Архієпископ Климент: УПЦ жодного стосунку до "русского мира" не має

Климент Копирайт изображения news.church.ua
Image caption Архієпископ Ніжинський та Прилуцький Климент очолює Синодальний інформаційно-просвітницький відділ Української православної церкви (Московського патріархату)

Найбільша канонічна церква в Україні - Українська православна церква (Московського патріархату) - УПЦ МП - розкритикувала звернення президента Петра Порошенка, Верховної Ради та інших церков до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням дозволити створити в Україні помісну церкву.

В УПЦ МП вважають, що так держава втручається у церковні справи й шкодить ідеї подолання розколу української церкви.

Про те, на яку реакцію Константинополя очікує УПЦ МП, чи побоюються там масового відходу вірян та про стосунки з СБУ розповів у інтерв'ю BBC News Україна голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу церкви архієпископ Климент (Вечеря).

Втручання політики

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів
"УПЦ не має відношення до "русского мира", - архієпископ Климент

BBC News Україна: Чому ієрархи УПЦ МП критично поставилися до звернення президента, парламенту та інших православних церков до Константинопольського патріарха?

Архієпископ Климент: Ми завжди критично ставимося до втручання політиків у життя церкви.

Ми не даємо рекомендацій президенту і міністрам, як будувати політичну систему.

І чекаємо, що політики не втручатимуться у церковний устрій та не примушуватимуть вірян змінювати їхні відносин з церквою.

Ми занепокоєні, що подекуди відбувається брутальне втручання політики у церковне життя. На місцевому рівні йдуть вказівки закликати громадян, щоб вони виступали з ініціативами про зміну церковного устрою.

Так бути не може, адже є свобода совісті і кожна людина має вільно обирати церкву та церковний устрій.

BBC News Україна: В Україні є мільйони людей, які називають себе православними, але перебувають поза канонічною церквою. Можливо, допомога влади, щоб повернути їх "в лоно світового православ'я" - це гарна справа?

А.К.: Багато політиків у такій допомозі є нещирими, адже головна їхня мета тут - політичні дивіденди.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Предстоятель УПЦ МП Онуфрій на зустрічі з президентом у квітні висловив позицію своєї церкви щодо звернення до Константинополя

BBC News Україна: Причетні до переговорів люди відзначають, що діалог з Константинополем про створення помісної церкви має дві складові: звернення церковної і світської влади.

А.К.: Це створені окремими політиками міфологеми.

За час дискусій про цю тему не почули жодного слова з вуст Константинопольського патріарха ані про українську автокефалію, ані про визнання розкольників, ані про те, що він може надати томос (Документ про визнання автокефалії. - Ред.)

А наші політики найвищого рівня виступають у ролі прес-служби Константинопольського патріарха, хоча сама патріархія нічого не сказала.

BBC News Україна: А комюніке Синоду (У документі Синоду Константинопольського патріархату від 22 квітня вказується, що Вселенський патріархат "прийняв прохання про надання автокефалії зі сторони політичних і церковних осіб (з України)…, і вирішив погоджувати це з іншими братніми православними церквами", - Ред.)?

А.К.: Воно особливо нічого нам не розповідає - йдеться про створення ще однієї комісії, як це було минулого і позаминулого року.

Всі ми можемо читати візантійські тексти між рядків, і розуміємо, що Константинопольський патріархат не дасть прямої відповіді на ці звернення.

Як і не може просто так відкинути звернення такого високого рівня як лист президента України.

Канони про розкол не змінилися

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Президент України Петро Порошенко та Святійший Вселенський Патріарх Варфоломій I під час зустрічі в Стамбулі 9 квітня 2018 р.

BBC News Україна: Все ж, яку реакцію очікуєте від Константинополя на це звернення?

А.К.: Буття держави залежить від політичної ситуації та історичних обставин.

А буття церкви залежить від євангельських законів та церковних канонів.

Ситуація з церковним розколом в Україні триває вже 27 років. За ці роки ні євангельські закони, ні церковні канони, ні ставлення до розколу не змінилися.

Тому важко буде пояснити якесь рішення Константинопольського патріарха сьогодні, якщо він відкидав подібні ініціативи раніше.

Іноді складається враження, що деякі чиновники намагаються шантажувати Константинопольський патріархат, примусити його порушити церковні канони, які він не порушував десятиліттями.

BBC News Україна: Якщо томос все ж раптом дадуть - ким буде для вас новоутворена автокефальна церква: розкольниками, партнерами, конкурентами?

А.К.: Ми розуміємо, що Константинопольський патріарх є відповідальною людиною.

Зробити щось, що не об'єднало церкви, а роз'єднало б їх - це не просто не гідне очільника церкви, а є гріховною справою, що принесе багато шкоди для місії церкви.

По-друге, слід розуміти, що Константинопольський патріарх… не може вирішити всі питання. Вони мають вирішуватися церковним консенсусом.

Серед помісних церков світу ставлення до розкольників одностайне, адже майже у кожній помісній церкві є свої розкольники.

Якщо в неканонічний спосіб узаконювати розкол, то це призведе до хаосу у всіх помісних церквах.

У кого скільки вірян

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Голова Української православної церкви (Київського патріархату) Філарет

BBC News Україна: Є точка зору, що багато парафій УПЦ МП у випадку надання канонічності автокефальній церкві можуть перейти до неї. Розглядаєте таку можливість?

А.К.: За останні десятиліття всі, хто хотів кудись перейти, це зробили.

Зараз церковна ситуація і статистика стабільні.

Навіть за останні три роки, коли здійснювався шалений тиск на наші парафії у західній Україні - "Правий сектор" та інші маргінальні войовничі організації примушували вірян переходити з однієї конфесії в іншу, захоплювали церковні приміщення - конфесійна ситуація у цих регіонах не змінилася.

Загалом за ці роки було загарбано не більше 40 храмів. Це не означає, що зникло 40 парафій - просто відібрали 40 приміщень.

Ці парафії існують у напівпідпільному стані й проводять богослужіння у непристосованих для цього приміщеннях.

А загалом кількість парафій у нас тільки зросла, у тому числі й на заході.

Релігійність людей різна.

Ті, хто відвідують храм щотижня й живуть церковним життям, чутливо ставляться до питань конфесійної приналежності. І через політичну ситуацію чи інші, не пов'язані з релігією, чинники вони свій релігійний вибір не змінюватимуть.

Копирайт изображения news.church.ua
Image caption Митрополит Онуфрій дуже обережно висловлюється щодо впливу політиків на процес подолання церковного розколу в Україні

BBC News Україна: Чи є дані про переходи парафій між церквами?

А.К.: За даними державної реєстрації, за останні три роки змінили конфесію не більше п'яти парафій (Тобто, перейшли від УПЦ МП до УПЦ КП. - Ред.).

BBC News Україна: За статистикою, УПЦ МП має більше ніж удвічі більше парафій, ніж УПЦ КП. І водночас соцопитування свідчать, що 40% українських православних ідентифікують себе з Київським патріархатом, а з УПЦ Московського патріархату - лише близько 20%. Чому такий розподіл?

А.К.: Участь у церковному житті насправді бере досить невеликий відсоток населення, а більшість відвідують богослужіння час від часу.

Тому, коли говоримо про статистику кількості парафій, то саме це показник релігійних людей - тих, для кого церква є невіддільною частиною життя.

Соціологічні ж опитування не проводяться біля храмів. Коли запитують у пересічного громадянина, ще й специфічним способом: ви за московську церкву чи за київську - то результати можуть бути передбачуваними.

Копирайт изображения cerkva.info
Image caption За соціологічними опитуваннями, Київський патріархат має більше вірян, однак парафій значно більше в УПЦ МП. На фото освячення храму УПЦ КП у Білгород-Дністровському прикордонному загоні

Я б звернув увагу на інші цифри - у Київському патріархаті не тільки менше парафій, а й у кілька разів менше священиків та фактично відсутнє чернецтво.

Священики самі собою не з'являються, вони є невеликим відсотком від загальної кількості вірян громади.

Це свідчить про реальну кількість вірян Київського патріархату, а не тих, хто лише ідентифікує себе з церквою, не беручи участі у церковному житті.

УПЦ МП і "русский мир"

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Священики на Донбасі працюють з вірянами по обидва боки конфлікту. На фото - самохідна арилерійська установка проросійських сепаратистів під час боїв у лютому 2015 року

BBC News Україна: Чи стала пов'язаність УПЦ МП з Москвою - нехай її й називають чисто духовною - проблемою після 2014 року? Публіцисти навіть говорять про "репутаційну катастрофу" УПЦ МП та її закликів до миру, тоді як УПЦ КП однозначно стала на бік Євромайдану та Збройних сил України.

А.К.: Рішення церкви треба мотивувати не політичними чинниками, а її місією у сучасному світі.

Навряд чи хтось вправі закликати до чогось, що суперечить євангельським принципам.

Тому позиція УПЦ стосовно миру свідчить, що для нас важливим є Євангеліє, а не геополітика.

BBC News Україна: Яким, у такому разі, є ставлення УПЦ МП до концепту "русского мира"? Чи не є УПЦ його елементом?

А.К.: Українська православна церква жодного стосунку до концепту "русского мира" не має.

Ми це заявляли відкрито, зокрема і в офіційних документах нашої церкви.

Ці концепції не мають нічого спільного з євангельським вченням. Ми проповідуємо лише те, що говорив Христос і що вчили святі отці.

У них такої концепції немає.

Копирайт изображения news.church.ua
Image caption Священик УПЦ МП у 59-у військовому госпіталі в Северодонецьку

BBC News Україна: Очільник УПЦ Київського патріархату Філарет заявив: якщо українська помісна церква все ж отримає томос, то УПЦ МП треба буде змінити назву на "український екзархат Російської православної церкви" й віддати Києво-Печерську Лавру. Можете прокоментувати ці слова?

А.К.: Константинопольський патріарх жодного разу не промовив слово "томос" і не заявив, що його позиція щодо розколу в Україні змінилася.

Тому дивно чути такі слова від очільника Київського патріархату, який намагається переконати суспільство у тому, чого не існує…

Подібні заяви не ґрунтуються на врахуванні позиції вірян Української православної церкви, а це - мільйони громадян України.

Тому такими заявами очільник Київського патріархату просто закликає до релігійної війни. Вочевидь, за такі слова потрібно нести відповідальність.

BBC News Україна: Тобто, змінювати назву не будете?

А.К.: Ми свою назву отримали раніше, ніж незалежна українська держава. Вона зареєстрована в усіх документах і немає жодних законних підстав її змінювати.

Якісь ініціативи зі сторони держави щодо перейменування УПЦ ми можемо розглядати лише як спроби дискримінації мільйонів громадян за релігійними переконаннями.

Претензій СБУ немає

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Діалог між церквами в Україні триває вже більше 20 років, однак суттєвих результатів на шляху подолання церковного розколу він не приніс

BBC News Україна: Як складаються відносини УПЦ МП зі Службою безпеки України?

А.К.: Голова СБУ неодноразово заявляв, що у Служби безпеки України до УПЦ як найбільшої релігійної спільноти України ніяких претензій немає.

BBC News Україна: Але в СБУ нещодавно розповідали, наприклад, про розслідування щодо ймовірного використання культових споруд УПЦ МП "спецслужбами РФ" для розвідки на Донбасі та в інших регіонах.

А.К.: Про жодне провадження проти наших єпископів я не чув.

Якщо і були якісь порушення законодавства, то є відповідні державні органи, які мають це досліджувати.

Те, що за всі ці роки ми не чули про якісь результати подібних розслідувань, а все озвучувалося лише у медійній сфері, може свідчити, що тема є інформаційним вкидуванням окремих осіб, депутатів, які тиражують таку дезінформацію.

BBC News Україна: Священики УПЦ МП на Донбасі за весь час конфлікту поводилися відповідно до законодавства України?

А.К.: УПЦ під час конфлікту на Донбасі виконувала і виконує важливу місію для підтримки миру і незагострення ескалації там.

У порівнянні з кількістю співробітників СБУ, МВС і Міноборони, які тисячами порушили свою присягу і перейшли на бік або окупаційної влади, або незаконних формувань, наша церква є прикладом, як у таких складних умовах потрібно дотримуватися своїх принципів і бути вірним батьківщині.

Що знали про Лусваргі

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Український суд засудив Рафаеля Лусваргі до 13 років в'язниці за двома статтями: створення терористичної організації та створення незаконних збройних формувань. Але згодом інший суд скасував цей вирок для можливого обміну полоненими та призначив новий розгляд справи

BBC News Україна: Розкажіть про ситуацію з бразильцем Рафаелем Лусваргі. Є чіткі свідчення, що він воював на боці сепаратистів, і після цього отримав прихисток в одному з храмів УПЦ МП. Як це могло статися?

А.К.: Чому так сталося - це питання не до Української православної церкви, а до українського судочинства, прокуратури, СБУ та інших інституцій, за результатом дій яких ця людина отримала повне право жити на території монастиря або у будь-якому іншому приміщенні міста Києва.

Тому дивно чути, ніби монастир УПЦ когось переховував.

Ця людина там жила, оскільки мала на це повне право, і його надала йому українська держава...

BBC News Україна: Все ж, тут питання моралі - йдеться про особу, яка воювала проти українців.

А.К.: Навряд чи ченці цього монастиря чітко розуміли, ким є цей чоловік.

(Згодом архієпископ Климент уточнив, що ченці могли знати про участь Лусваргі у бойових діях на Донбасі, однак не знали про його заяви "дійти до Києва". На їхнє ставлення вплинуло і рішення суду, який фактично випустив бразильця на волю, що можна розцінити як відсутність серйозних претензій до нього з боку українського закону. - Ред.).

По-друге, у монастирі він не займався жодною деструктивною діяльністю.

Так само, як тисячі інших людей, він міг там молитися чи виконувати послухи, що не становлять жодної загрози для безпеки України.

BBC News Україна: Ще одне зі звинувачень, що УПЦ нібито відмовляється відспівувати бійців АТО.

А.К.: Мені було дуже прикро почути, що президент України озвучив це звинувачення у прямому ефірі на одному з головних телеканалів.

Цей фейк уже неодноразово спростовувався не лише представниками церкви, а й рідними та близькими загиблих наших бійців, які ніколи не отримували від священиків УПЦ відмови у відспівуванні наших солдат, якщо вони належали до УПЦ.

Допомога полоненим

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Церкви були залучені до переговорного процесу щодо обміну полоненими на Донбасі

BBC News Україна: Щодо обміну полоненими, до якого була залучена УПЦ. Можете розказати, якою є ситуація зараз?

А.К.: Поки цей обмін відбувався за рахунок ініціатив лише церкви, конкретних дій наших священиків, які на свій страх і ризик намагалися повернути з полону своїх парафіян, це було досить успішно.

Після того, як політики захотіли отримувати собі дивіденди і політичний піар на поверненні полонених, цей процес тимчасово зупинився.

Є складнощі у перемовинах як з тими, хто сьогодні керує багатьма процесами на окупованій території Донецька і Луганська, так з представників влади, які в Росії контролюють цю ситуацію.

Але ж ми не втрачаємо надії, тому що це наше завдання - просити, умовляти у відповідь на ті прохання, які до нас щодня надходять від рідних, близьких наших українських воїнів.

Копирайт изображения УНІАН
Image caption Митрополит Онуфрій та радник голови СБУ, парламентер Центру сприяння звільнення полонених і заручників при СБУ Юрій Тандит в Києво-Печерській лаврі, 4 січня 2017 р.

BBC News Україна: Ваша участь у процесах обміну - це ініціатива окремих священиків, чи процес, у якому бере участь вся ваша структура? Ви при цьому дієте самостійно за проханнями рідних полонених чи у вас є якась координація з українською владою, СБУ? Ваш партнер по діалогу - це РПЦ, російська влада, керівники "народних республік"?

А.К.: У різні періоди процес відбувався по-різному. Спочатку це була ініціатива окремих священиків, але мала благословення настоятеля нашої церкви.

Сьогодні це процеси, в яких синхронно діє як українська влада, так і церква, і разом ми намагаємося знайти якісь точки дотику.

Завдяки тому, що на території Донецької й Луганської області, які сьогодні непідконтрольні Україні, діють парафії УПЦ, вони мають, так би мовити, покликання опікуватися нашими полоненими.

Священики цих парафій відвідують час від часу наших хлопців у місцях утримання.

Також відбувається діалог з тими, хто їх утримує, з проханнями про обмін чи інші умови, щоб наші солдати повернулися на батьківщину.

Це не завжди просто, бо умови часто змінюються. Коли вже досягнуто якихось домовленостей, трапляється так, що за лічені години до обміну все змінюється, і, на жаль, процес зривається...

Image caption Архієпископ Климент: Якщо в антиканонічний спосіб узаконювати розкол, то це призведе до хаосу у всіх помісних церквах

BBC News Україна: До звільнення скількох полонених причетна УПЦ?

А.К.: До звільнення усіх полонених причетна УПЦ.

І те, що дуже багато політиків намагаються це приховати або надати іншого змісту процесу повернення полонених, - викликає лише подив і посмішку з боку тих людей, які безпосередньо залучені до процесу навіть не обміну, а повернення наших полонених - тому що більшу частину полонених не обміняли, а просто повернули - без будь-яких умов.

BBC News Україна: Йдеться про десятки чи сотні людей?

А.К.: Десятки.

BBC News Україна: Чи берете ви участь у підготовці до наступного "великого обміну"?

А.К.: Зараз складно говорити про це, бо у Росії трохи змінилася ситуація: під час виборів процес зовсім зупинився, тому що без погодження з РФ, звичайно, вирішити це було б зовсім складно.

Але слід зазначити, що активну участь з боку Росії беруть представники церкви і, зокрема, патріарх Кирил дуже активно наполягає, щоб процес був розблокований.

На жаль, церква в Росії теж не може вирішити всі питання, пов'язані з конфліктом на Донбасі і заручниками.

Ми зверталися не тільки стосовно повернення тих, хто знаходиться на території Донбасу, але й тих, хто ув'язнений на території самої Росії.

Поки що я не можу розголошувати всієї інформації, але маємо надію на те, що з часом, ще цього року, цей процес знову буде активізований.

Церкви на Донбасі

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Зруйнована церква у Пісках неподалік Донецька

BBC News Україна: Частина єпархій УПЦ функціонують на непідконтрольних територіях, і в інтернеті можна зустріти звинувачення на адресу тамтешніх єпископів, що вони співпрацюють з сепаратистами й мало не освячують їм зброю.

А.К.: Наші єпископи перебувають там постійно - так само, як і мільйони громадян України.

І такі самі стосунки з місцевою, так би мовити, владою, вимушені мати наші єпископи - не більше й не менше. Це стосується і Донбасу, і Криму.

Дивно сьогодні чути подібні звинувачення особливо з боку влади або тих чиновників, які покликані забезпечувати права і свободи наших громадян на цих територіях, але нічого не роблять.

Ми зверталися неодноразово і до Міністерства окупованих територій, і до інших чиновників: а як нам діяти, як потрібно вирішувати питання, які не можна вирішити, адже інакше наша церква просто зникне?

Але жодної відповіді не отримали.

Люди залишилися там напризволяще. Так що в тих умовах, в яких наші єпископи там існують, я б сказав, що вони є надзвичайним прикладом того, як можна там існувати і не зраджувати Україну.

BBC News Україна: Тоді питання про Крим, який залишається канонічною територією УПЦ. По телевізору показували, як один з тамтешніх митрополитів освячував зброю Чорноморського флоту РФ. Як це співвідноситься з заявами УПЦ про роздільність церкви й політики?

А.К.: Потрібно у нього запитати, чому він освячував ці військові частини. Більше він не освячує військові частини.

Новини на цю ж тему