Коли розумні роботи вийдуть зі своєї зони комфорту?

Футбольна команда роботів використовує штучний інтелект для того, щоб діяти, як команда, та швидко ухвалювати рішення на полі Копирайт изображения Peter Stone
Image caption Футбольна команда роботів використовує штучний інтелект для того, щоб діяти, як команда, та швидко ухвалювати рішення на полі

Вчені з Університету Техасу розробляють роботів зі штучним інтелектом, який дозволятиме їм діяти вдома, в офісах і навіть на спортивних майданчиках.

Команда розробників працює над тим, щоб їхні роботи мали навички до самонавчання та могли діяти в складних умовах реального світу з усіма його непередбачуваними ситуаціями.

Вивести роботів з зони комфорту

Як пише кореспондент BBC News з питань науки Паллаб Хош, у фантастиці вже давно придумали розумних роботів.

Але ж де вони у реальності?

Справді, роботи є на заводах, де вони можуть цілодобово виконувати запрограмовані заздалегідь і повторювані завдання.

Однак якщо їх випустити звідти, то вони виявляться цілковито нездатними реагувати на хаос реального світу, де порядку та рутини вже немає.

Навіть найпростіші завдання можуть бути непосильними для машин через непередбачуваність людей та їхніх взаємин.

Тож команда техаських вчених поставила собі завдання вивести роботів з їхньої зони комфорту - у нашу метушливу реальність.

Розпізнавати і розуміти

Ноутбуки на моторизованих підставках з колесами повільно й обережно рухаються розробницькою лабораторією, немов недобудовані "далеки" (Раса напівкіборгів з британського фантастичного серіалу "Доктор Хто". - Ред.).

Копирайт изображения Peter Stone
Image caption Ці роботи можуть стати помічниками в офісах

Це частина проекту Building Wide Intelligence - "Створення розширеного інтелекту".

Й так ці апарати вивчають приміщення та способи переміщення по ньому.

Вони вже вивчили, як не вдарятися у різні предмети в кімнаті. Але для заплановане щось суттєвіше.

Наприклад, просте, на перший погляд, завдання - знайти в офісі колегу або ж принести якесь обладнання. Утім, це не так вже й легко для машин.

Щоб виконати таку задачу, вони мають розпізнавати людей та об'єкти.

Більше того - вони повинні бути здатними не тільки розпізнавати, а й розуміти людську мову. А це вже вимагає знати не лише обмежену кількість запрограмованих голосових команд, а й розуміти контекст.

Розуміння можливе лише при використанні технологій штучного інтелекту, які включають у себе можливість роботів ставити запитання, щоб зрозуміти, що означають ті чи інші слова.

Головний розробник проекту - лінгвіст доктор Джессі Томасон.

Він обмежив кількість можливих питань від роботів лише до п'яти. Чому так мало?

Вчений пояснює, що своїми питаннями роботи можуть дуже дратувати, адже повторюють їх безкінечно.

Етикет для роботів

Навчання роботів чимось схоже на розмову з малими дітьми.

Колега доктора Томасона - доктор Андреа Томаз - намагається навчити роботів основам людського етикету.

Зокрема вона хоче, щоб вони знали, коли допустимо наближатися до людей та починати розмову.

Доктор Томаз розробила цілий код сигналів для роботів, за якими ті можуть дізнаватися, що спілкування з людьми доречне.

Наприклад - помахати комусь й дивитися на реакцію чи слухати слова у відповідь, які означають, що поговорити з колегою-людиною допустимо.

"Справжня проблема у тому, що роботи мають справлятися в умовах динаміки та шуму, а також всієї цієї непердбачуваності, яка оточує людей. Тож ми маємо думати про те, як побудувати роботів, що здатні сприймати, контролювати та вчитися у таких умовах", - каже вчена.

З іншого краю лабораторії роботи-гуманоїди грають у футбол.

Це - частина міжнародної ініціативи RoboCup.

Її автори поставили амбітну ціль - вони хочуть створити до 2050 року команду гуманоїдних роботів, яка зможе обіграти за всіма правилами ФІФА тогочасних чемпіонів світу (серед людей).

Поки що роботи на невеличкому критому полі навчаються командним діям, і, як кажуть вчені, вони грають все краще від матчу до матчу.

Складніше за шахи

Копирайт изображения Pallab Ghosh/ BBC News
Image caption Кар'єра робофутболістів недовга - зазвичай сезон чи два

Грати у футбол для машин, здатних до самонавчання, значно складніше, ніж у шахи, розповідає професор Петер Стоун, який веде "робофутбольний" проект та сам регулярно ганяє м'яч.

"Всі рухаються одночасно. І якщо ви надто довго вирішуєте, кому віддати м'яч, ваші опоненти просто забирають його у вас" - пояснює вчений,

"Немає визначених місць, де повинні перебувати люди. Вони весь час рухаються у просторі… Тож тут набагато більше викликів, ніж у настільних іграх", - додає він професор Стоун.

Інтелектуальні роботи, які з'явилися у фантастичних фільмах 1950-х років, все ще залишаються фантастикою.

Але з такими швидкими темпами розвитку штучного інтелекту вони стануть частиною нашого повсякденного життя не у такій вже й віддаленій перспективі, вважає Паллаб .

Новини на цю ж тему