Чи покращує вагінальне посівання здоров'я немовлят?

діти Копирайт изображения ВВС

Чи треба змащувати вагінальною рідиною матері новонароджених, які з'явилися на світ через кесарів розтин?

Хоч офіційна медицина не визнає користі від "вагінального посівання", ця процедура набуває популярності.

Її мета - дати немовлятам те, чого вони не отримали при народженні: хороші бактерії з материнської вагіни.

Для цього у матері беруть мазок вагінальної рідини та натирають нею шкіру й ротик дитини.

Батьки сподіваються, що такий мікробний подарунок покращить здоров'я їхньої дитини у довгостроковій перспективі - зокрема, зменшить ризик імунних захворювань.

Адже перші миті житті - критично важливі.

У материнському лоні малюк перебуває у стерильності, але, щойно він народжується, починається його контакт з різноманітними бактеріями.

Ці стосунки триватимуть усе життя, а початковий контакт не менш важливий, ніж перше романтичне побачення.

"Ці перші кілька бактерій приводять у дію імунну систему немовляти", - каже професор Пітер Броклгерст з Університету Бірмінгема.

"Ми вважаємо, що від першого контакту певною мірою залежить, як працюватиме ця імунна система в майбутньому".

Кожна людина має власний мікробіом - сукупність бактерій, вірусів, грибів та археїв. Мікробіоми немовлят, які народилися вагінально та через кесарів розтин, помітно відрізняються.

Різниця зберігається приблизно протягом року.

На дитину, народжену вагінально, потрапляють передусім мікроби з вагіни та родових шляхів матері.

Але "кесарята" першою чергою стикаються із зовсім іншими мікроорганізмами, які живуть на материнській шкірі, - "і то якщо їм пощастить", каже професор Броклгерст.

У своєму дослідженні "Біоми новонароджених" він намагається з'ясувати, чи справді ця відмінність пояснює те, що астма та алергії частіше виникають у тих, хто народився шляхом кесаревого розтину.

Копирайт изображения ВВС

Мікробіом

  • Ви більше мікроб, аніж людина. Якщо порахувати всі клітини вашого тіла, лише 43% з них - людські.
  • Решта - це наш мікробіом, який складається з бактерій, вірусів, грибів й одноклітинних архей.
  • Людський геном - повний набір генетичних вказівок для людської істоти - складається з 20 000 вказівок, що звуться "гени".
  • Та якщо скласти разом усі гени нашого мікробіома, ми отримаємо число від двох до 20 мільйонів. Саме стільки в нашому організмі мікробних генів.
  • Це називають "другим геномом" і пов'язують з різними хворобами та станами: алергією, ожирінням, хворобою Паркінсона, ефективністю ліків проти раку і навіть з депресією та аутизмом.

Вважається, що перші зіткнення між нашою імунною системою та мікробами особливо вирішальні.

Звісно, організм бореться з небезпечними мікробами, але загалом мікробні та імунні клітини не лише конфліктують - їхні стосунки набагато глибші.

Грем Рук, професор медичної мікробіології з Університетського коледжу Лондона, називає мікробіом "вчителем імунної системи".

"Вона, як і мозок, здатна до навчання. Але річ у тім, що нашій адаптивній імунній системі потрібні дані, так само як і мозку потрібні дані".

Ці "дані" надходять від мікробів та тих хімічних речовин, які вони продукують. Вони викликають в імунної системи реакцію, яка може закріпитися на все життя.

"Початкове налаштування імунної системи відбувається протягом перших тижнів та місяців життя", - каже професор Рук.

"Про це свідчать факти: наприклад, якщо у ці перші місяці дитина отримує антибіотики, це може порушити її мікробіоту, і в дорослому віці вона буде більш схильна до імунологічних проблем і до зайвої ваги".

Саме ця ідея спонукає деяких батьків до процедури вагінального посівання.

Чи краще для дитячого мікробіома, якщо в домі є собаки?

Копирайт изображения ВВС

Навіть те середовище, в яке ви приносите дитину з пологового будинку, може впливати на її здоров'я в довготерміновому аспекті.

Дослідження показали, що члени сімей, де є собаки, рідше хворіють на астму.

Просто кажучи, собаки оберігають нас від надлишку гігієни, бігаючи по всіх кімнатах брудними лапами та всюди пхаючи свій ніс.

"Вчені завжди підозрювали, що собаки приносять із зовнішнього світу мікроби, корисні для стимуляції імунної системи дитини", - каже професор Аніта Козирскі з Університету Альберти.

Наразі вона вивчає дані про приблизно 3500 сімей у рамках дослідження "Здорові немовлята Канади".

Один з її висновків: мікробіоми тримісячних немовлят набагато багатші та різноманітніші (це добра ознака!), якщо з сім'єю мешкає домашня тварина.

Таке співмешкання підвищує рівні принаймні двох видів корисних бактерій: "Бактерії Oscillospira сприяють стрункості, а Ruminococcus - зменшують ризик алергічних захворювань".

Тип годування

Тип годування (грудне чи штучне), антибіотики та спосіб народження - усе це впливає на мікробіом.

Проте дослідження довготривалих зв'язків між мікробіомом та здоров'ям наразі обмежені і не можуть вважатися авторитетними.

Мета дослідження "Біоми новонароджених" - зібрати зразки фекалій 80 тисяч малюків. Науковцям доведеться вивчити вміст багатьох брудних підгузків - але це принесе безпрецедентну користь для оцінки рішень, що приймаються невдовзі після пологів.

Багато з цих рішень не залежать від батьків. Наприклад, ніхто з лікарів чи батьків не позбавить дитину життєво важливих антибіотиків задля непевної користі у віддаленому майбутньому.

Грудне молоко підживлює кишкові бактерії

Це дослідження дозволить науковцям побачити, з якими мікробами організм взаємодіє першою чергою, як це проявляється багато років по тому і - найцікавіше - чи можна виправити шкідливі стосунки з "неправильними" бактеріями.

Зібрані зразки фекалій потраплять до кембриджського інституту Веллкома-Сенгера, а саме в руки ентузіастів мікробіології, таких як доктор Тревор Лолі.

"Останній мій улюбленець серед мікроорганізмів - це біфідобактерії", - каже він.

"Вони заселяють людей одними з перших. На нашу думку, вони харчуються цукром із грудного молока".

"Отже, це дуже витончений здобуток еволюції: мікроби передаються від матері дитині, і мама ж підживлює їх, формуючи початковий мікробіом".

Доктор Лолі з колегами постарається дослідити усі без винятку мікроби, що поселяються в організмі дитини, та їхній вплив на її подальше життя.

Він сподівається, що результати його проекту допоможуть уникати антибіотиків та кесаревого розтину в ситуаціях, де вони не є необхідними.

Або ж, за його словами, вченим "вдасться планомірно підселити бактерії мам до малюків, і це дозволить їхнім мікробіомам добре розвиватись і дозрівати".

Тобто, він пропонує науково контрольовану версію вагінального посівання.

Виходить, деякі батьки випереджають науку?

"Наразі деякі батьки настільки повірили у цю гіпотезу, що почали проводити вагінальне посівання самостійно", - каже професор Броклгерст.

"Але це дуже ризиковано".

Одна з потенційних проблем - зараження дитини небезпечними бактеріями.

Вважається, що до чверті жінок переносять у вагіні стрептококи групи В - а зараження ними немовляти може призвести навіть до смерті.

Професор Броклгерст підсумовує: "Штучно знайомити немовлят з бактеріями надто рано, адже ми точно не знаємо, які механізми спрацюють".

Хочете отримувати найцікавіші матеріали в месенджер? Стежте за нами в Telegram!

Ілюстрації: Кеті Горвіч

Новини на цю ж тему