Україна може залишитися без ЧС-2018. Зовсім

Болельщики Копирайт изображения Getty Images
Image caption Збірна України не кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу з футболу. Тепер її вболівальники можуть залишитися і без трансляції турніру

За три тижні до старту чемпіонату світу з футболу в Росії невідомо, чи його дивитимуться українські вболівальники.

Громадський мовник відмовляється транслювати першість з політичних причин, переговори з комерційними каналами поки що також не мали успіху.

Подивитися матчі чемпіонату на російських стадіонах зможуть лише кілька тисяч уболівальників з України. Одна з причин - офіційний Київ наполегливо радить українцям не їхати на футбол на територію "країни-агресора".

Українські чиновники не приховують полегшення з приводу того, що збірна країни не потрапила до фінальної частини чемпіонату, і втішають земляків тим, що "попереду ще багато гідних футбольних свят".

"Як вирішить начальство"

Дискусії про можливий бойкот Україною чемпіонату світу з футболу в Росії почалися ще задовго до того, як визначився повний перелік учасників першості.

На початку осені 2017 року збірна України, що зберігала непогані шанси на вихід зі своєї відбіркової групи, зіткнулася з проблемою неготовності тисяч своїх уболівальників до того, що їхня команда поїде на "свято футболу" до сусідньої Росії.

Анексія Криму і кровопролитний конфлікт на Донбасі, причетність до якого офіційна Москва заперечує, призвели до безпрецедентного погіршення українсько-російських відносин.

За цих обставин можливу поїздку "синьо-жовтих" на першість світу до Росії чимало відданих уболівальників збірної України називали зрадою.

Гравці і тренерський штаб головної команди країни опинилися під тиском патріотично налаштованої громадськості, що вимагала від них заздалегідь відмовитися від участі у чемпіонаті.

Водночас багато вболівальників наполягали: спорт повинен залишатися поза політикою, і збірна неодмінно повинна поїхати на чемпіонат.

В інтернеті запекло сперечалися про те, їхати чи не їхати.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Позиція основного воротаря української збірної Андрія П'ятова щодо можливої поїздки на чемпіонат в Росію була простою: скажуть - поїдемо, не скажуть - не поїдемо

"Нам як скажуть, так ми і зробимо. Вирішувати не нам. Що стосується моєї особистої думки, то, звичайно, їхати хочеться ... Інша справа, що буде так, як вирішить начальство: скажуть - ми поїдемо, не скажуть - не поїдемо", - говорив тоді воротар української збірної Андрій П'ятов.

А поки "начальство" не давало однозначної відповіді з приводу того, чи поїдуть "синьо-жовті" в Росію чи ні, футбольна доля розпорядилася по-своєму.

Українська збірна провалила фініш відбіркового турніру, програвши два з трьох його заключних матчів, і в підсумку "пролетіла" повз фінальну частину чемпіонату світу.

"(Я тоді. - Ред.) навіть пожартував, що, може, це й на краще, адже багатьох проблем ми таким чином можемо позбутися", - заявив тоді міністр закордонних справ України і футбольний уболівальник Павло Клімкін.

Пристрасті довкола першості світу в Україні вляглися. Але ненадовго.

Вербування, провокації, в'язниця

Попри те, що українська збірна не потрапила до переліку учасників чемпіонату світу в Росії, українські футбольні вболівальники можуть відвідати матчі турніру, в яких братимуть участь інші команди. Для цього їм достатньо купити квитки на ці ігри на загальних підставах, через інтернет.

Інша справа, що відразу кілька державних органів України не рекомендують їм цього робити. Із наближенням чемпіонату в Росії ці прохання дедалі наполегливіші.

Ще в лютому цього року міністр молоді та спорту України Ігор Жданов закликав українських уболівальників - особливо тих, які брали участь у бойових діях на сході України - не їхати на чемпіонат до Росії.

А зовсім нещодавно, 11 травня, речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян в ефірі телеканалу UATV заявив, що "незалежно від того, які заходи проводяться на території країни-агресора, українським уболівальникам там робити нічого".

"Це логічно і правильно, і йдеться тут навіть не стільки про патріотизм, скільки про повагу до пам'яті тих людей, які загинули за ці роки саме від російської зброї і від агресії РФ", - додав він.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Офіційний Київ попереджає українських уболівальників: за російським кордоном їх можуть затримати або заарештувати

За словами пана Слободяна, перебування на футбольному чемпіонаті в Росії несе для українців також і додаткові особисті ризики.

"Починаючи з того, що їх там будуть намагатися завербувати, і закінчуючи тим, що їх там можуть затримати за будь-яке правопорушення, використовуючи цей аргумент як (привід для. - Ред.) вербування", - застеріг речник української прикордонної служби.

Український МЗС ще в 2016 році висловлював "глибоку стурбованість збільшенням числа провокацій з боку російських силових структур щодо громадян України".

Зовнішньополітичне відомство України тоді рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок на територію Росії, і ця рекомендація досі залишається в силі.

А вже на початку цього року про небезпеку відвідування РФ українців попередив голова Служби безпеки України Василь Грицак.

"Російські спецслужби намагаються втягувати українських громадян у протиправну діяльність, штучно створюючи компрометуючі ситуації, а також використовують родинні зв'язки, щоб виманити наших співвітчизників ... на свою територію для організації таких провокацій", - заявив голова української спецслужби.

Однією з жертв таких провокацій в Україні вважають Миколу Карпюка - в минулому одного з лідерів забороненої в Росії організації "Правий сектор".

У березні 2014 року його затримали на українсько-російському кордоні, а в травні 2016-го міськсуд міста Грозного засудив його до 22,5 років позбавлення волі за вбивство російських військовослужбовців у Грозному в 1994-95 роках.

Сам пан Карпюк запевняє, що не перебував на території Чечні в той період, український МЗС вважає його справу сфабрикованою, а його самого - політв'язнем.

21 травня, у свій день народження, пан Карпюк за допомогою свого адвоката передав українським футбольним уболівальникам пораду: "не їздити на чемпіонат світу до Росії, щоб не опинитися в його становищі".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Засуджений грозненським судом до 22,5 років позбавлення волі Микола Карпюк, якого в Україні вважають політв'язнем, застерігає земляків від поїздок до Росії

"Порада, по-моєму, дуже хороша. Більшість, напевно, повернеться благополучно, але той, кому не пощастить і кого призначать покращувати статистику розкриття тероризму, буде шкодувати про це дуже довго. Не знаю, який футбол цього вартий", - прокоментував заяву пана Карпюка його адвокат Ілля Новіков.

За тиждень до цього з черговим прямим закликом до земляків не їхати на чемпіонат звернувся голова українського МЗС Павло Клімкін.

"Провокації гарантовані, а безпека там ніким не захищена", - написав він у Twitter.

На ці слова відреагував російський МЗС. У своєму мікроблозі відомство розмістило твіт українською мовою.

"Ми будемо дуже раді бачити на @FIFAWorldCup всіх вболівальників, включаючи наших сусідів-українців. Приїжджайте до Росії на свято світового футболу! Та не слухайте рiзних дурнiв", - написали в МЗС Росії.

У будь-якому випадку, в українському МЗС заявили, що намагатимуться забезпечити присутність консулів України в кожному російському місті, яке приймає матчі чемпіонату.

П'ять тисяч

За інформацією ФІФА, наразі громадяни України придбали приблизно 5200 квитків на матчі чемпіонату.

При цьому організація не уточнює, яка частина з цих уболівальників проживає на території самопроголошених "республік" Донбасу або взагалі в Росії, де постійно перебувають близько трьох мільйонів громадян України.

П'ять тисяч уболівальників - це багато чи мало? Для порівняння, в середині квітня, перед початком фінального етапу продажу квитків, найбільше перепусток на матчі придбали росіяни - майже 800 тисяч. Американці, чия збірна не потрапила на першість, придбали приблизно 80 тисяч квитків, бразильці - більше 65 тисяч, а англійці - більше 30 тисяч. Всього станом на сьогодні розподілили понад два мільйони квитків.

На попередній чемпіонат Європи 2016 року у Франції українці купили близько 40 тисяч квитків. Щоправда, варто врахувати, що їхня збірна в тій першості брала участь.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Якби збірна України кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу, уболівальників з цієї країни приїхало б до Росії більше, кажуть у Києві

Головна причина того, що на чемпіонат до сусідньої країни поїде, прямо скажемо, невелика кількість українських уболівальників, - це саме неучасть збірної України у турнірі, вважає головний редактор київського журналу "Футбол" Артем Франков.

"Якби збірна України брала участь у чемпіонаті, люди б туди поїхали, жодні політичні заборони їх би не зупинили", - говорить він.

Киянин Ігор, один з тих, хто має намір відвідати матчі чемпіонату світу з футболу, на питання, чи не побоюється він можливих наслідків цієї поїздки, анонсованих українськими держорганами, відповідає: "Я більше боюся реакції деяких українців, які можуть дізнатися, що я збираюся у Росію на футбол".

Відмова "першої кнопки"

Ситуація для українських уболівальників ускладнюється ще й тим, що легально подивитися матчі чемпіонату світу в Україні, ймовірно, буде неможливо.

Права на трансляції ігор світової першості придбала державна телекомпанія України ще за президентства Віктора Януковича і до початку кризи в українсько-російських відносинах.

Після зміни влади на базі державної телекомпанії створили суспільного мовника, а його керівник Зураб Аласанія зайняв безкомпромісну позицію з приводу можливого показу першості, що проходить у Росії.

"Сам факт будь-якого показу чемпіонату в Росії призведе до таких репутаційних втрат, що суспільному (мовнику. - Ред.) доволі швидко може настати "капець", - пояснив він свою мотивацію в інтерв'ю виданню "Спортарена".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Керівник українського громадського телебачення Зураб Аласанія каже, що трансляція чемпіонату світу стане для його компанії репутаційної катастрофою

За словами пана Аласанії, його компанія не розглядала навіть варіант з трансляцією лише фінального матчу першості.

"Пам'ятаєте Олімпіаду в Сочі? Здебільшого всі пропагандистські речі були саме на відкритті та під час закриття змагань, що було дуже видовищно. Думаю, так само буде і тут. Держава Росія, яка офіційно визнана агресором, покладає великі надії за допомогою ЧС показати світові, як у них все добре та які вони класні... Я впевнений, що і окремі рекламні борди, і плакати уболівальників будуть катастрофою для нас. Тут може бути все, що завгодно", - розповів він.

У лютому цього року виявилося, що ігнорувати чемпіонат в Росії буде не тільки суспільне телебачення України: федерація футболу країни заявила, що не буде акредитувати українських журналістів на мундіаль, аргументуючи це тим, що не може відповідати за їхню безпеку на території Росії.

Ставлення до цих рішень серед українських спортивних журналістів неоднозначне.

"Відмовлятися від трансляцій - найбільша дурість. У нас була б можливість робити свої сюжети, давати свій коментар, представляти власну точку зору на те, що відбувається на цьому чемпіонаті. А якщо ви звільняєте інформмайданчик, відмовляєтеся від боротьби, то будьте готові, що люди будуть сидіти вдома і дивитися в інтернеті футбол (на російських телеканалах) з російським коментарем", - говорить Артем Франков.

А журналіст телеканалу "Футбол" Володимир Крамар, навпаки, підтримує відмову України від трансляцій чемпіонату.

"Будь-яка трансляція - це не тільки 90 хвилин поєдинку, але і промо-ролики, заставки, "потрібні кадри потрібних людей" під час трансляції ... На матч-відкриття і на фінал точно прийде вся кремлівська верхівка. Їхні задоволені (обличчя) демонструватимуть на весь світ ... І у мене питання: чому на це повинен дивитися український глядач? Як на ці кадри повинні реагувати українці, які втратили батьків, братів, синів на Донбасі? Радіти футболу? Може, аплодувати?" - запитує він.

"Сухий закон"

На початку цього року український суспільний мовник почав переговори щодо продажу прав на трансляції чемпіонату світу з декількома комерційними медіа-групами.

Однак в середині лютого про відмову транслювати першість заявила "Медіа Група Україна", підконтрольна мільярдеру Рінату Ахметову.

"Вважаємо для себе неприйнятною трансляцію ЧС-2018 через статус РФ як країни-агресора", - процитував сайт "Футбол 24" її заяву.

Судячи з усього, єдиним учасником переговорів з приводу купівлі прав на показ чемпіонату світу залишається "Інтер Медіа Груп" мільярдера Дмитра Фірташа. Однак наразі ці переговори успіху не мали. ВВС очікує відповіді на запит про стан цих переговорів від "Інтер Медіа Груп".

Керівник суспільного телебачення Зураб Аласанія прогнозує, що фінальну угоду можуть підписати навіть у останній день перед початком чемпіонату, але водночас відкрито застерігає: канал, який придбає права на показ чемпіонату світу, зіткнеться з політичними ризиками.

"Вболівальників в країні велика кількість, і свої рейтинги вони отримають. Але тут вже ризикують іншим - меншість, яка в першу чергу є патріотами і активними людьми, а не вболівальниками, може влаштувати їм таке, що мало не здасться", - застеріг він.

Телеканал "Інтер", який називають учасником переговорів про трансляції, вже неодноразово стикався з невдоволенням патріотичних кіл з приводу своєї редакційної політики. Офіси каналу кілька разів блокували "небайдужі глядачі" в камуфляжах, а у вересні 2016 року один з цих офісів навіть намагалися підпалити.

Існують тут й інші ризики: в Раді зареєстрований законопроект, який пропонує визнати трансляцію чемпіонату світу з футболу 2018 року такою, що "порушує законні права та інтереси громадян України" і, відповідно, заборонити її українським телерадіоорганізаціям.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Упевненості в тому, що українські вболівальники зможуть легально дивитися матчі чемпіонату світу з футболу, поки що немає

Минулого тижня цей проект внесли на розгляд парламенту, однак йому не вистачило 19 депутатських голосів для включення до порядку денного.

Втім, гарантувати, що Рада не повернеться до його розгляду і не поставить трансляцію першості поза законом, ніхто не може.

У цій ситуації Артем Франков з журналу "Футбол" вважає цілком реальним варіант, за якого легально подивитися матчі чемпіонату в Україні буде просто неможливо. А охочим доведеться дивитися футбол на інтернет-сайтах, які надають доступ до нелегальних ретрансляції з мундіалю.

Пан Франков вважає, що спортбарам і ресторанам, які показуватимуть матчі чемпіонату, не позаздриш.

"Публічний показ чемпіонату в Україні буде чимось на зразок продажу алкоголю під час дії "сухого закону", - каже він.

Чи стануть влітку цього року "закриті футбольні вечірки для своїх" реальністю в Україні, поки що незрозуміло.

Уболівальникам залишається хіба що втішати себе думкою про те, що матчі чемпіонату Європи 2020 року, який вперше проходитиме відразу в 12 містах континенту, в Україні точно показуватимуть.

Навіть попри те, що одним із міст, що прийматимуть Євро, буде російський Санкт-Петербург.

Хочете отримувати головні матеріали в месенджер? Стежте за нами в Telegram!

Новини на цю ж тему