Як правильно робити революції - огляд ЗМІ

майдан Копирайт изображения Getty Images

Читайте в огляді західних ЗМІ:

  • Як народжуються революції
  • Трамп, Макрон і Меркель
  • Як відбуваються революції

Як народжуються революції

У колонці для Washington Post відома журналістка Енн Епплбаум пише про те, чому одні вуличні протести призводять до зміни режиму, а інші ні.

Епплбаум згадує про те, як незадовго до падіння Берлінського муру військовий зі Східної Німеччини відчинив ворота і дозволив натовпу перетнути межу між двома Німеччинами. Він декілька разів запитував керівництво про те, як йому діяти в ситуації, коли люди вимагають дати прохід, але вказівок так і не отримав. Зрештою він сказав собі, що з того моменту буде діяти так, як вважає за потрібне.

Епплбаум пише, що та ситуація яскраво демонструє, як і чому вуличні протести іноді можуть призводити до політичних змін.

"Вони можуть звертатися до глибшого рівня моралі й таким чином переконувати можновладців змінити курс, покласти край репресивному режиму чи використанню сили", - пише автор колонки.

Копирайт изображения Reuters
Image caption У Вірменії влада пішла на поступки протестувальникам

На її думку, у Вірменії політичний протест спрацював з тієї самої причини, що і в Україні в 2014 році чи в Берліні в 1989 році. Учасники протесту підштовхнули ключову фігуру поставити під сумнів легітимність режиму, вважає Епплбаум.

Вона додає, що є приклади, коли протести не давали результату. Це сталося в Москві у 2012 році, у Гонконзі в 2014-му, у Варшаві в 2015-му, а також у Венесуелі протягом останніх років.

"Іноді демонстрації провалюються через те, що вимоги є занадто розмитими і незрозумілими для багатьох. Іноді це трапляється, тому що режим вдається до насильства, щоб зупинити протест, і люди починають боятися. А в деяких випадках протест не має успіху, бо не вистачає сил зайняти публічний простір", - пише Епплбаум.

Але вона підкреслює, що найчастіше мітинги закінчуються провалом через те, що немає такої людини, як та, що відчинила ворота в Берліні у 1989 році.

На думку автора, для того, щоб протест був успішним, недостатньо лише перебувати на площі. "Рух має приєднатися до політичної партії або стати нею, вуличні лідери мають стати політиками. У демократичних країнах вони після цього мають перемогти на виборах", - зауважує Епплбаум.

Трамп, Маркон і Меркель

Одразу декілька британських та французьких газет порівнюють сьогоднішній візит німецького канцлера Ангели Меркель до США з нещодавнім триденним американським вояжем французького президента Еммануеля Макрона.

Financial Times пише, що зустріч Меркель із Дональдом Трампом "затьмарив тріумф Макрона". Тоді як візит французького лідера "зацементував його статус улюбленого європейця Трампа", у поїздці Меркель не передбачені ані бенкети, ані промова у Конгресі, ані прояви симпатії від американського президента.

Як зауважує газета, "найвпливовіша жінка Європи" проведе в Білому домі лише дві з половиною години.

Копирайт изображения Getty Images

Видання цитує неназваного посадовця, який радить не порівнювати два візити. Макрон перебував у США з "державним візитом", а Меркель поїхала на "робочу зустріч".

Financial Times пише, що багато хто в Берліні вбачає у цьому значний символізм. "Дивовижно бачити, наскільки швидко Німеччина перетворилася з улюблениці Америки та її бажаного партнера в Європі на одного з поганих хлопців", - цитує газета директора Європейської програми Німецького фонду Маршала Яна Тешау.

На думку Financial Times, Меркель приїхала до Вашингтона, щоб не допустити торгової війни між Європою та США, але в Берліні з цього приводу не мають надто значних очікувань.

Із цим погоджується французька Monde. Газета пише, що Меркель завітала до США "без ілюзій". При цьому видання зазначає, що причиною такого короткого візиту є не лише "відсутність особистої алхімії між двома лідерами", але й те, що після важкого формування уряду Меркель втратила образ лідера Європи й гаранта ліберального світового порядку.

А британська газета Guardian зауважує, що Меркель прибула до Вашингтона з "фактами для запобігання торговій війні". Одним із них є те, що США експортують більше автомобілів німецьких марок, зібраних на американській землі, ніж імпортують з Німеччини. Попри це, видання припускає, що "імпульсивний американський лідер навряд чи піддасться впливу".

Яке житло підходить молоді

Чи потрібна молодим людям вітальня? Як пише Independent, на це питання має відповідь глава відомого архітектурного бюро Zaza Hadid Architects Патрік Шумахер. На його думку, ідеальним житлом для покоління міленіалів є квартира-студіо розміром з готельний номер і без вітальні.

Архітектор вважає, що таке житло відповідає стилю життя молодих людей, які проводять удома мало часу через роботу і зустрічі з друзями. Шумахер пропонує змінити правила щодо мінімальної площі квартир, адже це дозволить будувати більше квартир-студіо для тих, хто не може собі дозволити велике помешкання.

Копирайт изображения YO HOME

Як зазначає Independent, у Сполученому Королівстві мінімальна площа однокімнатної квартири становить 37 метрів, тоді як у Японії лише 25.

"Ті, хто зараз роблять непростий вибір між витрачанням 80% свого доходу на квартиру в центрі й добиранням до центру міста здалеку, зможуть у менш зарегульованому майбутньому оцінити нові варіанти. Можливо, вони обиратимуть меншу за площею, але ближчу до центру квартиру, за яку доведеться платити вже 60 відсотків доходу", - цитує Шумахера видання.

Архітектор, який сам живе в Лондоні, вважає, що норматив про обов'язкові 37 метрів у новозбудованих квартирах є патерналістським.

При цьому він жалкує про те, що в дебатах про меншу площу житла люди часто переходять на емоції й вдаються до порівнянь із будиночками для кролів і нетрями.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему