Антикорупційний суд страху: чи переможуть мільярди МВФ українську владу?

порошенко Копирайт изображения President.gov.ua
Image caption Керівник МВФ Крістін Лагард та Петро Порошенко

Верховна Рада цього тижня не змогла схвалити закон про Вищий антикорупційний суд, створення якого є жорсткою вимогою західних партнерів України та Міжнародного валютного фонду.

Українська влада до останнього противиться цьому, адже його створення може призвести до появи повністю незалежного від чиновників та політиків суду, який працюватиме з НАБУ.

Перемовини щодо остаточних формулювань закону досі тривають.

МВФ висуває ключовою умовою надання західним експертам вирішального впливу на призначення суддів антикорупційного суду.

Представники української влади публічно відповідають, що подібний вплив іноземців на призначення суддів може суперечити Конституції та порушувати суверенітет країни.

Депутати внесли до проекту закону майже дві тисячі поправок, а тому розгляд закону, який тривав весь тиждень, перенесли на червень.

Тим часом опозиційні депутати лякають серйозними фінансовими проблемами в Україні, якщо закон не ухвалять і міжнародні партнери не дадуть кредитів.

Піврічні чвари

Західні партнери та кредитори давно вимагали від України створити незалежний антикорупційний суд, який би пришвидшив розгляд антикорупційних справ.

Їх зараз розслідує новостворене Національне антикорупційне бюро та антикорупційна прокуратура. І дуже повільно розглядають в судах загальної юрисдикції.

Наприкінці грудня 2017 року президент нарешті вніс до парламенту проект створення Вищого антикорупційного суду.

Проте президентський проект одразу ж розкритикували українські експерти та західні партнери.

Найбільше нарікань викликала ступінь залучення міжнародних експертів до відбору суддів.

Копирайт изображения EPA
Image caption Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер висловлював розчарування через невиконання Україною обіцянок створити антикорупційний суд

Справа у тому, що під час нещодавнього відбору суддів до нового Верховного суду оцінку кандидатів вже робила громадська рада доброчесності. Вона дала негативні висновки щодо більшості кандидатів.

Проте Вища кваліфікаційна комісія суддів часто не брала це до уваги, а тому до багатьох суддів, які пройшли конкурс, були нарікання в українських і західних експертів.

Тож, як вказують співрозмовники, західні партнери цього разу хотіли, щоб міжнародні експерти мали право повного вето на неприйнятних кандидатів.

Також були нарікання щодо юрисдикції суду, яка була занадто широкою. Це могло завалити його не тільки корупційними справами.

Ще одне важливе зауваження - процедури створення суду, які уповільнюють його створення.

Ці зауваження були виписані Венеціанською комісією, які українська влада пообіцяла врахувати.

Такі вимоги підтримав МВФ, Світовий банк та Європейський союз.

Міжнародні кредитори навіть надсилали до Києва спеціальний лист, в якому поставили вимогу включити до ради міжнародних експертів і представників донорів.

Копирайт изображения AFP
Image caption Міжнародний валютний фонд ставить Україні жорсткі умови створення антикорупційного суду

Верховна Рада 1 березня схвалила проект у першому читанні, а влада пообіцяла врахувати зауваження до другого читання.

Хоча вже тоді було зрозуміло, що так просто вимоги партнерів не виконати.

У неформальних розмовах депутати визнавали, що це може створити замкнене коло незалежних антикорупційних органів, впливу на які влада не матиме.

І це багато кого лякає.

На кону - мільярди

Розгляд закону у парламенті затягувався, а МВФ не переставав нагадувати, що закон про антикорупційний суд є критично важливою вимогою для продовження співпраці з Україною.

Останнього разу про це у Вашингтоні 17 травня нагадав представник МВФ Джеррі Райс.

Він підкреслив, що остаточна версія закону повинна повністю відповідати зобов'язанням України та рекомендаціям Венеціанської комісії.

Президент Петро Порошенко також визнав, що створення суду критично важливе для отримання потрібних Україні кредитів.

Мова йде про суму від одного до двох мільярдів доларів, які Україна могла б отримати від МВФ до кінця року.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Мустафа Найєм каже: якщо суд не створять, це дуже сильно вдарить по уряду

Окрім того, продовження програми співпраці з МВФ є однією з ключових умов надання Україні макрофінансової допомоги на мільярд євро.

Член парламенту Мустафа Найєм навіть заявляє, що уряд перебуває у підвішеному стані через невизначеність з траншем МВФ.

"Ми стоїмо на порозі соціальних невиплат", - попереджає пан Найєм.

У парламенті казали, що фінансовими потрясіннями депутатів лякав і прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Сам він закликав Раду схвалити закон з урахуванням вимог західних партнерів.

У кулуарах парламенту навіть заговорили про дефолт, адже до кінця року Київ має виплатити сотні мільярдів гривень боргів.

Спроба Парубія

Минулого тижня до України приїхали експерти Венеціанської комісії, які намагались узгодити остаточну версію закону.

Цього понеділка спікер Ради Андрій Парубій заявив, що вдалось порозумітися по всіх спірних положеннях.

Однак згоди не дійшли щодо ключового питання - ролі ради міжнародних експертів під час обрання суддів.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Спікер парламенту Андрій Парубій на початку тижня сподівався, що закон про антикорупційний суд ухвалять в травні

"Західні партнери і МВФ наполягають, щоб міжнародні експерти мали доступ до відбору чесних і незалежних суддів. Вони сумніваються, що українська влада сама може їх відібрати. Їхня позиція - західна група експертів може накладати вето на рішення ВККС, якщо вважатиме, що кандидат не відповідатиме вимогам доброчесності та професіоналізму", - пояснював суперечності член парламенту від "Народного фронту" Антон Геращенко.

Впливовий представник фракції БПП Сергій Березенко розповідав про домовленість створити раду міжнародних експертів та представників донорів. До неї входитиме семеро людей.

Ця рада зможе накладати вето на кандидатів у судді.

А от щодо того, як Вища кваліфікаційна комісія суддів може це вето долати, згоди досі немає.

Сторони дискутують про певну спільну групу міжнародних експертів та членів ВККС, яка зможе долати це вето.

Хто - за, а хто - проти?

До невеликого проекту закону на 19 сторінок депутати внесли майже дві тисячі поправок.

Попри те, що остаточного компромісу із західними партнерами ще немає, Верховна Рада почала розгляд поправок.

"Перемовини тривають з Венеціанською комісією та МВФ. Оцінку закону буде давати Венеціанська комісія, а наслідки будуть від МВФ - там вирішать, чи давати наступний транш", - коментував хід перемовин Мустафа Найєм.

Під час дебатів у Раді чітко підтримали схвалення закону з урахуванням вимог західних партнерів України фракції "Народний фронт" та "Самопоміч".

Керівник "Самопомочі" Олег Березюк навіть говорив, що краще віддати контроль над створенням суду західним донорам, аніж "українським олігархам".

У фракції БПП переважно займають стримано критичну позицію, і саме там є великий спротив останній і найважливішій вимозі МВФ.

Натомість опозиціонери звинувачують самого Петра Порошенка у тому, що він, попри публічну підтримку, не надто хоче ухвалення закону з вимогами західних партнерів.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Олег Ляшко серед найбільших публічних критиків антикорупційного суду

"Радикальна партія" Олега Ляшка виступає різко проти. Сам Ляшко заявляє, що ключова роль міжнародних експертів буде "зовнішнім управлінням" та втратою суверенітету України.

До західного тиску навіть долучився один із найвідоміших українських музикантів Святослав Вакарчук.

Пан Вакарчук, якому соціологи дають високий президентський рейтинг, написав, що без права вето міжнародних експертів антикорупційний суд буде "потьомкінським".

Депутат Вадим Денисенко від БПП боротьбу навколо закону пояснює страхом.

"МВФ поставив жорстку вимогу: або Україна погоджується на право вето іноземних експертів при відборі суддів антикорупційного суду, або грошей нам не бачити. Простіше кажучи, на початку наступного року - дефолт", - вважає пан Денисенко.

Страх МВФ він пояснює історією з відбором до Верховного суду.

"В МВФ неодноразово артикулювали, що вони вважають, що тоді українська сторона їх обвела навколо пальця. Тому зараз зайнята вкрай жорстка позиція", - пояснює депутат.

Українські ж політики, за його словами, бояться, що відбір суддів відбуватиметься за принципом лояльності антикорупційному бюро.

"Частина противників - це ті, хто вважає, що НАБУ та антикорупційний суд можуть посадити будь-кого, незалежно від того, винна людина чи не винна (перш за все це радикали й велика частина БПП)", - наполягає Вадим Денисенко.

Остання спроба

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Петро Порошенко публічно закликає створити антикорупційний суд наступного пленарного тижня

Спікер Андрій Парубій поки що прогнозує, що проголосувати за антикорупційний закон можуть 7 червня.

Проте, судячи із того, які заяви лунають від членів президентської фракції, цього може й не статися.

Зокрема, депутат Іван Вінник у п'ятницю назвав вимоги МВФ до закону "абсурдними пропозиціями, які суперечать Конституції". І сказав, що за нього не голосуватиме.

Таку позицію займає значна частина фракції БПП, від якої й залежить створення антикорупційного суду.

Дедалі частіше від представників фракції чути чіткий сигнал - МВФ і так не дасть грошей, поки не зрозуміє, хто буде владою після виборів 2019 року.

Хоча сам Петро Порошенко вкотре виступив за ухвалення закону.

"Сподіваюся, що наступного пленарного тижня Верховна Рада зможе прийняти закон про антикорупційний суд. Моя тверда політична воля полягає в тому, що цій новій інституції - бути!", - заявив Петро Порошенко.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Новини на цю ж тему