Як білоруський репер влаштовувався в український будинок культури

Дмитро "Вожык" - виконує хіп-хоп білоруською мовою, а також вчить дітей білоруським народним пісням Копирайт изображения Dzima Vozhyk Facebook / MK Tykva
Image caption Дмитро "Вожык" - виконує хіп-хоп білоруською мовою, а також вчить дітей білоруським народним пісням

"Вожык" (з білоруської - "Їжак") - один з найпопулярніших виконавців хіп-хопу в Білорусі, який "читає" білоруською мовою. У Білорусі окрім хіп-хопу він також працював у відділі культури рідного містечка Сєнно у Вітебській області. Після Майдану вирішив переїхати в Україну і продовжити працювати в будинку культури в невеликому містечку на Київщині.

Що із цього вийшло, він розповів ВВС Україна.

Хто такий і чому Україна?

За освітою Дмитро Зайко (справжнє ім'я) - історик-етнолог. Довго працював у відділі культури рідного містечка Сєнно у Вітебській області, й за матеріалами однієї етнографічної експедиції записав пісню, з якою подавався на Євробачення.

Копирайт изображения Dzima Vozhyk Facebook

Дмитро зізнається, що вдома має реноме "поганого хлопця" та "опозиціонера" через критичні пісні на зразок "Вп'яте обираємо Лукашенка" - до президентських виборів у Білорусі 2015 року, чи трек "Бандера" - про вплив російських медіа на образ українського Майдану серед білорусів.

Крім того, "Вожык" збирав підписи білоруських музикантів із засудженням розгону опозиційного мітингу в Мінську у 2010 році.

Копирайт изображения ZnaROCK Facebook

Але диплом Білоруського державного університету дозволив влаштуватися на роботу у державну структуру - відділ культури міста Сєнно.

"Був упевнений, що після участі в багатьох культурних проектах знаю, як зробити державні проекти культури самоокупними. Тобто, це ж звичайні культурні проекти, але з підтримкою держави та кращою матеріальною базою", - каже Вожик.

У відділі працював на найнижчій посаді - методистом по фольклору.

Копирайт изображения Dzima Vozhyk Facebook
Image caption Дмитро Зайко впевнений, що за підтримки держави можна робити масштабні культурні проекти - як в Білорусі, так і в Україні

Їздив із дитячими колективами на фестивалі, відцифровував матеріали старих етнографічних експедицій.

Так знайшов пісню "Забі, Божа" (З білоруської - "Убий, Боже") - маловідому жнивну пісню ХІХ ст. про долю дівчат, яких родини видавали заміж за некоханих.

Пропонував фольклорним колективам записати її студійно, але ніхто не зацікавився.

Копирайт изображения Dzima Vozhyk Facebook
Image caption Дмитро Зайко подавався на білоруський відбір Євробачення, але до фіналу не потрапив

Тоді записав її сам, - як етно-хіп-хоп - і навіть подавався минулого року на білоруський відбір Євробачення, але до фіналу не пройшов.

Зрештою, вирішив переїхати до України.

За твердженням "Вожыка", за ставленням до України всіх білорусів можна поділити на дві умовні категорії:

  • "українопесимісти" - більшість, яка вважає, що у південних сусідів все погано;
  • "українооптимісти" - меншість, яка переконана, що в Україні все класно.

Дмитро зізнається, що сам належить до "українооптимістів", тому й захотів переїхати до України після 2014 року - бо вважав, що тепер тут все швидко відходитиме від радянського та пострадянського минулого у бік європеїзації.

Копирайт изображения Укрінформ
Image caption Білоруська опозиція підтримувала український Майдан у 2014 році

І займатися в Україні Дмитро вирішив тим самим, чим і на батьківщині - культурою.

"На базі будинку культури можна зробити великий культурний центр - саме таким він і має бути", - ділиться своїм баченням "Вожык".

"Всі зараз сміються з народних танців, але, наприклад, в Угорщині у багатьох барах танцюють народні танці, бо це дуже просто і весело. І якщо грамотно це подати, то у будинках культури можна створити центр вивчення народних танців та проводити регулярні вечірки", - додає він.

"Зібрати всіх творчих людей містечок, акумулювати їхню енергію та просувати це у соцмережах. Залучати молодь - й молоді люди приваблюватимуть одне одного туди", - дає свій рецепт білоруський хіп-хопер.

"Одружуйтесь на українці"

Копирайт изображения Julia Fox / Generationby

Влаштовуватися "Вожык" пішов у відділ культури одного з міст під Києвом.

"Така непоказна будівля, схожа на перукарню 90-х. У Білорусі відділи культури завжди розміщені у виконкомах і виглядають бездоганно. А тут все старе", - ділиться враженнями музикант.

У відділі вислухали про досвід роботи у Білорусі і сказали, що "такі люди нам потрібні".

Але проблеми виникли, коли дійшло до офіційного оформлення.

Щоб працевлаштувати іноземця, український роботодавець має подати ряд документів, зокрема заяву про те, що іноземець не матиме доступ до державної таємниці, а також проект майбутнього трудового договору.

"Вожык" каже, що такі вимоги справили не найкраще враження на жінку-кадровика відділу: "Було таке враження, що вона про це вперше чула. Не думаю, що у відділи культури влаштовуєтьтся багато іноземців".

Зрештою, вона пообіцяла: "Ми щось вам підберемо і зателефонуємо".

І додала: "А є дівчина-українка? То краще одружуйтесь".

У підсумку, ніхто так і не зателефонував.

Копирайт изображения Марыя Арцыбашава
Image caption Боротьбу з українською бюрократією білоруський репер програв

Тому Дмитро Зайко вирішив спробувати податися до відділу культури іншого міста біля Києва.

"Вам напевно потрібна керівна посада. Але у нас такої для вас немає", - відповіли у новому відділі культури.

"Та ні, я б на якійсь маленькій себе показав", - заявив "Вожык".

Тоді там сказали, що розберуться у питаннях документів і попросили зайти у понеділок.

А у понеділок вже сказали, що, на жаль, нічим не зможуть допомогти.

Справа у тому, що за законом "Про зайнятість населення", щоб отримати дозвіл на працевлаштування іноземця, український роботодавець має гарантувати, що платитиме йому/їй зарплату розміром десять офіційних мінімальних заробітних плат.

Зараз це більше 37 тис. грн.

Таким чином держава спонукає роботодавців брати на роботу лише тих іноземців, яким вони готові платити великі гроші.

"Ви дуже класний, ви нам дуже цікавий. Але ми не можемо взяти іноземця і платити йому майже 40 тис. грн. на місяць - у нас десь така зарплата на весь відділ", - відповіли білорусу.

"У обох випадках не було якоїсь підлості щодо мене. Просто так склалася ситуація", - резюмує він у розмові з BBC News Україна.

"Але я був шокований, що тут все так само, як і в Білорусі. Ті самі радянські звички й небажання щось роботи, щоб не ризикувати", - додає Дмитро Зайко.

Повернення у Білорусь

"Вожык" зізнається, що після цього у нього було певне розчарування в Україні - бо реформи тут не пішли так швидко, як здавалося.

Але запевняє, що на "українопесиміста" не перетворився.

Цьому сприяла, зокрема, і поїздка на Донбас, де він зустрівся та виступив перед добровольцями.

"Побачив багато людей, які спокійно і без пафосу захищають свою країну, і які не поставилися до мене як до якогось чужинця, що невідомо навіщо сюди приїхав", - розповідає білоруський репер.

Копирайт изображения Dzima Vozhyk Facebook
Image caption Спілкування з добровольцями, які воюють на Донбасі, додало оптимізму, зізнається музикант

"Почали запрошувати виступити в інших місцях, казали, що "ось такий веселий бульбаш є", - додає "Вожык".

Ще одна обставина, яка додає йому "українопотимізму" - розвиток української мови.

"Її все одно мало. Але якщо у 2010 році, коли мене сюди запрошували, української мови не було практично ніде, то зараз її стало набагато більше", - вважає Дмитро Зайко.

Згадує, що в університеті його вчили, що для процесу "білорусизації" має пройти 75 років - щоб змінилися три покоління.

"А в Україні цей процес почався і прискорився. Єдине, боюся, щоб його не зупинили ті люди, які хочуть, щоб він відбувався ще скоріше. Бо це може призвести до зворотного ефекту", - попереджає білорус.

Після невдачі з українськими відділами культури він змушений був повернутися назад у Білорусь.

Утім, не виключає, що згодом може повторити спробу. Можливо, знову спробує "штурмувати будинки культури", чи ж будуватиме вже музичну кар'єру в Україні.

"У будь-якому випадку, участь у культурних і волонтерських проектах в Україні для мене в пріоритеті", - каже "Вожык".

Хочете отримувати головні матеріали в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему