Штраф Росії за Крим: чи виконає Москва рішення Гааги?

палата Копирайт изображения AFP
Image caption У 2016 році третейський суд у Гаазі ухвалив рішення щодо стягнення з Росії 50 мільярдів доларів у справі ЮКОСу. Росія так і не заплатила.

Міжнародний Постійний третейський суд у Гаазі оголосив перше рішення щодо спору з Росією через анексію Криму та експропріацію майна українських компаній.

Вісімнадцять українських компаній та колишній голова правління "Приватбанку" Олександр Дубілет у червні 2015-го подали позов щодо порушення Росією договору з Україною про інвестиційну діяльність від 1998 року.

Підприємці скаржились, що Москва заважала їхній інвестиційній діяльності, яка врешті призвела до "експропріації цих інвестицій".

"2 травня 2018 року, порадившись, склад арбітражу ухвалив одностайне рішення, яке стосується питань відповідальності за збитки", - йдеться у повідомленні суду.

Текст самого рішення наразі конфіденційний та не оприлюднюється.

У повідомленні вказали, що Російська Федерація не брала участі у процесі й відмовлялась надавати пояснення.

Суд наголосив, що ще у 2015 році РФ повідомила, що "угода про інвестиційну діяльність не може бути підґрунтям для формування арбітражу" та що Росія "не визнає юрисдикцію міжнародного арбітражу при постійній палаті третейського суду щодо розгляду спору з позивачами".

Невизнання юрисдикції трибуналу практично унеможливлює добровільне виконання його рішення.

Після анексії Криму Росією в 2014 році майно багатьох українських приватних та державних підприємств націоналізували.

Постійний третейський суд - міжнародна організація для вирішення господарських спорів. Членами суду є 121 країна світу.

Кримський прецедент

Заступник голови МЗС України Лана Зеркаль, яка представляє державу в низці міжнародних процесів проти Росії, розкрила деякі деталі вердикту.

"Є перше рішення про компенсацію за майно, втрачене внаслідок окупації Криму. І перша перемога на цій ділянці юридичного фронту", - написала пані Зеркаль у Facebook.

За її даними, судді вирішили, що Росія несе відповідальність за дії в Криму на основі угоди про взаємний захист інвестицій між Україною та РФ.

Копирайт изображения pcacases.com

Націоналізація майна владою Росії визнана порушенням інвестиційної угоди.

За твердженням Лани Зеркаль, Росія має виплатити компенсацію у 159 мільйонів доларів постраждалим компаніям, а також компенсувати видатки, пов'язані з судовим розглядом.

Вона наголосила, що цей прецедент є надзвичайно важливим для України, адже Гаазький арбітраж найближчим часом має завершити розгляд подібних позовів щодо дії Росії в Криму від "Нафтогазу", "Ощадбанку", "Укрнафти" та "Приватбанку".

"Нам відомо, що коло компаній, які готують аналогічні позови, стає все більшим. Заохочую усі компанії, які втратили майно в Криму, активно боротися за компенсацію втрат", - повідомила пані Зеркаль.

Вона визнала, що Росія ігнорує цей процес та майже всі інвестиційні справи проти неї.

Тому отримати ці кошти буде непросто.

Це добре ілюструє й справа колишніх акціонерів компанії ЮКОС проти Росії.

Низка компаній виграла в арбітражному трибуналі в Гаазі проти Росії щодо відшкодування 50 мільярдів доларів США. Справа стосувалась протиправних дій влади Росії щодо компанії ЮКОС. Проте стягнути гроші не вдається.

Окружний суд Гааги згодом визнав рішення трибуналу неправочинним, після чого стягнення з Росії грошей через арешт майна в інших країнах суттєво ускладнилось.

Перші переможці

Копирайт изображения AFP
Image caption Після анексії Криму Росією в 2014 році майно українських підприємств націоналізували

Першими судову перемогу отримали 19 суб'єктів - 18 компаній у сфері нерухомості та колишній керівник "Приватбанку" Олександр Дубілет.

Серед позивачів були переважно будівельні компанії, наприклад, Everest Estate, Edelveis-2000, Krim Development, Aerobud, Privatoffice, Privatland, Finansovyy Kapital.

Минулого року міжнародний суд ООН у Гаазі почав розгляд справи за позовом України щодо причетності Москви до фінансування тероризму на Донбасі та порушення прав людини в анексованому Криму.

Росія бере у ньому участь і суд зобов'язав Москву до остаточного вердикту утримуватись від порушення прав кримських татар на півострові, зокрема від обмежень на представництво їхніх інтересів у власних органах, включно з Меджелісом.

Також він зобов'язав Росію забезпечення права на навчання українською мовою в Криму.

Українська сторона вважає, що ці тимчасові зобов'язання не виконуються. Тому звернулась до суду з проханням надати тлумачення свого ж наказу щодо застосування тимчасових заходів, виданого 19 квітня 2017 року.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему