Медреформа: чи можна легалізувати "пологи за домовленістю"?

Новонароджена дитина у Рівненському перинатальному центрі, 2013 рік Копирайт изображения unian
Image caption Новонароджена дитина у Рівненському перинатальному центрі, 2013 рік

Платні медичні послуги в Україні оповиті чутками та міфами, хоча на практиці поки що не запрацювали. У Львові їх намагаються запустити вже зараз, але поки що не дуже успішно.

Про те, що заважає львів'янам офіційно платити лікарям, дізнавалася ВВС News Україна.

У кишеню - вдесятеро більше, ніж у касу

Хоча в Конституції написано, що медицина в Україні безкоштовна, на практиці пацієнти або самі намагаються заплатити медику в кишеню, або їм прямо називають негласні ціни на послуги в лікарнях.

Марія торік народжувала в Дрогобичі. Розповідає, що спочатку дізнавалась, скільки приблизно коштують пологи у конкретного лікаря. "Казали від півтори до трьох тисяч гривень", - розповідає молода мама.

"Лікарю ми давали дві тисячі гривень. Була ще акушерка - давали 500 гривень, неонатологу - 400 і санітарці - 100. І вже потім, як на палаті лежала, медсестри приходили, допомагали, як правильно дитину прикласти до грудей, то їм теж давали гроші", - каже жінка.

При цьому вона наголошує, що лікар не озвучував жодної суми, а сама вона плату в кілька тисяч гривень, немаленьку як для провінційного містечка, називає "подякою".

Офіційно в пологовому теж платили - 300 гривень за 3 дні перебування в окремій палаті, тобто майже вдесятеро менше, ніж неофіційно.

Якби під час народження дитини щось пішло не так - чи відповідав би за це лікар, який за домовленістю приймав пологи у свій вихідний? Марія зізнається, що про це навіть не думала.

Копирайт изображения unian

Платні пологи: львівський прецедент

Практика домовлятися про пологи з конкретним лікарем дуже поширена по всій Україні, але у Львові хочуть вивести цю послугу "з тіні".

"Ми вирішили спробувати легалізувати ті речі. З тим, щоб пацієнт відшкодовував певний обсяг меддопомоги через касу лікарні. Важливо також, щоби була зафіксована юридична відповідальність медика, який приїхав у свій неробочий час для того, щоби працювати з пацієнтом", - розповіла ВВС News Україна Ірина Микичак, директор департаменту охорони здоров'я Львівської облдержадміністрації.

Для цього Львівська облрада хоче перетворити місцевий перинатальний центр в некомерційний комунальний заклад, фактично - він стане автономним. Саме це передбачено медичною реформою, яка стартувала в Україні минулої осені.

Копирайт изображения unian
Image caption Відремонтований Львівський перинатальний центр

Тільки після того, як будь-який український медзаклад стане автономним, він зможе надавати платні послуги, але, як це передбачено законом, з 2020 року.

У Львові хочуть, щоб перинатальний центр запрацював по-новому раніше і зміг би офіційно надавати нову послугу - домовленість про пологи у конкретного лікаря.

Мовою офіційних документів це звучить як "пакет платних медпослуг понад стандарт", серед яких - "пологи за домовленістю".

І хоча експерти підтримують такі наміри львівської влади, однак за нинішніх умов це - протизаконно.

Ні автономія закладу, ні децентралізація, на яку посилаються у Львові, не дають місцевим органам повноважень затверджувати платні медпослуги, а особливо - пологи.

"Децентралізація - це не аргумент. Повноваження затверджувати платні послуги згідно з законом "Про фінансові гарантії медичного обслуговування" мають центральні органи влади - уряд, а також парламент, коли голосуватиме за бюджет", - розповідає Борис Даневич, партнер юридичної фірми Marchenko Danevych, експерт у сфері медичного права.

У самому міністерстві кажуть: якщо львівська влада хоче запровадити нову послугу, ідею треба подати в МОЗ. Адже перелік платних послуг буде однаковим для всієї країни, окремі області не зможуть встановлювати власні.

Крім того, самі пологи входитимуть до переліку послуг, які оплачує держава.

"Це буде суперечити закону про державні фінансові гарантії. Пологи будуть входити в державний пакет. Це буде перевищення повноважень обласної ради, якщо вони це затвердять", - пояснює екс-очільник МОЗу Олег Мусій.

"Інша справа - це немедичні послуги: покращена палата, додаткове меню - це послуги не пов'язані з меддопомогою", - каже заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

Копирайт изображения Getty Images

Чекати 2020

Загалом до 2020 року перелік можливих платних медичних послуг обмежений постановою Кабміну, ухваленою ще аж у 1996 році, і вийти за її межі - неможливо.

Наступного, 2019 року, почнуть діяти окремі пілотні проекти із запровадження платних діагностичних послуг, як-от - аналізи та функціональні обстеження в поліклініці.

Тоді ж і мають стати відомими переліки гарантованих, тобто безкоштовних, та платних послуг.

В основі цього поділу лежатиме "пріоритет невідкладності": чим невідкладніша послуга, тим ймовірніше, що її покриватиме держава.

Формуватиме і подаватиме тарифи на затвердження уряду Національна служба здоров'я, яка має запрацювати 2018 року. Наприкінці лютого закінчився конкурс на обрання її голови.

Лише наступного року у мінздоров'я обіцяють оприлюднити вартість деяких послуг. Поки що у відомстві не називають жодних тарифів і наполягають, що на первинній ланці платних послуг не буде взагалі.

"Поки ми чітко не знаємо, який перелік медпослуг держава гарантує, а який ні, ми не можемо вводити жодної платної послуги. Закон, який проголосувала ВР восени, вводить поняття "гарантованого пакету платних медпослуг", але запрацює це з 2020 року", - розповів ВВС News Україна заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк.

Копирайт изображения PHILIPPE HUGUEN

У кишеню чи у касу

Ентузіазму щодо медичної реформи не поділяє колишній міністр охорони здоров'я Олег Мусій, який прогнозує, що з її запровадженням українці платитимуть двічі - офіційно і в кишеню лікарю.

"З введенням платних медичних послуг - в гарантованому пакеті - коштів в державному бюджеті не вистачатиме. Навіть на цей бюджет закладено 3,5% ВВП, і з 2020 року - 5%, а треба 7%. Тому, звісно, що українцям доведеться платити за все", - додає він.

Йому заочно опонує Євген Гончар, лікар і член громадської ради при МОЗ, який наголошує, що формування тарифів - "науковий процес, а не кулуарні домовленості".

За його словами, офіційні платні послуги повинні вивести із тіні сферу охорони здоров'я. Лікарні будуть отримувати частину грошей з бюджету, а іншу - офіційно від пацієнтів чи страхових компаній.

Стежте за нами в Telegram!Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Новини на цю ж тему