Торгова війна Трампа: як постраждає Україна

У березні Дональд Трамп запровадив мито у 25% на імпорт сталі та 10% на імпорт алюмінію до США. Це рішення може спровокувати хвилю торгових війн, які завдадуть шкоди в тому числі Україні.

Металургія країни, яка посідає друге місце за надходженнями від українського експорту після АПК, через нові мита може втратити не тільки американський ринок сталі, але й стикнутися з проблемами на інших ринках.

Чому запровадили нові мита

Білий дім обґрунтовує нові мита параграфом 232 Закону США про розширення торгівлі. Він дозволяє обмежувати імпорт, якщо він загрожує національній безпеці.

Оскільки металургійна та алюмінієва галузі є ключовими для забезпечення потреб у військовій техніці, це дозволяє застосувати таке положення законодавства.

Окрім того, Дональд Трамп обіцяв зменшити торговий дефіцит та зупинити втрату робочих місць ще під час передвиборчої кампанії. Він наголосив, що американська металургія була "знищена" внаслідок нечесної конкуренції з боку імпортної продукції.

Виробництво сталі у США впало з 112 млн тонн у 2000 році до 86,5 млн тонн у 2016-му.

Рішення Трампа викликало невдоволення серед торгових партнерів США, у МВФ та Світовій організації торгівлі. Євросоюз навіть пригрозив запровадити мита на деякі американські товари.

У відповідь на критику президент США лише написав у Twitter: "Торгові війни - це добре, і їх легко вигравати".

До 30 квітня США вирішили виключити з-під дії нових мит Канаду та Мексику, з якими спірні питання вирішуватимуть в рамках Північноамериканської зони вільної торгівлі, а також Австралію, Південну Корею, ЄС та кілька латиноамериканських країн, з якими пройдуть переговори на двосторонній основі.

Щодо всіх інших, в тому числі України, нові мита набули чинності 23 березня.

Як постраждає металургія

За даними Державної фіскальної служби, загалом експорт чорних металів з України 2017 року приніс 8,66 млрд доларів, металовиробів - 897 млн доларів. Це понад 20% надходжень від українського експорту.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі повідомило, що до США минулого року українські металурги експортували продукції - плоского та сортового прокату, труб, напівфабрикатів зі сталі - на 175,6 млн доларів. Саме ці товари й підпадають під дію нових мит.

Це - невеликий обсяг для української металургії, ледь більше 1% від загального.

Проте втрата американського ринку призведе до глобального зростання конкуренції на інших ринках.

Головна небезпека для України в тому, що через збільшення конкуренції вона може втратити позиції на ринках ЄС та Туреччини, куди постачає майже половину металургійної продукції, вважає президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

"Туреччина, наприклад, 15% своєї продукції постачає до США. Якщо американський ринок для них закриють, вони почнуть більше захищати свій та переорієнтують потоки на інші ринки, на Близький Схід та Африку, де ми з турками конкуруємо", - пояснює ВВС News Україна пан Каленков.

Про несприятливі зміни на світовому ринку говорять і в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі.

"Україна може стикнутися з напливом демпінгованого імпорту на ринках третіх країн з боку виробників, щодо яких застосовують мито США. Конкуренція зросте. Країни, у яких є своє внутрішнє виробництво, будуть вживати захисних заходів", - зазначає торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку Наталія Микольська.

На думку Олександра Каленкова, від нових мит та ситуації на ринку постраждають такі компанії, як ArcelorMittal та "Метінвест" - через зменшення постачання прокату на американський ринок, а також "Інтерпайп" - через скорочення експорту труб.

"ArcelorMittal, звичайно, може більше виробляти на своїх підприємствах в країнах, які не підпадуть під дію нових мит. Це означає, що менше продукції вироблятиметься в Україні", - додає він.

Аналітик "Укрпромзовнішекспертизи" Олег Гнітецький очікує зменшення цін на металургійну продукцію внаслідок перерозподілу світових ринків.

Він зазначає, що пом'якшувальним фактором для українських підприємств може бути ситуація на ринку чавуну в США.

"Американські компанії добилися, аби під дію мит не потрапив чавун - необхідна для них сировина, ціни на яку зросли останнім часом", - говорить він BBC News Ukrainian.

У 2017 році, за даними Державної фіскальної служби, Україна експортувала переробного чавуну, який застосовують для виробництва сталі, на 738 млн доларів. 55% цієї продукції купили підприємства в США.

Внаслідок запровадження нових мит на сталь може скластися ситуація, коли українські підприємства постачатимуть американській сталеливарній галузі вкрай необхідну сировину, але не зможуть продавати в США продукцію з більшою доданою вартістю - прокат.

Чи є вихід?

Торговий представник України Наталія Микольська наголошує, що питання виключення української металургійної продукції з-під дії нових мит на сталь та алюміній в США є пріоритетним для уряду.

"Йдуть переговори на рівні посольства США в Україні, працює посольство України у Вашингтоні з офісом торгового представника США, аби Україна була виключена з-під дії цих заходів", - наголошує вона.

За словами пані Микольської, до керівництва США направили лист прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, а до торгового представника США Роберта Лайтхайзера - лист від віце-прем'єра Степана Кубіва щодо виключення України з-під дії нових мит.

Якщо поступок з боку США досягти не вдасться, вирішити проблеми шляхом пошуку нових ринків буде складно - через надлишкові потужності в інших країнах й конкуренцію.

"Перспективних ринків для української металургії я не бачу. Близький Схід розвиває свої потужності. В ЄС є антидемпінгові мита на гарячекатаний рулон. На Далекому Сході ніша невелика і там висока конкуренція. Всі ринки зайняті. Дай Боже утримати ті, які є", - зазначає Олег Гнітецький.

Ще одним несприятливим фактором для металургії є вузький внутрішній ринок.

"Українська металургія 85% продукції виробляє на експорт. Це не нормально, в жодній з індустріальних країн такого немає, там 50% максимум - експорт. А глобальний ринок нічого доброго не обіцяє в найближчій перспективі", - пояснює Олександр Каленков.

Тому майбутнє української металургії пов'язане не тільки з переговорами із США, але й з необхідністю розвитку промисловості для зменшення експортної орієнтації галузі.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!