RAB-тарифи: реформа чи проблема?

електроенергетика Копирайт изображения UNIAN
Image caption Ціни на елекрику можуть зрости не лише через тарифи виробників, але й розподільчих компаній

Від 1 квітня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), може почати затверджувати нові тарифи для обленерго. Вони передбачають виділення окремої частки прибутку на модернізацію електромереж.

Хоча це відбудеться не одразу, не поширюватиметься на всі обленерго, і не впливатиме на ціни для споживачів напряму, оглядачі погоджуються: подорожчання електрики через запровадження нових тарифів не уникнути.

Але чи дозволить це модернізувати енергетичну інфрастурктуру і покращити якість послуги?

ВВС News Україна зібрало думки з цього приводу.

Звідки пішли RАВ-тарифи і що це таке?

RАВ (Regulatory asset base - регуляторна база активів) - це усі виробничі потужності, якими володіють обленерго (обласні розподільчі компанії), щоб передавати електричний струм від виробників до споживачів: дроти, опори, трансформатори, тощо.

RАВ-тарифи - це тарифи, у яких передбачена певна частка прибутку, що йтиме на оновлення інфраструктури.

Вона визначатиметься залежно від вартості активів розподільчої компанії.

Звідси й інша назва нової методики - "стимулюючі тарифи", бо вони, за задумом НКРЕКП, мають заохочувати власників обленерго оновлювати інфраструктуру.

Нинішня система, за якою рахуються тарифи, передбачає, що обленерго просто додає усі свої витрати, а НКРЕКП - затверджує їх.

І, хоча регулятор може і відмовитися затверджувати певні витрати, де-факто система "витрати+" дозволяє обленерго роздувати свої витрати, нічого не вкладаючи у модернізацію.

Своїм рішенням НКРЕКП встановив однакову частку прибутку - 12,5%, що виділятиметься на модернізацію, як старих, так і нових активів компаній.

Хто і коли їх вирішив запровадити?

Впродовж останніх кількох років уряд, регулятор і учасники ринку обговорюють варіанти залучення інвестицій у модернізацію енергетичної інфраструктури.

Наприкінці липня 2017 року НКРЕКП ухвалила рішення, що змінює методику розрахунку тарифів для компаній, які розподіляють електроенергію - обленерго.

У січні 2018 постанова НКРЕКП була оприлюднена в "Урядовому кур'єрі", і комісія отримала право запроваджувати нові тарифи.

Як повідомив голова НКРЕКП Дмитро Вовк, нові тарифи не запроваджуватимуться одразу з 1 квітня, - для цього принаймні мають пройти громадські слухання у відповідних регіонах, а їхні підсумки має розглянути НКРЕКП. Відтак, і термін фактичного запровадження нових тарифів дещо посувається:

"У нас тільки починається процедура проведення громадських слухань в областях, вона займе близько місяця. Додайте до цього час на проведення громадських слухань на рівні НКРЕКП, і ви отримаєте 2,5 місяці, протягом яких стимулюючі тарифи в обленерго не будуть запроваджені".

Крім того, нові тарифи не поширюватимуться на всі компанії, а лише на ті, що не мають боргів перед ДП "Енергоринок".

Що змінять RAB-тарифи для споживачів - версія НКРЕКП

У НКРЕКП називають це рішення частиною реформи енергетики і посилаються на європейський досвід.

"Тарифи для населення на електричну енергію в Україні найнижчі у Європі. Впровадження нового ринку електричної енергії дозволить встановити справедливий рівень на якісні та сталі послуги завдяки конкуренції та стимулюванню до ефективності", - каже голова комісії Дмитро Вовк.

Він нагадує, що першою країною, яка запровадила стимулюючі тарифи ще у 1989 році, була Велика Британія.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Середній вік інфраструктури в українській електроенергетиці - 40 років з гаком

За його словами, зараз українські електромережі в середньому зношені на 72%, і для того, щоб споживачі і надалі могли отримувати якісні і сталі послуги, потрібні мільярдні інвестиції у їхнє оновлення.

Тож, у НКРЕПК вважають, що RАВ-тарифи - це те, що може забезпечити інвестиції у модернізацію інфраструктури.

2016 року, коли питання запровадження стимулюючих тарифів лише обговорювалося, Дмитро Вовк визнавав, що впровадження RАВ-тарифів підвищить вартість електроенергії, і оцінював це підвищення у 10%.

Тепер голова НКРЕКП твердить, що і після можливого підвищення тарифи на електроенергію в Україні будуть нижчими, ніж найменші у Європі.

Крім того, за словами Дмитра Вовка, за новою формулою, навантаження на споживача, пов'язане із інвестиціями модернізацію мереж, буде значно меншим, ніж за формулою "витрати+".

Аналогічна система, за словами голови НКРЕКП, вже два роки працює для "Укртрансгазу", де стимулюючий тариф є навіть більшим - 15,13%.

За його словами, ці зміни залишилися непоміченими у ЗМІ та серед населення, але дозволили "Укртрансгазу" успішно здійснювати потрібні кроки з модернізації.

Що змінять RAB-тарифи для споживачів - інші версії

Водночас президент Петро Порошенко, коментуючи питання запровадження RAB-тарифів, заявив, що "українські люди не повинні платити за ці забаганки", і що ціна на електрику для населення не підвищуватиметься. Він також висловив сумніви у тому, що система нових тарифів запрацює з квітня.

В уряді заявили, що не причетні ані до самого рішення про запровадження нових тарифів, ані до його публікації. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман твердить, що на платіжки українців нові тарифи не повинні вплинути.

Від квітня 2015 року тарифи на електроенергію для населення вже пройшли 5 етапів підвищення.

Водночас пан Гройсман назвав "несправедливими" RAB-тарифи у тому вигляді, як їх пропонує запровадити НКРЕКП. При цьому прем'єр наголошує, що загалом не проти "стимулюючих тарифів", але не підтримує запропоновану регулятором модель, хоч і визнає право комісії на незалежні рішення:

"Нараховувати 12% на старі активи неправильно, несправедливо, це може призвести до необґрунтованого підвищення вартості електроенергії для українських виробників", - сказав прем'єр.

Тим часом, промислові споживачі також починають підраховувати можливий вплив нових тарифів на їхню діяльність.

Наприклад, група "Інтерпайп" оцінює свої втрати в 2018 році від введення RAB-тарифів і формули "Роттердам+" у 10 мільйонів доларів.

"У цьому році ми втратимо від двох "прекрасних" енергетичних ініціатив - RAB-тарифів і "Роттердам+" - майже 10 млн доларів (2 млн доларів і 8 млн доларів відповідно)", - заявив директор з корпоративних відносин "Інтерпайпу" Дмитро Кисілевський.

Диявол у деталях?

Крім питань про вплив "стимулюючих тарифів" на ціну електрики для кінцевих споживачів, оглядачі згадують і ще низку суперечливих моментів, пов'язаних із цими тарифами.

Зокрема серед експертів існують припущення, що запровадження нової методики, яку у НКРЕКП називають прогресивною, може створити додаткові переваги для окремих компаній на кшталт того, як це відбулося із формулою "Роттердам+", за якою у ціну електроенергії, виробленої на теплових станціях, закладається ціна імпортованого, а не вітчизняного вугілля.

До того ж, зауважують експерти, більшість компаній, яких стосуватиметься нова методика, є приватними.

Викликає застереження і рішення НКРЕКП про однакову норму прибутку - 12,5% - на усі - і старі, і нові - активи обленерго.

Ще одне зауваження: приватизація багатьох енергетичних активів нині викликає питання, оскільки відбувалася не дуже прозоро і конкурентно. Звідси і невисокі суми, які нинішні власники свого часу сплатили за ці активи.

При цьому у 2017 році ФДМ змінив методологію оцінки активів обленерго. Ці зміни майже удвічі збільшили вартість активів.

Виходить, що новий тариф нараховуватиметься на активи, які коштували власникам менше, ніж вони оцінені зараз, а споживачі вже частково оплатили вартість їх використання через попередні тарифи.

Проте, як зауважує голова НКРЕКП, такі переоцінки активів свого часу зробили Британія, Італія, Польща, Чехія.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Деякі промисловці вже підраховують додаткові витрати на електрику через запровадження "стимулюючих тарифів"

"Це може здатися розумним, але це не так", - написав у своєму блозі старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council Андерс Аслунд.

"Майже всі розподільчі компанії були приватизовані за цінами, значно меншими за фактичну вартість їхніх активів... Таким чином, нинішні власники двічі виграють від своїх успішних покупок, в той час як звичайні українці будуть стикатися з черговим зростанням тарифів на розподіл електроенергії", - вважає економіст.

Утім, Дмитро Вовк заперечує прихильне ставлення до власників обленерго. Комісія регулярно накладає штрафи, а також вилучає із тарифів обленерго витрати, які вважає необґрунтованими, каже голова НКРЕКП.

Водночас колишній член НКРЕКП Андрій Герус у блозі подає свої розрахунки того, що отримають від нових тарифів власники обленерго і споживачі. Наприклад, якщо "Київенерго" обійшовся своєму власнику при приватизації у 3 млрд грн (у розрахунку на 100% акцій), то нині його оцінка за новою методикою становить 9,5 млрд грн, - підраховує експерт.

Якщо ж порахувати усі активи, врахувати переоцінку і помножити це на 12,5% нового "стимулюючого тарифу", то "такі RAB-тарифи збільшать доходи обленерго у три рази (+30 млрд грн)", вважає Андрій Герус:

"Оплачувати буде вся країна підвищеними тарифами", - каже він.

Новини на цю ж тему