Що таке глибокі фейки і як з ними боротися

журналісти Копирайт изображения Getty Images
Image caption У ЄС створили спеціальний ресурс, який намагається викривати російські фейки

У 2015 році Євросоюз почав спеціальну кампанію з боротьби із дезінформацією, яку поширює Кремль. Її проводить Європейська служба зовнішніх зв'язків.

В рамках цієї кампанії з'явився вебсайт EUvsDisinfo, завданням якого є відстеження та викриття неправдивої інформації, яку розповсюджує Москва.

На сьогодні в переліку понад три з половиною тисячі публікацій різних ЗМІ 18 мовами. Боротьба з кремлівською пропагандою - справа важлива, і цього року сайт отримав свій власний бюджет - понад мільйон євро.

Однак місяць тому виникла заминка: EUvsDisinfo був змушений відкликати зі своєї бази даних три публікації голландських ЗМІ, спочатку визнаних кремлівською пропагандою.

У Нідерландах обурилися місцеві парламентарі - настільки, що відправили свого міністра внутрішніх справ у Єврокомісію з дорученням назавжди закрити сайт.

Цього не сталося, але питання про те, як протидіяти пропаганді та викривати фейкові новини, нікуди не поділися.

Погана журналістика

Складнощі починаються із визначеннями, вважає засновник сайту розслідувань Bellingcat Еліот Хіггінс.

"Треба розрізняти фальшиві новини і те, що по суті є просто поганою журналістикою", - говорить він. Наприклад, на сайтах британських таблоїдів зустрічаються твердження, які свідомо і доказово помилкові, проте їх не звинувачують у повальному поширенні фальшивок.

У випадку з матеріалами, опублікованими голландськими сайтами, справа ускладнюється тим, що один з них скористався неякісними перекладами, наданими помічниками-волонтерами.

Неперевірений переклад - це ще не фальшивка, але вже свідчення не надто високих стандартів журналістики.

В іншому випадку всерйоз був сприйнятий сатиричний матеріал і його теж включили до "чорному списку". Для потрапляння в нього, як пояснює сайт EUvsDisinfo, треба, щоб матеріал був:

  • помилковим, і цьому є фактологічне підтвердження;
  • підтримував прокремлівську позицію.

Кадри вирішують все

Штат EUvsDisinfo - 14 осіб. У Bellingcat ще менше постійних працівників. Без допомоги волонтерів не обійтися, особливо у великих розслідуваннях, які потребують багато часу і ресурсів.

Багато фальшивок викриваються протягом декількох годин - наприклад, кадри з комп'ютерної гри, які міністерство оборони Росії видавало за справжнє відео ударів по бойовиках.

Правда, тут треба зауважити, що за кілька тижнів до цього якийсь індійський блогер виклав в інтернеті відео з тієї самої гри, видаючи його за відео американського нальоту на конвой ісламістів.

Фальшивку вирахували вже тоді, тому, коли нею вирішило скористатися російське міноборони, багато часу на викриття не знадобилося.

Image caption Кадри комп'ютерної гри у відео міноборони Росії виглядали переконливо

На викриття інших фальшивих новин треба місяці копіткої праці, як, наприклад, розслідування того ж Bellingcat щодо падіння "Боїнга" над Донбасом.

У таких розслідуваннях, звичайно, потрібна допомога. Але тут необхідно пам'ятати про те, що у волонтерів можуть бути свої власні мотиви, і це не завжди встановлення істини.

Як показав випадок з голландськими сайтами, якість помічників теж відіграє чималу роль: переклади можуть виявитися неточними, недостатні навички деконструкції фотографій не дадуть виявити ознаки фотошопу. Інакше кажучи, це робота не для любителя.

Тим часом стурбовані репутацією своїх ЗМІ голландці провели власне розслідування діяльності EUvsDisinfo, оскільки в штаб-квартиру їх не пустили та зі співробітниками поговорити не дали.

Голландська громадська мовна організація NOS з'ясувала, що мережа активних помічників європейського сайту досить невелика - всього 10 осіб. Однак саме ці люди відправили в "чорний список" три чверті з трьох з половиною тисяч публікацій.

Перевірити ці цифри ВВС не вдалося. Прес-секретар Європейської служби зовнішніх зв'язків Майа Косьянчіч повідомила, що штат EUvsDisinfo становить 14 осіб, які переважно володіють російською мовою, а допомагає їм мережа учасників проекту.

Що зі свободою слова?

Газета Financial Times звертає увагу на те, що точка зору EUvsDisinfo не є офіційною позицією ЄС, однак всі питання щодо його діяльності адресуються в прес-службу зовнішньополітичної секції союзу.

Саме звідти у відповідь на запит ВВС надійшов лист, в якому підкреслюється, що EUvsDisinfo доводиться користуватися сторонньою допомогою, оскільки роботи у них дуже багато.

"Огляд дезінформації", який випускає сайт - це збірник публікацій, що містить проросійську пропаганду.

Він "фокусується на головних тезах в ЗМІ, ідентифікованих як такі, що містять часткові, спотворені або невірні погляди або інтерпретації, і поширюють ключові проросійські сигнали".

Завдання сайту - допомогти суспільству усвідомити проблеми дезінформації та фейкових новин. Зібраний матеріал може бути корисний для аналітиків, журналістів та політиків. EUvsDisinfo ніяк не обмежує свободу слова і право ЗМІ публікувати різні матеріали, що містять різні точки зору, йдеться в листі.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Соціальні мережі - одне з найкращих середовищ для фейків

Теоретично це правильно, однак потрапляння однієї публікації в "чорний список" б'є по репутації всього ЗМІ. Навіть якщо, як у випадку з голландськими виданнями, публікації потім видаляють зі списку.

Виникає також і питання трактування: що вважати пропагандою?

На момент підготовки цього матеріалу одна з головних "качок", які викриває сайт EUvsDisinfo - це матеріал видання Sputnik про те, що найстаршому виборцю президента Росії 122 роки.

Відомо, що Sputnik підтримує Кремль, але як саме ця новина - навіть якщо вона фальшива, - "поширює ключові проросійські сигнали?".

Еліот Хіггінс вважає, що подібні викриття мають обмежене значення.

На його думку, набагато більшу користь приносять комплексні журналістські розслідування, як у випадку з малайзійським "Боїнгом".

Мало просто викривати фальшиві новини, треба вивчати системні механізми їх появи і поширення.

"Найкращий спосіб досягти того, щоб вас не сприймали серйозно - це асоціюватися з політичною організацією", - стверджує Хіггінс, додаючи, що йому не доводилося користуватися матеріалами EUvsDisinfo.

Аналітики FT також вважають, що робота EUvsDisinfo навряд чи виявиться продуктивною.

"Переважно їх спонукає необхідність продемонструвати активність, а не ефективність, - наводить газета слова Марка Галеотті, співробітника Інституту міжнародних відносин в Празі. - Той тип людей, до якого вони апелюють, не змінить свою точку зору тільки тому, що так велить ЄС".

Інформаційна апатія

Мала ефективність чергової бюрократичної структури ЄС не означає, що проблеми дезінформації та фальшивих новин не існує, і з ними не треба боротися.

Насправді ця проблема дуже серйозна, вважає науковий співробітник Інституту Росії лондонського Kings College Григорій Асмолов.

"Змінюється вся інформаційна екосистема", - говорить він.

Проблема - не в хибному описі тих чи інших подій, а в тому, що постійний потік новин з подальшим їх викриттям викликає у людей "інформаційну апатію", і вони починають сумніватися у всьому, що їм говорять.

Ця апатія не стимулює розумові процеси в головах громадян, позбавляє їх можливості формулювати свою власну точку зору. І при цьому руйнує соціальну структуру суспільства, яке все більше часу проводить в соцмережах.

Звичайно, навіть у найрадикальніших точок зору і конспірологічних теорій є свої переконані прихильники.

Переконати людей, які вважають, що Земля пласка - марно витрачати час.

Image caption Будинок у Москві, в якому, як показали журналістські розслідування, працює так звана "фабрика тролів"

Однак і більш адекватно налаштовані громадяни, гублячись у неконтрольованих інформаційних потоках, не тільки вибирають собі точку зору на смак, але і відтинають від себе тих, хто її не поділяє. Звідси походить епідемія "розстрілу друзів" і все більша сегментація у соцмережах.

Цим людям все менше цікаві великі і детальні розслідування Bellingcat і подібних організацій - хоча сам по собі це досить ефективний метод боротьби з фейками, вважає Асмолов.

"Глибокі фейки"

Дослідник вказує на ще одну тривожну тенденцію в світі фальшивих новин: так звані Deep Fakes, "глибокі фейки", що стали реальністю з розвитком можливостей сучасних комп'ютерів.

Нові технології дозволяють створювати цілком реалістичні зображення.

Поки що це в основному парафія Голлівуду, але не за горами час, коли відеоролик, в якому, наприклад, британський прем'єр Тереза Мей хвалить російського президента, може створити кожен охочий.

А звичка сприймати інформацію, не піддаючи її критичному аналізу, дозволить таким "глибоким фальшивкам" міцно вкорінюватись в суспільну свідомість.

Викрити їх буде куди важче, ніж кадри з комп'ютерної гри в ролику міністерства оборони Росії.

До речі, це той випадок, коли допомога волонтерів-любителів може виявитися неоціненною.

Фахівці з комп'ютерної графіки, наприклад, можуть допомогти розпізнати відеофальшивку, а ідейні хакери - виявити маршрут її поширення і місце народження.

Але, в цілому, прогноз невтішний: нами дійсно легко маніпулювати - просто тому, що ми дозволяємо маніпуляторам це робити.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!

Новини на цю ж тему