Кілер "Ісламської держави": "Я вбив понад сотню людей і не шкодую про це"

Калашников Копирайт изображения Getty Images

У Сирії вже сім років триває жорстока громадянська війна. Уряд президента Башара Асада воює одночасно проти різних повстанських угруповань та джихадистів "Ісламської держави". Сирійське місто Ракка стало ключовим місцем конфлікту. Це історія про те, як мирний демонстрант потрапив в криваву м'ясорубку війни та сам став вбивцею.

Увага! У тексті присутні описи катувань. Деякі імена змінені або видалені.

Халед став кілером не одразу.

Все почалося з того, що шістьом чоловікам наказали прибути на аеродром в Алеппо на північному заході Сирії, де французький інструктор мав навчити їх вбивати за допомогою пістолетів, зброї з глушником та снайперських гвинтівок.

Вони вчилися вбивати методично та використовували полонених в якості мішеней.

"Нашими навчальними мішенями були полонені солдати режиму [Башара Асада]. Вони ставили їх в такі місця, що вбити їх міг тільки снайпер. Або вони відпускали групу в'язнів і просили нас вбити одного, не чіпаючи інших", - розповідає Халед.

"Велика частина вбивств відбувається з мотоцикла. Вам потрібно, щоб хтось керував мотоциклом, а ви сиділи ззаду. Ви під'їжджаєте до машини вашої жертви - потім стріляєте, і їй вже не сховатися", - додає він.

Халед (вигадане ім'я. - Ред.) навчився, як стежити за людьми; як підбиратися до цілей, до яких він не може підійти дуже близько; як відволікти увагу конвою автомобілів, аби інший вбивця вразив ціль.

Це було криваве та жорстоке навчання. Але влітку 2013 року, незабаром після того, як сирійська армія відступила з Ракки, воно дуже допомогло лідерам "Ахрар аш-Шам" - угрупованню ісламістів, які прагнули встановити контроль над містом та усунути своїх ворогів.

Копирайт изображения AFP
Image caption Сирійські повстанці ненадовго захопили Ракку в 2013 році. Незабаром їх витіснили звідти бойовики "Ісламської держави"

Халед був одним з командирів групи, яка відповідала за безпеку в Рацці.

Втім, в бесіді з ВВС він наголошував, що в 2011 році, коли сирійська революція тільки починалася, він був мирною людиною, "трохи релігійним, але не занадто", і займався організацією паломництва.

"Це було цікаве відчуття свободи, змішане з острахом перед режимом", - згадує він то день, коли приєднався до протестів проти Башара Асада.

"Ми відчували, що робимо щось, щоб допомогти нашій країні, принести їй свободу і мати можливість вибрати іншого президента замість Асада. У нас була невелика група, не більше 25-30 людей", - згадує він.

"Я прийшов помститися, тому я не боявся"

Халед запевняє, що ніхто й не думав приносити зброю на перші акції протесту - "нам не вистачало сміливості для цього". Проте спецслужби все одно затримували та били людей.

Одного разу вони затримали і його самого: "Вони забрали мене з мого будинку в кримінальний департамент, потім в інші департаменти - політичної безпеки, державної безпеки ... а потім в центральну в'язницю, де я провів місяць, після чого мене випустили".

"До того моменту, коли я потрапив до в'язниці, я не міг ходити та не міг спати через болі в спині", - згадує Халед.

Копирайт изображения AFP
Image caption Протести в Сирії почалися у березні 2011 року в місті Дараа. Спроба їх придушити призвела до повстання проти уряду Башара Асада

Халед розповідає, що його найжорстокішим мучителем був охоронець кримінального департаменту, який змушував його вставати на коліна перед портретом президента Асада і говорив: "Твій Бог помре, а він не помре. Бог помирає, а Асад виживає".

"Він приходив на роботу кожен наступний день, і я знав, що мене будуть катувати, - згадує Халед. - Він підвішував мене за руки ланцюгами до стелі. Він змушував мене роздягнутися, потім прив'язував мене до "летючого килима" (знаряддя тортур, у використанні якого Amnesty International звинуватило сирійських силовиків. - Ред.) та бив мене по спині батогом. При цьому він говорив мені: "Я ненавиджу тебе, ненавиджу, я хочу, аби ти помер. Я сподіваюся, що ти помреш у мене на руках".

"Я вийшов з в'язниці паралізованим, і коли мене перевели в центральну в'язницю, ув'язнені плакали, побачивши мене. Мене внесли на носилках. Я вирішив, що якщо Бог врятує мене, то я вб'ю його (охоронця), де б він не знаходився. Навіть якщо він поїде в Дамаск, я вб'ю його", - розповідає колишній мирний демонстрант.

Image caption Халеда затримали і катували після того, як хтось побачив його на кадрах відеозапису антиурядового протесту

Після виходу з в'язниці Халед взявся за зброю, щоб боротися проти уряду. Він каже, що допоміг 35 солдатам сирійської армії втекти з 17-ї резервної дивізії, яка розташовувалася на північному сході країни.

Деяких з них він викрав, а їхні речі продав, аби отримати грошей для купівлі зброї.

Халед зізнається, що іноді користувався допомогою гарних жінок, аби вони спокушали "великих шишок, які нападають на учасників протесту". Він зберігав їм життя, але змушував їх записувати відео з засудженням режиму Асада, щоб вони вже не могли служити йому. За свого першого заручника він зажадав викуп у розмірі 15 автоматів Калашникова або їх вартість готівкою.

Але одна людина не отримала такої милості від Халеда - охоронець, який катував його.

Копирайт изображения AFP
Image caption Після втрати контролю над містами повстанці знищували і символіку уряду Башара Асада, і полювали на його силовиків

"Я збирав інформацію про нього в людей, які працювали в кримінальному департаменті, поки не знайшов його. Ми простежили за ним до його будинку і взяли його".

"Він сказав мені щось, про що я йому пізніше нагадав. Коли я був у в'язниці, він говорив мені: "Якщо ти покинеш цю в'язницю живим, і тобі вдасться зловити мене, не проявляй милості до мене"- я так і зробив".

"Я відвів його на ферму біля центральної в'язниці, де була звільнена (від армії Башара Асада.- Ред.) зона. Я відрізав йому руку ножем для обробки м'яса. Я вирізав йому язика і порізав його ножицями. Але мені і цього було мало. Я вбив його, коли він сам благав про це. Я прийшов помститися, тому я не боявся", - згадує Халед.

Копирайт изображения MARCO LONGARI/AFP
Image caption Халед іноді обмінював полонених на автомати Калашникова

"Попри всі тортури, які я до нього застосував, я не відчуваю ніякого жалю або скорботи. Навпаки: якби він раптом знову став живим, я б зробив те ж саме".

"Якби існувала влада, якій можна було б поскаржитися, сказати, що він б'є і принижує ув'язнених, то я б не робив цього з ним. Але скаржитися було нікому, і ніхто не міг зупинити його", - пояснює колишній бойовик.

Халед втратив віру в революцію. Він зосередився на щоденній боротьбі за власне існування. І незабаром він буде грати ще більш похмуру роль в сирійському конфлікті - стане вбивцею з угруповання "Ісламська держава".

дружньо посміхався"Ісламській державі" ... а потім вбивав їх"

Дружба або зрада, сварки з приводу тактики та зловживання владою: все це змушувало багатьох сирійських повстанців переходити з одного угруповання в інше, іноді по кілька разів.

Так, Халед покинув ісламістське угрупування "Ахрар аш-Шам", де його навчили вбивати, і приєднався до "Фронту ан-Нусра", який тоді був осередком "Аль-Каїди" в Сирії.

На початку 2014 року "Ісламська держава" - над якою він та інші бійці колись сміялися як над дрібним та неорганізованим угрупованням - витіснило повстанців з Ракки. Місто стало столицею "халіфату" джихадистів.

Копирайт изображения AFP
Image caption Правління "Ісламської держави" в місті Ракка тривало понад чотири роки - до жовтня 2017 року

Бойовики залякували місцеве населення відрубуванням голів, розп'яттями та тортурами. "Ісламська держава" могла забрати їхню власність, вбити або відправити до в'язниці через зовсім дурні причини", - говорить Халед.

"Фотографування, використання мобільних телефонів - все це каралося. За куріння можна було потрапити до в'язниці. Вони робили все - вбивали, грабували та ґвалтували".

"Вони могли звинуватити невинну жінку в зраді, потім забити її камінням до смерті на очах у її дітей. Я не можу навіть курку вбити на очах у своїх дітей".

Джихадисти підкуповували лідерів повстанців грошима та високими посадами. Халеду запропонували роботу "керівника безпеки" і дали в підпорядкування бійців "Ісламської держави". Він розумів, що відмова означатиме смертний вирок, тому він пішов на страшний внутрішній компроміс.

"Я прийняв пропозицію, але за згодою голови ан-Нусри Абу аль-Аббаса я став подвійним агентом. Я показував "Ісламській державі" дружню посмішку, але я міг таємно викрадати і допитувати їхніх членів, а потім вбивати їх. Першим, кого я викрав, був сирієць, керівник тренувального табору "ІД".

"Я "зливав" "Ісламській державі" все, що мені велів Абу аль-Аббас. Частина інформації була вірною, аби вони повірили мені. Водночас я дізнавався їх секрети".

У "Фронту ан-Нусра" були зрозумілі мотиви для шпигунства за "Ісламською державою". У 2013 році вони відкинули пропозицію лідера "Ісламської держави" Абу Бакра аль-Багдаді про злиття і зблизилися з іншими повстанськими угрупованнями.

Рішення Халеда виглядало як самогубство, проте вмирали інші. Він каже, що вбив близько 16 осіб за наказом "Ісламської держави", застреливши їх в їх будинках з пістолета з глушником.

Він стверджує, що бойовики "Ісламської держави" продавали свою релігію за гроші, зраджуючи таким чином "Ахрар аш-Шам" та Сирійську вільну армію - альянс сил, які підтримував Захід, і який першим відвоював Ракку у військ Башара Асада.

Копирайт изображения BULENT KILIC/AFP
Image caption Халед розповідає, що "Ісламська держава" наказувала йому таємно вбивати людей

Однією з його жертв став ісламський богослов з Аль-Баба. "Я постукав у двері, він відкрив. Я відразу зайшов всередину і націлив пістолет йому в обличчя. Його дружина почала кричати. Він знав, що я прийшов убити його".

"Перед тим, як я зміг щось сказати йому, він запитав мене: "Що тобі потрібно? Гроші? Ось мої гроші - бери, скільки хочеш". Я сказав, що гроші мені не потрібні. І я замкнув його дружину в іншій кімнаті".

"Потім він сказав: "Забери мої гроші, якщо хочеш - мою дружину, і можеш спати з нею у мене перед очима, але не вбивай мене". Після цих слів я з легкістю вбив його", - розповідає Халед.

"Коли я дивлюся на себе в дзеркало, то бачу там принца"

Еміри "Ісламської держави" в Рацці любили все нове і часто вбивали тих, кого підкупили, щоб влити в рух свіжу кров. Іноді вони звинувачували в їхній смерті літаки коаліції на чолі з США, іноді їм було все одно. Через місяць після початку роботи на "Ісламську державу" Халед був впевнений, що скоро доберуться і до нього.

Зі страху за своє життя вбивця втік - спочатку на машині в Дейр-ез-Зор, а потім до Туреччини.

Image caption Халед розповідає свою історію в документальному фільмі ВВС "Сирія: світова війна"

На питання, чи шкодує він про щось і чи боїться можливого суду, Халед відповідає просто: "Все, про що я думав, було: як мені втекти та залишитися в живих".

"Те, чим я займався, - це не злочин. Коли ви бачите, як хтось загрожує зброєю і б'є вашого батька, вбиває вашого брата і ваших родичів, ви не можете бути спокійним, і ніяка сила не може вас зупинити. Те, що я робив, - це була самооборона".

"Я вбив близько ста людей в битвах проти режиму та "Ісламської держави", і я не шкодую про це ... тому що Бог знає, що я ніколи не вбивав мирних жителів та невинних людей".

"Коли я дивлюся на себе в дзеркало, то бачу там принца. І я добре сплю ночами, тому що всі, кого вони наказували мені вбити, заслуговували смерті", - вважає Халед.

"Коли я покинув Сирію, я знову став цивільним. Тепер, якщо хтось говорить мені якусь грубість, я відповідаю: "Як вам буде завгодно".

Інтерв'ю в Халеда журналісти взяли в минулому році для документального фільму BBC "Сирія: світова війна".

Новини на цю ж тему