Чи можливий "другий Чорнобиль" на шахті Юнком в "ДНР"?

шахта Юнком Копирайт изображения Valeri Gikavi
Image caption Під цією шахтою на глибині 903 метра знаходиться ядерна капсула

У так званій "ДНР" з квітня цього року припинили відкачувати воду з шахти "Юний комунар", більш знаної як "Юнком". Сепаратисти обрали дешевший і простіший варіант консервації шахти. Посилаються при цьому на висновки російських науковців.

Натомість українські експерти вважають, що затоплення шахти паралельно з такими ж процесами на інших шахтах може спровокувати екологічну катастрофу - "другий Чорнобиль".

Зовні "Юнком" нічим не відрізняється від десятків інших покинутих шахт Донбасу.

Але на глибині 903 метрів, трохи вище останнього пласту її гірничого вибутку, є те, що ще багато років робитиме цей гірничий об'єкт потенційно небезпечним - камера з радіоактивними речовинами.

У 1979-му на "Юнкомі", що в Юнокомунарівську Єнакієвського району, провели підземний ядерний вибух "Кліваж" у мирних цілях.

Він повинен був зменшити напругу в гірничих породах. Завдяки цьому шахта мала б стати безпечнішою.

Мине лише двадцять років - і шахту закриють, а ядерна капсула залишиться там назавжди.

Те, що водовідлив на "Юнкомі" зупинився - не привід для паніки, переконують експерти. Однак загроза для екології регіону є, надто коли йдеться про перспективу наступних десятиліть.

Що краще - мокра чи суха консервація?

Українська сторона й сепаратисти пропонують протилежні інтерпретації можливих наслідків.

Перші переконані, що зупиняти відкачування води небезпечно. Другі твердять, що - безпечно.

Міністерство вугілля та енергетики самопроголошеної "ДНР" заявляє, що спирається на висновки російських експертів із петербурзького інституту "Шахтопроект", федерального "Гідроспецгеологія" та АТ "ВНІМПІпроекттехнологія" з Москви.

Там заявили: якщо шахту затоплять, це не вплине на радіацію, населення і довкілля.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Лідер самопроголошеної "ДНР" Олександр Захарченко запевняє, що негативних наслідків від затоплення "Юнкома" не буде. Українська влада називає його дії "шантажем"

У їхніх висновках ідеться про те, що радіонукліди не потраплять на поверхню та в ґрунтові води, якщо з "Юнкома" припинять відкачувати воду.

Експерти, яких цитують сепаратисти, запевняють, що шкідливі речовини із "Юнкома" не потраплять через підземні з'єднання у сусідню шахту "Червоний жовтень", і що "забруднення ґрунтових та поверхневих вод виключене".

Українська влада, геологи, екологи натомість вважають, що на шахті потрібно постійно проводити водовідлив, аби не допустити потрапляння цезію і стронцію у шахтні води, згодом у ґрунтові, а звідти - в річки Сіверський Донець, Кальміус, а також в Азовське море.

Це називається "сухою консервацією" шахти. Сепаратисти заявляють, що здійснюють "мокру".

Експерти пояснюють, що до "мокрої" потрібно спеціально готуватися: забити діру для можливої прискореної "міграції" радіонуклідів, закласти, приміром, за межами проекції камери глину бентоніт.

У 2003-му данські експерти оцінювали вартість таких робіт у 2-3 млн доларів.

За інформацією української сторони, нічого цього не зробили. Там просто демонтували обладнання для водовідливу.

Шахта не затоплюється миттєво. Це поступовий процес, але на певному етапі досягається точка неповернення, тобто коли відкачати воду буде вже неможливо.

Період напіврозпаду радіоактивних стронцію та цезію триває близько 30 років, з кожним десятиліттям активність радіонуклідів зменшуватиметься.

У 2003-му Євген Яковлєв, головний науковий співробітник Інституту стратегічних досліджень, досліджував ситуацію на шахті разом із данськими колегами.

На його думку, затоплений водою "Юнком" - це додаткове джерело забруднення підземних і поверхневих вод.

Воно відбуватиметься поступово і може тривати десятиліттями.

Це відбуватиметься так:

  • Радіонукліди розчинятимуться у воді, яка підніматиметься у водоносні, ґрунтові горизонти;
  • Забруднена вода фільтруватиметься в породах, просочуючись крізь підземний гірничий масив, і частково звільнятиметься від шкідливих речовин;
  • Вода із шахт виходитиме в ґрунтовий горизонт. Цьому може передувати "схлопування ядерної капсули" (різке стискання камери. - Ред.)
  • Радіонукліди із цих ґрунтових вод потрплятимуть у річки.

Увесь цей час стронцій та цезій руйнуватимуться природнім чином, тому експерти не прогнозують масштабної катастрофи.

Проте це варто розглядати в ширшому контексті затоплення шахт на Донбасі, чиї насичені важкими металами води потраплятимуть в річки й Азовське море.

За даними українського міністерства екології та природних ресурсів, затоплення загрожує 36 шахтам на непідконтрольних уряду територіях.

Шахти на Донбасі з'єднані між собою під землею численними ходами й вирубками, тому підтоплення однієї шахти може призводити до підйому рівня води в зовсім іншій.

Існування густого плетива таких підземних лабіринтів на Донбасі пояснює, чому науковцям важко прогнозувати, куди саме, в яких об'ємах і коли потечуть радіонукліди.

Той же "Юнком" щільно переплетений під землею з двома іншими шахтами на непідконтрольній території: "Червоний жовтень" і "Полтавська".

Хто нестиме відповідальність?

За прогнозами Євгена Яковлєва, радіонукліди можуть підніматися до поверхні впродовж 8-12 років. Ще 3-10 років піде на те, щоб вони через ґрунтові води потрапили в Сіверський Донець та/чи Кальміус.

Еколог Олексій Василюк переконаний, що визначити якісь часові рамки екологічного забруднення за нинішніх обставин неможливо.

"У нас немає точної інформації про те, що там відбувається зараз. Із власних джерел мені відомо, що підтоплення "Юнкома" відбувалося ще з початку війни через перебої з постачанням електроенергії", - додає він.

До війни за водовідлив з "Юнкому" платила українська влада. На це щороку витрачали мільйони доларів.

"Окупаційна донецька адміністрація виставляла рахунок на понад 600 млн рублів (близько одного мільйона доларів) для того, щоб запобігти затопленню цієї шахти. Вони хотіли, щоб заплатила Росія. Та сказала, що не має на це грошей", - розповів у коментарі BBC News Україна Юрій Гримчак, заступник міністра з тимчасово окупованих територій та переселенців.

За підрахунками нинішніх донецьких експертів, щомісяця на водовідлив потрібно було 11 мільйонів рублів (близько 180 тисяч доларів).

Юрій Гримчак в середині 2000-х, як заступник голови Донецької держадміністрації, мав справу з тамтешніми шахтами.

Він каже, що українська влада обрала для "Юнкома" довічну "суху консервацію". У його відомстві вирішили, що треба обговорювати питання "Юнкома" в Мінську.

Позиція України є такою, що радіонукліди насамперед можуть забруднити ґрунтові води навколо Єнакієва й далі на схід - води на російській території.

Євген Яковлєв наголошує, що ризик стоку радіонуклідів зачіпає саме українські території.

Шахта розташована близько до водостоку Сіверського Донця. Між нею та річкою є чимало гірничих вирубок. Цими підземними лабіринтами забруднена вода й може дійти до самого Донця.

Питну воду з нього отримують близько 90% населення Донецької та до 40% Луганської області. Україна моніторить якість питної води в цих областях.

"Те, що робить Захарченко, - це шантаж і форма тероризму. Це "повзучий тероризм", наслідки якого будуть проявлятися в довгостроковій перспективі, і прогнозувати їх складно. Україна вимагає від терористів припинити цей шантаж", - заявив в інтерв'ю BBC News Україна Остап Семерак, міністр екології та природних ресурсів.

Відтепер Україна вимагатиме міжнародного дослідження ситуації на "Юнкомі". Однак поки що невідомо, під парасолькою якої саме організації чи з допомогою яких країн-партнерів можна буде цього домогтися.

"У 1970-х роках, коли будувалася Чорнобильська АЕС, російські експерти казали, що ніякої загрози немає, а потім відбулася трагедія світового масштабу. Я абсолютно не довіряю незрозумілим інститутам, висновки яких оприлюднюють терористи "ДНР". У мене питання, а чи були ці російські експерти на тій території, чи спускалися вони туди?" - зауважує Остап Семерак.

У квітні місцеві телеканали розповідали, що шахту відвідали депутати так званої народної ради "ДНР", а також провели засідання, участь в якому брали всі зацікавлені сторони.

Про російських експертів там не згадувалося.

Але водночас автори сюжетів зауважують, що місцеві мешканці занепокоєні затопленням шахти.

Коли у 2003 році дослідження на "Юнкомі" проводили данські експерти, то вони працювали безпосередньо на шахті.

Копирайт изображения Valeri Gikavi
Image caption Українська влада сумнівається, чи російські експерти, на яких посилаються сепаратисти, справді провели ретельне дослідження шахти на місці. BBC відправила запит цим експертам і чекає на відповідь

За прогнозами Олексія Василюка, масове й неконтрольоване затоплення шахт на Донбасі може призвести до того, що великі об'єми забруднених ґрунтових вод потраплять у річки й Азовське море.

"Після Чорнобиля" це буде друга подія в історії України, яку за масштабом та руйнівним впливом на довкілля можна буде визнати екологічною катастрофою", - наголошує експерт.

Отруєння питної води, загибель тварин і риби в річках і морі можуть стати першими проявами такого забруднення.

BBC News Україна звернулася із запитами до інституту "Шахтопроект" у Санкт-Петербурзі, до екологічного департаменту Донецької ОДА, а також за коментарями до українського державного підприємства "Дніпрогіпрошахт", що готувало проект виведення шахти з експлуатації.

Ми запитали про можливі наслідки затоплення шахти.

На момент виходу матеріалу на жодне з цих звернень відповіді не надійшло.

Стежте за нами в Telegram! Ми надсилаємо туди головні новини і добірку найкращих статей.

Новини на цю ж тему