Орбан і "Йоббік": ненадійні угорські друзі Москви

Віктор Орбан та Володимир Путін Копирайт изображения Getty Images
Image caption Віктор Орбан зустрічався з Володимиром Путіним п'ять разів за п'ять років. І сім разів за чотири роки проголосував за антиросійські санкції

Прем'єр Угорщини Віктор Орбан, який нещодавно втретє поспіль виграв вибори, вважається одним з небагатьох високопоставлених друзів Москви в Європі - але коли справа доходить до справи, Угорщина виступає разом з усім Євросоюзом.

Тим часом головна опозиційна сила Угорщини, націоналістична партія "Йоббік", продовжуючи виступати проти антиросійських санкцій, критикує уряд Орбана за зайвий, з точки зору "Йоббіка", східний ухил у зовнішній політиці і зіпсовані відносини з партнерами на Заході.

За останні п'ять років Віктор Орбан, лідер партії "Фідес" і прем'єр-міністр з 2010 року, провів п'ять двосторонніх зустрічей з російським президентом Володимиром Путіним - і це рекорд серед європейських лідерів.

Перший візит в Москву Орбан здійснив у січні 2013 року. Через рік вони з Путіним там же, в Москві, підписали договір про фінансування й будівництво Росією атомної електростанції "Пакш-2" вартістю в 10 млрд євро.

У лютому 2016 року Орбан, прибувши на зустріч з Путіним в Ново-Огарьово під Москвою, забезпечив російську пресу заголовками, що надихають - про те, що посткримські санкції ЄС більше не будуть продовжуватися "автоматично".

"Я думаю, що в цьому році, до середини року, не буде можливості автоматично продовжувати санкції і з боку Європейського союзу, тому що все більше і більше країн ставлять питання про те, що ж робити з цими санкціями. Тобто всі починають розуміти, що потрібно співпрацювати. І я вважаю, що є шанс, що ми будемо співпрацювати", - цитували Орбана російські агентства.

Image caption Передвиборчу кампанію партія "Фідес" Орбана побудувала на боротьбі з (відсутнім зараз) напливом іммігрантів з Африки та Близького Сходу. Тема Росії в кампанії майже не зачіпалася

Санкції, проте - "автоматично" або не "автоматично" - продовжуються й досі, і за їх продовження на самітах ЄС голосує в тому числі й Угорщина.

У 2017 році вже Володимир Путін двічі відвідав Будапешт - на початку лютого та в кінці серпня. У лютому Путін з Орбаном разом знову критикували санкції щодо Росії, а в серпні російський президент приїжджав на чемпіонат світу з дзюдо і зустрівся там з прем'єр-міністрами Угорщини та Монголії.

Офіційне повідомлення Кремля про зустріч з Орбаном було буквально на два рядки, а преса писала, що Путіну просто треба зайвий раз показати світу, що його ще приймають в європейських столицях.

У січні цього року Віктор Орбан докладно висловився про Росію і Путіна - цього разу в інтерв'ю німецькій газеті.

"Це безумство - демонізувати Путіна. Путін керує великою, старою імперією ... Слід визнати, що Путін знову зробив свою країну сильною. Росія - знову глобальний політичний гравець ... ЄС не розуміє, що стосовно Росії потрібно показувати одночасно й силу, й готовність до співпраці. Європейська політика щодо Росії погана, тому що вона занадто однобока", - заявив Орбан.

Копирайт изображения AFP
Image caption Проти договору Угорщини з Росією про будівництво АЕС "Пакш-2" протестували і Greenpeace, і деякі економісти, які доводили, що купувати електрику з європейських мереж буде набагато дешевше. Але Орбан вибрав "Росатом" та російський кредит

Всього через два місяці Угорщина виявилася серед 27 країн, які вислали російських дипломатів на знак солідарності з Британією в справі про отруєння Сергія Скрипаля та його доньки.

"Відносини між Кремлем та урядом Угорщини, я думаю, засновані не на спільних цінностях, а на інтересах. Угорщина перебуває в унікальній політичній та геостратегічної ситуації в силу того факту, що угорська економіка ґрунтується на російському енергопостачанні. 60 або 70 % угорської енергетики працює на російських енергоносіях - це перш за все російський газ. Тому уряд Угорщини повинен мати збалансовані відносини з Москвою", - говорить угорський політолог, голова Центру фундаментальних прав Міклош Санто.

Десятки угорських та європейських оглядачів писали в останні роки, що теплі стосунки Орбана з Росією (а також з Китаєм, Азербайджаном та іншими країнами на схід від Угорщини) - це прояв не якоїсь особливої симпатії до східних автократій, а прагнення зіграти на конфлікті Росії із Заходом і, зрештою, утриматися на вершині у внутрішній політиці.

Коли Брюссель дуже вже насідає на "Фідес" та Орбана через авторитарну за європейськими мірками внутрішню політику і виступи проти спільної імміграційної політики - можна пригрозити йому, Брюсселю: мовляв, повернусь до вас спиною, а до Москви - обличчям, у неї теж гроші є.

Але дуже далеко в цих погрозах уряд Угорщини не входить. Все-таки значна більшість угорців (за останніми даними, 67%) - за Євросоюз: загальний ринок ЄС життєво важливий для економіки країни, і, врешті-решт, Угорщина - європейська країна.

"Угорщина - дуже надійний член Євросоюзу і залишиться ним в найближчі десятиліття", - запевняє Міклош Санто.

"Членство в ЄС і НАТО визначають межі проросійського зсуву Угорщини. Угорщина сперечається з санкціями, але не порушує режим санкцій. Уряд Угорщини сперечається зі звинуваченнями на адресу Росії, але, коли мова заходить про резолюції в Європарламенті з засудженням путінського режиму за анексію Криму або інші речі, "Фідес" завжди їх підтримує, - каже опонент "Фідес" і Орбана, глава будапештського інституту Political Capital Петер Креко. - І вони навіть вислали одного дипломата після випадку зі Скрипалем".

Image caption Участь в ЄС та НАТО обмежує проросійські тенденції в політиці Угорщини, пояснює політолог Петер Креко

В Європарламенті депутати від "Фідес" входять до групи консерваторів та християнських демократів EPP (European Peoples Party) - і як члени цієї фракції голосують за резолюцію із засудженням внутрішньої і зовнішньої політики Росії.

Якийсь час назад ще більшими, ніж Орбан, друзями Росії часто називали опозиційну націоналістичну партію "Йоббік".

Члени "Йоббіка" - зокрема, європарламентар Бела Ковач та член комітету закордонних справ угорського парламенту Мартон Дьйондьйоші - у 2014-2016 роках їздили у Крим та в Донецьк, висловлювалися за визнання анексії Росією Криму та проти санкцій.

Ковача в Угорщині звинуватили в шпигунстві на користь Росії, в минулому році Європарламент зняв з нього недоторканність. Сам він причетність до шпигунства заперечує. З "Йоббіка" він пішов ще в 2016 році.

Мартон Дьйoндьйoші у 2012 році потрапив до випусків новин по всій Європі, коли закликав скласти список євреїв в органах влади Угорщини. Вони, на його думку, становлять загрозу національній безпеці. У 2015 році він на запрошення однієї московської організації їздив спостерігачем на вибори так званої ДНР.

Зараз він не перестає закликати до скасування санкцій проти Росії, але при цьому критикує Орбана за зіпсовані відносини з західними союзниками.

"Уряд підтримує антиросійські санкції, які завдають нам шкоди, і при цьому продовжує влаштовувати регулярні, але беззмістовні протокольні заходи, які підривають залишки довіри до нас серед наших західних союзників. Більш того, велика частина наших двосторонніх угод та великих проектів з Росією непрозорі й породжують підозри в корупції, що в підсумку становить ризик і для наших відносин з Росією", - говорив Дьйoндьйoші, який відповідає в партії за зовнішню політику, в інтерв'ю виданню Magyar Nemzet в січні цього року.

У ситуації, коли партія "Фідес" взяла під контроль всі інститути держави та більшу частину преси, "Йоббік" став головною опозиційною силою - правда, зібравши майже 20% голосів, вона отримала всього 25 мандатів з 199 у парламенті проти 134 у "Фідес".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Габор Вона намагається перетворити "Йоббік" з націонал-радикальної в респектабельну консервативну партію

Водночас в останні роки партія проходить трансформацію: намагається з вкрай націоналістичної, антиромської та антисемітської, перетворитися в респектабельну центристську консервативну силу.

"Ваша партія, за чутками, має тісні зв'язки з Росією", - запитало австрійське видання Die Presse в грудні минулого року лідера партії Габора Вону.

"Ми не отримували ані грошей, ані будь-якої іншої підтримки від Росії. Так ми б її і не прийняли, на відміну від (французького)" Національного фронту", - твердо відповів Вона.

На питання, чому "Йоббік" підтримав анексію Криму, Габор Вона відповів: "В історії з російсько-українським конфліктом угорців найбільше хвилювала доля угорської меншини в Закарпатті. Оскільки українська влада прийняла закони, які дискримінують цих людей, нам здавалося, що Росія слугуватиме певною противагою".

"Йоббік", як і "Фідес", підкреслює, що вони - не за Росію, а за збалансовану зовнішню політику, як вони її бачать. "Йоббік", зокрема, говорить про баланс відносин Угорщини в трикутнику держав Німеччина-Туреччина-Росія.

Але перетворити цей багато в чому уявний баланс в реальний (навіть якщо це в принципі можливо) заважає та обставина, що Угорщина з волі більшості народу входить в два великих союзи, ЄС і НАТО, і зобов'язана координувати свою політику з іншими союзниками.

Що вона й робить.

Новини на цю ж тему