Битва за Вірунґу: люди жертвують собою, аби врятувати горил

Горили Копирайт изображения Getty Images
Image caption У лісах "Вірунґи" зосереджена чверть світової популяції гірських горил, яким загрожує зникнення

У серці Африки, на кордоні Демократичної республіки Конго та Уганди, знаходяться вулканічні гори Вірунґа. Тут розташований один з найдивовижніших національних парків Африки, створений ще королем Бельгії в 1925 році.

Потрапити сюди - мрія для багатьох туристів, які хочуть побачити незайману природу Африки та місцевих тварин у їхньому природному середовищі.

Люди з усього світу їдуть сюди попри всі загрози, які можуть чекати на іноземця в нестабільній африканській країні.

В лісах на території парку "Вірунґа" живе найбільша популяція гірських горил, яких в природі залишилося не більше тисячі.

Останні 20 років битва за збереження цього виду перетворилася у смертельний двобій між рейнджерами, які охороняють парк, та місцевими бойовиками і гірничодобувними компаніями, жадібними до величезних природних ресурсів регіону.

Кілька днів тому "Вірунґа" зазнала серйозного удару після викрадення бойовиками двох британських туристів.

Під час спроби їхнього звільнення загинула рейнджер парку. Туристів пізніше звільнили живими та неушкодженими, але майбутнє парку опинилося під загрозою.

Ці події змусили керівника парку - бельгійського принца Еммануеля де Мерода - оголосити про тимчасове зупинення туристичних подорожей, аби не наражати на небезпеку туристів.

Це означає, що парк не зможе заробляти грошей, необхідних для захисту цього об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від наслідків беззаконня, яке охопило регіон у 1990-х роках.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Потрапити до "Вірунґи" - мрія тисяч туристів. Проте самому національному парку досі загрожує знищення

Принц та рейнджери проти бойовиків і гірничовидобувних компаній

З 1990-х років на сході Демократичної республіки Конго періодично спалахують бойові дії та повстання, які поставили під загрозу існування парку "Вірунґа", що займає територію у 7800 квадратних кілометрів.

Бойовики з різних угруповань заходять на територію парку та вбивають тварин заради розваги або для їжі. Внаслідок цього кількість деяких видів тварин суттєво скоротилася.

"Вірунґа жахливо постраждала: браконьєрство знищувало великі популяції ссавців у парку, було знищено інфраструктуру, загинуло багато рейнджерів, конголезьке управління дикої природи поступово втратило контроль над "Вірунґою", а ЮНЕСКО змінило статус об'єкта Всесвітньої спадщини на "знаходиться під загрозою", - розповідається на сайті національного парку про ситуацію, що склалася в 1990-2000-і роки.

Кілька років тому здавалося, що паркові кінець.

Копирайт изображения EPA
Image caption Вбиті бойовиками у національному парку "Вірунґа" горили

"Протягом останніх 25 років працівники парку пережили майже безперервну серію випробувань, починаючи з кризи біженців через геноцид в Руанді 1994 року (біженці з Руанди тікали від різанини на територію великого Конго, вслід за ними йшли руандійські бойовики. - Ред.), що спричинило серйозне знищення лісів та розповсюдження озброєних повстанців в парку. До кінця 2008 року здавалося, що з "Вірунґою" покінчено", - зазначається на сайті.

2007 року кілька країн регіону, зокрема, Демократична республіка Конго підписали угоду про збереження горил та середовища їхнього проживання. А у серпні 2008 року директором національного парку "Вірунґа" призначили бельгійського принца Еммануеля де Мерода.

48-річний чоловік публічно не використовує свій титул, і більш відомий як вчений-антрополог та активіст збереження національних парків в Африці. Він став першим іноземцем на чолі парку "Вірунґа".

До його розвитку вдалося залучити донорів, рейнджерів почали навчати колишні військові спецпідрозділів європейських армій.

Проте хаос та періодична відсутність державної влади на сході Демократичної республіки Конго не дозволила реалізувати всі плани щодо майбутнього "Вірунґи".

Копирайт изображения AFP
Image caption Принц Емануель де Мерод та рейнджери "Вірунґи"

Не меншої шкоди завдала зацікавленість однієї з гірничовидобувних компаній у покладах корисних копалин, зокрема, нафти на території національного парку.

Історія про спроби підкупити рейнджерів парку, аби отримати доступ до його надр, зображена у документальному фільмі "Вірунґа" Орландо фон Айнсіделя, який вийшов на екрани навесні 2014 року.

Один з рейнджерів, Родріг Катембо, розмістив на тілі відеоапаратуру, аби висвітлити діяльність місцевих ділків для всього світу. Відеозапис спроб підкупу він передав авторам фільму.

Реакція на Заході на фільм була надзвичайно бурхливою. Його висунули на здобуття Оскара за кращий документальний фільм. Через деякий час гірничовидобувній компанії довелося відмовитися від своїх планів щодо видобутку нафти.

Цьому передував замах на Еммануеля де Мерода. Його автомобіль у квітні 2014 року потрапив у засідку, він отримав чотири кульові поранення в живіт та ноги.

Керівник національного парку повертався від прокурора, якому передав інформацію щодо загрози незаконного видобутку нафти у національному парку.

Зараз, за словами пана де Мерода, територією національного парку та у прилеглих районах тиняються приблизно 1,5-2 тисячі бойовиків, які борються за контроль над багатими ресурсами регіону.

Вони нелегально ловлять рибу, вбивають тварин, рубають дерева, а також вбивають, ґвалтують і викрадають місцевих жителів та іноземців.

"Торгівля природними ресурсами в минулому році оцінювалася на суму понад 170 млн доларів, з них групи бойовиків отримали 47 млн доларів. Це масштаби того, чому протистоять рейнджери", - сказав пан де Мерод програмі BBC Newsday.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Різноманітні повстанці, як ці бойовики з угруповання М23 у 2012 році, періодично вторгаються на територію національного парку та вбивають тварин

Чому туристи намагаються потрапити до парку попри всі небезпеки

Під час піку громадянської війни у ДР Конго туристичні поїздки до національного парку припинили, і відновили лише 2014 року. За чотири роки національний парк відвідали понад 17 тисяч туристів, зазначається на сайті "Вірунґи".

Після викрадення британських туристів 11 травня Емануель де Мерод оголосив, що змушений закрити доступ до "Вірунґи" мандрівникам.

"Ми продовжуватимемо обмеження на відвідання парку туристами, поки не зможемо забезпечити безпеку відвідувачів. Це буде тривалим процесом, і це буде важко, дуже важко, у фінансовому плані, але інакше не можна", - наголосив керівник національного парку.

Надходження від туристів забезпечують приблизно 2 млн доларів з річного бюджету національного парку, який складає приблизно 9 млн доларів.

"Більша частина нашого фінансування надходить від Фонду Баффета та Європейського Союзу", - повідомив керівник національного парку у блозі National Geographic минулого року.

Для багатьох туристів перебування у парку "Вірунґа" з його лісами, саванами, лавовими рівнинами, болотами, чудовими долинами, діючими вулканами та льодовиковими вершинами гір Рувензорі - це незабутні враження.

Як написав один з туристів на сайті мандрівників: "Я піднявся на вісім вулканів до моєї подорожі до ДР Конго, але Ньямлагіра та Ньїрагонго (місцеві вулкани. - Ред.) були на голову вище".

Копирайт изображения AFP
Image caption Вулкани - ще одна з принад "Вірунги"

Окрім того, в парку живе чверть з 880 гірських горил, що залишилися у природі, і 2500 бегемотів, які живуть на березі озера Едварда та у трьох річках парку.

Інформація про ситуацію у парку широко розповсюджується на Заході.

"Вірунґу" підтримує британська королівська родина через Royal Foundation, благодійний фонд герцога та герцогині Кембриджської та принца Гаррі.

Ціни на відвідування парку досить високі: 400 доларів за дозвіл на піший похід до ділянок проживання гірських горил, а при проживанні в готелі - не менш як 300 доларів на день.

Проте, це набагато дешевше, ніж у сусідній Руанді, де у минулому році ціни на відвідання суміжного з "Вірунґою" національного парку підвищились до 750-1500 доларів.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption "Вірунґа" також страждає через нелегальний видобуток деревного вугілля, за яким приходять до національного парку

Попри те, що Міністерство закордонних справ Великої Британії не рекомендувало подорожувати до Вірунґи ще до останнього викрадення людей, незабутні враження та нижчі ціни приваблюють мандрівників.

І навряд чи хтось залишає парк розчарованим.

"Сходження на вулкан було дивовижним - це був довгий шлях, але воно того вартувало через неймовірні пейзажи з самої вершини, - згадує один з мандрівників на сайті для подорожей. - Однак для мене головним враженням, безумовно, була подорож до ареалу горил. Потрапити туди було складно, оскільки довелося багато продиратися через джунглі, але це було дуже весело. Оскільки нас було всього шестеро, цей досвід був справді інтимним, і ми змогли підійти дуже близько до горил".

Зберегти парк - важливіше за життя

Копирайт изображения Virunga National Park
Image caption Рейчел Масіка Барака - восьма жертва серед рейнджерів "Вірунґи" цього року

25-річна Рейчел Масіка Барака була першою жінкою-рейнджером, яку вбили у парку. Вона намагалася захистити британських туристів Бетан Девіс та Роберта Джесті, викрадених минулого тижня, ймовірно, з метою отримання викупу.

Чиновники відмовилися повідомити, як в підсумку вдалося звільнити туристів, і чи їх викрадачів затримали.

"Вона була однією з 26 жінок-рейнджерів парку і була дуже віддана справі, демонструючи справжню хоробрість у своїй роботі", - розповідає про загиблу жінку-рейнджера Еммануель де Мерод.

Пані Барака стала восьмою жертвою серед рейнджерів "Вірунґи", вбитих цього року.

У квітні п'ятьох рейнджерів та їхнього водія застрелили у засідці. У злочині підозрюють місцевих бойовиків.

Копирайт изображения Bethan Davies and Robert Jesty
Image caption Британських туристів Бетан Девіс та Роберта Джесті, імовірно, викрали задля отримання викупу

З 1925 року в парку загинули 175 рейнджерів, більшість з них - за останні 20 років.

Але для рейнджерів збереження парку від знищення є набагато важливішим за власне життя.

"Зрештою, нас суворо засудять, якщо ми просто стоятимемо і не втручатимемося, коли парк зникає", - наголосив один із них у відеозаписі про "Вірунґу".

Емануель де Мерод зазначає, що кожен з 500 рейнджерів парку добре навчений захищати туристів.

"Усіх наших рейнджерів, які піклуються про відвідувачів, навчають європейські інструктори зі спецпідрозділів", - цитує його National Geographic.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption На території "Вірунги" діє реабілатційний центр для поранених горил

Емануелю де Мероду є чим пишатися - він розвинув сильний дух товариства між рейнджерами.

"Навіть якщо це, мабуть, одне з найнебезпечніших робочих місць на планеті, жоден рейнджер не залишив рейнджерський корпус. Їм вдалося зробити одне з найбільших досягнень у сучасній природоохоронній діяльності - це не тільки захист гірських горил, але й також відновлення популяції горил, яке збільшилося в чотири рази з 1985 року", - наголошує керівник "Вірунґи".

Стежте за нами в Telegram! Ми надсилаємо туди головні новини і добірку найкращих статей.

Новини на цю ж тему