Данилюк: якби Мінфін не ламав схеми, нас би всі любили

Олександр Данилюк
Image caption Олександр Данилюк переконує, що реформа податкової та митної політики триватиме, хоча уряд і скасував дві реформаторські постанови

2018 рік мав би дати відповідь на питання, чи буде Державна фіскальна служба (ДФС) справді реформована, включно з регіональними митницями, процедурами адміністрування податків та органами розслідування економічних злочинів.

Втім, почався цей рік із того, що Кабмін за відсутності профільного міністра фінансів Олександра Данилюка скасував дві постанови, які закладали фундамент для перезавантаження ДФС.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що запропонована в цих актах реформа є "абсолютно безглуздою" і потребує "багатьох змін у законодавстві".

Водночас спалахнув конфлікт між Олександром Данилюком та ГПУ, яка заявила про намір перевірити причетність пана Данилюка та його заступника Юрія Буци до "злочинів екс-президента Віктора Януковича".

В інтерв'ю BBC News Україна пан Данилюк розповів, як він бачить далі реформування митниць і податкової, співпрацю з МВФ та долю конфіскованих грошей Януковича.

Про "опір реформам"

BBCNews Україна: Як довго ще плануєте працювати в уряді Володимира Гройсмана, зважаючи на ваш конфлікт із Генпрокуратурою та профільним комітетом парламенту?

Олександр Данилюк: Якщо звертати увагу на всі конфлікти й всіх, хто їх хоче ініціювати, то не буде часу на роботу. Нині в міністерства та в мене як міністра є дуже багато завдань. Я не рахую, скільки місяців, днів буду на цій посаді. Років, певно, ні.

Ці конфлікти напряму пов'язані з тим, що ми робимо. Якби ми тут просто сиділи й імітували якусь діяльність, то нас би всі любили: і ГПУ, і деякі депутати.

Наша команда працює, щоб ламати схеми, щоб докорінно реформувати ключові сфери нашого життя. Хтось від цього втрачає або вплив, або гроші.

BBCNews Україна: Якщо ваша команда все робить правильно, чому досі не розпочалася інституційна реформа Державної фіскальної служби (ДФС)?

О. Д.: Ми розпочали кілька важливих проектів. У чомусь у нас є значний прогрес, а десь є сильний спротив, який заважає рухатися. Але я не відступаю. Там, де є спротив, я збираю більше ресурсів.

Це стосується і реформи ДФС.

BBCNews Україна: Як цю реформу можна здійснити, якщо Кабмін скасував дві постанови, які закладали основи для неї?

О. Д.: Давайте комплексно подивимося на реформу ДФС. Вона має кілька складових. По-перше, це реформа митниці, окремо це реформа податкового напрямку, зокрема зміна процесів та набір нових людей.

Ще одна складова - це ліквідація податкової міліції. Вже понад рік вона працює поза законом.

Торік ми запустили кілька ініціатив, які прибирають корупцію.

Це впровадження прозорого та автоматичного механізму відшкодування ПДВ. Крім того, ми впровадили "єдине вікно" в тестовому режимі. Це спрощений алгоритм розмитнення. Цьогоріч ми запустили це на всіх митницях.

Третій напрямок реформи - це зміна податкової політики. Ми боремося зі зловживанням.

У нас досі багато коштів виводяться в офшори. Для цього використовуються або договори із низькими ставками, або інші механізми. Ми змінюємо процедури, зокрема запроваджуємо стандарти BEPS (стандарти щодо запобігання виведенню прибутку за кордон без сплати податків чи з мінімальним оподаткуванням. - Ред.).

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Олександр Данилюк наполягає на інституційній реформі ДФС, Володимир Гройсман уважає "безглуздою" її нинішню концепцію

BBCNews Україна: У рамках цих ініціатив в основному йдеться про переведення процедур в електронний режим. Цього справді достатньо для того, щоб можна було говорити про реформу ДФС?

О. Д.: Давайте ми зафіксуємо те, що ключове - це люди. Справжніх змін не буде, доки в організації працюють люди, які гроші з бізнесу витискають, а не прагнуть бути сервісною службою.

Моє завдання - прибрати податкову міліцію, цей репресивний орган.

BBC News Україна: Без підтримки парламенту та Кабміну, якої наразі, судячи з усього, бракує, це можливо зробити?

О. Д.: Без підтримки уряду це не робиться, без підтримки парламенту створити службу фінансових розслідувань неможливо.

Про долю "грошей Януковича"

BBC News Україна: Існують побоювання, що державі доведеться повертати частину конфіскованих грошей Януковича. Це може трапитися, якщо офшорні компанії, на чиїх рахунках зберігалися кошти, зможуть довести у суді незаконність їхньої експропріації. Тож, чи будуть таки повністю освоєні державним бюджетом ці конфісковані 1,5 млрд доларів? Який ваш прогноз?

О. Д.: Гроші ми отримали в бюджет ще минулого року. Парламент розподілив частину з них, тобто визначив, на що вони можуть піти. Ми, відповідно, забезпечували фінансування. Насправді частину грошей не встигли реалізувати, але це буде зроблено в цьому році.

BBC News Україна: Ви вважаєте, що позови офшорних компаній, на чиїх рахунках були ці гроші, проти України не ставлять під загрозу всю цю конфіскацію?

О. Д.: Дивіться, я не юрист. Я - міністр фінансів. Парламент вирішив, як їх використати. Це навіть не рішення міністерства фінансів. Я це виконую. Ваше питання лежить у юридичній площині.

Якщо є якісь ризики, то це функція правоохоронних органів, які опікуються цим питанням. Нехай вони виконують свої функції.

Про співпрацю з МВФ

BBC News Україна: Чи Україна має шанси отримати нову програму співпраці з МВФ в 2019-му, коли закінчиться дія нинішньої?

О. Д.: Це залежить від ініціативи України. Нині ми її ще не озвучували, поки що немає сенсу про це говорити. Ще рік діятиме нинішня програма. Маємо її успішно завершити.

Ми можемо ініціювати нову програму, але, можливо, і не робитимемо цього. Якщо підемо цим шляхом, то її потрібно добре продумати.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У січні цього року в Давосі президент Петро Порошенко та директорка-розпорядниця МВФ Крістін Лаґард запевняли, що порозумілися. Втім, Україна досі не отримала черговий транш. МВФ очікує від України створення ефективного антикорупційного суду

Нинішня програма була спрямована на стабілізацію і на запровадження ключових реформ, які змінюють країну. Деякі будуть впроваджуватися роками, як-от медична реформа.

BBC News Україна: Які вимоги чинної програми співпраці з МВФ Україна категорично не виконує?

О. Д.: Немає такого, чого б Україна категорично не виконувала. Виконання нинішньої програми я оцінюю ні позитивно, ні негативно. Ми мали б уже отримати п'ятий транш від МВФ.

BBC News Україна: І не отримали досі. Значить є проблеми.

О. Д.: Це проблеми із затримкою виплати, але це не значить, що ми щось категорично не виконуємо. Реалізація певних заходів потребує багато часу, не скрізь є відповідні можливості, концентрація реформаторського потенціалу.

Впродовж останнього року ми реалізували кілька складних реформ, які потребували зусиль не лише профільних міністерств. Ми, до речі, підключалися вповні до них.

Наразі на порядку денному - створення антикорупційного суду, одна з найскладніших реформ. Питання не лише в законі, але й у тому, як він буде впроваджений.

Зараз усі борються з корупцією. Це перетворилося на національне шоу, але хоч хтось був покараний? У нас мало не щодня з когось знімають кримінальну відповідальність.

Цей суд, якщо буде правильно запущений, дасть відповіді на ці питання.

Про корупцію на митницях

BBC News Україна: Багато хто нарікає на проблему корупції та "кругової поруки" на регіональних митницях. Ви вірите в те, що такі схеми можливо зламати?

О. Д.: Так, однозначно. Головне - це поміняти людей, тобто тих, хто, працюючи в цій сфері, вбудувався в ці корупційні схеми. Змінити їх, відібрати кадри за новою процедурою та забезпечити контроль за їхньою діяльністю - це наше ключове завдання.

Ці митниці де-факто розподілені між групами інтересів. Як це поламати? Крім зміни людей, потрібно переінакшити механізми підпорядкування. Їх варто централізувати.

Різні митниці розмитнюють різні типи товарів. І їх не можна порівняти. Мають бути єдині процедури, щоб ми могли порівнювати.

Далі, має діяти "єдине вікно" не лише на митницях, але й у прикордонній службі та ще кількох контролюючих органах. Вони беруть участь у перевірках вантажів. "Єдине вікно" спонукатиме їх усіх взаємодіяти.

Крім того, ми маємо поставити сканери, які допоможуть визначати, наскільки те, що всередині фур, відповідає тому, що задекларовано.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Олександр Данилюк працює на посаді міністра фінансів з квітня 2016 року

BBC News Україна: За вашою оцінкою, скільки відсотків від того, про що ви розповіли, сьогодні в Україні хоча б почало втілюватися в життя?

О. Д.: "Єдине вікно" з 1 лютого цього року ми запустили. 80% усіх операцій проходять через нього.

Державна фіскальна служба кілька разів оголошувала тендери на закупівлю сканерів. Вони (тендери. - Ред.) "збиваються" іншими компаніями. Є кілька варіантів: або хочуть просунути свої сканери, або загалом загальмувати процес встановлення такого обладнання на державному кордоні.

Немає значення, що є причиною. Сканери мають бути встановлені. Будемо розбиратися, хто це робить. Ми втрачаємо мільярди.

BBC Україна звернулася до Державної фіскальної служби із проханням пояснити, чому відомство досі не закупило сканери для регіональних митниць. У ДФС відповіли, що торік там провели три процедури відкритих торгів, з яких дві було скасовано"у зв'язку з відхиленням всіх тендерних пропозицій".

У ДФС також запевнили, що для того, аби унеможливити скасування закупівлі сканерів, ініціюють внесення змін до тендерної документації.

"Ера олігархів залишиться в минулому"

BBC News Україна: У сусідній Польщі змогли запобігти появі олігархів, не допустивши в державній фінансовій системі різних преференцій для окремих підприємств чи бізнесменів, як-от: субсидії, занижені закупівельні ціни, неринкові тарифи. В Україні впродовж чверті століття вся економіка навколо цього вибудовувалася. Ці інструменти в державних фінансах ще зберігаються?

О. Д.: Залізниця вже змінила підходи до тарифоутворення і далі це буде міняти.

Щодо тарифів, то будь-яке крос-субсидування (заниження ціни на одні товари й компенсація різниці між цією ціною і ринковою за рахунок завищення цін на інші товари. - Ред.) прибирається. Вже немає такого, що, приміром, для феросплавів діє один тариф, а для інших сплавів - інший.

Мінфін ініціював монетизацію субсидій, яка дозволить нам остаточно прибрати зловживання в сфері постачання газу.

В лютому ми ухвалили новий закон про приватизацію. Цей закон повністю змінює підходи до приватизації. Не буде можливості прописати умови під конкретного покупця.

Це має відновити довіру громадян та інвесторів. Мусимо показати, що будуємо нову країну. Ера олігархів залишиться в минулому. Віднині їм знадобиться дуже багато капіталу, аби зберегти свій бізнес.

Новини на цю ж тему