Російська S7 штурмуватиме космічний ринок на українських ракетах

Основа космодрому - морська пускова платформа Odyssey Копирайт изображения yuzhmash.com
Image caption Основа космодрому - морська пускова платформа Odyssey

Російська компанія S7 Space, яка входить до групи S7, стала власницею плавучого космодрому, створеного в рамках програми "Морський старт".

У російській ракетно-космічній корпорації "Енергія" раніше повідомляли, що купівельна ціна активів комплексу "Морський старт" становить 6,28 мільярда рублів (майже 102 млн доларів).

До групи S7 входять компанії, так чи інакше пов'язані з авіаційними перевезеннями: авіакомпанії "Сибір" (виконує польоти під брендом S7 Airlines) та "Глобус", турагентство, центри техобслуговування літаків, підготовки персоналу тощо.

Співвласник S7 Group Владислав Фільов неодноразово говорив про плани зі створення великого космічного бізнесу. Перш за все, S7 цікавлять космічні запуски. В інтерв'ю і публічних виступах Фільов, в основному, говорив про запуски супутників.

"Морський старт" протягом п'яти років, перш ніж припинити роботу в 2014 році, запустив три десятки ракет.

Тим не менше, 17 квітня на офіційному сайті космічної компанії генеральний директор S7 Space Сергій Сопов заявив, що вже в середньостроковій перспективі компанія сподівається створити на базі елементів Міжнародної космічної станції орбітальний космодром.

"Морський старт"

Проект "Морський старт" створювався на початку 1999-х років. Ідея полягала в тому, щоб запускати ракети з району екватора, де виводити в космос корисне навантаження "допомагає" швидкість обертання Землі.

Як найпростіше вирішення такого завдання тоді обрали будівництво плавучої платформи, яка дозволила б запускати ракети з нейтральних вод Тихого океану.

Проект спочатку починався як міжнародний - в ньому брали участь українські КБ "Південне" і ВО "Південмаш", американська корпорація Boeing, норвезька Kvaerner, а також російська РКК "Енергія".

Копирайт изображения yuzhmash.com
Image caption "Морський старт" був створений для використання української ракети "Зеніт"

1998 року була створена інфраструктура в американському порту Лонг-Біч, стартова платформа Odyssey і монтажне судно Sea Launch Сommander. З 1999 по 2014 роки з океанської платформи було здійснено понад 30 космічних пусків (чотири з них - невдалі).

2009 року проект оголосив про банкрутство, а через рік 95% Sea Launch AG перейшли під контроль корпорації "Енергія". Решту відсотків поділили між собою Boeing і Aker Solutions (в яку до того моменту влилася Kvaerner).

Подальший розвиток проекту за участю Росії й України став неможливим 2014 року через анексію Криму та конфлікт на сході України.

Українські поставки

2018 року після купівлі "Морського старту" російською комерційною компанією S7 Space їй все одно доведеться вирішувати проблему участі в проекті України.

Річ у тім, що плавучий космодром спочатку планувався для використання ракети Зеніт-3SL, що будувалася на українському Конструкторському бюро "Південне". Сергій Сопов заявив, що в спільних планах S7 і "Роскосмосу" - створення нової ракети-носія "Союз-5" для заміни українських "Зенітів".

Однак поки що S7 буде використовувати українські ракети.

"Контракт на 12 перших і других ступенів "Зеніту" підписаний, дві ракети готові і перебувають в очікуванні поставки наших двигунів і системи управління", - сказав Сопов, жодного разу не згадавши при цьому, що ракети будуть побудовані за участю українських підприємств.

За його словами, всі деталі будуть поставлятися до США, де ракети будуть збиратися в порту Лонг-Біч. Іншими словами, Україна не буде безпосередньо займатися поставками ракетних технологій в Росію - формально вони будуть поставлятися до США.

Ракетні технології

Експерти кажуть, що поки що цей проект виглядає досить сумнівним. За їхніми словами, він потребує вкладення великих коштів, в той час як перспективи отримання нової ракети для морського космодрому виглядають туманними.

Сопов розповів, що S7 Space зараз чекає дозволу російського уряду на поставку ракетних двигунів і системи управління для ракет.

Глава російського Інституту космічної політики Іван Моісеєв в інтерв'ю Бі-бі-сі пояснив, що оскільки в цьому проекті йдеться про ракетні технології, для роботи всього проекту потрібен дозвіл російського, українського та американського урядів.

"Це питання дуже суворе. Будь-яка передача технологій, а вона тут так чи інакше відбувається, вона проходить за режимом обмеження поширення ракетних технологій. Не знаю, як Україна, але Росія і США цього режиму дотримуються вельми ретельно", - сказав він.

У свою чергу, російський незалежний авіаційний експерт, кандидат технічних наук Вадим Лукашевич сказав, що він вважає нелогічним з боку S7 починати вкладати величезні кошти в бізнес, пов'язаний з пусковими послугами, не маючи власної ракети.

"Ілон Маск сам на свої гроші створює собі ракету і потім цю ракету як готовий продукт він у вигляді послуг віддає державі. А що відбувається тут? Він купує цю залізяку, і держава йому продає ракету!" - каже експерт.

Лукашевич зазначив, що в такому разі S7 буде отримувати ракети за залишковим принципом, після того як ними будуть забезпечені державні космічні програми - цивільна і військова.

Обидва експерти відзначають той факт, що ракета "Союз 5" поки що існує у вигляді ескізних проектів і також викликає критику через свою високу вартість.

Хочете отримувати найцікавіші матеріали в месенджер? Стежте за нами в Telegram!

Новини на цю ж тему