Ющенко про отруєння Скрипаля: боляче, що Європа така сліпа

ющенко Копирайт изображения UNIAN
Image caption Віктор Ющенко не сумнівається, що його отруєння та інцидент у Солсбері мають спільний слід

В інтерв'ю ВВС колишній президент України Віктор Ющенко провів аналогії між своїм отруєнням у 2004 році та історією з російським шпигуном Сергієм Скрипалем, якого отруїли у Великій Британії.

Також пан Ющенко оцінив скандали навколо його давнього друга Міхеіла Саакашвілі та спрогнозував, хто може стати лідером президентських виборів в Україні навесні 2019 року.

Російський слід отруєння

"З першого дня незалежності українська політика орієнтувалась на політику Росії і по суті була її філіалом. У 2004 році моє політичне кредо, з яким я прийшов до виборів президента, полягало у проєвропейській політичній моделі демократії", - починає розмову пан Ющенко.

Саме через це, каже він, його отруїли, адже ця політика не влаштовувала Кремль, який почав будувати "русский мир".

ВВС: Як саме отрута до вас потрапила, і що ви відчули тоді?

Віктор Ющенко: Це була третя спроба замаху, коли до виборів лишався майже місяць. На зустрічі з керівництвом служби безпеки України, яке співпрацювало тоді з російською командою, мені підсипали отруту.

Ми вечеряли десь о 22:30, це було після великого мітингу. Я зустрічався з керівником СБУ та його першим заступником. Як каже слідство, отруту додали до рису.

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
Ющенко: поцілувався, а дружина відчула "металевий" присмак

Десь за годину я відчув сильний біль у голові. Думав, що це через перевантаження і просто зморився.

Коли під'їжджав додому, біль вже не можна було терпіти. Такого болю я в житті не переживав. Вдома поцілувався з дружиною і вона першу фразу сказала, що в мене металевий присмак на губах.

У неї були пігулки, якими я іноді користувався від болю. Завжди було достатньо однієї, але не допомогла. Попросив другу, знову нічого не допомогло. Потім мене знудило, можливо, це допомогло потім пережити дозу діоксину, яка була у 40 разів більше біологічної норми.

ВВС: Як швидко почались зміни вашої зовнішності?

В.Ю.: Перші півтори доби розширювались зони болю. Після закінчення першої доби усі лікарі не могли поставити діагноз. Тоді до мене прийшов голова Верховної Ради і сказав, що якщо я хочу жити, то треба терміново у західну клініку.

Копирайт изображения other
Image caption Віктор Ющенко до та невдовзі після отруєння

Коли я вже виїхав у Австрію, то на другий чи третій день почались набряки тіла і голова стала набагато більшою. Біль поширився по всьому організму. Почались запальні та гнійні процеси всередині тіла.

ВВС: Коли прийшло розуміння, що вас отруїли?

В.Ю.: Відчуття, що мене отруїли, прийшло не одразу.

У австрійській клініці провели діагностику на отруту. І я разом з лікарями проторював думку, що мене отруїли.

Коли вже провели аналізи у різних клініках світу на наявність діоксину, коли ці дані підтвердили, то переконались у злій роботі політики, проти якої я боровся.

ВВС: Чи є у вас сумніви, хто вас отруїв?

В.Ю.: Давно вже немає сумнівів. Слідство пройшло велику дорогу. Воно вже знає, з якої країни цей матеріал, ким і яким маршрутом привезений. Правда, всі, хто це робив, перебувають не в Україні.

Тому сумніву давно немає. Але є процедура слідства, яка повинна завершитись.

ВВС: Чи ви вірите, що Володимир Путін особисто дав наказ отруїти вас?

В.Ю.: На це питання в мене є відповідь, але я її не можу оголошувати.

До самого Володимира Путіна я звертався у 2005 році та дещо пізніше, щоб він посприяв роботі російської генпрокуратури та співпраці російської та української прокуратур.

Наприклад, щодо обміну продуктами діоксину, який виробляється у російських лабораторіях, щоб українська сторона отримала формули матеріалу, як отримала від інших міжнародних центрів.

На жаль, Україні не видали осіб, які цей злочин вчинили. Жодного конструктивного кроку з боку Росії для розслідування не зробили.

(У 2008 році російська прокуратура передала українським колегам інформацію, що виявлений в організмі Віктора Ющенка діоксин не виробляється в РФ - Ред.)

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Віктор Ющенко публічно не називає замовника свого отруєння, але каже, що всі виконавці у Росії

ВВС: Але ви впевнені, що Росія відповідальна за це?

В.Ю.: (Схвально киває головою. - Ред.)

ВВС: Можливо, отримавши інструкції від пана Путіна?

В.Ю.: Ви зачіпаєте технічні деталі. Спочатку потрібно завершити слідство, повернути з Росії людей, які виконували ці доручення. Доки ці люди не дадуть свідчення, важко відповідати на ваше питання. Але сумнівів немає, що крапку поставлять.

Сліпа Європа

ВВС: Чи можете сказати, що повністю відновились після отруєння?

В.Ю.: Ні, і такої відповіді ніколи не буде. Багато частин тіла ніколи не працюватимуть, як колись. Вивести діоксин з тіла повністю біологічно неможливо.

Я зараз навіть відчуваю симптоми від отруєння. Але змирився, що це до кінця життя.

ВВС: Якою була ваша перша думка, коли почули про отруєння Скрипаля у Великій Британії? Це нагадало вам про вашу історію?

В.Ю.: Якщо відповідати емоційно, мені боляче за те, що Європа така сліпа, недружня, несолідарна всередині відносно політики, яку проводить Росія.

Скільки жертв у тої політики буде - ще багато тисяч людей. Хотілося, щоб об'єднана Європа зрозуміла, що найбільша небезпека для пересічного європейця - це середньовічна феодальна політика Росії у ХХІ столітті.

Путін може дати Європі дешеву нафту і газ, купивши якусь лояльність. Але ми таким ставленням до Росії не знімаємо проблеми, а просто відстрочуємо і робимо тяжчою для наступних поколінь.

Дехто у політиці розглядає цей епізод (отруєння у Солсбері. - Ред.) як випадковий. Велика помилка Заходу, що до сьогодні у повітрі є запитання, за ким дзвонить дзвін. Кожен з вас, хто не вписується у "русский мир", хто є опонентом цього брєдового концепту, той - перша потенційна жертва.

Об'єднана Європа не повинна віддавати на поталу Росії східну Європу - від Білорусі до Кавказу.

ВВС: Повертаючись до отруєння Скрипаля, чи ви маєте сумніви, хто міг це організувати?

В.Ю.: В мене жодних сумнівів немає.

Є зрозумілий глибокий мотив, чому це відбулось. Це відбулось з тією людиною, яка поставила під сумнів сьогоднішню кремлівську політику. Московські спецоргани сприйняли це як ляпас, бо вони думають, що великі та сильні.

Добре, що світ починає це солідарно оцінювати та розуміти, що це - надзвичайно серйозна загроза. Це не проблема особистості, а проблема порядку, незалежно від країни - сьогодні Британії, а завтра - Нідерландів та інших.

ВВС: Україна має великий досвід протидії замахам та російській пропаганді. Що ви порадите уряду Британії, ґрунтуючись на українському досвіді?

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У 2005 році Віктор Ющенко, Петро Порошенко та Юлія Тимошенко були найближчими соратниками

В.Ю.: Україна ціну російської політики, можливо, відчуває найкраще у Європі. Чотири роки тому Росія анексувала Крим і завела своїх солдат, але без відзнак.

У жодній країні Європи жоден президент слова не сказав на захист України. Жоден дипломат не був виставлений за двері через окупаційну російську політику.

Кримська авантюра Росії вдалась дуже дешево, і це підігріло до наступного кроку - а чому не провести анексію ще дев'яти областей України?

Але у цього плану зламалися зуби, бо на захист України стало молоде покоління, по суті весь Майдан у Києві у кросівках та куртках пішов на східний фронт.

Путінська політика боїться одного, щоб проти неї не виступили солідарно десятки країни. Чому історія про висилку російських дипломатів так вразила Росію?

Не тому, що є фізична шкода, а тому, що це морально девальвує перед усім світом те, що робить Путін та його оточення.

Путін та його соратники бояться, щоб Європа не почала говорити одним голосом.

Росія має валовий продукт менше окремо Нідерландів. Росія економічно слабка, але на цьому фоні її фінансова жила базована на нафті та газі. 82% нафти та газу Росії продається у Європу.

У європейському балансі поставки Росії складають 30%. В мене питання до пересічного європейця - чи відчувають вони, що кожна тонна російської нафти є єдиним джерелом фінансування путінської політики і воєн.

ВВС: Чи ви вважаєте, що висилка дипломатів зашкодила Володимиру Путіну, і чи світ має бути жорсткішим щодо нього?

В.Ю.: Переконаний, що дипломатичний демарш глибоко неприємно вразив особисто Путіна.

Це велика демонстрація солідарності з британськими політиками всього європейського та неєвропейського світу.

ВВС: Через рік в Україні відбудуться президентські вибори. Рейтинги показують, що лідерами будуть Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Чи може ще хтось втрутитись у цю боротьбу?

В.Ю.: Сьогодні ці кандидати провідні. Але попереду нас чекає дуже непростий перерозподіл голосів. Симпатії в районі 13-15% ні про що ще не говорять. За ними ідуть група політиків з 5-6% підтримки, а понад 40% виборців невизначені.

Є багато імен, які можуть вийти на перемогу, але за умови, що за ними стане команда тих, хто сьогодні ще йде окремими колонами.

Між Тимошенко і Порошенком

ВВС: Якщо буде другий тур з двома прізвищами - Порошенка і Тимошенко, ви б за когось проголосували?

В.Ю.: Не скажу. Це треба питати ближче до виборів.

ВВС: Ми знаємо ваше критичне ставлення до Юлії Тимошенко. На вашу думку, чи буде її обрання негативом для України, як дехто вважає?

В.Ю.: Я набагато більше знаю Юлію Володимирівну, ніж ви. Крім того, я читав президентську пошту. Я занадто багато знаю щодо цього прізвища. З іншого боку, я максимально хочу бути джентльменом.

ВВС: Ви позитивно відгукувались про Олега Ляшка. Чи вилилось це у реальну співпрацю і чи виллється?

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Президентство Віктора Ющенко пройшло під знаком постійної боротьби за владу з Юлією Тимошенко

В.Ю.: Коли говоримо про конкретну політичну силу, мені подобається, коли лідер партії ясно декларує свої цілі і розуміння того чи іншого процесу. Чи ви чули, щоб Радикальна партія не прокоментувала будь-яке питання?

Чому не шанувати людей, які мають позицію щодо найскладніших питань. Вони ж можуть ризикувати, що післязавтра відповідь на ці питання може бути іншою.

ВВС: Чи можете балотуватись у парламент, зокрема, і за цим списком?

В.Ю.: Я ці питання не розглядаю. Але я спілкуюсь з багатьма партіями, і якщо ви знаєте таку, яка чіткіше висловлюється за Радикальну партію, назвіть.

У них є багато помилок, починаючи із земельного питання. На мій погляд, не можна жити у ХХІ столітті та входити до шести країн світу, де немає руху землі, а вся вона поділена за олігархами. Мені це соромно, тому таку логіку не приймаю.

Підтримка Гройсмана

ВВС: Була інформація, що за сприяння Радикальної партії ви могли очолити Нацбанк. Це правда?

В.Ю.: Як ви думаєте, мене цікавить НБУ? Я занадто багато знаю. Якщо ми хочемо бачити НБУ успішним, нам треба мати цілу систему інтегралів, які функціонують як коліщатка у швейцарському механізмі.

У нас немає злагодженого національного бюджетного механізму, живемо не за коштами, друкарський верстат є щоденним інструментом, хто захоче бути головою НБУ?

ВВС: А вам пропонували?

В.Ю.: Ні. Я знаю, з якими складнощами сьогодні стикається прем'єр-міністр, якого я глибоко шаную. Мені здається, він толковий чоловік, який пробує зробити свою економічну політику, але поки що в багатьох речах вона не вдається.

Думаю, в основі не проблема знань, це проблема політичної команди. Коли тобі за нарядом виставляють людей.

Я щиро хочу допомогти й сьогоднішньому голові НБУ, бо у нього надзвичайно складне поле, і прем'єр-міністру, бо бачу чисте стремління.

Мені здається, що ця людина розуміє, що у нього все попереду. Буде погано, якщо він зникне. Якщо ви слідкуєте за роботою прем'єра за останній рік, то це прем'єр, який багато додав.

Це прем'єр, який не бруднить руки, він піднімає багато тем, які мені симпатичні.

ВВС: Чи варто прем'єру вже йти у президенти?

В.Ю.: Думаю, ще зарано.

Друг Саакашвілі

ВВС: Давайте згадаємо вашого друга Міхеіла Саакашвілі. Як оцінюєте всю ситуацію з наданням йому громадянства, а потім позбавленням і видворенням з України?

В.Ю.: Міша Саакашвілі - мій друг. Він для мене уособлення частини того народу, який я безмежно люблю після своєї нації. Міша багато зробив у Грузії, прийде час і його будуть оцінювати не емоціями.

Насправді, те, що говорила команда Саакашвілі про план, який треба поставити в економічний і політичний порядок денний, правильний.

Ви ж розумієте, що це треба робити.

ВВС: Але чи правильні методи? Ви чули версію генпрокурора, що Саакашвілі брав гроші на протести у Києві в Росії?

В.Ю.: Не можу коментувати це, мені нічого не відомо. Мені важко сумістити прізвище Саакашвілі та Путіна, Саакашвілі та Росію, не складається у мене це.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Віктор Ющенко був одним з небагатьох президентів, який у 2008 році поїхав підтримати Грузію під час війни з Росією

Але я не виключаю, світ такий, що усе може бути, гарантій виписувати не хочу.

З іншого боку, ми повинні розуміти, як працює власна держава. З тою специфікою, якою не володіє ані Грузія, ані Молдова, ані Росія.

Треба, щоб Україну розбудовували українці. Як би не ставився до цього наш друг з Польщі, Грузії чи Литви.

Але це не вина цих людей, ми ж їх запросили. Чому ми стріли кидаємо їм у спину зараз?

Думаю, це сторінка, яку нам як нації без хули треба достойно перегорнути. Це піде на користь нам усім.

Не зважати на Польщу

ВВС: Зараз у Польщі дуже впливовий брат колишнього президента і вашого друга Леха Качинського. Як можна залагодити історичні суперечки з Польщею?

В.Ю.: Це тонкий лід. У нас повинна бути власними руками, серцем і мозком написана своя історія. Ніхто ні з Варшави, ні з Москви, ні з Брюсселя не повинен нам нашіптувати, які рядки писати, а які загубити.

Історія будь-якої нації складається з історії боротьби за незалежність. Кожна людина, яка приклалась своїми діями і віддала життя за незалежність, є героєм України.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Віктор Ющенко мав дружні стосунки з президентом Польщі Лєхом Качинським. Зараз пан Ющенко радить не зважати на позицію Польщі в історичних питаннях

Мене мало цікавить, що про мою позицію скажуть у будь-якій країні світу, вчиняю так, як поляк, росіянин чи будь-яка сильна нація.

Переконаний, що Україна має йти своєю дорогою.

ВВС: І не зважати на протести сусідів?

В.Ю.: Ні на ліво, ні на право не зважати.

За останні чотири роки у рамках національного діалогу ми пройшли велику школу. Ми стали більш дружніми та більше почали себе поважати.

Зблизились у тих питаннях, які раніше вважались агресивними і дратівливими. Сьогодні ми нація сильніша, ніж чотири роки тому.

Хочете отримувати найцікавіші матеріали в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!

Новини на цю ж тему