"Латиниця і гіперлуп": соцмережі обговорюють ідею Клімкіна

Латиниця Копирайт изображения Jason Leung/Unsplash

Після пропозиції міністра Павла Клімкіна подумати про запровадження паралельно латинської та кириличної абетки, в Україні розгорілася дискусія на цю тему.

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович вважає, що найуспішнішим прикладом такого переходу є турецький.

"Швидкість (здійснено протягом 2 місяців) та ефективність реформи забезпечив політичний режим тодішньої Туреччини - авторитаризм на чолі з Ататюрком. Тому в Казахстані теж є шанси на успішну відмову від кирилиці. В Україні - ні, адже ми будуємо демократичну систему", - написав пан В'ятрович в своєму Facebook.

На його думку, варіант плавного переходу із паралельним використанням кирилиці та латиниці означатиме "фактичну тримовність в країні - дві українські та російська".

"Тож просто отримаємо ще одну лінію розрізнення, яка ніяк не допоможе спільному руху до Європи", - вважає пан В'ятрович.

Він застерігає, що насправді зміна письма може відіграти протилежну роль та "посилить русифікацію".

Адже звична кирилична російська для багатьох (особливо, старших людей) буде простішою у використанні, ніж незнайома латинська українська.

Письменниця Любов Якимчук скептично оцінила цю пропозицію міністра.

"Для початку дороги відремонтували б та дураків навчили Богу молитися, щоб не розбивали лоба, а потім уже й за реформу української графіки бралися", - написала вона у своєму Facebook.

Польський експерт Лукаш Адамскі звертає увагу на той факт, що сербські вчені провели дослідження та виявили, що "латинські літери швидше читаються". "Не відомо тільки, чи це через форму літер, чи через більшу поширеність латиниці у Сербії", - пояснює він у Facebook.

Користувач Facebook Віктор Головко прокоментував цю ідею так: "Якби п'ять років тому запропонували перевести українську на латиницю - я б категорично заперечував. Мабуть, в силу свого традиціоналізму. Але тепер мені ця ідея навіть подобається: а чом би й ні?".

Він аргументує свою позицію бажанням бути ближчими до європейських країн, а не до Росії.

Дискусія породила ряд жартів на цю тему.

Інший користувач соцмережі вважає, що латиницю варто вводити, але паралельно з кирилицею. "І якщо її запроваджувати, її треба прив'язати до якоїсь східноєвропейської абетки (наприклад, польської, чеської або словацької)", - пише Dimas Romanov.

Користувачка Ольга Романова вважає, що введення латинського алфавіту нічого не змінить. "Для чого це нам? Що це змінить в нашому житті? Збільшить доходи, підвищить свідомість малосвідомих людей, об'єднає націю?", - обурюється вона.

Ще один користувач Сергій Чепара жартома запропонував перейти на іврит або давньогрецьку. "Чому б ні? Писати українські слова давньогрецькими або на івриті - ото спека!", - каже він.

А от деякі політики вважають, що це питання - не на часі.

Копирайт изображения УНІАН

У парламентському комітеті з питань науки та освіти вважають, що сьогодні в Україні є інші важливіші питання, ніж перехід на латиницю.

Заступник голови комітету Олександр Співаковський в коментарі BBC News Україна сказав, що перехід на латинський алфавіт тягне за собою великий шмат роботи в освітній сфері.

"Треба переписувати всі підручники, методичні посібники, весь освітній матеріал, софт. Мені дуже складно уявити, які зусилля та ресурси потрібні, аби реалізувати цю ідею", - каже він.

А в опозиції заговорили про бажання влади відвернути увагу від цін та тарифів.

За словами представника Опозиційного блоку Олександра Вілкула, ця пропозиція Павла Клімкіна "за межами фантастики, за межами здорового глузду".

Разом з тим, в Україні існують спільноти, які намагаються просувати латиницю. Зокрема, некомерційний проект LATYNKA.TAK намагається привернути увагу до теми запровадження латиниці та пояснити важливість такого кроку.

Копирайт изображения latynka.tak
Image caption Проект LATYNKA.TAK просуває ідею латиниці в Україні

У 2017 році про перехід на латиницю оголосив Казахстан.

Президент цієї країни Нурсултан Назарбаєв підписав указ про поетапне переведення казахської мови до 2025 року з кирилиці на латинську графіку, а також затвердив новий алфавіт.

Хочете отримувати найцікавіші матеріали в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!

Новини на цю ж тему