив британець.

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption Керівництво українською армією та іншими підрозділами, які брали участь в АТО, за словами експертів, багато в чому зберігає старі радянські риси

Зараз українська влада фактично пішла цим шляхом: у законі про реінтеграцію Донбасу вже передбачене створення Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ (на заміну Штабу АТО) з власним керівником, який займатиметься оперативним командуванням.

А тепер пропонується і розділити посаду, яку займає Віктор Муженко.

Вимальовується наступна вертикаль у секторі безпеки:

  • Президент - верховний головнокомандувач ЗСУ (головні рішення щодо безпеки і оборони, так як, наприклад, застосування армії чи мобілізація, а також ключові кадрові призначення: вносить до парламенту подання про призначення міністра оборони, самостійно призначає головнокомандувача ЗСУ та за його поданням - начальника Генштабу);
  • Міністр оборони (загальне оборонне планування, забезпечення та розвиток ЗСУ, використання ресурсів на оборону);
  • Головнокомандувач ЗСУ (безпосередньє керівництво застосуванням Збройних сил та їхньою боєготовністю; це найвища військова посадова особа - з урахуванням того, що президент і міністр оборони будуть цивільними);
  • Начальник Генштабу ЗСУ (визначення, які ресурси потрібні для виконання поставлених перед армією завдань, стратегічне планування оборони і життєзабезпечення армії).

Є в цій структурі і командувач об'єднаних сил, який підпорядковуватиметься головнокомандувачу ЗСУ та замінить нинішнього командира сил АТО.

Копирайт изображения Міноборони України
Image caption Організаційну роботу та оперативне командування на вищому рівні хочуть максимально розподілити

Заплановано відокремити безпосереднього керівника військових операцій (командувач ЗСУ) від функціонерів, на яких покладено більше організаторські функції (міністр оборони та керівник Генштабу).

Військовий експерт та екс-офіцер Генерального штабу Олег Жданов вітає такий розподіл функцій, однак вважає, що навіть ця структура є занадто складною.

На його думку, оперативне командування ЗСУ треба закріпити саме за керівником Генштабу, посаду головнокомандувача прибрати взагалі, а всі організаційні питання (господарчі функції) віддати Міноборони.

"Начальник Генштабу повинен займатися лише плануванням бойового застосування, бойовою підготовкою, військовими операціями. Все", - впевнений експерт.

На самий розподіл функцій автори законопроекту виділили кілька років - статися він має лише з початку 2021 року.

Невідкладний проект

Копирайт изображения Міноборони
Image caption Законопроект про національну оборону можуть розглянути вже найближчим часом

Загалом військові експерти вітають появу законопроекту, однак прогнозують можливі поправки до нього.

Микола Сунгуровський, наприклад, вважає, що хоча в документі і прописані функції різних структур секторів безпеки, однак чітко не вказується, як вони мають взаємодіяти між собою.

А Олег Жданов впевнений, що після ухвалення проекту можуть нарешті ухвалити нову воєнну доктрину України та програму розвитку ЗСУ й інших силових структур.

Ці документи мали б з'явитися одразу після введення в дію Концепції розвитку сектору безпеки і оборони на початку 2016 року.

Наразі ж спікер Андрій Парубій заявив, що президентська ініціатива отримала статус невідкладної. Рада зможе розглянути її найближчим часом.

Новини на цю ж тему